Ухвала

від 01.10.2024 по справі 755/14669/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/14669/24

Провадження №: 2/755/7925/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Гаврилової О.В., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної10Б» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної10Б» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

23 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду через підсистему «Електронний суд» заяву (передану головуючому у справі 30 вересня 2024 року), в якій, серед іншого, просить здійснювати розгляд справу в порядку загального позовного провадження. Заява обґрунтована тим, що позивач вбачає в обґрунтуванні позовних вимог непоодинокі випадки неправдивих тверджень, які потребують спростування в передбачений процесуальним законом спосіб - шляхом витребування від відповідача письмових доказів, допиту свідків, призначення та проведення судової економічної експертизи. Відповідач має намір заявити ряд клопотань, які мають бути вирішені судом з обговоренням їх учасниками спору безпосередньо в судовому засіданні. Крім того, відповідач не довіряє стороні позивача та припускає вчинення останнім актів недобросовісної поведінки, зловживання процесуальними правами, повідомлення суду неправдивої інформації, тому з метою належного захисту своїх прав відповідач бажає брати особисто безпосередню участь у розгляді справи в судових засіданнях, щоб своєчасно реагувати на дії та заяви сторони позивача.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

За змістом ч. 4 та 6 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, у яких ціна позову не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - є малозначними.

За змістом ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 90 840,00 грн, вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 242 240,00 грн, а справи незначної складності, з ціною позову менше вказаної суми можуть бути визнані судом малозначними.

За змістом ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Згідно положень ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Оскільки ціна позову в даній справі становить 18 356,98 грн, на такий спір не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 274 ЦПК України, враховуючи предмет та підстави позову, справа визнається судом малозначною, і за таких умов відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, слід зазначити, що спрощене позовне провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлена можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, подавати заяви та клопотання, надавати суду свої докази на спростування доводів відповідача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Таким чином слід зазначити, що заява відповідача є немотивованою в частині того, які процесуальні дії у даній справі суд не зможе вчинити без проведення підготовчого та судового засідання. При цьому до заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відповідачем не долучено жодної заяви або клопотання.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 274, 279, 259-261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Залишити заяву відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя: