Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/5085/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/5085/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Сітайло Л.Г.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Трейд"

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.07.2024 р.

у справі № 910/5085/24 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Трейд"

про стягнення 232592,40 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Трейд" про стягнення 232592,40 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору у спрощений спосіб не виконав свої зобов`язання щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.04.2024 р. відкрито провадження у справі № 910/5085/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду м. Києва від від 02.07.2024 р. у справі № 910/5085/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МР Трейд" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в процесі розгляду справи місцевим судом ним було повністю сплачено заборгованість за поставлений товар у 232592,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 935 від 03.05.2024 р., однак позивач не повідомив суд першої інстанції про сплату відповідачем суми боргу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5085/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5085/24 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 22.07.2024 р. про відкриття провадження у справі № 910/5085/24 сторонам доставлено до електронних кабінетів, доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 26.07.2024 р., що містяться в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 22.07.2024 р. про відкриття провадження у справі № 910/5085/24 оприлюднена у реєстрі 23.07.2024 р.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 р. на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МР ТРЕЙД" була досягнута усна домовленість про поставку будівельних матеріалів.

На виконання вказаної домовленості у період з 12.02.2024 р. по 01.03.2024 р. позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 1634012,40 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна від 12.02.2024 р. № 838 на суму 56694,00 грн;

- видаткова накладна від 13.02.2024 р. № 879 на суму 122952,50 грн;

- видаткова накладна від 14.02.2024 р. № 906 на суму 186128,25 грн;

- видаткова накладна від 15.02.2024 р. № 956 на суму 63926,50 грн;

- видаткова накладна від 16.02.2024 р. № 977 на суму 57866,40 грн;

- видаткова накладна від 16.02.2024 р. № 976 на суму 73537,75 грн;

- видаткова накладна від 19.02.2024 р. № 1052 на суму 89124,75 грн;

- видаткова накладна від 19.02.2024 р. № 1039 на суму 111364,00 грн;

- видаткова накладна від 20.02.2024 р. № 1082 на суму 211112,00 грн;

- видаткова накладна від 21.02.2024 р. № 1113 на суму 62056,50 грн;

- видаткова накладна від 22.02.2024 р. № 1257 на суму 165198,00 грн;

- видаткова накладна від 23.02.2024 р. № 1260 на суму 105286,50 грн;

- видаткова накладна від 26.02.2024 р. № 1255 на суму 81235,00 грн;

- видаткова накладна від 28.02.2024 р. № 1347 на суму 80800,50 грн;

- видаткова накладна від 29.02.2024 р. № 1427 на суму 76708,50 грн;

- видаткова накладна від 01.03.2024 р. № 1442 на суму 90021,25 грн.

Як вказує позивач, відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, на суму 1401420,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не здійснив повну оплату за поставлений ним товар, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 12.02.2024 р. по 01.03.2024 р. позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 1634012,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними обома сторонами без зауважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином строк оплати товару поставленого позивачем відповідачу згідно з вищевказаних доказів настав з моменту прийняття товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату за поставлений позивачем товар частково на суму 1401420,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 232592,40 грн заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно доводів скаржника про те, що в процесі розгляду справи судом відповідачем було повністю сплачено заборгованість за поставлений товар у 232592,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 935 від 03.05.2024 р., колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідач вказує, що позивач повинен був повідомити суд першої інстанції про сплату відповідачем суми боргу, однак жодних процесуальних звернень до суду з боку позивача не було.

За змістом ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.

Як передбачено ч. 1 ст. 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Отже відповідач не був позбавлений права подати до суду першої інстанції докази оплати ним заборгованості у повному обсязі, відтак посилання скаржника на неподання такого доказу позивачем є безпідставним.

До того ж відповідач може надати докази оплати ним заборгованості на стадії виконання судового рішення.

При цьому, скасування рішення суду з тих підстав, що сторона спору вчинила дії, які направлені, по суті, на вирішення питання шляхом фактично позапримусового виконання зобов`язання, однак за відсутності поданих до суду доказів такого виконання, означало б скасування законного та обґрунтованого рішення, яке ухвалене за результатами встановлення фактичних обставин справи, надання оцінки доказам, правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

За ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Статтею 278 ГПК України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Відповідно до наведеної статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст. ст. 226 та 231 цього Кодексу.

Разом з тим статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, у розумінні статті 278 ГПК України підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі є порушення судом процесуального законодавства, зокрема, й коли суд першої інстанції не врахував обставини того, що предмет спору припинив існувати до ухвалення рішення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.08.2024 р. у справі № 916/3006/23.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.07.2024 р. у справі № 910/5085/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Трейд" задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Трейд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.07.2024 р. у справі № 910/5085/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МР Трейд".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

Л.Г. Сітайло