Ухвала

від 02.10.2024 по справі 910/12009/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.10.2024Справа № 910/12009/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі, особи, які можуть отримати статус учасника справи

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До подання позовної заяви ОСОБА_1 подано заяву б/н від 30.09.2024 року про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати або іншім чином передавати зареєстровану за ним частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА» (код за ЄДРПОУ 31092683).

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА» (код за ЄДРПОУ 31092683) та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заходи забезпечення позову заявник просить застосувати до набрання рішення, у даній справі, законної сили.

Вказана заява обгрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора» у розмірі 50%. В обхід та всупереч чинного законодавства України відповідно до Акту приймання - передачі №01/2024 від 03.09.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області, за нотаріальними записами №1554, №1555, ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_2 свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора» у розмірі 50%, чим позбавили заявника переважного права на придбання часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора».

Розглянувши подану заяву б/н від 30.09.2024 року про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).

Відповідно до статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Аналогічні положення закріплено у ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема: учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства. Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що заявнику стало відомо, що ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_2 свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора» у розмірі 50%, чим позбавив позивача переважного права на придбання частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора». Як стверджує позивач, учасником товариства ОСОБА_2 було здійснено уступлення (продаж) своєї частки в статутному капіталі ТОВ «Флора» без повідомлення заявника. На переконання заявника, не вжиття заходів забезпечення позову суттєво утруднить та фактично унеможливить здійснити поновлене порушене право на придбання частки.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частинами першою - другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Дорани проти Ірландії").

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).

Суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 року у справі № 910/20007/20).

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі № 904/2357/20).

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, врахувавши ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, господарський суд вважає за доцільне заяву про забезпечення позову задовольнити.

Застосування заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. 136, 137, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. Заходи забезпечення позову застосувати до набрання рішення, у даній справі, законної сили, шляхом:

- заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати або іншім чином передавати зареєстровану за ним частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА» (код за ЄДРПОУ 31092683).

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА» (код за ЄДРПОУ 31092683) та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/12009/24 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 02.10.2024 року.

4. Строк пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі № 910/12009/24 до виконання становить три роки, тобто до 02.10.2027 року.

5. Стягувачем за ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі № 910/12009/24 є: Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора» ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

6. Боржниками за ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі № 910/12009/24 є: ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , Чернівецька обл., Вижницький р-н, с.Мітєво), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 02.10.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА