Рішення

від 19.09.2024 по справі 906/481/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/481/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А

за участю представників сторін:

від позивача: Верхацький І.В. - адвокат, довіреність № 29/12-2023/2 від 29.12.2023 (приймав участь в судовому зсіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Ліцею № 36 міста Житомира ім. Я. Домбровського

про стягнення 11 887,8 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7 744,63 грн. основного боргу, 937,84 грн. пені, 522,44 грн. 3% річних, 2 682,89 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати поставленого природного газу постачальником "останньої надії".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

В послідуючому ухвалою суду від 17.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Згідно зрозпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Згідно з п. 1.1. договору, цей типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".

Пунктом 1.3. типового договору визначено, що договір є договором приєднання.

При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей205,633, 634,641,642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 2.1. типового договору за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього обсягах, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 3.1. типового договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 4.1 типового договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу IV Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

У пункті 4.3. типового договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб.

Пунктом 4.4. типового договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

За умовами п. 4.5. типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 5.2. типового договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (п. 6.1 типового договору).

Пунктом 11.1. типового договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником об`єми природного газу, спожитого відповідачем у листопаді 2021 року, відповідача автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до даних інформаційної платформи оператора газотранспортної системи відповідачу присвоєно ЕІС-код 56XS0000KBTO100N.

В інформаційній платформі споживач за ЕІС-кодом 56XS000049OBD00R був закріплений в Реєстрі споживачів за постачальником "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (EIC-код 56X930000008780B) на віртуальній точці Житомиргаз у період з 01.04.2023 по 30.05.2023 (а.с.29 на звороті).

Виходячи з даних інформаційної платформи ГТС у віртуальній точці Житомиргаз від постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відповідач отримав природний газ у листопаді 2021 року в кількості 460,99 куб.м.

Ціна природного газу, що постачався позивачем, як постачальником "останньої надії" відповідачу з 01.10.2021 розраховувалася відповідно до формули п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809, в редакції постанови КМУ від 25.10.2021 №1102 та відображена в Архіві тарифів (а.с. 24-25).

На виконання умов типового договору ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальник, сформував та надіслав відповідачу відповідно акти приймання- передачі природного газу на суму 7 744,63 грн., коригуючий та рахунок на оплату №32315 (а.с. 18-23).

У зв`язку з непроведенням розрахунків за поставлений природний газ, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду з вказаним позовом.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як зазначено вище, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу (розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р).

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Пунктом 2 Постанови КМ України №1102 визначено зобов`язання АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відповідач є бюджетною установою.

Відповідно до пункту 3 розділу I Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Згідно з п. 1 розділу VI вказаних Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до абз. 10 п. 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

У зв`язку з відсутністю у відповідача постачальника природного газу у листопаді 2021 року, останнього автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і відповідно, спожитий відповідачем природний газ в обсязі 460,99 куб.м віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Розрахунок за поставлений постачальником "останньої надії" природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін (пункт 8 розділу VI Правил постачання природного газу).

Згідно пункту 4.4 типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ на загальну суму7 744,63 грн. у листопаді 2021 року.

Виходячи з приписів пункту 4.4 типового договору у відповідача виник обов`язок з оплати спожитого в квітні 2023 року природного газу до 31.12.2021.

Відповідач обставини, викладені позивачем у позовній заяві та надані ним докази, не спростував, доказів належного виконання договірних зобов`язань по сплаті в повному обсязі спожитого газу згідно з умовами договору суду не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 744,63 грн. заборгованості за спожитий природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 937,84 грн. пені, 522,44 грн. 3% річних, 2 682,89 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п. 4.5. договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вони є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та умовам договору.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Ліцею № 36 міста Житомира ім. Я. Домбровського (10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 21, код 20425865)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) 7744,63 грн. основного боргу, 937,84 грн. пені, 522,44 грн. - 3% річних, 2682,89 грн. інфляційних втрат та 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.09.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - представнику позивача - адвокату Верхацькому І.В. в Електронний кабінет

3 - відповідачу (рек.)