Рішення

від 30.09.2024 по справі 636/1847/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1847/24 Провадження 2/636/1217/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відкрите акціонерне товариство «Українська універсальна біржа «КУЛЬТІНВЕСТ», про визнання договору дійсним,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за №231-611 від 09.06.1997, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений на ВАТ «УУБ «КУЛЬТІНВЕСТ» між ОСОБА_1 , 1974 р.н., та ОСОБА_2 , 1914 р.н.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09.06.1997 року між позивачем та відповідачем в Українській універсальній біржі «Культінвест» було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_2 . Спірний житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 належав Відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Чугуївською державною нотаріальною конторою 26.10.1973 року, р.№5548 та зареєстрованого Чугуївським міжміським бюро технічної інвентаризації 01.11.1973 року за №1085; свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Чугуївською державною нотаріальною конторою 07.04.1992 року, р.№2-1301 та зареєстрованого Чугуївським міжміським бюро технічної інвентаризації 09.04.1992 року в реєстровій книзі Д-3 за р.№1085. Договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями №231-611 від 09.06.1997 року, розташованого в АДРЕСА_1 сторони зареєстрували в Чугуївському міжміському БТІ 10.06.1997 року в реєстровій книзі Д-3 за р.№1085, що підтверджує належність Позивачу на праві приватної власності даного житлового будинку з надвірними будівлями в цілому. Тоді ж Позивач сплатила певну суму за житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , передбачену умовами Договору, та поселилася в ньому зі своєю сім`єю, де мешкає й до цього часу, підтримує його ремонтом, регулярно сплачує комунальні послуги тощо. Продавець після підписання угоди забрала все своє майно та покинула будинок. Ніколи ніяких непорозумінь чи претензій ні позивачі ні продавець на протязі більше 25 років не виказували, оскільки всі умови договору були виконані повністю. Після укладеної угоди сторони не спілкувалися. Згідно довідки Комунального підприємства «Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 29.02.2024 року №301, станом на 31.12.2012 року згідно з реєстраційними матеріалами Бюро, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 зареєстровано за Позивачем на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями №231-611 від 09.06.1997 року, що підтверджується й технічним паспортом станом на 29.02.2024 року. Позивач по справі напередодні звернулася до нотаріальної контори з метою розпорядитися своїм нерухомим майном та отримала відповідь про необхідність звернутися до суду про визнання права власності на майно, у зв`язку з тим, що вищевказаний договір посвідчений ВАТ Українська універсальна біржа «Культінвест», яка не є нотаріальним органом. Договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 не був оформлений належним чином, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, відбулося повне виконання договору. У зв`язку з чим необхідно визнати його дійсним.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, не заперечувала поти винесення заочного рішення.

Відповідач та представник третьої особи у судові засідання, призначені на 15.07.2024 та 30.09.2024 не з`явилися, про їх проведення повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив та пояснення на позов та заяви про розгляд справи без їх участі до суду не подавали.

Зі згоди представника позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст.223, ст.ст.280,281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.06.1997 брокерською конторою №004, що діє на підставі договору-доручення №1170 від 09.06.1997, від імені ОСОБА_2 (продавець), с однієї сторони, та брокерською конторою №007, що діє на підставі договору доручення №26 від 09.06.1997 від імені ОСОБА_1 (покупець), з іншої сторони, згідно з правилами біржевої торгівлі на біржі «Культінвест» укладено договір №231-611 купівлі продажу про наступне: продавець продає, а покупець купує жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проданий за домовленістю сторін за 5286.00 грн. Будинок належав відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Чугуївською державною нотаріальною конторою 26.10.1973 року, р.№5548 та зареєстрованого Чугуївським міжміським бюро технічної інвентаризації 01.11.1973 року за №1085; свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Чугуївською державною нотаріальною конторою 07.04.1992 року, р.№2-1301 та зареєстрованого Чугуївським міжміським бюро технічної інвентаризації 09.04.1992 року в реєстровій книзі Д-3 за р.№1085. На другій сторінці договору наявний штамп, згідно якого вказаний в цьому документі жилий будинок в цілому зареєстровано в Чугуївському МБТІ на праві особистої власності ОСОБА_1 за №1085 від 10.06.1997.

Згідно додаткового переліку вулиць, провулків та скверів м. Чугуєва, які підлягають перейменуванню відповідно до ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (додатку №3 до рішення VІІІ сесії Чугуївської міської ради VІІ скликання 12.05.2016 №250-VІІ) (а.с.16)

АДРЕСА_3 на ім`я позивача КП «Чугуївське МБТІ» видано технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (копія а.с.11-13).

Згідно копії довідки КП «Чугуївське МБТІ» №301 від 29.02.2024 (а.с.15) згідно з реєстраційними матеріалами Бюро право власності станом на 31.12.2012 на житловий будинок АДРЕСА_1 ) зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, засвідченого Українською універсальною біржею «Культінвест» від 09.06.1997 за р.№231/611.

Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання від 13.09.2019 (а.с.9) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15Закону України«Про товарнубіржу» (в редакції, чинній на той час) передбачалось, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.

При укладанні договору купівлі-продажу сторони керувались ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», а тому вважали, що договір купівлі-продажу будинку укладено згідно вимог чинного на той час законодавства.

Але цей Закон вступив в протиріччя з діючою на час укладення договору купівлі-продажу нормою цивільного законодавства - ч. 1ст.227Цивільного КодексуУкраїни (в редакції 1963 року), яка вимагала нотаріальної форми посвідчення договорів купівлі-продажу житлового будинку, під страхом їх недійсності (стаття 47ЦК України в редакції 1963 року).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Оскільки спірний договір купівлі-продажу житлового будинку укладався сторонами 09.06.1997, тому до даних правовідносин необхідно застосувати норми матеріального права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно з ч. 2 ст.47ЦК УРСР (в редакції 1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічне положення містить ч. 2 ст.220ЦК України (в редакції 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року), а саме якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частина 2ст.47ЦК УРСР (в редакції 1963 року) і ч. 2 ст.220ЦК України застосовується до правовідносин у разі, коли сторони уклали правочин, зміст якого відповідав волі сторін, і лише форма його укладання не відповідала встановленим законом вимогам.

Як свідчать матеріали справи, договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями підписаний сторонами правочину - продавцем ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_1 , зареєстрований на Українській універсальній біржі «Культінвест», реєстраційний № 231-611, підписаний представником біржі та посвідчений гербовою печаткою. Договір купівлі-продажу зареєстрований у КП «Чугуївське МБТІ» 10.06.1997 за №1085.

Отже, вказаний договір купівлі-продажу укладено сторонами під час дії Цивільного кодексуУкраїнської РСР 1963 року, ст. 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин.

Згідно ст. 47 цього Кодексу, недодержання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору.

У відповідності до ч. 2ст.47ЦК УРСР та п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення, виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, вправі визнати угоду дійсною.

Як було зазначено вище, в укладеному договорі купівлі-продажу сторони повністю оговорили усі істотні умови у тексті біржового договору, всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі. Також факт купівлі-продажу будинку і виконання умов укладеного договору ніким не оскаржено і ніким не оспорюється.

На теперішній час нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу неможливе, оскільки фактичне місцезнаходження продавця невідоме.

Отже, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, укладений на біржі, відповідав волі сторін, умови договору ними виконані в повному обсязі, договір пройшов відповідну державну реєстрацію, а враховуючи те, що на даний час провести нотаріальне посвідчення правочину неможливо, суд вважає, що є підстави для визнання його дійсним відповідно до ч. 2ст. 47 ЦК УРСР.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,141,259,263-265,268,352,354, п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІПерехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:відкрите акціонернетовариство «Українськауніверсальна біржа«КУЛЬТІНВЕСТ»,про визнаннядоговору дійсним задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , яка діяла через брокера брокерської контори № НОМЕР_1 ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , яка діяла через брокера брокерської контори № 007 Булатникова В.А., підписаний та зареєстрований на Українській універсальній біржі «Культінвест» 19.06.1997 за № 231-611.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Золотоверха