Рішення

від 26.09.2024 по справі 910/6307/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/6307/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП"

про стягнення 130 469, 13 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 130 469,13 грн, з яких 79 666,64 грн - сума пені та 50 802,49 грн - сума штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 12.12.2022 № 4600006874 щодо виконання робіт передбачених п. 2 Графіку виконання робіт (додаток № 3) у встановлений графіком строк, у зв`язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції у вказаному вище розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

17.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та зазначив, що позивач неправомірно рахує порушення строку виконання зобов`язань за II етапом виконання робіт через те, що технічна документація не містить чіткого розділення предмета робіт, які можуть бути віднесені до I, II чи III етапу виконання робіт. Зазначає, що строк з якого можуть нараховуватись штрафні санкції починається з 13.12.2023 року (після спливу 365 календарних днів з дати укладання договору)

Відповідач посилається на висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі №910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18 та твердить, що неправомірним є нарахування пені за прострочення окремих етапів робіт згідно графіку, за відсутності прямих вказівок у договорі про можливість застосування неустойки за порушення строків виконання окремих етапів робіт.

Крім того, відповідач вказує на те, що згідно даних договірної ціни розмір прибутку відповідача за договором складає 32 955, 92 грн. (номер рядка 7), який в 11 разів менший за заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції, які відповідно перетворюються із заходу стимулювання до належного виконання зобов`язань на засіб неправомірного збагачення для позивача та на неспівмірний фінансовий тягар для відповідача.

Також відповідач у відзиві на позовну заяву заявляє про необхідність зменшення розміру штрафних санкцій, з посиланням на норми ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, зазначає про неспівмірність нарахованої неустойки та вказує, що нарахування штрафних санкцій може істотно вплинути на можливість ведення господарської діяльності товариства.

24.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що договором передбачено, які саме види робіт належать до відповідного етапу, у зв`язку з чим позивач має право нараховувати штрафні санкції за порушення строку виконання робіт.

Також, позивач вказав на відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій у даній справі.

03.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

12.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" (відповідач, підрядник) було укладено Договір № 4600006874 (далі -договір), відповідно до умов п.1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС Кременчуцького ЛВУМГ та Миколаївського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3).

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість виконуваних робіт становить 53 022 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % 8 837 000, 00 грн.

Ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладення цього договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток №3).

Строк виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 договору датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 договору.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Замовник допускає підрядника на об`єкт для виконання робіт, згідно пп.7.1.1 договору (п.6.1 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 8.2 договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Відповідно до п. 8.3 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону орава посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (п. 8.4 договору).

Пунктом 10.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (Додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Умовами п.11.1 договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Позивачем та відповідачем підписаний Додаток №1 до договору «Технічні вимоги і якісні характеристики», яким зокрема, погоджений перелік робіт, що виконуються при ремонті систем одоризації газу ГРС.

Позивачем та відповідачем підписаний також Додаток № 2 до договору «Договірна ціна», відповідно до якого договірна ціна становить 53 022 000, 00 грн.

Позивачем та відповідачем підписаний також Додаток № 3 до договору «Графік виконання робіт», згідно якого визначили граничний термін виконання робіт з дати підписання договору, кількість календарних днів:

1. Розробка, подання на експертизу та отримання результатів експертиз робочої документації 150 днів;

2. Виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи 300 днів;

3. Пусконалагоджувальні роботи 365 днів.

Додатковою угодою №1 від 20.11.2023 до договору сторони внесли зміни до договору, а саме пункт 3.1 виклали у новій редакції, відповідно до якої загальна вартість робіт за цим договором становить 52 985 936, 42 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 8 830 989, 40 грн. Вказаною додатковою угодою сторони також виклали в новій редакції Додаток № 1 «Технічні вимоги і якісні характеристики» та Додаток № 2 «Договірна ціна» до договору.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не заперечується, що відповідачем було передано, а позивачем прийнято без зауважень роботи за договором, які прийняті за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 7 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 8 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 9 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 10 приймання виконаних будівельних робіт, Актами вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, Актом № 1/1 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 2/1 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 3/1 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 4/1 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 5/1 приймання виконаних будівельних робіт, Актом № 6/1 приймання виконаних будівельних робіт, Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за січень 2024 року.

22.02.2024 позивач підготував претензію № 18 до відповідача №ТОВВИХ-24-2596, в якій зазначив, що останнім днем виконання робіт Етапу №2 Графіку виконання робіт було 09.10.2023, а тому просить сплатити штрафні санкції у розмірі 130 469, 13 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача 79666, 64 грн пені та 50 802, 49 грн штрафу.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що позивач неправомірно нараховує штрафні санкції, оскільки технічна документація не містить чіткого розділення предмета робіт, які можуть бути віднесені до 1, 2 чи 3 етапів. Також, відповідач вказав на неспівмірний розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 4600006874 від 12.12.2022 є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У Додатку №3 до договору (Графік виконання робіт) сторони визначили строки виконання робіт:

1. Розробка, подання на експертизу та отримання результатів експертиз робочої документації 150 днів;

2. Виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи 300 днів;

3. Пусконалагоджувальні роботи 365 днів.

Таким чином, роботи з виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи за договором відповідач повинен був виконати у строк до 09.10.2023 включно, а пусконалагоджувальні роботи відповідач повинен був виконати у строк до 12.12.2023 включно.

Як вбачається з Актів приймання виконаних будівельних робіт № 1, 2, 3, 4 від 04.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суми 3 495, 97 грн., 410,68 грн, 410, 68 грн, 410, 68 грн.

Тобто, відповідачем було прострочено виконання зобов`язань за договором в частині виготовлення АКОГ, будівельно - монтажні роботи на суми 3 495, 97 грн., 410,68 грн, 410, 68 грн, 410, 68 грн на 86 днів.

Також, як вбачається з актів приймання виконаних будівельних робіт № 5, 6, 7, 8, 9, від 04.01.2024 відповідачем були виконані пусконалагоджувальні роботи на суми 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн.

Тобто, відповідачем було прострочено виконання зобов`язань за договором в частині пусконалагоджувальних робіт на суми 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн 22 дні.

Як вбачається з Акту приймання виконаних будівельних робіт № 10 від 04.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 3 716, 42 грн.

Тобто, відповідачем було прострочено виконання зобов`язань за договором в частині виготовлення АКОГ, будівельно - монтажні роботи на суму 3 716, 42 грн на 86 днів.

Також, як вбачається з Акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 74 032, 78 грн.

Тобто, відповідачем було прострочено виконання зобов`язань за договором в частині виготовлення АКОГ, будівельно - монтажні роботи на суму 74 032, 78 грн на 92 дні.

Як вбачається з Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 10.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 22 800, 00 грн.

Тобто, відповідачем було прострочено виконання зобов`язань за договором в частині виготовлення АКОГ, будівельно - монтажні роботи на суму 22 800, 00 грн на 92 дні.

Також, як вбачається з Акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 68 837, 98 грн. та Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 22 800, 00 грн., Акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 92 758, 87 грн. та Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 22 800, 00 грн., Акту приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 131 508, 10 грн. та Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акту № 4 приймання виконаних будівельних робіт від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 22 800, 00 грн., Акту приймання виконаних будівельних робіт № 5 від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 107 266, 40 грн. та Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акту № 5 приймання виконаних будівельних робіт від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 22 800, 00 грн., Акту приймання виконаних будівельних робіт № 6 від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 106 101, 12 грн. та Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акту № 6 приймання виконаних будівельних робіт від 09.01.2024 відповідачем були виконані будівельно - монтажні роботи на суму 22 800, 00 грн.

Тобто, відповідачем було прострочено виконання зобов`язань за договором в частині виготовлення АКОГ, будівельно - монтажні роботи на суми 68 837, 98 грн, 22800, 00 грн, 92 758, 87 грн, 22 800, 00 грн, 131 508, 10 грн, 22 800, 00 грн, 107 266, 40 грн, 22 800, 00 грн, 106 101, 12 грн та 22 800, 00 грн на 91 день.

Також, як вбачається з актів приймання виконаних будівельних робіт №1-1, 2-1, 3-1, 4 -1, 5 -1, 6 -1 від 09.01.2024 відповідачем були виконані пусконалагоджувальні роботи на суми 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн.

Тобто, відповідачем було прострочено виконання зобов`язань за договором в частині пусконалагоджувальних робіт на суми 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн, 49 885, 32 грн 22 дні.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що технічна документація не містить чіткого розділення предмета робіт, які можуть бути віднесені до 1, 2 чи 3 етапів.

Однак, суд не погоджується з вказаними твердженнями відповідача.

Зокрема, у Додатку №3 до Договору (Графік виконання робіт) сторони визначили строки виконання робіт:

1. Розробка, подання на експертизу та отримання результатів експертиз робочої документації 150 днів;

2. Виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи 300 днів;

3. Пусконалагоджувальні роботи 365 днів.

Отже, очевидним є те, що 1 етап стосується розробки експертизи (розробка, подання експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації), а 3 етап стосується пусконалагоджувальних робіт, та не стосується 2 етапу - виготовлення АКОГ, будівельно - монтажні роботи.

Фактично, безпосередньо самі роботи охоплюються 2 етапом, визначеним у Додатку №3.

Як вбачається із Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2024 року на суму 3 495, 97 грн. у стовпчику № 2 «Найменування робіт і витрат» вказано:

рядок 1 - Розділ 1. Фундаменти під устаткування

рядок 2 - Локальний кошторис 02-011-04 на монтаж системи електропостачання (ЕТР)

розділ 3 Монтажні роботи

рядок І Разом прямі витрати

рядок ІІ - Загальновиробничі витрати

рядок ІІІ - Кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд

рядок IV - Додаткові витрати при виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період

Разом вартість будівельних робіт

У тому числі: зворотні суми

рядок V. Інші супутні витрати:

рядок VI. Прибуток

рядок VII. Адміністративні витрати

рядок VIII. Кошти на покриття ризиків

рядок IX. Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами

рядок X. Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва (без ПДВ)

рядок XI. Податок на додану вартість

Отже, згідно з даним Актом, відповідачем виконано, саме, «Виготовлення АКОГ, будівельно - монтажні», які передбачені Етапом №2 Графіку виконання робіт, а тому, твердження відповідача що акти не підтверджують факту виконання робіт та в них не конкретизовано роботи за певним етапом робіт не відповідають обставинам справи.

У вищезазначеному акті виконання робіт по етапу №3 «Пусконалагоджувальні роботи» відсутні.

Наприклад, як вбачається із Акту № 6 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2024 року на суму 49 885, 32 грн. у стовпчику № 2 «Найменування робіт і витрат» вказано:

рядок 1 - Локальний кошторис 02-012-06 на пусконалагоджувальні роботи

рядок І Разом прямі витрати

рядок ІІ - Загальновиробничі витрати

рядок ІІІ - Кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд

рядок IV - Додаткові витрати при виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період

Разом вартість будівельних робіт

У тому числі: зворотні суми

рядок V. Інші супутні витрати:

рядок VI. Прибуток

рядок VII. Адміністративні витрати

рядок VIII. Кошти на покриття ризиків

рядок IX. Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами

рядок X. Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва (без ПДВ)

рядок XI. Податок на додану вартість

Отже, згідно з даним Актом, відповідачем виконано, саме, «Пусконалагоджувальні роботи», які передбачені Етапом № 3 Графіку виконання робіт, а тому, твердження відповідача що акти не підтверджують факту виконання робіт та в них не конкретизовано роботи за певним етапом робіт не відповідають обставинам справи.

За таких обставин, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд не погоджується з доводами відповідача, що Договір №4600006874 від 12.12.2022 є договором будівельного підряду.

Згідно з частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язуються надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Тобто, ознаками договору будівельного підряду є обов`язковість будівництва та здачі в експлуатацію певного об`єкта, а також будівництво такого об`єкту відповідно до проектно-кошторисної документації.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом укладеного між позивачем та відповідачем договору є послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС Кременчуцького ЛВУМГ та Миколаївського ЛВУМГ).

При цьому, склад та обсяг таких робіт був визначений не проектно-кошторисною документацією, а Технічними вимогами та якісними характеристиками.

Враховуючи викладене, Договір №4600006874 від 12.12.2022 не є договором будівельного підряду, а є звичайним підрядом.

У контексті вищевикладеного суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Тобто, вказана стаття надає сторонам договору можливість встановити у договорі строки виконання роботи або її окремих етапів.

Як було зазначено вище, Графіком виконання Робіт (Додаток № 3 до Договору), який є невід`ємною частиною Договору, встановлено окремий термін виконання робіт - Виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи (пункт 2 Додатку №3 до вказаного договору) 300 календарних днів з дати підписання договору та пусконалагоджувальні роботи (пункт 3 Додатку № 3 до вказаного договору) 365 календарних днів з дати підписання договору.

Отже, вказаний строк був встановлений у відповідності до вимог статті 846 Цивільного кодексу України та узгоджений сторонами Договору.

Щодо одночасного стягнення передбачених договором пені та штрафу суд зазначає, що зазначене не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У п. 10.2 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Отже, умовами Договору передбачено застосування пені і штрафу саме за несвоєчасне виконання будь-яких Робіт, які передбачені Графіком (Додаток № 3) - етапами, а не лише усього Договору в цілому.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі №911/2076/18, від 24.01.2020 у справі №910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №911/2360/18, від 25.02.2020 у справі №910/3920/18, а також у постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі №911/2480/22, оскільки вони сформульовані щодо зобов`язань за договором будівельного підряду, а не щодо договору підряду, тоді як правовідносини у даній справі виникли з договору підряду.

Крім того, судом враховано, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання підрядником обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

Подібна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20.

Однак, як встановлено судом, сторони у договорі погодили застосування пені і штрафу саме за несвоєчасне виконання будь-яких Робіт, які передбачені Графіком (Додаток № 3) - етапами, а не лише усього Договору в цілому, у зв`язку з чим правомірним є нарахування позивачем штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем 2 та 3 етапу робіт.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, долучені позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на зменшення розміру штрафних санкцій з посиланням на норми ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, про що суд зазначає наступне.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відзиві на позовну заяві відповідач вказав, що його прибуток за Договором становить 32 955, 92 грн, а заявлений розмір штрафних санкцій в 11 разів більший.

Суд критично оцінює вказані необґрунтовані доводи відповідача, які ж до того ж суперечать засадам розумності, добросовісності та справедливості, оскільки навряд би відповідач вступав у триваючі господарські відносини з метою отримання прибутку у такій сумі.

Доводи відповідача про те, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір неустойки спотворює її дійсне правове призначення, враховуючи, розмір отриманого відповідачем прибутку, суд відхиляє, так як позивач та відповідач, виходячи із принципу свободи договору, добровільно погодили в договорі розмір штрафних санкцій та при цьому не прив`язували розмір штрафних санкцій до планового розміру прибутку підрядника.

З огляду на викладене, підстави для зменшення пені та штрафу у даному випадку відсутні.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного спірного питання і суд, у свою чергу, не повинен чинити правових чи практичних перешкод для реалізації цього права.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд наголошує, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" про стягнення 130 469, 13 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" ( адреса: 01042, місто Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3, корпус 3, офіс 2; код ЄДРПОУ 40228402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (адреса: 03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44; код ЄДРПОУ 42795490) пеню у розмірі 79 666 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн 64 коп, штраф у розмірі 50 802 (п`ятдесят тисяч вісімсот дві) грн 49 коп, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім грн) 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Рішення складно та підписано: 26.09.2024.

Суддя М.Є.Літвінова