Ухвала

від 02.10.2024 по справі 924/878/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"02" жовтня 2024 р. Справа № 924/878/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши заяву фермерського господарства УЛАР с. Семенівка, Львівська область, Пустомитівський район про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Бест Фуф Україна, м. Хмельницький 3% річних в сумі 42 352,18 грн. та інфляційних витрат в сумі 116 970,35 грн., що нараховані за період з 18.06.2022 року оп 25.09.2024 року внаслідок несвоєчасної оплати поставленого товару за договором поставки №1-18/326 від 22.09.2021 року.

встановив:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла заява фермерського господарства УЛАР с. Семенівка, Львівська область, Пустомитівський район про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Бест Фуф Україна, м. Хмельницький 159 322,53 грн., з яких: 3% річних в сумі 42 352,18 грн. та інфляційні витрати в сумі 116 970,35 грн., що нараховані за період з 18.06.2022 року оп 25.09.2024 року внаслідок несвоєчасної оплати поставленого товару за договором поставки №1-18/326 від 22.09.2021 року.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

У п. 3 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 цього Кодексу. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, за яким праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відмічає, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Отже, відсотки за користування коштами та інфляційні втрати не є заборгованістю за договором, а є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, вимоги про сплату відсотків за користування коштами та інфляційних втрат у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, а відтак, вимоги про стягнення відсотків за користування коштами та інфляційних втрат не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Таким чином, судом встановлено, що у заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, які за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, а відтак, не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, невідповідність вимогам статті 148 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.147, 148, 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити фермерському господарству УЛАР у видачі судового наказу про стягнення стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Бест Фуф Україна, м. Хмельницький 3% річних в сумі 42 352,18 грн. та інфляційних витрат в сумі 116 970,35 грн., що нараховані за період з 18.06.2022 року оп 25.09.2024 року внаслідок несвоєчасної оплати поставленого товару за договором поставки №1-18/326 від 22.09.2021 року.

Ухвала набирає законної сили 02.10.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст. ст. 256-257 ГПК України.

СуддяЮ.В. Гладюк

Віддрук прим. 2: 1 до справи; 2 боржнику ТОВ «Бест Фуд Україна» (29000, м. Хмельницький, вул. Тупикова, буд. 1,) рек. з пов.

Надіслати заявнику до ел. кабінету ЕС.