Рішення

від 02.10.2024 по справі 911/1582/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1582/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕД-ЛАЙТ СІТІ ТРЕЙД»

про стягнення 9 326,22 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдінг ЛТД» про стягнення 9 326,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 95/Н-23від 11.07.2023 в частині оплати за поставлений товар. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 9 326,22 грн основного боргу.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1582/24. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, відповідач як станом на дату відкриття провадження у справі, так і станом на дату розгляду даної справи не має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву та з урахуванням того, що у відповідача станом на дату відкриття провадження у справі був відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.06.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату відкриття провадження у справі, а саме: вул. Лугова 2 , буд. 35, с. Рожни, Броварський р-н, Київська обл., 07412.

Однак зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області 22.07.2024 із відміткою працівника поштової установи на довідці про причини повернення/досилання Ф.20 «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Як зазначено судом вище, частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату повернення поштового відправлення (22.07.2024) змінилось найменування та адреса-реєстрації відповідача (код ЄДРПОУ 44278855), а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдінг ЛТД» (вул. Лугова 2 , буд. 35, с. Рожни, Броварський р-н, Київська обл., 07412; код ЄДРПОУ 44278855) на Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕД-ЛАЙТ СІТІ ТРЕЙД» (вул. Стуса Василя, буд. 64, м. Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84300; код ЄДРПОУ 4427855).

У даному випадку суд враховує правову позицію, викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 922/2187/16, за змістом якої сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи та/або її місцезнаходження тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Отже, у даному випадку заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, не відбулася.

Зміна найменування та адреси місцезнаходження відповідача відбулись після звернення позивачем із позовом до Господарського суду Київської області та відкриття провадження у справі № 911/1582/24.

Водночас правильне найменування учасників справи є складовим елементом здійснення судочинства.

Відповідно до статті 90 Цивільного кодексу України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе змінити найменування відповідача, керуючись даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдінг ЛТД» на Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕД-ЛАЙТ СІТІ ТРЕЙД».

При цьому суд враховує, що ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Отже, оскільки зміна адреси місцезнаходження відповідача відбулась після прийняття судом до свого провадження справи № 911/1592/24 з додержанням правил підсудності, справа в силу ч. 2 ст. 31 ГПК України підлягає розгляду Господарським судом Київської області.

З урахуванням зазначеного вище та метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, враховуючи, що у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду ЄСІТС, з урахуванням нового найменування та адреси місцезнаходження відповідача, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.06.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Стуса Василя, буд. 64, м. Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84300, із позначкою «Судова повістка».

Однак зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області 12.08.2024 із відміткою працівника поштової установи на довідці про причини повернення/досилання Ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пп. 3-5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (п. 8 та п. 15 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 101, 102 Правил надання послуг поштового зв`язку, уразі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати». Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно. Невручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.

Виходячи з аналізу положень ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 8, 15, 83, 101, 102 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти або відомостей про зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий документ повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач були належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.06.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В. з 12.08.2024 до 29.08.2024 включно перебувала у щорічній відпустці, а також те, що суддя Сокуренко Л.В. з 23.09.2024 до 27.09.2024 включно перебувала на навчанні в Національній школі суддів України та не могла поєднувати навчання та здійснення судочинства, рішення у даній справі ухвалене після виходу судді на роботу.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН» (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдінг ЛТД» (зараз Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕД-ЛАЙТ СІТІ ТРЕЙД») (далі покупець, відповідач) укладено договір № 95/Н-23 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити й передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору. Увесь товар, що постачається покупцеві постачальником вважається поставленим на умовах даного договору, якщо інше не зазначене у документації.

Відповідно до п. 1.2 вказаного правочину, документи на товар, які постачальник зобов`язаний передати покупцеві: накладні, податкові накладні, сертифікати, а також ліцензії на оптову торгівлю алкоголем.

Згідно з п. 1.3 договору, загальна сума договору складається із сум вартості товару, поставленого на умовах даного договору. Весь товар поставлений під час дії даного договору вважається поставленим за даним договором.

Відповідно до пп. 2.1, 2.2 договору, одиниця виміру кількості товару: пляшки, штуки, кг. Загальна кількість товару: згідно накладних, які є невід`ємною частиною даного договору.

За змістом п. 4.1 договору, ціни на товар встановлюються постачальником у національній валюті України й вказуються у накладних, які підписуються обома сторонами.

Пунктами 5.1-5.3 договору передбачено, що товар, який є предметом даного договору, поставляється згідно заявок покупця у строк до 3-х днів від дня розміщення заявки. Сторони погодили, що датою поставки й моментом переходу права власності на товар вважається дата підписання накладної представниками сторін. Товар, що постачається за даним договором вважається поставленим на умовах DDP в редакції «Інкотермс» 2010.

За змістом п. 7.1 договору, приймання товару по кількості, якості, комплектації покупцем здійснюється відповідно до діючих нормативно-правових актів у порядку та в присутності представника постачальника, яка має відповідні повноваження.

Виявленні при приманні недостачі, порушення в якості, ушкодження, некомплектність, невідповідність кількості даним, позначеним у супровідних документах, фіксується в акті, і засвідчується підписами уповноважених осіб (п. 7.2 договору).

Згідно з п. 7.3 договору, приймання й передача товару повинна відбуватись відповідно до вимог наступних документів: «Інструкція про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості» (П-6), «Інструкція про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості» (П-7) в частині, що не суперечить даному договору.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у разі зміни відповідальних осіб, уповноваженим покупцем приймати товар, або в разі зміни печаток (штампів), якими засвідчуються документи, що підтверджують прийняття товару, покупець повинен письмово протягом трьох днів повідомити про це постачальника та, за погодженням і останнім, внести відповідні зміни до додатку «генеральна довіреність». До внесення таких змін покупець надає довіреність на право отримання товару до кожної партії товару.

У пункті 6.1 договору сторонами узгоджено, що покупець оплачує постачальникові 100% вартості поставленого товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, починаючи з дати поставки товару.

Під час дії даного договору, усі платежі, проводяться покупцем на розрахунковий рахунок постачальника шляхом безготівкових перерахувань або за готівку (п. 6.2 договору).

Суд встановив, що 11.07.2023 між сторонами, одночасно з укладенням договору, складено та підписано генеральне доручення (доповнення № 1 до договору № 95/Н-23 від 11.07.2023), яким покупець повідомив постачальника про зразки штампів та підписів матеріально-відповідальних осіб для використання даного доповнення в якості постійної довіреності при постачанні товару за адресою: с. Чайки, вул. Лобановського, 21, корпус 6.

Вказана довіреність містить прізвище, ім`я, по батькові, посаду, а також підписи осіб, уповноважених ТОВ «ПК ТРЕЙДІНГ ЛТД» на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН» за договором № 95/Н-23 від 11.07.2023, а також примірник печатки покупця. Відповідно до змісту генерального доручення, строк дії довіреності до 31.12.2024. Вказаний документ підписаний та скріплений відтисками печаток сторін без зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що належним чином виконав зобов`язання за договором та поставив на користь відповідача товар на загальну суму 17 876,82 грн, на підтвердження чого позивач долучив до позовної заяви копію видаткової накладної № РН000005273 від 17.08.2023 на суму 17 876,82 грн.

Суд встановив, що вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтиском печатки позивача без будь-яких зауважень та заперечень. Повноваження особи, яка підписала з боку відповідача видаткову накладну підтверджується генеральним дорученням від 11.07.2023, яке станом на дату підписання видаткової накладної було чинним.

Доказів повідомлення відповідачем позивача в порядку п. 7.4 про зміну відповідальних осіб, уповноваженим покупцем приймати товар матеріали справи не містять, як і не містять заперечень з боку відповідача щодо особи, яка підписала з боку відповідача вказану вище видаткову накладну.

Як зазначив позивач, в подальшому відповідачем було повернуто позивачу частину поставленого за договором товару на загальну суму 8 550,60 грн, що підтверджується зворотними накладними від покупця № 4518/18.07 від 02.10.2023 на суму 1 810,20 грн та № 5273/17.08 від 02.10.2023 на суму 6 740,40 грн.

Суд встановив, що вказані накладні підписані уповноваженими представниками та скріплені відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Разом з цим, за ствердженням позивача, відповідач зобов`язання за договором в частині оплати поставленого товару не виконав належним чином та не оплатив поставлений за видатковою накладною № РН000005273 від 17.08.2023 товар на суму 9 326,22 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2023 до 11.10.2023 за договором № 95/Н-23 від 11.07.2023, за змістом якого станом на 11.10.2023 заборгованість ТОВ «ПК ТРЕЙДІНГ ЛТД» на користь ТОВ «МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН» за договором № 95/Н-23 від 11.07.2023 становить 9 326,22 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 9 326,22 грн основного боргу.

Відповідно до пп. 10.1, 10.2 договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023. У випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору, жодна зі сторін не попередить про розірвання договору, він уважається продовженим на наступний календарний рік.

Оскільки матеріали справи не містять доказів звернення сторін із письмовим повідомленням про розірвання договору в порядку, визначеному умовами договору, суд дійшов висновку, що договір № 95/Н-23 від 11.07.2023 був продовжений на наступний календарний рік відповідно до п. 10.2 договору.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 95/Н-23 від 11.07.2023 як належну підставу у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладені між сторонами правочини є договорам поставки.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як було встановлено судом раніше та передбачено у пп. 5.1-5.3 договору, що товар, який є предметом даного договору, поставляється згідно заявок покупця у строк до 3-х днів від дня розміщення заявки. Сторони погодили, що датою поставки й моментом переходу права власності на товар вважається дата підписання накладної представниками сторін. Товар, що постачається за даним договором вважається поставленим на умовах DDP в редакції «Інкотермс» 2010.

Суд встановив вище, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором та поставив на користь відповідача товар на загальну суму 17 876,82 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № РН000005273 від 17.08.2023 на суму 17 876,82 грн, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтиском печатки позивача без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Сторонами у пункті 6.1 договору узгоджено, що покупець оплачує постачальникові 100% вартості поставленого товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, починаючи з дати поставки товару.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, умов п. 6.1 договору та фактичної дати поставки товару, суд дійшов висновку, що строк здійснення відповідачем оплати за поставлений товар за видатковою накладною РН000005273 від 17.08.2023 є таким, що настав 31.08.2023.

Суд встановив, що 02.10.2023 відповідач повернув позивачу частину поставленого за договором товару на загальну суму 8 550,60 грн, що підтверджується зворотними накладними від покупця № 4518/18.07 від 02.10.2023 на суму 1 810,20 грн та № 5273/17.08 від 02.10.2023 на суму 6 740,40 грн, які підписані уповноваженими представниками та скріплені відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Разом з цим, суд встановив, що решта поставленого за видатковою накладною № РН000005273 від 17.08.2023 товару на суму 9 326,22 грн (17876,82 грн - 8 550,60 грн) відповідачем не повернута та не оплачена.

Станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині оплати поставленого позивачем товару на суму 9 326,22 грн.

Крім того в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2023 до 11.10.2023 за договором № 95/Н-23 від 11.07.2023, за змістом якого станом на 11.10.2023 заборгованість ТОВ «ПК ТРЕЙДІНГ ЛТД» на користь ТОВ «МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН» за договором № 95/Н-23 від 11.07.2023 становить 9 326,22 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Крім того суд зазначає, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 року в справі № 911/3685/17.

З урахуванням зазначеного вище, оскільки матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо наявної заборгованості перед позивачем в сумі 9 326,22 грн, як і не містять доказів оплати поставленого товару на вказану суму, суд дійшов висновку, що відповідач, підписавши акт звірки взаємних розрахунків, визнав наявність заборгованості перед позивачем за договором в сумі 9 326,22 грн. Доказів оплати відповідачем поставленого товару на зазначену суму до суду не надано.

Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 326,22 грн основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Суд наголошує на тому, що відповідач позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕД-ЛАЙТ СІТІ ТРЕЙД» (місцезнаходження: вул. Стуса Василя, буд. 64, м. Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84300; код ЄДРПОУ 4427855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН» (місцезнаходження: вул. Юрія Кондратюка, буд. 4-В, офіс 72, м. Київ, 04201; код ЄДРПОУ 33399843) 9 326,22 грн основного боргу та 3 028,00 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко