Ухвала

від 02.10.2024 по справі 916/5313/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

02 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5313/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від прокуратури Ткаченко Л.В.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" Піун С.П.,

від Генічеського закладу дошкільної освіти ясла-садок №3 "Казка" Генічеської міської ради участі не брали,

від Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області участі не брали,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Херсонської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024, прийняте суддею Смелянець Г.Є., м. Одеса, повний текст складено 25.04.2024,

у справі №916/5313/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до відповідача: Генічеського закладу дошкільної освіти ясла-садок №3 "Казка" Генічеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області

про стягнення 305 863,22 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось з позовом до Генічеського закладу дошкільної освіти ясла-садок №3 "Казка" Генічеської міської ради, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 305863,22 грн, з яких: 211312,41 грн основного боргу, 44360,14 грн пені, 8230,30 грн 3% річних та 41960,37 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором постачання природного газу №20-1085/21-БО-Т від 11.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості природного газу, поставленого у період з січня місяця 2022 року по квітень місяць 2022 року включно.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 18.12.2023 відкрито провадження у справі №916/5313/23.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5313/23 (суддя Смелянець Г.Є.) позов задоволено частково; стягнуто з Генічеського закладу дошкільної освіти ясла-садок №3 "Казка" Генічеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" борг у загальній сумі 283683,15 грн, у тому числі: основний борг у сумі 211312,41 грн, пеня у сумі 22180,07 грн, 3% річних у сумі 8230,30 грн, інфляційні втрати у сумі 41960,37 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3670,36 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем факту неналежного виконання Генічеським закладом дошкільної освіти ясла-садок №3 "Казка" Генічеської міської ради прийнятих на себе зобов`язань за договором постачання природного газу №20-1085/21-БО-Т від 11.11.2021, що зумовлює правомірність заявлення вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості, штрафних санкцій (пені) та компенсаційних нарахувань (інфляційних втрат і 3% річних), при цьому суд першої інстанції врахував наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5313/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 22180,07 грн пені скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції під час зменшення суми пені не було враховано інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та співвідношення розміру основної заборгованості з розміром штрафних санкцій (сума пені не є надмірно великою в порівнянні з сумою простроченої основної заборгованості), а також неналежним чином досліджено майновий стан обох сторін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 29.05.2024 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги до 13.06.2024, а в подальшому ухвалою суду від 17.06.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5313/23 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, і призначено дану справу до розгляду на 14.08.2024 о 12:30.

Крім того, Херсонська обласна прокуратура також звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5313/23 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У вказаній апеляційній скарзі прокурор стверджує про те, що позивачем не подано до місцевого господарського суду належних доказів на підтвердження обсягу природного газу, поставленого відповідачу на підставі укладеного між сторонами договору постачання природного газу №20-1085/21-БО-Т від 11.11.2021, оскільки акти приймання-передачі природного газу складалися постачальником на підставі інформації Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів газу споживачем, між тим згідно з роз`ясненнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Щодо оплати послуг розподілу природного газу та визначення обсягів споживання природного газу в умовах дії воєнного стану" від 24.05.2022 Оператори ГРМ не мали підстав для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по таких об`єктах споживачів та їх передачі на інформаційну платформу Оператора ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача у зв`язку з втратою контролю над відповідним закладом дошкільної освіти, розташованим на тимчасово окупованій території. Крім того, прокурор наголошує на тому, що надана позивачем роздруківка електронного листування, у тому числі і паперова копія знімку екрану монітора комп`ютера щодо відправлення певних документів, у розумінні процесуального закону не може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві каналами електронного зв`язку актів приймання-передачі природного газу за січень-травень 2022 року, які до того ж не передавалися для обліку зобов`язань до органів казначейства. Прокурор також посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", не зважаючи на існування у відповідача заборгованості за січень місяць 2022 року, не скористалося своїм правом на припинення постачання природного газу, а також на існування форс-мажорних обставин у вигляді введення воєнного стану та окупації території Генічеського району, який виступає місцезнаходженням відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 27.06.2024 (вх.№2208/24/Д2 від 27.06.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" просить апеляційну скаргу Херсонської обласної прокуратури залишити без задоволення. Зокрема, позивач наголошує на тому, що відповідач не повернув підписані зі своєї сторони акти приймання-передачі природного газу, у зв`язку з чим обсяг спожитого останнім газу правомірно визначено відповідно до відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС, які доступні як постачальнику, так і споживачу. Водночас позивач звертає увагу на те, що укладений між сторонами договір постачання природного газу №20-1085/21-БО-Т від 11.11.2021 не містить обмежень щодо можливості надіслання актів приймання-передачі природного газу каналами електронного зв`язку, а саме: на адресу електронної пошти відповідача. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" посилається на недоведеність за допомогою належних доказів факту існування форс-мажорних обставин, про які прокурор зазначає в апеляційній скарзі, і на те, що відсутність реєстрації фінансових зобов`язань в органах казначейства не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку провести оплату вартості природного газу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат. Позивач також зазначає, що, враховуючи положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022, приписи статті 131 цього Закону щодо заборони постачання товару на тимчасово окуповану територію з іншої території України не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 17.06.2024 за вищенаведеною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання відзивів на апеляційні скарги до 02.07.2024.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 задоволено клопотання Херсонської обласної прокуратури про залучення третьої особи, викладене у прохальній частині апеляційної скарги, та клопотання Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області б/н від 24.06.2024 (вх.№2208/24/Д1 від 24.06.2024) щодо залучення третьої особи; залучено до участі у справі №916/5313/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Генічеську міську військову адміністрацію Генічеського району Херсонської області; вирішено розглянути апеляційну скаргу Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5313/23 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; розгляд вищенаведеної апеляційної скарги Херсонської обласної прокуратури призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на 14.08.2024 о 12:30.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 14.08.2024 у судовому засіданні у справі №916/5313/23 оголошено перерву до 11:00 год 02.10.2024.

Генічеський заклад дошкільної освіти ясла-садок №3 "Казка" Генічеської міської ради та Генічеська міська військова адміністрація Генічеського району Херсонської області своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційні скарги не надали, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

При цьому, здійснивши опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Південно-західний апеляційний господарський суд встановив, що ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 було прийнято до розгляду справу №908/1162/23.

У справі №908/1162/23 суд касаційної інстанції, зокрема, зауважив на тому, що відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1-3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 131 "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Водночас відповідно до частини першої цієї ж статті її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Аналогічні положення містить частина перша статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

22.12.2022 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом №309 затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

З огляду на те, що в ухвалі від 27.03.2024 про передачу справи №908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів зазначила про те, що положення статей 13 та 131 цього Закону можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме: за рішенням Кабінету Міністрів України, перед об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постало питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 висновку про те, що для поширення дії положень частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, достатнім є лише загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

За таких обставин, у судовому засіданні 02.10.2024, проведеному в режимі відеоконференції, на обговорення учасникам справи було поставлене питання щодо зупинення апеляційного провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5313/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №908/1162/23.

У вищевказаному судовому засіданні прокурор та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" проти зупинення апеляційного провадження не заперечували; представники Генічеського закладу дошкільної освіти ясла-садок №3 "Казка" Генічеської міської ради та Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення (т.ІІ а.с.158-160).

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

За умовами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини").

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що правовідносини у справах №916/5313/23 та №908/1162/23 за сферою правового регулювання є подібними, а правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23 (зокрема, щодо можливості поширення дії положень частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у справі №916/5313/23 (стягнення заборгованості за споживання газу, який у період з січня місяця 2022 року по квітень місяць 2022 року включно постачався на тимчасово окуповану територію Генічеський район Херсонської області), з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5313/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №908/1162/23.

Даний висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності зупинення апеляційного провадження до отримання правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у низці ухвал останнього, зокрема, від 07.06.2024 у справі №916/4397/23 (поставка газу також відбувалась у Генічеський район Херсонської області), від 20.08.2024 у справі №913/265/23 тощо.

Керуючись статтями 228, 229, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5313/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №908/1162/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук