Рішення

від 02.10.2024 по справі 149/1922/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/1922/24

Провадження №2/149/656/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.10.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В.,

при секретарі Поліщук Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк", треті особи Хмільницький відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_2 з зазначеним вище позовом, який обгрунтовує тим, що 18.10.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис за яким запропоновано стягнути з позивача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" грошові кошти у сумі 138539,42 грн за період з 08.04.2008 по 12.09.2017 згідно кредитного договору від 08.04.2008 року. 21.01.2020 Головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, при цьому наявна довідка ПАТ КБ "Приватбанк" про відсутність станом на 03.03.2020 заборгованості. Про існування виконавчого напису та постанови державного виконавця позивач дізнався лише 17.06.2024. Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки кредитний договір було укладено в простій письмовій формі, тобто нотаріально не посвідчений, в виконавчому написі не зазначено за яким кредитним договором здійснюється стягнення коштів, видаючи виконавчий напис нотаріус не пересвідчилась у безспірності боргу.

Враховуючи викладене, просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 16.09.2024 за клопотанням представника позивача витребувано докази.

В судове засідання позивач та його представник не з"явились, подавши заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача ПАТ КБ "Приватбанк" в засідання не з"явився, відзиву на позов не подав, клопотань не заявляв.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна подала заяву про розгляд справи у її відсутність, а також направила інформацію щодо неможливості надання суду витребуваних доказів у зв"язку з їх знищенням.

Державний виконавець в судове засідання не з"явився, причини суду не відомі.

Суд, дослідивши докази, встановив наступні обставини.

08.04.2008 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитно-заставний договір на підставі якого позивач отримав кредит в сумі 7359,96 дол США , строк погашення 07.04.2011 (а.с.20-30)

18.10.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 138539,42 грн на користь ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с 8)

21.01.2020 головним державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження за виконавчим написом від 18.10.2017 (а.с 16)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.12.2018 року накладено арешт на житловий будинок позивача на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника (а.с. 31)

Згідно довідки виданої відповідачем станом на 03.03.2020 заборгованість за ОСОБА_2 відсутня (а.с. 10)

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку).

Згідно підпункту 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц.

Протягом всього часу розгляду справи в суді відповідачем не було надано суду в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України належних і допустимість доказів в обґрунтування того, що нотаріусу були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором. Ненадання таких доказів третьою особою на підставі ухвали суду, якою задоволено клопотання про витребування матеріалів у приватного нотаріуса, не звільняє відповідача як стягувача та особи, яка зверталася за видачею виконавчого напису, від обов`язку доказування у даній справі.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень, а також подання нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору та документів, що підтверджували б безспірність заборгованості позивача на момент вчинення виконавчого напису.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 34, 39, 42, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 76-81, 141, 263-265, 273, 353, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міськогонотаріального округуБондар ІриниМихайлівниза реєстровим номером 9918 від 18.10.2017 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованості за кредитно-заставним договором від 08.04.2008 у розмірі 138539,42 грн.

Стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" ( ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марина РОБАК