Рішення

від 02.10.2024 по справі 145/793/21

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. с-ще Тиврів 145/793/21

2-о/145/1/2024

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Крикливій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Марківка Тиврівського району помер її вітчим ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3.6091 га на території Марківської сільської ради Тиврівського району, кадастровий номер 0524584000:01:002:0189.

За життя ОСОБА_2 належним йому майном не розпорядився.

Після його смерті вона звернулася до нотаріуса Тиврівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус повідомила, що їй необхідно в суді встановити факт спільного проживання з спадкодавцем однією сім`єю протягом більше ніж 5 років, оскільки вона після ОСОБА_2 є спадкоємицею лише четвертої черги.

Спадкоємців попередніх черг після ОСОБА_2 немає. Вона вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , так як на час відкриття спадщини проживала разом з спадкодавцем і від спадщини не відмовилася.

Від встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем з 27.06.1996 по день смерті ОСОБА_2 у неї виникне право на спадщину в порядку спадкування за законом згідно ст. 1264 ЦК України.

Просить встановити факт, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , з 27 червня 1996 року по день його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, надавши суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутності. В попередніх судових засіданнях повністю підтримала заявлені вимоги та просила суд їх задоволити з підстав, наведених у заяві.

Представник заінтересованої особи Вороновицької селищної ради на розгляд справи до суду не з`явився, надавши суду заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутність та не заперечує проти її задоволення.

Свідок ОСОБА_3 показала суду, що вона дочка заявниці. Вона з братом та матір`ю проживали з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що дійсно ОСОБА_5 проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 з 1996 року до дня його смерті. З ними також проживали діти заявниці.

Свідок ОСОБА_7 дала аналогічні показання.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Марківка Тиврівського району Вінницької області помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.3), який до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3.6091 га на території Марківської сільської ради, кадастровий номер 0524584000:01:002:0189, що стверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 420120, виданим на його ім`я Тиврівською РДА 16 червня 2011 року відповідно до рішення Тиврівської РДА № 495 від 15.10.2010 (а.с.4).

За життя ОСОБА_2 належним йому майном не розпорядився, заявниця проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини, тому відповідно до ст. 1264 ЦК України вона є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом після її смерті.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявників зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала та була зареєстрована разом з спадкодавцем ОСОБА_2 стверджується довідкою Вороновицької селищної ради від 05.05.2021 № 4-103 (а.с.5), відповідно до якої померлий ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , на день його смерті його падчерка ОСОБА_1 також проживала та була зареєстрована за цією адресою; довідкою про реєстрацію місця проживання заявниці №219 від 09.08.2019 (а.с.7), відповідно до якої вона з 27 червня 1996 року постійно проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 ; домовою книгою для прописки (реєстрації) громадян, які проживають в АДРЕСА_1 ; а також показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які в судовому засіданні підтвердили даний факт.

Судом встановлено, що заявниці ОСОБА_1 необхідно встановити факт постійного спільного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 з метою оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з ОСОБА_2 на момент смерті останнього породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.1216-1218, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.315-316 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , з 27 червня 1996 року по день його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 02 жовтня 2024 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя Ратушняк І. О.