Рішення

від 01.10.2024 по справі 904/958/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024м. ДніпроСправа № 904/958/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Сікорська О.В.;

від відповідача: Прохоров О.О.;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення судових витрат

у справі:

за позовом Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 у загальному розмірі 447 508 грн. 10 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 у загальному розмірі 447 508 грн. 10 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 позовні вимоги було задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" на користь Криворізької міської ради 255 104 грн. 50 коп. - основного боргу, 79 179 грн. 20 коп. - пені та 5 014 грн. 26 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про стягнення судових витрат (вх. суду № 39015/24 від 19.08.2024), в якому він просить суд відшкодувати з позивача на свою користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 26.08.2024 клопотання про стягнення судових витрат прийнято до розгляду; його розгляд призначено у судовому засіданні на 05.09.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 40499/24 від 28.08.2024), в якій він просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 19.12.2023 о 12:20 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 19.12.2023 о 12:20 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 29.08.2024 у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. суду № 41444/24 від 03.09.2024), в яких він просить суд у задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- до відзиву на позовну заяву представником відповідача не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікував понести у зв`язку із розглядом справи. В підтвердження цього факту є квитанція про доставку документів до зареєстрованого "Електронного кабінету" користувача № 792321 наданого по справи;

- відповідно до акту № 3 від 13.08.2024 наданих послуг до договору № 03/10 від 11.10.2023 ТОВ "Техноімпульс" отримав послуги з надання правової допомоги, а саме: представництво інтересів ТОВ "Техноімпульс" в судових органах в порядку господарського судочинства у справі № 904/958/24 за позовом Криворізької міської ради до вказаного підприємства про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, що включає складання та подання відзиву на позовну заяву, заперечення проти відповіді на відзив (у разі потреби), процесуальних заяв тощо, участь у судових засіданнях. Ціна наданих послуг складає 30 000 грн. 00 коп. За долученою до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу платіжною інструкцією № 3389 від 23.04.2024 відповідачем сплачено послугу правової допомоги за договором у розмірі 15 000 грн. 00 коп. Проте, означену сплату у розмірі 15 000 грн. 00 коп. не можна віднести до оплати за актом № 3 від 13.08.2024 так як вона була проведена майже за чотири місяці до його складання, а призначення платежу містить посилання на договір № 03/10 від 11.10.2023, який у свою чергу передбачає різні види правничої допомоги. А відтак, відповідачем не надані докази сплати коштів за Актом № 3 від 13.08.2024;

- Криворізькою міською радою вжито комплекс дій для досудового врегулювання спору. Звернення до суду вимушений захід захисту Криворізькою міською радою інтересів територіальної громади міста, адже Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснювати від її імені і в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Міська рада є бюджетною установою, а тому необґрунтовані та завищені вимоги про стягнення судових витрат становитимуть невиправданий надмірний тягар для Криворізької територіальної громади;

- Господарським судом Дніпропетровської області рішенням від 13.08.2024 по справі №904/958/24 частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з ТОВ "Техноімпульс" на користь Криворізької міської ради 255 104 грн. 50 коп. основного боргу; 79 179 грн. 20 коп. пені. Загальна сума стягнутих з ТОВ "Техноімпульс" на користь Криворізької міської ради у судовому порядку коштів складає - 334 283 грн. 70 коп., що складає 74,70%. Незадоволеними у відсотковому співвідношенні залишилися 25,30%. Частиною 4 статті 129 встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини 3 статті 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Криворізька міська рада наголошує на неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та часом витраченим адвокатом на виконання означених робіт. З наданих, до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача, документів не можна зробити об`єктивний висновок про обсяг наданих відповідачу послуг у суді першої інстанції, у тому числі кількості годин, яка була затрачена представником відповідача. Питання, які обговорювалися у адвокатських запитах не є складними, а їх дослідження та вирішення не потребувало значного проміжку часу. Разом з тим, при отриманні відповіді від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 28.03.2024 за вих. № 21670/6/04-36-04-02-14, податковим органом зазначено, що Адвокатським бюро "Олександра Прохорова" до запиту не додано копії договору оренди земельної ділянки та витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тож, представником відповідача не надано належних документів, якими б було встановлено дійсні обставини справи. Предмет позову в даній справі є незначної складності, правовідносини між сторонами, регулюються нормами Законів України "Про оренду землі", "Про оцінку землі", Цивільним, Податковим та Земельним кодексами України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню представником відповідача не передбачають. Для кваліфікованого юриста, категорії зазначених справ є незначної складності, відносяться до категорії спорів, що виникають у зв`язку із порушенням договірних зобов`язань. Разом з тим, відсутні підтверджуючі документи щодо часу витраченого Представником відповідача, реального обсягу робіт та ціною наданих послуг щодо кожної позиції. В акті № 3 наданих послуг від 13.08.2024 представником відповідача не зазначено вартість кожної окремої послуги професійної правничої допомоги по справі № 904/958/24, а саме на складання відзиву на позовну заяву, заперечення проти відповіді на відзив, процесуальних заяв, участь у судових засіданнях, що порушує частину четверту статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Тому, позивач вважає, що розмір витрат про надання правничої допомоги є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг).

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про перенесення розгляду справи (вх. суду № 41632/24 від 04.09.2024), в якій він просить суд відкласти розгляд клопотання у зв`язку з неможливістю представника ради бути присутнім у судовому засіданні та відмовою у задоволенні заяви про надання можливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судове засідання 05.09.2024 представники позивача, відповідача та третьої особи не з`явились, при цьому всі учасники справи повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 26.08.2024 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 26.08.2024 доставлена до їх Електронних кабінетів - 27.08.2024 (а.с. 135-137 у томі 2).

У вказаному судовому засіданні розглянуто заяву позивача про відкладення розгляду клопотання, яку було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.09.2024 розгляд клопотання про розподіл судових витрат було відкладено в межах розумного строку на 17.09.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №43351/24 від 13.09.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.09.2024 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

У судове засідання 17.09.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 05.09.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 05.09.2024 доставлена до його Електронного кабінету - 06.09.2024 (а.с. 164 у томі 2).

За результатом судового засідання суд вбачав наявність підстав для відкладення розгляду клопотання щодо розподілу судових витрат в межах розумного строку, проти чого не заперечували представники позивача та відповідача.

Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які було задоволено судом.

При цьому судом було відзначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Судом було зауважено, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Судом також було відзначено, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою участі всіх учасників справи у розгляді клопотання, а також надання можливості всім учасникам судового процесу для викладення їх правових позицій щодо поданого відповідачем клопотання про розподіл судових витрат, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність відкладення судового засідання з розгляду вказаного клопотання про розподіл судових витрат в межах розумного строку та надати можливість представникам позивача та відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.09.2024 судове засідання з розгляду клопотання про розподіл судових витрат було відкладено в межах розумного строку на 01.10.2024.

У судове засідання 01.10.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомлене про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 17.09.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 17.09.2024 доставлена до Електронного кабінету Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - 18.09.2024 (а.с. 176 у томі 2).

У вказаному засіданні представниками позивача та відповідача були обґрунтовані їх правові позиції щодо клопотання відповідача про стягнення судових витрат.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, а також доводи, викладені у запереченнях позивача щодо заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 у загальному розмірі 447 508 грн. 10 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 позовні вимоги було задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" на користь Криворізької міської ради 255 104 грн. 50 коп. - основного боргу, 79 179 грн. 20 коп. - пені та 5 014 грн. 26 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, відповідачем було подано клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якому він просить суд відшкодувати з позивача на свою користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Олександра Прохорова" (далі - виконавець) був укладений договір про надання правничої допомоги №03/10 (далі - договір, а.с. 123-124 у томі 2), умовами пункту 1.1. якого клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо надання правничої допомоги таких видів:

- підготовка проектів юридичних документів (оформлення звернень, запитів, претензій, клопотань, заяв тощо) з питань діяльності клієнта; юридичні консультації в усній та письмовій формі, які надаються за запитами співробітників клієнта; юридична експертиза проектів та укладених договорів клієнта, розробка проектів договорів; підготовка проектів рішень, протоколів та інших документів; розробка та експертиза внутрішніх (локальних) актів для клієнта (положень, правил, інструкцій, наказів тощо) (підпункт 1.1.1. договору);

- представництво інтересів клієнта в місцевих загальних, адміністративних, господарських, апеляційних загальних, апеляційних адміністративних, апеляційних господарських судах України, Верховному Суді, Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, Вищому суді з питань інтелектуальної власності, Вищому антикорупційному суді та інших вищих спеціалізованих судах з усіма правами, наданими представнику позивача (заявника, скаржника, стягувача), відповідача (боржника) та третьої особи згідно Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (підпункт 1.1.2. договору);

- представництво інтересів клієнта в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, установах, підприємствах, товариствах, об`єднаннях та організаціях незалежно від їх форми власності, органах прокуратури, дізнання, досудового розслідування, органах Державної виконавчої служби України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної податкової служби України, Державної аудиторської служби України, Державного бюро розслідувань України, в тому числі, службах фінансових розслідувань, друкованих засобах масової інформації та телерадіомовних компаніях (організаціях), Інтернет-виданнях (підпункт 1.1.3. договору);

- надання правової допомоги в процесі отримання ліцензій, погоджень та інших дозвільних документів (підпункт 1.1.4. договору);

- розробка рекомендацій з питань оптимізації оподаткування клієнта (підпункт 1.1.5. договору);

- державна реєстрація (перереєстрація) підприємств, засновником яких виступає клієнт, а також перереєстрація клієнта: розробка установчих документів, реєстрація в органах державної влади в Україні (підпункт 1.1.6. договору);

- інформування клієнта про зміни у законодавстві, організація вивчення нормативних актів співробітниками клієнта (спільно з іншими підрозділами клієнта) (підпункт 1.1.7. договору);

- узагальнення і аналіз результатів розгляду претензій, результатів перевірок, судових справ, практики діяльності клієнта у правовій сфері (підпункт 1.1.8. договору);

- інші правові послуги, надання яких погоджується із клієнтом. Суть завдання, проблеми, чи ситуації з якої клієнту необхідна правнича допомога визначається ним у письмовій заявці (зверненні), що передається виконавцю. Перелік (види, суть) необхідних клієнту послуг можуть також визначатися сторонами в окремих угодах (додатках), що є невід`ємними частинами договору. При вирішенні поточних завдань, проблем, чи ситуацій, що виникли під час господарської діяльності клієнта, які потребують нагального вирішення, заявка (звернення) не потребується (підпункт 1.1.8. договору).

У пункті 5.1. договору сторони погодили, що договір вступає в силу після його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

У розділі 4 договору сторонами були визначені умови щодо ціни договору та порядку розрахунків, а саме:

- вартість послуг правової допомоги за договором визначається за сукупністю наданих послуг, на підставі складених сторонами актів приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.1. договору);

- сторони домовились, що умови, вартість і перелік послуг, пов`язаних між собою, або за окремим завданням, можуть погоджуватися сторонами у додаткових угодах до договору з подальшим складанням акту приймання - передачі наданих послуг (пункт 4.2. договору);

- клієнт вносить плату за послуги у сумі, встановленій в акті приймання-передачі наданих послуг, протягом 5-ти днів з моменту отримання акту, відповідно до отриманого рахунку на оплату, якщо інше не передбачено у додаткових угодах до договору (пункт 4.3. договору).

Відповідно до пункту 6.1. договору послуги, надані виконавцем клієнту, передаються згідно з актом приймання-передачі наданих послуг, в якому вказуються вид наданих послуг (за необхідності), загальна вартість наданих послуг.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що акт приймання-передачі наданих послуг повинен бути підписаний уповноваженими особами сторін не пізніше 5-ти робочих днів після надання послуг. Фактом надання послуг є факт направлення виконавцем клієнту підписаного акту в двох примірниках.

Також, 22.03.2024 сторонами була підписана додаткова угода № 2 до договору про надання правничої допомоги від 11.10.2023 (далі - додаткова угода, а.с. 125 у томі 2), за умовами якої сторони погодили наступне:

- клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу щодо захисту та представництва інтересів клієнта в судових органах в порядку господарського судочинства у справі № 904/958/24 за позовом Криворізької міської ради до ТОВ "Техноімпульс" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, що включає складання та подання відзиву на позовну заяву, заперечення проти відповіді на відзив (у разі потреби), процесуальних заяв тощо, участь у судових засіданнях отримання судових рішень та судового наказу (пункт 1 додаткової угоди);

- сторони погодили, що гонорар (плата) за надання правової допомоги, зазначеної в пункті 1 додаткової угоди, є фіксованим та становить 30 000 грн. 00 коп., без ПДВ (пункт 2 додаткової угоди);

- клієнт оплачує надані виконавцем послуги протягом 5-ти днів з моменту підписання акту приймання - передачі наданих послуг, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 3 додаткової угоди).

У подальшому, 13.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Олександра Прохорова" (далі - виконавець) був підписаний акт наданих послуг № 3 до договору № 03/10 від 11.10.2023 (далі - акт наданих послуг, а.с. 126 у томі 2), за умовами якого сторони склали даний акт про те, що послуги з надання правової допомоги виконано у наступному обсязі: представництво інтересів клієнта в судових органах в порядку господарського судочинства у справі № 904/958/24 за позовом Криворізької міської ради до ТОВ "Техноімпульс" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, що включає складання та подання відзиву на позовну заяву, заперечення проти відповіді на відзив (у разі потреби), процесуальних заяв тощо, участь у судових засіданнях.

Також, у вказаному акті наданих послуг зазначено, що вартість наданих послуг складає: 30 000 грн. 00 коп., без ПДВ; претензій з боку клієнта до виконавця немає.

Також, на підтвердження оплати наданих послуг правової допомоги відповідачем до клопотання додана платіжна інструкція № 3389 від 23.04.2024 на суму 15 000 грн. 00 коп. (а.с. 127 у томі 2).

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких відповідач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 30 000 грн. 00 коп., в той час, як:

- зміст позовних вимог та предмет позову в даній справі не охоплюють значної кількості обставин і фактів. Предметом спору у даній справі була заборгованість за договором оренди земельної ділянки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, та не потребують детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- акт наданих послуг не містять деталізації витраченого адвокатом часу на надання таких послуг, що унеможливлює встановити дійсний обсяг виконаних робіт, витрати часу адвоката та їх співмірність заявленій до стягнення сумі;

- судом враховано, що за аналізом обставин справи, які встановлені у рішенні суду, в діях відповідача наявна недобросовісна поведінка, а також був допущений прояв суперечливої поведінки в частині розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на момент укладення спірного договору;

- судом відзначено, що обсяг поданих відповідачем документів під час розгляду справи був невеликим, зокрема, подані: заява про вступ у справу представника, клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, клопотання про залучення третьої особи, відзив на позову наяву, заперечення та клопотання про надання можливості приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; адвокат приймав участь у 3-х судових засіданнях, які не були тривалими;

- судом також враховано, що загальний розмір заборгованості, яку просив стягнути позивач, складає 447 508 грн. 10 коп., з них судом задоволено 334 283 грн. 70 коп., отже відмовлено позивачу у стягненні 113 224 грн. 40 коп., отже лише в цій частині витрати відповідача підлягають відшкодуванню з боку позивача.

У той же час, аналізуючи розмір заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі є завищеною та не відповідає критерію розумності та необхідності, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, результату, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача; стягненню з позивача на користь відповідача підлягають 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" про стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Криворізької міської ради (площа Молодіжна, будинок 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101; ідентифікаційний код 33874388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (вулиця Ярослава Мудрого, будинок 48, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; ідентифікаційний код 32097622) 4 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 02.10.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко