Ухвала

від 02.10.2024 по справі 924/177/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/177/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Жайворонок Т. Є., Колос І. Б.,

за матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Іберсон Компонентс»</a> (далі - ТОВ «Іберсон Компонентс», заявник) про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2024 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробниче підприємство «Промінь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іберсон Компонентс»</a> (далі- ТОВ «Іберсон Компонентс»)

про стягнення 2 345 850, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Іберсон Компонентс» 25.09.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (далі - Заява), в якій, зокрема, просить здійснити перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2024 у справі №924/177/24 за нововиявленими обставинами.

Крім того, в прохальній частині цієї Заяви просив розглянути заяву про відвід судді Малашенкової Т. М. від розгляду справи №924/177/24, а також просить передати справу №924/177/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування висновків.

Також подана заява про передачу справи № 924/177/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (в тому числі у PDF форматі).

До Верховного Суду 25.09.2024 від ТОВ «Іберсон Компонентс» надійшла заява про відвід судді Малашенкової Т. М. (сформований документ в системі «Електронний суд») та в додатках вказана заява про відвід судді Малашеновій Т.М. (текст) у PDF форматі, в якій просив відвести суддю Малашенкову Т.М. від розгляду справи за заявою ТОВ «Іберсон Компонентс» про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2024 у справі №924/177/24 за нововиявленими обставинами з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 26.09.2024 для розгляду заяви у справі №924/177/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючої, Жайворонок Т. Є., Колос І. Б.

Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 924/177/24 визнано доводи, викладені у заявах ТОВ «Іберсон Компонентс» про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Малашенкової Т. М. у справі №924/177/24 необґрунтованими. Заяви про відвід колегії судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Малашенкову Т. М. у справі №924/177/24 разом з матеріалами заяви ТОВ «Іберсон Компонентс» про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2024 за нововиявленими обставинами у справі №924/177/24 та заяву про передачу справи №924/177/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяв про відвід судді Малашенкової Т.М. у справі №924/177/24.

Ухвалами Верховного Суду від 30.09.2024 відмовлено у задоволенні заяв ТОВ «Іберсон Компонентс» (вх. 7129/2024 від 27.09.2024), (вх. 7130/2024 від 27.09.2024) про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Малашенкової Тетяни Михайлівни від розгляду справи №924/177/24 за заявою ТОВ «Іберсон Компонентс» про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2024 за нововиявленими обставинами.

Після розгляду заяв про відвід судді Малашенкової Т. М., матеріали справи передані цій колегії суддів.

Колегія суддів дослідивши матеріали Заяви, на відповідність підстав щодо її прийняття, дійшла висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ТОВ «Іберсон Компонентс» про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2024 за нововиявленими обставинами у справі з огляду на таке.

ТОВ «Іберсон Компонентс», звернувшись до Верховного Суду з Заявою мотивувало її з посиланням на пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Заявник зазначає, що на момент розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанції існувала низка правових висновків щодо правової природи, функції та порядку застосування неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу країни (далі - ЦК України), зміст яких полягав у наступному:

1) після спливу строку дії договору, у разі неповернення майна, права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин. (Постанова Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19).

2) предмет доказування у даній категорії справ: обставини невжиття належних заходів із повернення майна; умисне ухилення від його повернення; відсутність з боку орендодавця перешкоджання у поверненні майна; відсутність умислу і вини у неповерненні. (Постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/19019/20, від 13.12.2019 у справі №910/20370/17).

Заявник зазначає, що таке розуміння неустойки за неповернення орендованого майна, як окремого виду майнової відповідальності, до якої не застосовуються загальні положення про неустойку (передбачені статтею 551 ЦК України) було використано касаційним судом під час розгляду даної справи, з посиланням на перелічену судову практику у постанові від 27.08.2024. Так у контексті Заяви, на думку заявника, важливим є те, що тривалий час застосування норми частини другої статті 785 ЦК України здійснювалося з урахуванням правового висновку Верховного Суду про відсутність правового механізму зменшення цієї неустойки (постанови Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №916/2724/18, від 29.03.2018 у справі №914/730/17), від якої Верховний Суд відступив вже після подання касаційної скарги. Касаційна скарга ТОВ «Іберсон Компонентс» прийнята до розгляду 29.07.2024, а судове засідання було призначено на 27.08.2024. У цей же час (з квітня 2024 року), Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду здійснювала перегляд справи №910/14706/22 з аналогічним предметом спору - стягнення неустойки за статтею 785 ЦК України. На розгляд Об`єднаної палати представлено питання правової природи такої неустойки та порядку її застосування. У Постанові від 16.08.2024 Об`єднана палата відступила від висновку колегій суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеного у постановах від 29.03.2018 у справі №914/730/17, від 30.10.2019 у справі №924/80/19 стосовно того, що неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, а тому до такої неустойки приписи частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України (щодо можливості зменшення її розміру), не застосовуються. Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду виснувала: а. санкція, передбачена частиною другою статті 785 ЦК України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі; б. неустойка, передбачена частиною другою статті 785 ЦК України, може бути зменшена судом за правилами частини третьої статті 551 ЦК України. Постанова Об`єднаної палати з новою правовою позицію була винесена та опублікована напередодні судового засідання у нашій справі, а саме - 26.08.2024, а, отже, відбулась кардинальна зміна розуміння правової природи неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України.

Враховуючи зміну судової практики, на думку заявника, для цієї справи важливими встановлення таких обставин: відповідність розміру неустойки збиткам; підстави зменшення неустойки; застосування строків позовної давності та максимального строку нарахування штрафної санкції, передбаченого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Отже, на думку заявника, у цьому випадку він вважає істотними для справи а) як зміну правої позиції щодо правозастосування під час розгляду справи, б) так і обставини (факти), які свідчать про наявність підстав для зменшення неустойки або відповідності розміру неустойки сумі збитків, які мав би встановити суд з огляду на зміну правової позиції та розширення предмету доказування. Ці обставини є істотними для справи і не були встановлені судом, хоча існували.

За неведеного вище заявник просить здійснити перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2024 у справі №924/177/24 за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів виходить з того, що Господарський суд Хмельницької області рішенням від 10.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, позов задовольнив.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, заяву ТОВ «Промінь» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 27.08.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі №924/177/24 залишив без змін.

Згідно з частиною першою статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

За приписами частини п`ятої статті 321 ГПК України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

За граматичним, логічним, системним тлумаченням статей 320, 321 ГПК України убачається, що судове рішення суду касаційної інстанції може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами лише у випадку зміни судового рішення господарського суду першої (апеляційної) інстанції за результатами їх перегляду в касаційному порядку або прийняття судом касаційної інстанції нового судового рішення у справі.

Колегія суддів звертається до ухвали об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №918/686/21, в якій зазначено, що: «Буквальне тлумачення змісту ч.5 ст.321 ГПК в сенсі, що будь-яке втручання в судове рішення, що тягне його зміну, є процесуальним чинником, що впливає на визначення рівня суду, який має переглядати справу в провадженні за нововиявленим обставинами, не можна віднести до прийнятного та визначального, позаяк воно суперечить об`єктивному трактуванню цієї норми та меті запровадження інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинам. Подібний висновок (щодо застосування ч.2 ст.365 Кодексу адміністративного судочинства України) міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №826/20239/16».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.02.2021 у справі №826/20239/16 вказала, що оскільки суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову та змінив це рішення лише у частині розподілу судових витрат, судом, який ухвалив рішення по суті спору і до компетенції якого належить здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є суд першої інстанції, який ухвалив рішення по суті спору, а не суд апеляційної інстанції.

Отже, рішення Верховного Суду може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами лише у випадку, якщо в результаті касаційного перегляду Верховний Суд ухвалив нове рішення по суті позовних вимог або змінив рішення суду (судів) попередніх інстанцій, які ухвалені по суті позовних вимог. (Така практика щодо перегляду рішення Верховного Суду є сталою та послідовною про, що свідчить зміст ухвал Верховного Суду від 19.11.20218 у справі №910/23408/17, від 23.11.2022 у справі № 921/184/21, від 14.02.2023 у справі №910/267/20 та від 29.04.2024 у справі №911/2035/20, та ухвали об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №918/686/21)).

Також колегія суддів відзначає, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 10.09.2024 у справі №522/5195/15-ц вказала, що судова практика, яка полягає у тому, що повноваження з розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами належать саме тому суду, який ухвалив таке рішення, є сталою і послідовною, а також такою, що відповідає принципам правової визначеності і забезпечує ефективний механізм захисту прав сторін при перегляді судових рішень, які набрали законної сили.

Як зазначалося вище, постановою суду касаційної інстанції залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою в свою чергу залишено без змін рішення суду першої інстанції. Тобто зазначеною постановою Верховного Суду судові рішення у справі не змінювались і не ухвалювалося нове рішення, а заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами постанову суду касаційної інстанції, тоді як згідно з положеннями частини п`ятої статті 321 вказаного Кодексу заява про такий перегляд подається до суду касаційної інстанції лише у випадку, коли ним змінено або ухвалено нове судове рішення.

Отже, заява ТОВ «Іберсон Компонентс» про перегляд постанови Верховного Суду від 27.08.2024 у справі №924/177/24 за нововиявленими обставинами подана на судове рішення, що не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами відповідно до приписів статті 321 ГПК України.

Виходячи з наведеного, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для відкриття провадження за нововиявленими обставинами за заявою про перегляд зазначеної постанови Верховного Суду, а тому у відкритті провадження за такою заявою необхідно відмовити.

Клопотання заявника про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду підлягають залишенню без розгляду, оскільки відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за заявою ТОВ «Іберсон Компонентс» про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2024 за нововиявленими обставинами Верховним Судом.

Верховний Суду зазначає, що за наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник вправі звернутися з відповідною заявою до суду першою інстанції.

Водночас до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробниче підприємство «Промінь» 02.10.2024 через «Електронний суд» надійшла заява щодо відсутності підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду від 27.08.2024 у справі №924/177/24, відповідно до якої просить у відкритті провадження за заявою ТОВ «Іберсон Компонентс» про перегляд постанови Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 924/177/24 за нововиявленими обставинами відмовити, а у разі відкриття провадження за заявою відмовити у її задоволенні по суті.

Ураховуючи вище вказане в цій ухвалі, доводи щодо відсутності підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.08.2024, вказані у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробниче підприємство «Промінь», приймаються в тій частині в якій відповідають вище викладеним міркуванням.

Керуючись статтями 234, 235, 300, 314, 320, 321 ГПК України та статтею 19 Конституції України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іберсон Компонентс»</a> про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.08.2024 у справі №924/177/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос