Рішення

від 02.10.2024 по справі 917/92/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024 Справа № 917/92/21(554/234/24)

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Міжлікарняної аптеки №207-філія Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (пров.Госпітальний, 6, м.Полтава, ЄДРПОУ 33203096) ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26.03.2024 замінено належним відповідачем - Полтавське обласне комунальне підприємство "Полтавафарм" (вул. Горбанівська, буд. 2, с.Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області, ЄДРПОУ 32986923)

про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку

Без виклику учасників справи

Встановив: в провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/92/21 про банкрутство Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм".

26.06.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла цивільна справа №554/234/24 (провадження №2/554/2774/2024) за позовом ОСОБА_1 до Міжлікарняної аптеки №207-філія Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати в розмірі 18 997,81 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 22 663,68 грн., - для розгляду за підсудністю, згідно ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 26.03.2024.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26.03.2024 року №554/234/24 змінено первісного відповідача - Міжлікарняну аптеку №207 філію ПОКП «Полтавафарм» (пров. Госпітальний, буд.6, м.Полтава, 36003, ЄДРПОУ 33203096) належним відповідачем Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм» (вул. Горбанівська, буд.2, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, ЄДРПОУ 32986923).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала у відповідача на посаді фармацевта рецептурно-виробничого відділу міжлікарняної аптеки №207 філії ПОКП «Полтавафарм» і була звільнена за згодою сторін 11.10.2023 року на підставі ст. 36 КЗпП України. При звільнені позивача відповідачем не був проведений остаточний розрахунок, а також не повідомлені про нараховані суми, які належать виплаті при звільненні.

Ухвалою суду від 28.06.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, для розгляду в межах справи №917/92/21 про банкрутство ПОКП "Полтавафарм", постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, яка має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України і всі письмові та електронні докази; надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів позивачу; позивачу встановлено строк 10 календарних днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву, яка має відповідати вимогам 166 ГПК України, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення; надіслати відповідачу копію відповіді на відзив та доданих до неї документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив відповідачу; відповідачу встановлено строк 10 календарних днів з дня одержання відповіді на відзив надати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 04.06.2015 року працювала у рецептурно - виробничому відділу міжлікарняної аптеки №207 філії ПОКП «Полтавафарм» на посаді фармацевта і була звільнена за згодою сторін 11.10.2023 року на підставі ст. 36 КЗпП України.

Позивач зазначає, що після звільнення бухгалтерію міжлікарняної аптеки №207 філії ПОКП «Полтавафарм» було зобов`язано провести повний розрахунок при звільненні.

Однак відповідачем не виконано покладені на обов`язки та не здійснено виплату заробітної плати, що підтверджується довідкою №29 від 20.11.2023 року, зі змісту якої вбачається, що станом на 17.11.2023 року заборгованість з виплати заробітної плати складає 18 997,81 грн.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України "Про оплату праці".

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

За приписами ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено судом, відповідач при звільненні ОСОБА_1 не здійснив виплату всіх сум, що належать йому від підприємства.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи погодження відповідача із фактичною сумою заборгованості по заробітній платі та наявністю відповідних доказів (довідка за вих. №29 від 20.11.2023), суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 18 997,81грн.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.

За правилами статті 117 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-IX від 01 липня 2022 року) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується, що в день звільнення (11.10.2023) заробітна плата повністю виплачена не була, а відтак відповідач зобов`язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, який на час ухвалення рішення позивачу не виплачений. Іншого суду не доведено.

Середній заробіток працівника, відповідно до статті 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці", визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу II Порядку №100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 3 розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Тобто, 7 168,48+8 412,75 = 15 581,23грн. загальна сума заробітної плати за серпень та вересень 2023 року.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

15 581,23:44(кількість робочих днів у серпні та вересні 2023 року) = 354,12 середньоденна заробітна плата.

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки становить 354,12*64 (кількість робочих днів за час затримки) = 22 663,68 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за шість місяців затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимоги про стягнення заробітної плати, судовий збір у розмірі 3028,00грн підлягає стягненню з відповідача в дохід бюджету.

Керуючись ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (38751, Полтавська область, Полтавський район, с.Розсошенці, вул. Горбанівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32986923) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 18 997,81грн - заборгованості по виплаті заробітної плати, 22 663,68грн - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

3. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (38751, Полтавська область, Полтавський район, с.Розсошенці, вул. Горбанівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32986923) в дохід Державного бюджету України 3028,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України).

Суддя Паламарчук В.В.