Ухвала

від 02.10.2024 по справі 236/1751/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 88-ц/803/23/24 Справа № 236/1751/20 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л.П. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.,

заслухавши доповідь судді доповідача Зубакової В.П. по матеріалам заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Донецького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання незаконним договору оренди землі та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційні скарги Лиманської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 липня 2021 року задоволено.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 липня 2021 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання незаконним договору оренди землі та стягнення моральної шкоди відмовлено.

02 вересня 2024 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Донецького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання незаконним договору оренди землі та стягнення моральної шкоди.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження за нововиявленими обставинами, суд виходить з наступного.

У пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно із пунктом 1 частини першої, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Відповідно до частини першої, пункту 6 частини третьої статті 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, - клопотання про його поновлення.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з принципу змагальності у цивільному процесі, відповідно до прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та у межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) потрібно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного процесуального строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору, що передбачає неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження чи перегляду рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

За змістом статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких, суд, виключно за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та за відсутності клопотання учасника справи про його поновлення суд залишає заяву без розгляду. Це правило не стосується пропуску присічного строку, який не підлягає поновленню навіть за наявності поважних причин його пропуску.

Положеннями ЦПК України визначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана до суду 02 вересня 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України.

Заявниця ОСОБА_1 просить поновити процесуальний строк на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Своє клопотання ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що про нововиявлені обставини вона дізналась лише 06 лютого 2024 року, оскільки представник не повідомляв її про наявність обставин.

16 лютого 2024 року заявниця звернулась з заявою про перегляд справи №236/1751/20 за нововиявленими обставинами до Індустріального районного суду м Дніпропетровська, який ухвалою суду від 23 лютого 2024 року відмовив ОСОБА_1 у відкриття провадження за заявою про перегляд справи №236/1751/20 за нововиявленими обставинами, у зв`язку із тим, що заява ОСОБА_1 не є заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а є заявою про перегляд справи №236/1751/20 в якій заявлено новий предмет позову та інші позовні вимоги.

Разом з тим, ОСОБА_1 не наводить поважних причин, які об`єктивно перешкоджали їй звернутись до суду із заявою про перегляд постанови Донецькогоапеляційного судувід 16листопада 2021року за нововиявленими обставинами протягом тридцятиденного строку, тобто до 08 березня 2024 року.

Таким чином, заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами подана з пропуском встановленого тридцятиденного строку та судом не встановлено підстав для його поновлення, фактичним наслідком чого є залишення заяви без розгляду.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 02 грудня 2022 року, у справі № 303/5074/17.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Донецького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без резгляду, оскільки подана поза межами визначеного п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України тридцятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 127, 260, 423, 424 ЦПК України, суд, -

У X В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Донецького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання незаконним договору оренди землі та стягнення моральної шкоди залишити без розгляду та повернути особі, яка її подала.

Цивільну справу № 236/1751/20 за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання незаконним договору оренди землі та стягнення моральної шкоди повернути до суду першої інстанції.

Копію ухвали про повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Донецького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами направити всім учасникам справи, заяву та додані до неї матеріали направити заявнику.

Роз`яснити заявниці ОСОБА_1 , що повернення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою, разом із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Головуючий:

Судді: