Ухвала

від 26.09.2024 по справі 757/43732/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43732/24-к

пр. 1-кс-37734/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією Украі?ни та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією Украі?ни та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12023000000002306 від 14.12.2023.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.12.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000002306 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ряд суб`єктів господарської діяльності, які протягом 2022-2024 років організували протиправний механізм неконтрольованого виводу валютних коштів закордон, пов`язаний з використанням «валютного коридору» при імпортних операціях, який полягає у наступному.

Зокрема, понад 100 суб`єктів господарювання, які сумарно перерахували понад 51 млрд. гривень в адресу на разі невстановлених нерезидентів з метою оплати/попередньої оплати за нібито поставлений на територію України товар. При цьому, аналізом імпортних операцій з податкового блоку ДПС України засвідчено факти відсутності поставки більшої частини товару. З вищевказаної суми в Україну фактично надійшло товару лише на 2,6 млрд грн, що свідчить про безпідставне виведення майже 49 млрд гривень під виглядом проведення імпортних операцій.

Також установлено, що більшість так званих «імпортерів» з зазначеного переліку взагалі не імпортували будь-якого товару, мають у штаті 1-3 співробітників та «нульові» показники сплати податків до державного бюджету, зокрема податків на прибуток та на додану вартість.

Ураховуючи те, що вказана діяльність відноситься до однієї з активних форм організованої злочинності господарських злочинів, а суб`єкти їх вчинення використовують різноманітні корупційні канали (зв`язки) у наглядових органах та органах державної влади, є підстави вважати, що до участі у вчинені вказаних злочинів причетні посадові особи Національного банку України, Міністерства фінансів України, Торгово-промислової палати, а також керівників та/або працівників відповідальних за валютний нагляд та фінансовий моніторинг банківських установ (особливо в частині певних дій) або бездіяльності посадових осіб при виконанні комплексу ризик-орієнтованих заходів, проведення яких дозволяє з`ясувати суть і мету фінансових операцій.

Вбачається, що банківськими установами проігноровано наявність у зазначених імпортних операціях низку індикаторів/критеріїв, характерних для функціонування схем відмивання доходів, відповідно до типологічного дослідження відмивання доходів від привласнення коштів і майна державних підприємств та інших суб`єктів, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, затвердженому Наказом Державної служби фінансового моніторингу України 24.12.2019 N? 159.

Крім того, відповідно до вимог п.6 Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 N? 8, банк здійснює первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до Положення N? 8 (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи).

Згідно з Переліком індикаторів та заходів щодо здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції (додаток до Положення № 8) одним із індикаторів сумнівної валютної операції під № 25 є валютна операції з метою здійснення розрахунків (попередньої оплати), пов`язані з наявними ризиками невиконання контрагентом - нерезидентом зобов`язань щодо поставки товарів за зовнішньоекономічним договором уключаючи наявність порушень контрагентом нерезидентом законодавчо встановлених строків розрахунків, створення заплутаних та/або штучних умов здійснення платежів, наявність законодавчих обмежень щодо ввезення товарів на територію України).

При цьому, агенти валютного нагляду (банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію НБУ) мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк (ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про валюту і валютні операції»).

Агентом валютного нагляду опрацьовується відповідний пакет документів, що стосуються операцій припинення зобов`язань за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютного законодавства, агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому НБУ(4. 11 ст. 11 ЗУ «Про валюту і валютні операції»).

Так, певні суб?єкти господарської діяльності, які користуючись послугами комісіонерів здійснюють схемні імпортні операції протягом 2022-2024 років, що надає змогу виводити грошові кошти з України в адресу офшорних юрисдикцій та без фактичної поставки товарів/послуг завдаючи збитків державі в особливо великих розмірах.

Установлено, що у період з березня 2024 року по травень 2024 року група фіктивних компаній перерахувала 91,09 млн грн на адресу ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387) з призначенням платежу: оплати за товар, оплата за теплові насоси, оплата за технічні деталі та інше.

Також, установлено, що ТОВ «Ферум Тулз» фактично не знаходиться за місцем державної реєстрації, у довідці 20 ОПП не задекларовано жодного об`єкта, відсутня сплата податкових платежів до державного бюджету України, керівником та засновником значиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (директор та КБВ ще у чотирьох товариств), яка на даний час офіційно не працевлаштована веде аморальний спосіб життя, виявлено факт притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, вищезазначене може свідчити про її суто номінальну роль в управлінні товариством.

У подальшому, посадові особи ТОВ «Ферум Тулз» у період з 28.03.2024 по 10.05.2024 року здійснили перерахування коштів на користь нерезидента країни Польща «BCG Group Sp. z.o.o.» на загальну суму 2,01 млн Євро (еквівалент 84,81 млн грн) в якості передоплати за тепловий насоси.

При цьому, за даними Державної митної служби України, інформація щодо здійснення митних оформлень з імпорту товарів на користь ТОВ «Ферум Тулз», від іноземної компанії «BCG Group Sp.z.o.o.» відсутня.

Крім того, 14.05.2024 у якості свідка допитано ОСОБА_5 , керівника ТОВ «Астрамедіа» (код ЄДРПОУ 42919235), яке здійснило перерахування 3,33 млн грн на адресу ТОВ «Ферум Тулз» в якості оплати за обладнання. Так, ОСОБА_5 показав, що ніякого відношення до ТОВ «Астрамедіа» він немає, ніяких управлінських рішень він не приймав та контрактів щодо фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Ферум Тулз» не укладав.

Окрім наведеного, Державна служба фінансового моніторингу України листом № 996/440-04-4/дск від 17.05.2024 повідомила про те, що за результатами проведеного аналізу наявної інформації виявлено, що рахунки ТОВ «Ферум Тулз» можуть використовуватися для здійснення фінансових операцій, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та із вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до матеріалів Державної служби фінансового моніторингу України та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України установлено, що ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387) має наступні рахунки у банківських установах:

- АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) рахунок № НОМЕР_1 .

Відомості, викладені у даному клопотанні, підтверджуються доказами, отриманими під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, у тому числі зібраними оперативними підрозділами в ході виконання доручень слідчих.

Таким чином, у ході досудового слідства у кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів та встановлені вагомі обставини, які свідчать, що вищеперелічені банківські рахунки використовувались для вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, а грошові кошти, які знаходяться на них, набуто кримінально протиправним шляхом.

Постановою слідчого від 28.05.2024 кошти, які знаходяться на вищеперелічених банківських рахунках суб?єкта господарювання, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони набуті кримінально протиправним шляхом, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомили, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у зв`язку з наявною можливістю вчинення дій, спрямованих на відчуження та розтрату вказаного майна.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно статті 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією Украі?ни та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12023000000002306 накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387), а саме: АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) на рахунку № НОМЕР_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1