Ухвала

від 02.10.2024 по справі 487/7746/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/7746/24

Провадження № 1-кс/487/5141/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024 м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150010000045 від 09.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України - про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

21.09.2024 року, шляхом поштового відправлення, прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 62024150010000045 від 09.01.2024, звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на вилучене 19.09.2024 в ході проведення обшуку транспортного засобу УРАЛ 4320 (АЦ-5.5) в.н. 2852Е6 майно, а саме: зразки палива, які поміщенні у дві скляні банки об`ємом по 2 літри кожні.

В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62024150010000045 від 09.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

Під час досудового розслідування, 19.09.2024 проведено обшук транспортного засобу НОМЕР_1 (АЦ-5.5) в.н. 2852Е6, в ході якого вилучено зразки палива поміщенні у дві скляні банки об`ємом по 2 літри кожні.

Таким чином під час досудового розслідування виникла необхідність у накладені арешту на вказане майно з метою запобігання його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

До судового засідання прокурор не з`явився, надав заяву в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності власника майна.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62024150010000045 від 09.01.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

Із матеріалів клопотання встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в тому, що будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу за контрактом на посаді заступника командира дивізіону з тилу начальника служби тилу військової частини НОМЕР_2 , з квітня по 19 вересня 2024 року, діючи умисно, систематично та з корисливих мотивів, під час дії воєнного стану, вчинив викрадення військового майна - дизельного палива, чим завдав матеріальних збитків державі в особі військової частини НОМЕР_2 , що безпосередньо впливає на боєздатність підрозділу, оскільки дизельне паливо є стратегічно важливим ресурсом для функціонування військової техніки та виконання бойових завдань, створює загрозу для оперативної готовності Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ), підривають обороноздатність частини та ставлять під загрозу виконання завдань із захисту державного суверенітету.

20.09.2024 року у кримінальному провадженні №62024150010000045 від 09.01.2024, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України.

При цьому, 19.09.2024 проведено обшук транспортного засобу НОМЕР_1 (АЦ-5.5) в.н. 2852Е6, в ході якого вилучено зразки палива поміщенні у дві скляні банки об`ємом по 2 літри кожні.

Постановою старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_5 від 20.09.2024 року, вказані зразки палива визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, вказані зразки палива мають суттєве значення для даного кримінального провадження, оскільки дозволять органу досудового розслідування встановити детальні обставини вчинення злочину, всіх його учасників, ролі кожного з них, тобто одержати фактичні дані, на підставі яких буде встановлено та зафіксовано у встановленому законом порядку факт причетності до вчинення злочину конкретних осіб.

Згідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вилучені речі та документи, відповідно ч. 7 ст. 236 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Вимогами ст.173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Прокурором доведено, що незастосування арешту може призвести до пошкодження, зникнення, втрати, знищення майна.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене в ході обшуку майно, має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки може містити докази вчинення кримінального правопорушення та зберегти його сліди.

Окрім того доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 19.09.2024 в ході проведення обшуку транспортного засобу УРАЛ 4320 (АЦ-5.5) в.н. 2852Е6 майно, а саме: зразки палива, які поміщенні у дві скляні банки об`ємом по 2 літри кожні.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 ..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1