Рішення

від 02.10.2024 по справі 645/7463/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/7463/23

Провадження № 2/645/902/24

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді Шарка О.П

секретаря судових засідань Мухіна В.А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку заочногорозгляду вприміщенні судуу м.Харкові впорядку заочногорозгляду цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства«Універсал Банк»,третя особа- Дружківськийвідділ державноївиконавчої службиу Краматорськомурайоні Донецькоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції прозвільнення майназ -під арешту-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» , в якому просить суд про зняття арешту з нерухомого майна, що належало її померлому чоловіку ОСОБА_2 , накладеного постановою Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №55057352 номер запису про обтяження 35567848 (спеціальний розділ) від 19.02.2020 року.

В обгрунтуванняпозову зазначила,що вона,як спадкоємецьза закономпершої черги,у встановленомузаконом порядкуприйняла спадщинусвого чоловіка- ОСОБА_2 ,який померІНФОРМАЦІЯ_1 та звернуласьдо нотаріусаХарківського міськогонотаріального округуХарківської областіСкиби Т.В.із заявоюпро видачусвідоцтва проправо наспадщину наквартиру заадресою: АДРЕСА_1 ,де воназареєстрована тапроживає.Квартира належалаїї чоловіковіна правівласності напідставі договорукупівлі-продажу.При підготовці документів для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про арешт всього майна її померлого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (запис в ДРРПНМ № 38551384 від 19.02.2020 року). У зв`язку із цим, нотаріусом було надано роз`яснення про можливість оформлення моїх спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом лише після зняття арешту та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису про припинення обтяження. Згідно інформаційної довідки № 344183274 від 25.08.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (копія додається) державна реєстрація обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_2 проведена на підставі постанови Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (зараз - Дружківський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) № 55057352 від 19.02.2020 року (номер запису про обтяження 35567848 (спеціальний розділ)). 11.07.2023 року вона звернулась до Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з майна мого померлого чоловіка. Листом Дружківського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відповідь, яка полягала у тому, що 27.10.2020 року виконавче провадження № 55057352 завершено, виконавчий лист № 2/243/4518/2016 від 23.12.2016 року виданий Слов`янським міськрайонним судом Донецької області, повернутий стягувачу АТ «Універсал Банк» та повторно не пред`являвся, а оскільки вказане виконавче провадження не перебуває на виконанні, у державного виконавця відсутня можливість винести постанову про зняття арешту з майна. Таким чином, Дружківським ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції мені було відмовлено у знятті арешту з майна і рекомендовано звернутися до суду для зняття арешту з майна в порядку статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач зазначає, що вона, як спадкоємець, позбавлена можливості оформити право власності у порядку спадкування за законом, що вказує про порушення її прав та необхідність їх захисту.

У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлявся про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, надала суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив про час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь і належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позову, зазначили, що Згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 01.03.2024 на виконані у відділі не перебувають відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 55057352 за АСВП, яке було відкрито 04.11.2017 з примусового виконання виконавчого листа № 2/243/4518/2016 виданого 23.12.2016 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 заборгованості за кредитом на користь ПАТ «Універсал Банк» у сумі 29348,54 грн. З урахуванням виконавчого збору у сумі 2934,85 грн. (10% від суми боргу) та витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн., заборгованість за виконавчим провадженням складає 32533,39 грн. 27.10.2020 виконавче провадження було завершено згідно п.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання або місцезнаходження боржника). Таким чином, станом на 01.03.2024 рішення фактично не виконане Згідно отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що на все майно накладено арешт № 35567848 від 19.02.2020, згідно постанови 55057352 Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Відповідно до ч. ч. 1-3статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року N 1404-VIIIарешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

У ході судового розгляду встановлено, що на виконанні у Дружківському відділідержавної виконавчоїслужби уКраматорському районіДонецької областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції перебувало виконавче провадження № 55057352 за АСВП, яке було відкрито 04.11.2017 з примусового виконання виконавчого листа № 2/243/4518/2016 виданого 23.12.2016 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 заборгованості за кредитом на користь ПАТ «Універсал Банк» у сумі 29348,54 грн. З урахуванням виконавчого збору у сумі 2934,85 грн. (10% від суми боргу) та витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн., заборгованість за виконавчим провадженням складає 32533,39 грн. 27.10.2020 виконавче провадження було завершено згідно п.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання або місцезнаходження боржника). Таким чином, станом на 01.03.2024 рішення фактично не виконане

Згідно отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що на все майно накладено арешт № 35567848 від 19.02.2020, згідно постанови 55057352 Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Харків).

Позивачем не надано доказів виконання рішення суду від 23.12.2016 року Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про стягнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 заборгованості за кредитом на користь ПАТ «Універсал Банк» у сумі 29348,54 грн. З урахуванням виконавчого збору у сумі 2934,85 грн. (10% від суми боргу) та витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн., заборгованість за виконавчим провадженням складає 32533,39 грн., вказані обставини позивач не спростував.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені вст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Велі Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6та статті13Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого Королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ст.ст.316,317,319 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном(ст.391 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»(далі Закон) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3ст.59 Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Пунктом 4ст. 59 Закону передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно ч. 5ст. 59 Закону,у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На теперішній час порядок зняття арешту з майна регулюєтьсястаттею 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 02.06.2016(далі - Закон).

Відповідно до п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Крім того, позивачем не було надано доказів, про те, що на теперішній час відпала потреба у накладенні арешту на все нерухоме майно, або змінилися обставини, які зумовили його застосування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89ЦПКУкраїнипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якого суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, та враховує, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Тому, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин справи, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства«Універсал Банк»,третя особа- Дружківськийвідділ державноївиконавчої службиу Краматорськомурайоні Донецькоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції про звільнення майна з - під арешту відмовити у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 02 жовтня 2024 року

Головуючий суддя: