Рішення

від 02.10.2024 по справі 911/1591/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1591/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОДМАШ»

про стягнення 290 680,00 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОДМАШ» про стягнення 290 680,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 2801/21 від 28.01.2021 в частині поставки товару. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 290 680,00 грн суми попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2024 у справі № 911/1591/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Оліс ЛТД» залишено без руху.

27.06.2024 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В., у період з 02.07.2024 по 15.07.2024, у щорічній відпустці, питання про відкриття провадження у справі було вирішено після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1591/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОДМАШ» відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, як станом на дату відкриття провадження у справі, так і станом на дату розгляду даної справи не має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву та з урахуванням того, що станом на дату відкриття провадження у справі у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.07.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Садова, буд. 2а, с. Дерев`яна, Обухівський р-н, Київська обл., 08724.

Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу 25.07.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600944483656.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Відтак, в силу положення п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про вручення судом про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.07.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В. з 23.09.2024 до 27.09.2024 включно перебувала на навчанні в Національній школі суддів України та не могла поєднувати навчання та здійснення судочинства, рішення у даній справі ухвалене судом після виходу судді на роботу.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

28.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД» (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОДМАШ» (далі постачальник, відповідач) укладено договір № 2801/21 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати у власність покупцеві Вакуум-випарний апарат ВВА-1000 у кількості 1 штуки (далі обладнання), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

За змістом п. 1.2 вказаного правочину, комплект, ціна, технічні характеристики обладнання, комплектуючі до нього вказуються в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пп. 2.1, 2.2 договору, загальна вартість обладнання (загальна вартість договору), що поставляється за даним договором становить: 370 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20 %. Оплата за обладнання здійснюється в порядку, передбаченому п. 4.1.1-4.1.2 чинного договору. Валютою договору є національна валюта України гривня.

У пункті 4.1 договору сторони узгодили, що оплата за обладнання, що поставляється за цим договором, проводиться в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів у гривні, на поточний рахунок постачальника на підставі чинного договору, у наступному порядку:

4.1.1. Покупець здійснює передоплату в розмірі 50 % від вартості обладнання.

4.1.2. Покупець здійснює передоплату в розмірі 40 % від вартості обладнання протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення повідомлення постачальником покупцю про готовність поставити (відвантажити) обладнання, відправлене постачальником покупцю за допомогою електронної пошти відповідно до п. 3.6 цього договору, але не пізніше дати відвантаження обладнання.

4.1.3. Покупець здійснює остаточний розрахунок в розмірі 10 % від вартості обладнання протягом 7 (семи) банківських днів від дати підписання акта прийому-передачі обладнання, але не пізніше 45 днів від дати відвантаження обладнання.

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що термін поставки обладнання становить 60 (шістдесят) календарних днів з моменту надходження на поточний рахунок постачальника передоплати за обладнання, у розмірі та строки, що передбачені п. 4.1.1 договору, та за умови своєчасного виконання покупцем вимог п. 4.1.2 даного договору.

За змістом пп. 3.1.1, 3.1.2 договору, у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених п. 4.1.1 та п. 4.1.2, термін поставки обладнання переноситься відповідно. Відвантаження обладнання до надходження на поточний рахунок постачальника від покупця оплати за обладнання, передбаченої п. 4.1.2 договору, не здійснюється.

Відповідно до п. 3.2 договору, поставка обладнання здійснюється на умовах FCA, місто Херсон, вул. Філатова, 40, склад постачальника (Правила «Інкотермс 2010»). Дострокова поставка обладнання дозволена.

Згідно з п. 3.3 договору, датою поставки вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі обладнання, зразок якого погоджено сторонами в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.4 договору, після передачі обладнання покупцю або визначеному ним перевізнику, до покупця переходять ризики випадкової загибелі та пошкодження обладнання.

Пунктом 3.5 передбачено, що постачальник разом з обладнанням передає покупцеві інструкцію з експлуатації обладнання на російській чи українській мові. Підписана покупцем видаткова накладна на обладнання / акт прийому-передачі підтверджує факт отримання покупцем зазначених документів.

У пункті 3.6 визначено, що постачальник зобов`язаний повідомити покупця про готовність поставити (відвантажити) обладнання за допомогою електронної пошти за адресою:

За змістом п. 5.1 договору, постачальник зобов`язаний, зокрема: - поставити обладнання в комплектації, що відповідає технічним умовам постачальника та вимогам даного договору.

За змістом п. 5.1 договору, постачальник зобов`язаний, зокрема: - перерахувати на поточний рахунок постачальника кошти за обладнання; - після отримання обладнання на складі покупця, підписати документи, що підтверджують отримання обладнання; - в термін, що не перевищує трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення про готовність обладнання до відвантаження, надати автомобільний транспорт для відвантаження обладнання за допомогою електронної пошти, з подальшим наданням оригіналу довіреності, повідомити найменування перевізника, якому покупець доручає доставку обладнання.

Відповідно до п. 12.3 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов`язань, передбачених цим договором до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 1 до договору є зразок акта прийому-передачі обладнання за договором № 2801/21 від 28 січня 2021 року.

Додатком № 3 до договору є специфікація № 1 до договору, в якій сторони узгодили найменування обладнання, ціну, кількість, суму, узгодили комплект поставки та технічні характеристики обладнання.

Відповідно до п. 1 специфікації № 1, постачальник зобов`язується згідно з договором поставки № 2801/21 від 28.01.2021 передати у власність покупця, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити наступне обладнання: вакуум-випарний автомат ВВА-1000, в кількості 1 компл., ціна 308 333,33 грн без ПДВ, сума 308 333,33 грн без ПДВ. Загальна вартість обладнання, що поставляється за даною специфікацією становить 370 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 %. Оплата за обладнання здійснюється в порядку, передбаченому п. 4.1 договору.

Згідно з п. 2 специфікації № 1, комплект поставки: вакуум-випарний автомат; вакуумний насос Gukum GMVP 230/120; запобіжна арматура (згідно таблиці в п. 3 даної специфікації); шафа управління; технічна документація. У пункті 3 специфікації № 1 наведені технічні характеристики обладнання.

Вказана вище специфікація підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена їх відтисками печаток та відповідно до п. 4 специфікації є невід`ємною частиною договору № 2801/21 від 28.01.2021.

В подальшому між сторонами було складено та підписано специфікацію № 2 від 24.03.2020 до договору № 2801/21 від 28.01.2021, якою сторони узгодили найменування товару, одиницю виміру, кількість одиниць, ціну за одиницю товару, суму за договором.

Відповідно до специфікації № 2, найменування товару: укупорочна машина УМЗ-3000, в кількості 1 шт., ціна за одиницю складає 302 791,67 грн без ПДВ, сума за договором 302 791,67 грн без ПДВ. Загальна сума становить 363 350,00 грн з урахуванням ПДВ 20 %.

Специфікація № 2 також містить відомості про технічні характеристики обладнання.

За змістом специфікації № 2, термін поставки: до 20.06.2021.

Відповідно до специфікації № 2, умови поставки: передоплата у розмірі 80 % до 31.03.2021. Друга оплата у розмірі 20 % по факту поставки.

У специфікації № 2 зазначено, що дана специфікація № 2 від 24.03.2021 є невід`ємною частиною договору № 2801/21 від 28.01.2021 та підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.

Суд встановив, що специфікація № 2 до договору № 2801/21 від 28.01.2021 датована 24.03.2020. Разом з цим зі змісту тексту самої специфікації № 2 вбачається, що дана специфікація № 2 від 24.03.2021 є невід`ємною частиною договору № 2801/21 від 28.01.2021. Крім того, специфікацією № 2 узгоджено терміни поставки та умови оплати обладнання, які повинні буті здійснені сторонами у 2021 році.

Також суд враховує, що договір № 2801/21 укладений між сторонами 28.01.2021, що свідчить про неможливість укладення специфікації № 2, яка є невід`ємною частиною договору (про що зазначено у тексті специфікації № 2) у 2020 році.

З огляду на наведене вище та зміст специфікації № 2, суд дійшов висновку, що під складення повного тексту специфікації № 2 сторонами помилково зазначено « 24 березня 2020 р.», у зв`язку із чим суд виходить із того, що датою складення специфікації № 2 є 24.03.2021. Заперечень з боку відповідача щодо дати підписання специфікації № 2 до договору не надходило та в матеріалах справи не містяться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виставив позивачу рахунок № 10 від 24.03.2024 (містить посилання на договір № 2801/21 від 28.01.2021 та специфікацію № 2 від 24.03.2021) на оплату товару укупорочної машини УМЗ-3000, в кількості 1 шт., на загальну суму 363 350,00 грн з ПДВ.

Суд встановив, що 31.03.2021 позивач, на виконання умов договору та специфікації № 2, перерахував на користь відповідача передоплату за товар у розмірі 80 % вартості товару, що становить 290 680,00 грн та підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1169148 від 31.03.2021 на суму 290 680,00 грн із призначенням платежу: «сплата за укупорочну машину зг. рах. № 10 від 24.03.2021. у сумі 242233,33 грн, ПДВ 20% 48446,67 грн».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем належним чином виконано зобов`язання за договором та здійснено передоплату за товар у розмірі 80% від вартості товару в строк, визначений специфікацією № 2 до договору.

Проте, як зазначив позивач, відповідач, всупереч умовам договору та специфікації № 2 до нього, не здійснив поставку на користь позивача обумовленого товару у строк до 20.06.2021, як то визначено специфікацією № 2, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 290 680,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2024 позивач направив на адресу-місцезнаходження відповідача претензію вих. № 508 від 18.06.2024 на суму 290 680,00 грн, якою, керуючись ст. 692, ч. 2 ст. 693 та ст. 530 ЦК України, вимагав відповідача у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги сплатити заборгованість у промірі 290 680,00 грн за реквізитами, наведеними у претензії. На підтвердження направлення вказаної претензії позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист та поштову накладну за № 6912002959276. Згідно відомостей з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення було адресату 22.06.2024. Проте, вказана вище претензія з боку відповідача залишилась без відповіді та задоволення.

Враховуючи зазначене вище, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 290 680,00 грн.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 2801/21 від 28.01.2021 та специфікації до нього, як належні підстави, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України,за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України,за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України,зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було встановлено судом вище, сторонами у специфікації № 2 до договору узгоджено наступні умови поставки товару: - передоплата у розмірі 80% до 31.03.2021. Друга оплата у розмірі 20% по факту поставки.

Відповідно до специфікації № 2, загальна сума обмовленого товару становить 363 350,00 грн з урахуванням ПДВ 20 %.

Отже, враховуючи умови специфікації № 2 до договору, позивач зобов`язаний був здійснити передоплату за товару у розмірі 80% від загальної вартості товару, що становить 290 680,00 грн, до 31.03.2021 включно.

Друга частина оплати у розмірі 20 % від загальної вартості товару повинна бути здійснена позивачем по факту поставки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виставив позивачу рахунок № 10 від 24.03.2024 (містить посилання на договір № 2801/21 від 28.01.2021 та специфікацію № 2 від 24.03.2021) на оплату товару укупорочної машини УМЗ-3000, в кількості 1 шт., на загальну суму 363 350,00 грн з ПДВ.

Суд встановив вище, що 31.03.2021 позивач, на виконання умов договору та специфікації № 2, перерахував на користь відповідача передоплату за товар у розмірі 80 % вартості товару, що становить 290 680,00 грн та підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1169148 від 31.03.2021 на суму 290 680,00 грн із призначенням платежу: «сплата за укупорочну машину зг. рах. № 10 від 24.03.2021. у сумі 242233,33 грн, ПДВ 20% 48446,67 грн».

Отже позивачем виконано умови специфікації № 2 належним чином та здійснено передоплату за товар у погоджені сторонами строки та розмірі.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п. 3.3 договору, датою поставки вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі обладнання, зразок якого погоджено сторонами в додатку № 1 до цього договору.

Судом було встановлено, що сторонами у специфікації № 2 до договору узгоджено кінцевий строк поставки обумовленого товару, а саме до 20.06.2021.

При цьому, при визначенні кінцевої дати виконання зобов`язання необхідно враховувати приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, враховуючи приписи чинного законодавства, а також умови специфікації № 2 до договору, господарський суд встановив, що строк здійснення відповідачем поставки обумовлено у специфікації № 2 товару є таким, що настав 21.06.2021 (з урахуванням того, що 20.06.2021 припадало на вихідний день неділю, кінцевим строком поставки є перший за ним робочий день 21.06.2021).

Проте як зазначив позивач та не спростовано відповідачем, постачальник, всупереч умовам договору та специфікації № 2 до нього, не здійснив поставку на користь позивача обумовленого товару у строк до 20.06.2021, як то визначено специфікацією № 2.

Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази поставки відповідачем на користь позивача обумовленого специфікацією № 2 до договору товару. Протилежного суду не доведено, доказів поставки товару у строки, погоджених сторонами, до суду не надано.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України,якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Суд бере до уваги позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, відповідно до якої у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування ст. 693 Цивільного кодексу України. Так Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.

Суд встановив вище, що 19.06.2024 позивач направив відповідачу претензію вих. № 508 від 18.06.2024 на суму 290 680,00 грн, якою, керуючись ст. 692, ч. 2 ст. 693 та ст. 530 ЦК України, вимагав відповідача у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги сплатити заборгованість у промірі 290 680,00 грн за реквізитами, наведеними у претензії. На підтвердження направлення вказаної претензії позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист та поштову накладну за № 6912002959276. Згідно відомостей з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення було адресату 22.06.2024. Проте, вказана вище претензія залишилась з боку відповідача без відповіді та задоволення.

З урахуванням зазначеного, у відповідача, як продавця, виникло зобов`язання повернути позивачу, як покупцю, суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини 2 статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Станом на дату розгляду даної справи відповідач грошові кошти в загальній сумі 290 680,00 грн, сплачені як передоплата за обумовлений специфікацією № 2 товар, позивачу не повернув. У зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 290 680,00 грн. Протилежного суду не доведено, доказів повернення передоплати до суду не надано.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 290 680,00 грн.

Суд наголошує на тому, що відповідач був обізнаний про розгляд справи судом, однак відзив на позов не подав, позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 360,20 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОДМАШ» (місцезнаходження: вул. Садова, буд. 2а, с. Дерев`яна, Обухівський р-н, Київська обл., 08724; код ЄДРПОУ 40960784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛІС ЛТД» (місцезнаходження: вул. Карпенка-Карого , буд. 47, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69014; код ЄДРПОУ 20478063) 290 680,00 грн заборгованості та 4 360,20 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко