Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/16588/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/16588/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 02.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024

у справі №910/16588/21 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «OptiLat»

до Акціонерного товариства «ПроКредит банк»

Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича

про стягнення 88 501 євро 72 євроцентів,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Господарського суду міста Києва перебуває справа 910/16588/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «OptiLat» (далі по тексту - позивач), поданим 11.10.2021, до Акціонерного товариства «ПроКредит банк» (далі по тексту - відповідач 1), Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича (далі по тексту - відповідач 2) про стягнення 88 501 євро 72 євроцентів.

В процесі розгляду справи позивач змінив предмет позову на підставі пункту 2 частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) та просив суд повернути позивачу грошові кошти у розмірі 85 918 євро, що на дату подання позову еквівалентно 2 618 505,70 грн шляхом їхнього солідарного стягнення з відповідачів, в також солідарно стягнути штраф за прострочення грошового зобов`язання у вигляді 3% річних від неповернутої суми у розмірі 2 577,72 євро, що на дату подання позову еквівалентно 78 560,66 грн, долучену Господарським судом міста Києва протокольною ухвалою від 13.12.2021.

12.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнет» в паперовому та електронному вигляді інформації (відомостей) про користувача електронної скриньки svyrole@ukr.net, повного вмісту електронної поштової скриньки та лог-файлів щодо електронних поштових скриньок на які, коли і в який час надсилалися (відправлялися) з вказаної електронної поштової скриньки.

Заява мотивована тим, що вказані докази в сукупності із іншими доказами має суттєве значення для встановлення дійсних обставин справи та спростування позиції відповідача 2. При цьому заявник просив суд забезпечити докази без повідомлення учасників справи та володільця даних ТОВ «Укрнет» відповідно до пункту 3 частини 4 статті 112 ГПК України.

13.08.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшли заперечення на клопотання позивача про забезпечення доказів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.08.2024 у справі №910/16588/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «OptiLat» про забезпечення доказів задовольнив частково; витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнет» в електронному та паперовому вигляді: інформацію (відомості) про користувача електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net, а саме: відомостей про власника цієї електронної поштової скриньки (наявні анкетні та контактні дані), час початку надання послуг, даних про ідентифікацію, аутентифікацію, авторизацію, відновлення паролю (дата, час, ір-адреса входу до електронної скриньки, дані, що дозволяють унікально ідентифікувати кінцевого користувача послуги, інші відомості та документи), використання поштової скриньки для користування іншими сервісами порталу ukr.net - за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року та з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року; інформацію (відомості) - лог-файлів щодо електронних поштових скриньок kom087@mail.ru та 0395434@gmail.com, на які коли і в який час надсилалися (відправлялися) листи із електронних поштових скриньок svyrole@ukr.net, та коли і в який час надходили (отримувалися) листи до електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net, із зазначенням таких електронних поштових скриньок і дати та часу здійснення передачі (надсилання/отримання) листів та їх змісту за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року; та з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року; вміст електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net щодо листування (вхідні листи, чернетки, надіслані листи, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення) із розкриттям змісту повідомлень та доданих файлів (вкладень) (з доступом до листування) з електронними скриньками kom087@mail.ru та 0395434@gmail.com - за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року; з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення доказів з огляду на предмет спору - стягнення безпідставно набутих коштів та ту обставину, що відповідачем 2 на підтвердження наявності договірних відносин із позивачем надано суду роздруківку відправлень електронних листів на електронні адреси kom087@mail.ru та 0395434@gmail.com з електронної пошти svyrole@ukr.net, тоді як позивач заперечує дану обставину. За приписами частини 5 статті 96 ГПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.

Суд першої інстанції розглянув заяву позивача про забезпечення доказів в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, посилаючись на розгляд справи в умовах воєнного стану (за можливості) без виклику учасників відповідно до рішення Ради суддів України від 24.02.2022 №9 та рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022.

Не погодившись із прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, відповідач 2 звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 про забезпечення доказів у справі №910/16588/21 та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу у задоволенні клопотання від 12.08.2024 та повернути заявнику.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач 2 посилається на те, що суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення доказів без повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання; без дотримання вимог та всупереч частини 4 статті 111 ГПК України; із посиланням на рішення Ради суддів України, які несуть рекомендаційний характер.

Як зазначає відповідач 2 в апеляційній скарзі, прийнята судом першої інстанції ухвала про забезпечення доказів шляхом витребування метаданих електронної поштової скриньки за період, який не стосується спірних правовідносин є втручанням у приватне життя відповідача 2, що є порушенням Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Крім того, відповідач 2 зазначає, що заява позивача про забезпечення доказів подана без додержання вимог статті 111 ГПК України та підлягає поверненню заявнику на підставі частини 4 вказаної норми.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.08.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16588/21; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21.

Матеріали справи №910/16588/21 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 09.09.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.09.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21; розгляд апеляційної скарги призначив на 01.10.2024 о 12 год. 45 хв.

Позивач згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача 2 заперечує проти її задоволення та просить суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21 залишити без змін, посилаючись на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21.

30.09.2024 від апелянта надійшли пояснення на відзив позивача на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 01.10.2024 представник відповідача 2 усно заявив клопотання щодо необхідності перевірити повноважень представника позивача, який підписав відзив.

У судовому засіданні 01.10.2024 колегією судді перевірено повноваження представника позивача, який підписав відзив на апеляційну скаргу відповідача 2.

01.10.2024 у судовому засіданні виникла необхідність оголосити перерву до 02.10.2024 до 11 год. 40 хв.

Відповідач 1 своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом доставки ухвали Північного апеляційного господарського суду до його електронного кабінету.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (абзац 2 частини 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

Згідно із частиною 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, відповідач 1 повідомлений судом апеляційної інстанції належним чином.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 02.10.2024 представник відповідача 2 та відповідач 2 особисто підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21 скасувати та відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів.

02.10.2024 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача 2, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, пояснень на відзив, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Параграфом 8 Глави 5 ГПК України врегульовано питання забезпечення доказів.

У відповідно до частин 1-3 статті 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів (аналогічні правові висновки щодо забезпечення доказів викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18, від 11.03.2019 у справі № 9901/608/19).

У заяві про забезпечення доказів за приписами статті 111 ГПК України зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Суд повертає заяву про забезпечення доказів заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Статтею 112 ГПК України визначено порядок розгляду заяви про забезпечення доказів.

У відповідності до частин 1-3 статті 112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Частина 4 статті 112 ГПК України містить випадки, за яких суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи:

1) у невідкладних випадках;

2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами;

3) у разі якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.

Суд першої інстанції розглянув заяву позивача про забезпечення доказів, подану більше ніж через 2,5 роки після подачі позову до суду, в порядку письмового провадження без виклику учасників справи без зазначення підстав такого розгляду у відповідності до частини 4 статті 112 ГПК України.

Посилання суду першої інстанції на рішення Ради суддів України від 24.02.2022 №9 та рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо розгляду справ в умовах воєнного стану за можливості без виклику учасників є недоречним, оскільки такі документи носять рекомендаційний характер, тоді як відповідно до частини 2 статті 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, розглядуючи заяву позивача про забезпечення доказів, суд першої інстанції допустив порушення частини 1 статті 112 ГПК України щодо порядку розгляду такої заяви в судовому засіданні. Підстав, визначених частиною 4 статті 112 ГПК України, які надають право суду здійснювати розгляд заяви про забезпечення доказів без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Апеляційним господарським судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам учасникам справи із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню при розгляді заяви про забезпечення доказів.

Відповідно до частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини 1).

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини 3 статті 277 ГПК України).

Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що заяву позивача про забезпечення доказів розглянуто господарським судом за відсутності учасників справи, не повідомлених належним чином про дату, час і місце засідання суду, тоді як таке повідомлення згідно частини 1 статті 112 ГПК України є обов`язковим. Суд апеляційної інстанції з`ясував, що суд першої інстанції розгляд заяви про забезпечення доказів здійснив всупереч вимогам частини 1 статті 112 ГПК України без судового засідання та виклику сторін у даній справі.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича підлягає частковому задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21 скасуванню, справа №910/16588/21 повертається до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви позивача про забезпечення доказів.

У зв`язку із скасуванням ухвали суду першої інстанції і передачею справи для розгляду заяви про забезпечення доказів, розподіл судових витрат у справі, в тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі №910/16588/21 скасувати.

3. Справу №910/16588/21 повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «OptiLat» про забезпечення доказів.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 02.10.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова