Постанова

від 16.09.2024 по справі 904/3719/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 року м. Дніпро Справа № 904/3719/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Назаренко Н.Г.) від 23.04.2024р. у справі № 904/3719/23

за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Павлоград, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Межиріцької сільської ради, с. Межиріч, Павлоградський район, Дніпропетровська область

Позивача-2: Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради, с. Межиріч, Павлоградський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії та стягнення надміру сплачених грошових коштів у розмірі 295 501,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Позивача-1: Межиріцької сільської ради, Позивача-2: Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про визнання недійсною додаткову угоду №2 від 09.03.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги"; визнання недійсною додаткову угоду №3 від 27.08.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги"; визнання недійсною додаткову угоду №5 від 27.09.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги"; визнання недійсною додаткову угоду №6 від 12.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги"; визнання недійсною додаткову угоду №7 від 18.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги"; визнання недійсною додаткову угоду №8 від 08.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги"; визнання недійсною додаткову угоду №9 від 19.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь виконавчого комітету Межиріцької сільської ради грошових коштів у розмірі 295 501,94 грн.

26.02.2024 від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову, в якій прокуратура зазначає наступне.

У своїй позовній заяві керівник Павлоградської окружної прокуратури обґрунтовує свою позовну вимогу щодо стягнення з ТОВ Дніпровські енергетичні послуги на користь виконавчого комітету Межиріцької сільської ради грошових коштів у розмірі 295 501,94 грн через правову кваліфікацію обставин як повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, що врегульовано нормами Глави 54 ЦК Купівля-продаж.

Водночас, у п.67-82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 наголошено на тому, що кошти, надміру отримані постачальником за договором поставки електричної енергії є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216,1212 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як зазначається в заяві за договором №521000056901 від 08.02.2021 Виконавчому комітету Межиріцької сільської ради було поставлено 478 417,910 кВт*год електроенергії на суму 1 836 041,10 грн, хоча за початковою ціною необхідно було сплатити за такий обсяг 1 540 539,16 грн, тобто виконавчим комітетом переплачено 295 501,94 грн з ПДВ за поставлену електричну енергію.

Таким чином, ТОВ Дніпровські енергетичні послуги отримали 295 501,94 грн на підставі додаткових угод, які підлягають визнанню недійсними, у зв`язку з чим на підставі ст.1212 ЦК України ці кошти підлягають стягненню з нього на користь Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради.

Зважаючи на викладене, керівник Павлоградської окружної прокуратури просив вважати зміненою підставу позову в частині позовної вимоги про стягнення з ТОВ Дніпровські енергетичні послуги на користь Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради грошових коштів у розмірі 295 501,94 грн і вважати правильною правовою підставою для задоволення вказаної і позовної вимоги ст. 1212 ЦК України - повернення безпідставно набутого майна.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024р. у справі № 904/3719/23:

- позов Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі: Позивача-1: Межиріцької сільської ради, Позивача-2: Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії та стягнення надміру сплачених грошових коштів у розмірі 295 501,94 грн. - задоволено;

- визнано недійсною додаткову угоду №2 від 09.03.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, будинок 1, ідентифікаційний код 41800745) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м.Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379);

- визнано недійсною додаткову угоду №3 від 27.08.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, будинок 1, ідентифікаційний код 41800745) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379);

- визнано недійсною додаткову угоду №5 від 27.09.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, будинок 1, ідентифікаційний код 41800745) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379);

- визнано недійсною додаткову угоду №6 від 12.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, будинок 1, ідентифікаційний код 41800745) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379);

- визнано недійсною додаткову угоду №7 від 18.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, будинок 1, ідентифікаційний код 41800745) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м.Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379);

- визнано недійсною додаткову угоду № 8 від 08.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, будинок 1, ідентифікаційний код 41800745) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м.Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379);

- визнано недійсною додаткову угоду № 9 від 19.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, будинок 1, ідентифікаційний код 41800745) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м.Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379);

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379) на користь Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, будинок 1, ідентифікаційний код 41800745) безпідставно отримані кошти у розмірі 295 501,94 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у сумі 18 576,42 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", в якій посилаючись на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд при вирішенні питання про визнання недійсними додаткових угод до договору не дотримався загальних принципів рівності та справедливості і не застосував правову конструкцію реституції до обох учасників правочину - додаткової угоди, та не передбачив наслідки недійсності для обох сторін, коли кожна з них зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Також, визнання додаткових угод недійсними не означає автоматичне застосування положень договору у первісній редакції, бо постачання товару за умовами договору не відбулося. Отже стягувати грошові кошти у розмірі 295501,94 грн., як різницю між первісною ціною та ціною останньої додаткової угоди, неможливо через відсутність постачання електричної енергії після визнання недійсними додаткових угод.

Твердження суду про заниження ціни за електричну енергію задля перемоги у відкритих торгах не відповідають дійсності та наданим матеріалам справи, бо замовник, керуючись п. 1 4.2 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі», скористався правом на укладення договору про закупівлю електричної енергії за переговорною процедурою.

Ціна на момент участі у відкритих торгах (які не відбулися) та під час укладання Договору залишалася незмінною, як того вимагає ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, на момент проведення переговорної процедури для формування прогнозної ціни постачання застосовувався прогнозний середньозважений показник вартості електричної енергії на РДН, що дорівнював 1,36937 грн. без ПДВ та відповідав середньозваженому значенню за період з 01.01.2021 по 20.01.2021 на РДН за даними, опублікованими на сайті ДП «Оператор ринку».

На момент укладання додаткової угоди №2 середньозважена ціна на РДН за січень у порівнянні з ціною за лютий зросла на 11,63 %.

Вказує апелянт і на те, що висловлені судом твердження про недобросовісні дії сторін (сторони), які роблять результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", не відповідають ані намірам сторін, ані досягнутим результатам, ані обставинам справи.

Також апелянт вказує на відсутність у прокурора повноважень зі здійснення моніторингу у сфері публічних закупівель, непередбаченість у законі «опрацювання інформації з веб-порталу публічних закупівель «Prozorro» із подальшим позиванням до суду за його наслідками, недоведеність факту порушення інтересів держави під час укладання та виконання договору №521000056901 від 08.02.2021 і, як наслідок, бездіяльності уповноваженого органу, тобто відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Павлоградська окружна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими, недоведеними належними доказами та наводить власні доводи на їх спростування, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції від 23.03.2024 у справі № 904/3719/23 залишити без змін, оскільки воно прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

У відзиві прокурор наголосив на тому, що підставою для поставки конкретного обсягу електричної енергії є сам договір №521000056901 від 08.02.2021, а не додаткові угоди №2, 3, 5, 6, 7, 8, 9 до нього, якими лише вносились зміни стосовно збільшення вартості електричної енергії та зменшення обсягів поставки у зв`язку з цим.

Таким чином, при визнанні додаткових угод недійсними виконавчий комітет Межиріцької сільської ради не повинен повертати отриману електричну енергію, оскільки підстава для її отримання не відпала - договір №521000056901 від 08.02.2021 сам по собі не визнаний недійсним і у постачальника продовжував існувати у зв`язку з цим обов`язок поставити електричну енергію за первинними умовами договору.

Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради оплатив поставку 478 417,910 кВт*год електроенергії на суму 1 836 041,10 грн з ПДВ, хоча відповідно до рахунків та актів мав сплатити за первісними умовами договору 1 540 539,16 грн з ПДВ.

Таким чином, фактична переплата становить 295 501,94 грн з ПДВ (1 836 041,10 грн - 1 540 539,16 грн) і підлягає стягненню з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги».

Посилання відповідача на неузгодженість позиції Верховного Суду з приводу правозастосування положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не може слугувати підставою для скасування цього рішення, оскільки постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, на яку посилається суд в даному випадку, є такою, що набрала законної сили, а отже - її висновки підлягають врахуванню іншими судами при вирішенні подібних спорів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач), судді Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024р. у справі № 904/3719/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.09.2024р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсягу та просила їх задовольнити, представник прокуратури проти задоволення апеляційної скарги заперечував, оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Позивачі не скористалися правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка представників позивачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності позивачів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та прокуратури, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області зазначає, що опрацюванням інформації з веб-порталу публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-26-010280-b) встановлено, що за результатами публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2021-01-26-010280-b виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради з ТОВ Дніпровські енергетичні послуги укладено договір від 08.02.2021 №521000056901 щодо постачання електричної енергії у період з 01.02.2021 по 31.12.2021 в обсязі 579 300 кВт*год, за ціною 3,22007 грн за одиницю, в тому числі ПДВ 0,50500 грн, на загальну суму 1 865 386,55 грн, в тому числі ПДВ 310 897,76 гривень.

За умовами договору Постачальник (ТОВ Дніпровські енергетичні послуги) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача (виконавчий комітет Межиріцької сільської ради), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1.1). Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатовар ДК 021:2015:09310000-5) (далі товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п.1.2 договору).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить 3,22007 грн, тому числі ПДВ 0,50500 грн.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією (п.4.1 договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п.4.2 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.4.4 договору).

Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції (п.4.8 договору).

Відповідно до п.1.1 Комерційної пропозиції, на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозорро та становить 2,68339 грн без ПДВ. Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі. ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі.

Ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання договору про закупівлю до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору у разі (п.1.2 Комерційної пропозиції):

- Зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/ зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію.

Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.7 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі (п.1.2.1 Комерційної пропозиції).

- Погодження ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Постачальник має право у разі зміни ціни на ринку на електричну енергію в бік зменшення здійснити відповідне коригування (без зміни кількості (обсягу) та якості товару), в тому числі у разі коливання цін на ринку на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.5 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі (п.1.2.2 Комерційної пропозиції).

- Збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договору. Сторони узгодили, що Постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних.

Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку не електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії на добу наперед (далі РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП Оператор ринку, які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі (п.1.2.3 Комерційної пропозиції).

В разі необхідності змін відповідно до пп.1.2.1-1.2.3 цієї Комерційної пропозиції Постачальник має право звернутися до Споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши Споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє Постачальника про результати її розгляду. Споживач поінформований про його право ініціювати розірвання цього договору, без оплати будь-яких санкцій, пов`язаних з таким розірванням, шляхом направлення відповідної додаткової угоди, у разі, якщо він не погоджує нові умови, зокрема стосовно ціни. У разі, якщо Споживач не повідомив Постачальника про дострокове розірвання договору, вважається, що Споживач погодився з новими умовами договору (п.1.3 Комерційної пропозиції).

Послуги з передачі та розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються Постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується Споживачем на рахунки Постачальника (п. 6.1 Комерційної пропозиції).

16.02.2021 сторони уклали додаткову угоду №1, якою змінено строк дії договору та поставки товару на 01.01.2021 31.12.2021 (охоплено період до укладення договору).

09.03.2021 сторони уклали додаткову угоду №2, якою збільшено ціну на електричну енергію до 3,44579 грн за одиницю, в т.ч. ПДВ 0,57430 грн, та зменшено очікуваний обсяг електричної енергії до 541 352,36 кВт*год, зміни розповсюджуються на період з 01.02.2021 (охоплено період до укладення додаткової угоди).

27.08.2021 сторони уклали додаткову угоду №3, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії На добу наперед (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП Оператор ринку починаючи з 01.08.2021 збільшено ціну за одиницю до 3,78692 грн, в тому числі ПДВ 0,63115 гривень, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 492 586,755 кВт*год (охоплено період до укладення додаткової угоди).

08.09.2021 сторони уклали додаткову угоду №4, якою зменшено обсяг поставки до 491 662,042кВт*год та її вартість до 1 861 884,82 грн, в тому числі ПДВ 310 314,14 гривень.

27.09.2021 сторони уклали додаткову угоду №5, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії На добу наперед (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП Оператор ринку починаючи з 27.09.2021 збільшено ціну за одиницю до 4,12192 грн, в тому числі ПДВ 0,68699 грн, та збільшено очікуваний обсяг постачання до 530 170 кВт*год.

12.10.2021 сторони уклали додаткову угоду №6, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії На добу наперед (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП Оператор ринку починаючи з 12.10.2021 збільшено ціну за одиницю до 4,52999 грн, в тому числі ПДВ 0,75500 грн, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 519 545 кВТ*год.

18.10.2021 сторони уклали додаткову угоду №7, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії На добу наперед (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП Оператор ринку починаючи з 18.10.2021 збільшено ціну за одиницю до 4,97845 грн, в тому числі ПДВ 0,82974 грн, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 498 705 кВт*год.

08.11.2021 сторони уклали додаткову угоду №8, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії На добу наперед (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП Оператор ринку починаючи з 01.11.2021 збільшено ціну за одиницю до 5,47132 грн, в тому числі ПДВ 0,91189 грн, та збільшено очікуваний обсяг постачання до 504 401 кВт*год (охоплено період до укладення додаткової угоди).

19.11.2021 сторони уклали додаткову угоду №9, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії На добу наперед (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП Оператор ринку починаючи з 15.11.2021 збільшено ціну за одиницю до 6,01297 грн, в тому числі ПДВ 1,00216 грн, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 499 113 кВт*год 2021 (охоплено період до укладення додаткової угоди).

20.12.2021 сторони уклали додаткову угоду №10, якою зменшили суму договору до 1 840 431,10 грн, в тому числі ПДВ 306 738,52 грн та розірвали договір з 30.11.2021.

Прокурор вважає, що Додаткові угоди №2, 3, 5, 6, 7, 8, 9 укладені всупереч Закону України Про публічні закупівлі, Закону України При ринок електричної енергії та підлягають визнанню судом недійсними, що є підставою для стягнення надміру сплачених грошових коштів.

Предметом спору є визнання недійсними додаткових угод № 2 від 09.03.2021, №3 від 27.08.2021, №5 від 27.09.2021, №6 від 12.10.2021, №7 від 18.10.2021, №8 від 08.11.2021, №9 від 19.11.2021, до договору №521000056901 від 08.02.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії, стягнення 295501,94 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених прокурором підстав підлягають задоволенню повністю, з огляду на встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3,4,5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з частинами 1, 3 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Зокрема, представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Тобто прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Державної установи "Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" та Міністерством охорони здоров`я України, які не вжили заходів спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору № 521000056891 від 09.02.2021 та повернення безпідставно набутих грошових коштів у судовому порядку.

На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним запит до виконавчого комітету Межиріцької сільської ради лист (запит) від 30.03.2023 №04/63-1644вих-23 (вх. №812/0/1-323 від 31.03.2023) щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний запит виконавчий комітет Межиріцької сільської ради надав відповідь від 05.04.2023 №552/0/2-23, відповідно до якої, незважаючи на виявлені прокуратурою явні порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі, які призвели до безпідставного витрачання бюджетних коштів, суб`єкт владних повноважень вважає, що під час закупівлі електроенергії за цим договором дотримані всі вимоги законодавства, підвищення ціни на електричну енергію здійснено 7 разів і кожного разу не перевищуючи 10% від попередньої ціни, тому ним не вживаються заходи щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів.

На аналогічний запит Павлоградської окружної прокуратури від 25.05.2023 №04/63-2646вих-23 виконавчий комітет Межиріцької сільської ради листом від 05.07.2023 №1030/0/2-23 надав копію пояснень ТОВ Дніпровські енергетичні послуги від 29.06.2023 №27391/DNEP, в якому постачальник фактично підтверджує обставину перевищення встановленого законом максимально допустимого 10-відсоткового порогу підвищення ціни.

Крім того, Павлоградською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру направлено на адресу Межиріцької сільської ради лист (запит) за від 30.03.2023 №04/63-1643вих-23 (вх. №811/0/1-23 від 31.03.2023) щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний запит Межиріцька сільська рада надала відповідь від 05.04.2023 №551/0/2-23, якою повідомила, що закупівля електроенергії здійснювалась її виконавчим комітетом, залишивши без відповіді питання прокурора щодо вжитих радою заходів стосовно визнання в судовому порядку недійсними вищевказаних додаткових угод, якими протиправно збільшено вартість електроенергії, та стягнення з постачальника безпідставно набутих коштів або причини невжиття таких заходів.

Дана обставина свідчить про бездіяльність Межиріцької сільської ради у реалізації її повноважень щодо розпорядження бюджетними коштами територіальної громади контролю за їх використанням, а також контролю за діяльністю її виконавчого комітету, в тому числі в питанні укладання та виконання договорів за рахунок бюджетних коштів і оплати таких договорів.

Аналогічну відповідь надала Межиріцька сільська рада листом від 05.07.2023 №1035/0/2-23 на запит Павлоградської окружної прокуратури від 25.05.2023 №04/63-63-2647вих-23.

Звертаючись до суду із даним позовом, прокурор необхідність такого звернення обґрунтував тим, що порушення інтересів держави у цьому випадку полягає у тому, що сторонами закупівлі під час проведення закупівлі електроенергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що спричинило безпідставне витрачання коштів, нераціональне та неефективне їх використання.

З огляду на викладене, прокурором доведено наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді та виконано приписи статті 23 Закону України «Про прокуратуру» шляхом повідомлення компетентний орган про встановлені порушення та надання строку для вжиття заходів до поновлення порушених інтересів держави, а також визначено у чому саме полягає порушення інтересів держави.

Щодо суті спору.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2) тощо.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Отже, наведеними законодавчими приписами визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави, за яких правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 27.06.2023 у справі № 916/97/21).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі №909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21).

При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 29.08.2022 у справі № 909/635/22).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №916/97/21, від 18.05.2023 у справі №906/743/21, від 01.11.2022 у справі №910/7853/21, від 14.06.2022 у справі №903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 09.07.2020 у справі №910/14180/18, від 09.06.2020 у справі № 912/116/19, від 05.09.2019 у справі № 914/4455/15).

Як вже зазначалося, 08.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (постачальник) та Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області (споживач) укладено договір №521000056901 про постачання (закупівлю) електричної енергії за результатами переговорної процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №917/1009/22, від 18.07.2023 у справі №916/944/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21.

Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/ спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Частинами 1, 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 916/944/22, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21, від 19.07.2022 у справі №927/568/21, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22).

Згідно з частинами 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило би заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак ця норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Згідно Висновку Великої палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2022 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета, визначена Законом України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Згідно з тендерною пропозицією Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" взяло на себе зобов`язання та надало певні гарантії, яких повинно було дотримуватись, при цьому, погодилось постачати електричну енергію Замовнику за ціною та на умовах, передбачених у договорі. Підписанням основного договору №521000056901 від 08.02.2021 та додатків до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" засвідчило можливість та погодження виконати домовленість, вказану у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити Споживачу електричну енергію у період з 01.02.2021 по 31.12.2021 в обсязі 579300 кВт*год, за ціною 3,22007 грн за одиницю, в тому числі ПДВ 0,50500 грн, на загальну суму 1 865 386,55 грн, в тому числі ПДВ 310 897,76 гривень (UA-2021-01-26-010280-b).

Проте, будучи обізнаним про ринкові ціни на електричну енергію, Відповідач, задля перемоги у відкритих торгах, занизив пропоновану ціну за електричну енергію, а в подальшому, шляхом укладання додаткових угод, домігся збільшення ціни. В свою чергу, Верховний суд України у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямими порушенням принципів процедури закупівлі.

Станом на момент підписання Договору №521000056901 від 08.02.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з цим, як убачається з матеріалів справи, внаслідок укладання додаткових угод №2 від 09.03.2021, №3 від 27.08.2021, №5 від 27.09.2021, №6 від 12.10.2021, №7 від 18.10.2021, №8 від 08.11.2021, №9 від 19.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000056901 від 08.02.2021 збільшено ціну за одиницю товару з 3,22007грн за кВт*год до 6,01297грн за кВт*год.

Установлено, що внаслідок укладення:

-додаткової угоди №2 від 09.03.2021 сторони з 01.02.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 3,44579 грн за кВт*год, в т.ч. ПДВ 0,57430 грн, тобто на 11,12%;

-додаткової угоди №3 від 27.08.2021 сторони з 01.08.2021 року збільшили ціну на електричну енергію до 3,78692 грн за кВт*год, в т.ч. ПДВ - 0,63115грн, тобто на 27,93%;

-додаткової угоди №5 від 27.09.2021 сторони з 27.09.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 4,12192 грн, в тому числі ПДВ 0,68699 гривень, тобто на 44,43%;

-додаткової угоди №6 від 12.10.2021 сторони з 12.10.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 4,52999 грн, в тому числі ПДВ 0,75500 грн, тобто на 64,53%;

-додаткової угоди №7 від 18.10.2021 сторони з 18.10.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 4,97845 грн, в тому числі ПДВ 0,82974 грн, тобто на 86,63%;

-додаткової угоди №8 від 08.11.2021 сторони з 01.11.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 5,47132 грн, в тому числі ПДВ 0,91189 грн, тобто на 110,91%;

-додаткової угоди №9 від 19.11.2021 сторони з 15.11.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 6,01297 грн, в тому числі ПДВ 1,00216грн, тобто на 137,59%.

Отже, після укладення Додаткових угод ціна за одиницю товару збільшилася на 137,59% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.

Водночас, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеному у постанові №922/2321/22 від 24.01.2024, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що додаткові угоди №№ 2,3,5,,7,8,9 до договору №521000056901 про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про наявність підстав для визнання цих угод недійсними.

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди №2 від 09.03.2021, №3 від 27.08.2021, №5 від 27.09.2021, №6 від 12.10.2021, №7 від 18.10.2021, №8 від 08.11.2021, №9 від 19.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000056901 від 08.02.2021 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем-2 та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000056901 від 08.02.2021, мали регулюватись пунктом 4.1. договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 3,22007 грн за 1 кВт/год, в тому числі ПДВ 0,50500 грн.

За договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000056901 від 08.02.2021 відповідачем було поставлено 478 417,910 кВт*год електроенергії на суму 1 836 041,10 грн, хоча за початковою ціною необхідно було сплатити за такий обсяг 1540 539,16 грн, тобто переплачено 295 501,94 грн з ПДВ за поставлену електричну енергію.

Отже, внаслідок укладання вказаних додаткових угод ціна електроенергії (Цзак) зросла на 137,59% порівняно з початковою і Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада втратила 295 501,94 грн бюджетних коштів.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення грошових коштів.

При цьому, апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника про неправильне застосування судом першої інстанції п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару, сума яких перевищує 10%, оскільки у даному випадку суд враховує останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зокрема про те, що відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Також, безпідставними є посилання відповідача на не застосування судом першої інстанції двосторонньої реституції до обох учасників правочину - додаткової угоди, адже відповідні вимоги прокурором не заявлялися.

З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, у сумі 22 291,72 грн. слід покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024р. у справі № 904/3719/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024р. у справі № 904/3719/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 22 291,72 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 01.10.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд