Рішення

від 26.09.2024 по справі 921/330/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

26 вересня 2024 року Справа № 921/330/24

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРФУМА» (58003, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Герцена Олександра, буд. 2 А, офіс 8, код ЄДРПОУ 44820607)

про стягнення коштів в сумі 322 560,00 грн,

представники:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРФУМА» про стягнення коштів в сумі 322 560,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ «КАРФУМА» (Постачальник) укладено договір № 20/04-1 від 20.04.2023, згідно умов якого відповідач зобов`язується поставити і передати у власність позивачу товар (нафтопродукти), а позивач зобов`язується прийняти та оплатити даний товар.

Відповідно до умов договору ФОП ОСОБА_1 здійснив усне замовлення поставки товару «дизельне паливо ДП-3-Євро5» в кількості 9000 літрів, на що ТОВ «КАРФУМА» було виставлено рахунок на оплату № 18 від 21.03.2024 року на загальну суму 403 200,00 грн. Цього ж дня позивач здійснив 80% передоплати за дизельне паливо від виставленого рахунку, - в сумі 322 560 грн. Проте відповідач не виконав свої зобов`язання по поставці товару, відтак попередньо сплачені кошти за непоставлений товар підлягають поверненню.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суд Тернопільської області від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/330/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.06.2024.

Ухвалою Господарського суд Тернопільської області від 27.06.2024 матеріали справи № 921/330/24 передано за підсудністю Господарському суду Чернівецької області.

Матеріали справи надійшли до Господарського суду Чернівецької області 23.07.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 26.07.2024 суд прийняв справу № 921/330/24 до провадження та призначив її до розгляду в підготовчому засіданні на 13.08.2024.

Ухвалою від 13.08.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.08.2024, явку представників учасників справи визнано обов`язковою.

За клопотанням позивача судом ухвалою від 28.08.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12.09.2024.

Ухвалою суду від 11.09.2024 представнику позивача адвокату Ліпській-Романченко Г.Д. поновлено строк на подання заяви про участь в судовому засіданні, призначеному на 12.09.2024, в режимі відеоконференції та вирішено провести вказане судове засідання за її участі в режимі ВКЗ з використанням власних технічних засобів.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 12.09.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26.09.2024; судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 26.09.2024 представник позивача не вийшов на відеоконференцзв`язок, зателефонувавши та повідомивши, що у зв`язку із технічними проблемами не може з`єднатися та вийти на відеоконференцзв`язок.

26.09.2024 представником позивача через систему «Електронний суд» подано клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача з врахуванням доводів та наданих для їх підтвердження доказів, які наявні в матеріалах справи.

В судове засідання сторони явку своїх представників не забезпечили. Суд враховує подане позивачем клопотання про розгляд справи без участі його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет, відзиву на позов не подав.

Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом першим частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 , частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин та ураховуючи, що позивач просить розглянути справу без його участі, суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представників сторін.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

20 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРФУМА» (Постачальник) та фізичною особою-підприємецем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір № 20/04/1 (надалі Договір), згідно умов якого відповідач зобов`язується передати у власність позивача нафтопродукти (надалі іменується «товар»), а позивач зобов`язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування, вартість, одиниця виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються у специфікаціях та/або видаткових накладних (розділ 1 Договору).

У розділі 2 Договору сторонами узгоджено строки та порядок поставки продукції: поставка товару за цим Договором здійснюється на умовах та у строки погоджені сторонами. Підтвердженням передачі (поставки) товару є підписання сторонами видаткової накладної. Товар постачається Покупцю в кількості та за ціною, визначених у видатковій накладній/специфікації на умовах: DAP.

Розділом 4 Договору встановлено, що ціна за одиницю вимірювання товару, кількість та загальна вартість кожної окремої партії товару, що постановлятиметься цим Договором, визначається Сторонами у специфікаціях та/або видаткових накладних. Розрахунки за товар Покупець здійснює після отримання рахунку протягом одного (1) банківського дня. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно розділу «Дія Договору» строк дії Договору починає свій перебіг з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та закінчується 31 грудня 2023 року. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію Договору, шляхом укладання додаткової угоди, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору, Договір буде вважатися пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же самих умовах. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за даним Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

В матеріалах справи відсутні докази заявлення Сторін за місяць до закінчення строку дії Договору про намір припинити його дію, відтак договір № 20/04-1 від 20.04.2023 року вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же самих умовах та є діючий/чинний.

ФОП ОСОБА_1 здійснив усне замовлення поставки товару «дизельне паливо ДП -3-Євро5» в кількості 9000 літрів, на що ТОВ «КАРФУМА» виставлено рахунок на оплату № 18 від 21.03.2024 року на загальну суму 403 200 грн.

21.03.2024 позивач здійснив передоплату за дизельне паливо 80% від виставленого рахунку, - в сумі 322 560,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 333 від 21.03.2024.

Однак після здійснення оплати за поставлений товар відповідач свої зобов`язання не виконав та не поставив товар позивачу, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи наявний лист вих. № б/н від 10.04.2024 року, яким ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів за непоставлений товар. Докази направлення вказаного листа відповідачу на офіційну електронну адресу чи поштовим зв`язком в матеріалах справи відсутні.

23.04.2024 та 25.04.2024 позивач направив відповідачу претензії вих. № 1804/24 від 18.04.2024 року та вих. № 2404/24 від 24.04.2024 року з проханням та надання терміну на поставку товару або повернення коштів за непоставлений товар, які отримані ТОВ «КАРФУМА» 16.05.2024, що підтверджується трекінгом Укрпошти.

Однак, відповідач не виконав свій обов`язок щодо поставки товару та не повернув позивачу передпалту за непоставлений товар. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі є майновим та зумовлений неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо поставки оплаченого товару та повернення попередньої оплати.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною першою статті 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як було встановлено судом, сторони узгодили, що поставка товару здійснюється на умовах та у строки, погоджені сторонами, ціна за одиницю вимірювання товару, кількість та загальна вартість кожної окремої партії товару, що постановлятиметься цим Договором, визначається Сторонами у специфікаціях та/або видаткових накладних, розрахунки за товар Покупець здійснює після отримання рахунку протягом одного банківського дня.

21.03.2024 ТОВ «КАРФУМА» виставлено ФОП ОСОБА_1 рахунок № 18 від 21.03.2024 року на оплату за поставку товару «дизельного палива ДП -3-Євро5» в кількості 9000 літрів на загальну суму 403 200,00 грн.

Суду надані докази виконання позивачем зобов`язань щодо перерахування 21.03.2024 на користь відповідача 80% передплати від вартості товару в сумі 322 560,00 грн.

Оскільки позивач оплатив товар на умовах попередньої оплати у відповідача виник обов`язок з поставки товару.

Згідно з частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеній до продавця.

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки законом не визначено порядок та форму повідомлення про відмову від договору, позивач може реалізувати своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до відповідача з претензією, так і шляхом пред`явлення через суд позову у визначеній законом формі.

Позивач, надіславши відповідачу претензії вих. № 1804/24 від 18.04.2024 року та вих. № 2404/24 від 24.04.2024 року, відмовився від договору № 20/04-1 від 20.04.2023 у зв`язку з несвоєчасною передачею товару позивачу (покупцю).

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що претензії з проханням та надання терміну на поставку товару або повернення коштів за непоставлений товар отримані ТОВ «КАРФУМА» 16.05.2024, право вимоги у позивача настало 24.05.2024.

Надаючи оцінку діям позивача, суд дійшов висновку, що позивач правомірно скористався правом вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів поставки товару або повернення позивачу суми попередньої оплати в сумі 322 560,00 грн не надав.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 322 560,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

V. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивач на виконання умов договору здійснив попередню оплату вартості товару, проте відповідач не виконав обов`язку щодо його поставки та не повернув суму попередньої оплати, внаслідок з нього підлягає стягненню 322 560,00 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем за подання позову сплачений судовий збір в сумі 4 838,40 грн, згідно платіжної інструкції №518 від 21.05.2024.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути із відповідача на користь позивача.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила про неможливість подати докази, що підтверджують розмір витрат на правову допомогу до закінчення судових дебатів у справі, оскільки сума витрат на правову допомогу буде залежати від кількості судових засідань по справі та підготовлених процесуальних документів. У зв`язку з вищевикладеним, керуючись статтею 221 ГПК України, позивач просить вирішити питання про стягнення судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України: «Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог».

Відповідно суд вирішив призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 10:00 год 03.10.2024.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРФУМА» (58003, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Герцена Олександра, буд. 2 А, офіс 8, код ЄДРПОУ 44820607) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банківські реквізити: р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) оплачені кошти за непоставлений товар згідно договору № 20/04-1 від 20.04.2023 в сумі 322 560,00 грн та 4 838,40 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 10:00 год 03 жовтня 2024 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 2.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 02 жовтня 2024 року.

Суддя І.В. Марущак