Рішення

від 02.10.2024 по справі 910/5965/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2024Справа № 910/5965/24

За заявою Приватного акціонерного товариства "ДІПРОБУДМАШИНА"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/5965/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДІПРОБУДМАШИНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ ІНЖИНІРИНГ"

про стягнення 219 486,88 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "ДІПРОБУДМАШИНА" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ ІНЖИНІРИНГ" (далі - відповідач) про стягнення 219 486,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/5965/24 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, відповідачем для подання відзиву на позов встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 позов задоволено повністю.

16.09.2024 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 26 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

18.09.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу з проханням відмовити у задоволенні заяви, а в разі ухвалення судом рішення про задоволення заяви позивача - зменшити розмір витрат на правничу до 8 000,00 грн

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/5965/24, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вказано вище, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві позивачем у попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат вказано про понесення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн, докази чого (витрат на правничу) будуть надані по закінченню розгляду справи.

До позовної заяви позивачем додані:

- договір № 23/09 від 23.09.2021, укладений між адвокатом Ратушинською І.О. та позивачем;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 000997 від 07.11.2018, видане Ратушинській І.О.

У заяві по суті (відзиві на позов) відповідач заперечував проти покладення на нього витрат на правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн з огляду на невідповідність критеріям реальності та розумності понесення таких витрат.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 26 000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем додано до заяви про ухвалення додаткового рішення:

- ордер серії АМ № 1087374;

- акт від 16.09.2024 на суму 26 000,00 грн;

- звіт про надану професійну правничу допомогу від 16.09.2024, підписаний між позивачем та Ратушинською І.О.

Відповідно до акту та звіту, до наданих позивачу послуг увійшли:

1) проведення правового аналізу справи, збір доказів та розробка концепції захисту - 6 000 грн;

2) складання позовної заяви - 15 000 грн;

3) складання відповіді на відзив на позовну заяву - 5 000 грн.

При цьому, як зазначає відповідач, розмір витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у даній справі в загальному розмірі 26 000 грн є суттєво завищеним. У клопотанні про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу відповідачем вказується, що:

1) спір, який виник між сторонами у справі № 910/5965/24, відноситься до категорії спорів незначної складності, оскільки стосується лише стягнення коштів, які було перераховано відповідачу як аванс, і в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України така справа взагалі є малозначною;

2) спір, який виник між сторонами у справі № 910/5965/24, є нескладним, адже у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

3) позовна заява містить лише одну позовну вимогу, а її зміст не містить складних юридичних конструкції;

4) матеріали справи не містять великої кількості складних для аналізу документів, дослідження яких може потребувати витрат значного часу;

5) зміст позовної заяви викладено на 4 (чотирьох) аркушах, тому її підготовка не може потребувати витрат значного часу;

6) справа № 910/5965/24 стосується лише позивача та відповідача та не викликає публічного інтересу, а результат її вирішення не може вплинути на репутацію позивача.

Розглянувши надані позивачем докази та оцінивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та заперечення відповідача на таку заяву, суд вказує таке.

Згідно з п. 1.2 договору № 23/09 від 23.09.2021 адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу за окремими письмовими та/або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах між клієнтом та будь-якими юридичними та фізичними особами, установами, органами, міністерствами, будь-якими судами будь-якої інстанції.

Відповідно до п. 3.1 договору останній набирає чинність з моменту його підписання сторонами і є дійсним до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Розділом 4 вказаного договору сторонами погоджено, що розмір гонорару адвоката сторони вирішили погодити у попередніх розрахунках витрат на професійну правничу допомогу, що складається адвокатом щодо кожного доручення клієнта.

На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

Сторони дійшли згоди, що у випадку, якщо ухвалене рішення буде на користь клієнта, розмір гонорару адвоката збільшується на 1% від присудженої клієнту судом грошової суми.

Оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих послуг у строк не пізніше 2 місяців з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих правових послуг адвокатом та клієнтом (п. 4.4 договору).

На підставі акту від 16.09.2024 позивачем та адвокатом Ратушинською І.О. погоджено надання правничої допомоги у даній справі на суму 26 000,00 грн, з яких 6 000,00 грн - проведення правового аналізу справи, збір доказів та розробка концепції захисту; 15 000,00 грн - складання позовної заяви, формування додатків; 5 000,00 грн - складання відповіді на відзив.

Також вказані суми послуг з надання правничої допомоги наведені в підписаному між позивачем та адвокатом звіті від 16.09.2024.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу суд зазначає про наступне.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 встановлено, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи"

У вказаній постанові колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Так, як вказано вище, рішенням від 12.09.2024 у даній справі позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких, зокрема, відносяться витрати на правничу допомогу), покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачу правничої допомоги на суму 26 000,00 грн.

Поряд з цим, як зазначено вище, відповідно до практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу та зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас судом не беруться до уваги посилання відповідача, що позивачем не доведено реальності понесення таких витрат з огляду на те, що в в акті сторонами погоджено гонорар адвоката в розмірі 26 000,00 грн.

Також судом враховано, що фактично в межах даної справи позивачу були надані адвокатом послуги на правничу допомогу в написанні та подані позовної заяви та підготовці та поданні відповіді на відзив, що не потребувало витрат значної кількості часу, при цьому відносини між позивачем та відповідачем склались у зв`язку з неналежним виконання господарського договору та необхідністю повернення суми перерахованого авансу, що для досвідченого адвоката не становить великої складності.

Суд погоджується, що спір у даній справі відноситься до категорії спорів незначної складності, оскільки стосується лише стягнення коштів, які було перераховано відповідачу як аванс, а судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Крім того, матеріали справи не містять великої кількості складних для аналізу документів, дослідження яких може бути тривалим, оскільки позовну заяву викладено на 4 аркушах, тому її підготовка не може потребувати витрат значного часу, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе зменшити розмір гонорару до 13 000,00 грн

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДІПРОБУДМАШИНА" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5965/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ ІНЖИНІРИНГ" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 55, код 38488450) на користь Приватного акціонерного товариства "ДІПРОБУДМАШИНА" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 00241212) 13 000,00 грн (тринадцять грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 02.10.2024.

Суддя О.Г. Удалова