Рішення

від 19.09.2024 по справі 906/438/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/438/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Романяк Н.Б. - адвокат, довіреність №9230 від 09.01.2024 (приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів),

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Профіт"

про стягнення 75 287,14 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 57 934,38 грн. основного боргу, 3 337,16 грн. 3% річних, 14 015,60 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не в повному обсязі сплатив орендні платежі згідно договору оренди нерухомого майна № 27/655/21 від 30.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

15.07.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про уточнення періоду нарахування заборгованості, а саме: з 01.10.2021 по 01.04.2022.

Також позивач в даному клопотанні відмовився від позовних вимог в сумі 5 351,19 грн. та подав нові розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в сумі 69 935,95 грн., просила задовольнити.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 26.04.2024, 28.05.2024, 13.06.2024, 12.07.2024, які належним чином направлялися на адресу ТОВ "НК Профіт"; 10001, м. Житомир, вул. Металістів, 11, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/438/24 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил).

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/438/24 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 між Акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НК Профіт" (орендар/відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна № 27/655/21 (а.с. 8-16), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування майно (надалі - орендоване майно), а саме: нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Транспортна, 10, орендованою площею 406,82 кв.м для використання у якості майстерні з виробництва металоконструкцій. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у додатку №1 до договору (розділ 1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо договором передбачено обов`язок орендаря щодо внесення грошової застави. Орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави.

Як визначено п. 2.4. договору, орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору).

Згідно з п. 3.1. договору, за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з:

- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 20,92 гривень за 1 кв.м за місяць (без урахування ПДВ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнтом загальних площ становить 10 212,81 гривень за 406,82 кв.м за місяць.'

- плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати у разі збільшення розміру податків (в тому числі податку на нерухомість та земельного податку), зборів, інших обов`язкових платежів, цін і тарифів, що впливають на розмір орендної плати, шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 60 календарних днів до дати запровадження нової орендної плати.

Відповідно до п. 3.3. договору, деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у додатку №2 до договору.

Орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання орендованого майна у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги. Про зміни у платі з утримання орендованого майна орендодавець інформує орендаря шляхом надсилання чергового рахунку-акта, у якому відображені такі зміни (п. 3.4. договору).

Відшкодування орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено, то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем за попереднім узгодженням з Орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії (п. 3.5. договору).

Сторони у п. 3.6. договору домовилися, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

Пунктом 3.7. договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у такому порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця (п. 3.7.1 договору); плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяць наступного за розрахунковим (п. 3.7.2. договору).

За змістом п. 3.8 договору, орендна плата сплачується на підставі рахунку-акта, що надсилається орендодавцем орендарю на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акта від орендодавця орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з наступним корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).

Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31.07.2024 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовилися, що згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.09.2021(п. 11.1 договору).

У додатку №2 до договору визначено розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна. (а.с. 18).

01.09.2021 представники Акціонерного товариства "Укртелеком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Профіт" підписали акт приймання-передачі майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №27/655/21 від 30.09.2021.2021 нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Транспортна, 10, приміщення на приміщення № 4,5 на першому поверсі 1-поверхового будинку (літ. К) та приміщення № 1 на першому поверсі 1-поверхового будинку (літ. Е) згідно з планом за поверхами, відповідно до технічного паспорту, загальною площею 406,82 кв. м (а.с. 19).

Як стверджує позивач, з вересня 2021 року по березень 2022 року орендодавець користувався орендованим майном, але орендну плату та компенсації за спожиті комунальні послуги не сплачував, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 57 934,38 грн. (а.с. 18-27).

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №27/655/21 від 30.09.2021.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання.

Як визначено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Частиною 1 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У матеріалах справи містяться рахунки-акти (а.с.20-26). У вказаних документах наявна примітка про те, що рахунки є одночасно актом передавання-приймання послуг виконаних робіт (наданих послуг) за конкретний розрахунковий період.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи рахунки-акти містять не лише реквізити для оплати послуг (розрахунковий рахунок та назву банківської установи), але й зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посаду особи, відповідальну за здійснення господарської операції, особистий підпис, за яким можна ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відсутність підпису орендаря на вказаних рахунках-актах не є підставою стверджувати, що такі документи є неналежними доказами визначення розміру заборгованості ТОВ "НК Профіт" оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність заперечень чи зауважень орендаря на послуги та/або розмір нарахувань за вказаними рахунками-актами.

Крім того, суд зауважує, що неотримання орендарем рахунку-акту не звільняє його від обов`язку сплати орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи не містять інформації, що відповідач виконав зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі та у встановлений строк.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу в розмірі 57 934,38 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 337,16 грн. 3% річних, 14015,60 грн. інфляційних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с. 7), суд вважає вірними нарахування 650,96 грн. 3% річних, 5 738,09 грн. інфляційних.

Разом з тим, суд відзначає, що 15.07.2024 суду подано клопотання про відмову від частини позовних вимог в сумі 5 351,19 грн., а також нові розрахунки, де позивачем додатково обраховано пеню (без обґрунтування таких нарахувань).

Проте, суд відзначає, що в даному випадку такі нарахування мають бути оформлені, як заява про зміну предмету позову. Але, стадія розгляду справи по суті виключає можливість прийняття таких заяв.

За наведених обставин, суд не надає оцінки розрахункам пені, поданим позивачем разом з клопотанням від 12.07.2024 за вих. № 102/20 (а.с. 65-67).

Водночас, надаючи оцінку клопотанню позивача про відмову від частини позовних вимог в сумі 5 351,19 грн., суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Зважаючи на наведене, суд приймає відмову позивача від позову та закриває провадження у справі №906/438/24 в частині стягнення 5 351,19 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 57 934,38 грн. основного боргу, 650,96 грн. 3% річних, 5 738,09 грн. інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє та закриває провадження у справі в частині стягнення 5 351,19 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Профіт" (10001, м. Житомир, вул. Металістів, 11, код ЄДРПОУ 39855250)

- на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир , вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 01184114) 57 934,38 грн. основного боргу, 650,96 грн. 3% річних, 5 738,09 грн. інфляційних, а також 2 785,00 грн. сплаченого судового збору.

3. Закрити провадження у справі №906/438/24 в частині стягнення 5 351,19 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.09.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - АТ "Укртелеком" в Електронний кабінет

2 - представнику позивача - адвокату Романяк Наталії Богданівні в Електронний кабінет

3 - відповідачу (рек.)