Ухвала

від 01.10.2024 по справі 907/612/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" жовтня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/612/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій «Сонячне Закарпаття» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», с. Поляна Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна», с. Поляна Мукачівського району Закарпатської області

про визнання договору недійсним

За участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача Поврозник А.П., адвокат, ордер серії ВС № 1160201 від 12.09.2024.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Санаторій «Сонячне Закарпаття» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна» у якій просить суд визнати недійсним договір відпуску мінеральної води від 02.01.2017 укладений між Дочірнім підприємством «Санаторій «Сонячне Закарпаття» ПрАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна».

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/612/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 червня 2024 року.

Ухвалою від 03 липня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, призначив підготовче засідання на 24 липня 2024 року.

У підготовчому засіданні 24 липня 2024 року суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання на 17 вересня 2024 року з причин неявки представників сторін. Крім того вказаною ухвалою суд визнав обов`язковою учать позивача в підготовчому засіданні та роз`яснив позивачу наслідки неявки в судове засідання передбачені ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Надалі, у підготовчому засіданні 17 вересня 2024 року, за участю представника відповідача, суд, керуючись приписи п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, відхилив клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання з огляду на повтору неявку позивача та постановив ухвалу, якою відклав підготовче засідання на 01 жовтня 2024 року з підстави визначеної п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, а саме зважаючи на об`єктивну неможливість в такому підготовчому засіданні виконати визначені ст. 177, 182 ГПК України завдання підготовчого провадження. Одночасно ухвалою від 17 вересня 2024 року суд повторно визнав обов`язковою учать позивача в підготовчому засіданні та роз`яснив позивачу наслідки неявки в судове засідання передбачені ч. 4 ст. 202 ГПК України.

Ухвала від 17 вересня 2024 року направлена в електронній формі до електронного кабінету позивача та відповідача, в порядку передбаченому ст. 242 ГПК України. Така ухвала доставлена до електронного кабінету, зокрема, Дочірнього підприємства «Санаторій «Сонячне Закарпаття» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 20.09.2024 о 16:36, що підтверджується долученою до матеріалів справи Довідкою КП ДСС про доставку електронного листа в підсистемі «Електронний суд».

Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач в судове засіданні вчергове (втретє) не з`явився.

25 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Сидорчук О.Є. про вступ у справу як представника позивача.

Крім того, 30 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання Дочірнього підприємства «Санаторій «Сонячне Закарпаття» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 30.09.2024 про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Судом встановлено, що означене клопотання від 30.09.2024 подане через систему «Електронний суд» та підписане за допомогою електронного підпису адвокатом Сидорчук О.Є. На підтвердження повноважень представника заявника до клопотання долучено ордер серії АІ № 1711351 від 25 березня 2024 року виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 29/07 від 29 липня 2024 року та не містить підпису адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 за №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (надалі Положення) відповідно до п. 4 якого ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Відповідно до п. 9 Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Згідно з п. 12.3. Положення ордер повинен містити, зокрема, посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що наданий адвокатом Сидорчук О.Є. ордер серії АІ № 1711351 від 25 березня 2024 року про надання правничої допомоги позивачу у справі не може вважатися таким, що відповідає вимогам Положення, містить посилання на договір про надання правової допомоги, який ще не міг бути укладений на час видачі ордера, у зв`язку з чим такий ордер не може підтверджувати наявність в адвоката Сидорчук О.Є. повноважень бути представником позивача в даній справі, а підписане таким адвокатом клопотання від 30.09.2024. не підлягає розгляду судом як таке, що не підписане позивачем або його повноважним представником.

В будь-якому разі, суд вкотре звертає увагу позивача, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України повторна неявка в судове засідання учасника справи незалежно від причин неявки не є підставою для відкладення судового засідання, а мотиви, які зазначені в клопотанні від 30.09.2024 адвокатом Сидорчук О.Є. пов`язуються з її вступом в справу як представника, а не з неможливістю з`явитися в підготовче засідання із зазначенням поважних причин неявки.

У підготовчому засіданні 01 жовтня 2024 року взяв участь представник відповідача, який у зв`язку з наведеними обставинами просив суд в порядку п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишити позов без розгляду.

Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи суд зазначає таке.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Г ПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще ряд прав та обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

За стааттею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України мають імперативний характер та не передбачають можливих альтернативних дій суду в разі неявки належним чином повідомленого позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 ГПК України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Крім того норми ст. 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі № 914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20).

З огляду на викладене, враховуючи, що ухвалами суду від 03.07.2024,24.07.2024 та від 17.09.2024 суд належним чином повідомив позивача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, а також ту обставину, що позивач не повідомив про причини неявки його представника у підготовче засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зважаючи на імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд дійшов висновку про обгрунтованість клопотання відповідача та необхідність залишення позову Дочірнього підприємства «Санаторій «Сонячне Закарпаття» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» без розгляду.

Суд, при цьому, приймає до уваги, що ухвалами від 24.07.2024 та від 17.09.2024 позивачу було роз`яснено наслідки неявки в судове засідання, що передбачені ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у вигляді залишення судом позовної заяви без розгляду в разі неявки у судове засідання без поважних причин, проте Дочірнє підприємство «Санаторій «Сонячне Закарпаття» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» вочевидь не вважало за необхідне дослухатись до застережень суду, знехтувавши таким чином процесуальними обов`язками сторони в господарському процесі.

Водночас, в ухвалі від 17.09.2024 судом зазначалося про перелік визначених в ч. 2 ст. 182 ГПК України питань, які суду слід вирішити в підготовчому провадженні, неможливість їх з`ясування без представника позивача, що й слугувало підставою відкладення підготовчого засідання на 01.10.2024 з визнанням обов`язковою явки представника Дочірнього підприємства «Санаторій «Сонячне Закарпаття» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Так, за приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки підставою залишення позову без розгляду є неявка представника позивача у судове засідання, то з урахуванням викладеної в п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» правової норми, сплачений позивачем за розгляд цієї справи судовий збір поверненню з Державного бюджету України не підлягає.

Керуючись статтями 2, 13, 14, 73-80, 86, 129, 130, п. 1 ч. 2 ст. 185, ст. 195, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226, ст.ст. 232-235, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства «Санаторій «Сонячне Закарпаття» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна» про визнання недійсним договору відпуску мінеральної води від 02.01.2017, укладеного між Дочірнім підприємством «Санаторій «Сонячне Закарпаття» ПрАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна», залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 02 жовтня 2024 року.

Суддя Р.М. Лучко