Ухвала

від 23.09.2024 по справі 730/1028/24

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4

Справа №730/1028/24

Провадження № 2/730/332/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Ріхтера В.В.,

з участю секретаря судового засідання Стрижак Я.О.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Борзнянського районного суду Чернігівської області перебуває вказана цивільна справа.

До суду надійшло письмове клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Красненка Ю.В. про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

Клопотання мотивоване тим, що у ході підготовчого провадження було з`ясовано, що згідно інформації Державного нотаріального архіву Чернігівської області, наданої на вимогу суду, після померлої ОСОБА_2 спадщину прийняла за законом її сестра ОСОБА_3 . Спадщина складалась з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Дані обставини не були відомі позивачу на момент подачі позову, вона про них дізналась в ході підготовчого засідання. Слід також відзначити, що до складу спадщини увійшов лише вказаний житловий будинок, спірна ділянка не входила до складу спадщину. Померла ОСОБА_2 належним чином не оформила документи щодо ділянки. Ступінь споріднення позивача по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є однаковим. Наведене зумовлює необхідність залучення ОСОБА_3 як співвідповідача. Позивач є юридично необізнаною людиною і не розуміла правового значення цих обставин та правових наслідків не залучення вказаної особи як співвідповідача.

Відповідно до вимог ст. 51 ЦПК України, залучення до участі у справі особи у якості співвідповідача можливе лише до закінчення підготовчого провадження. Таким чином, для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, існує необхідність повернутися на стадію підготовчого провадження.

У судовому засіданні позивач клопотання підтримав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, суд дійшов таких висновків.

04.09.2024 року у цій справі було проведено підготовче судове засідання.

Як убачається з ухвали суду, за результатами підготовчого засідання, позивач в підготовчому судовому засіданні позов підтримала. Зазначила, що вважає за можливе провести підготовче судове засідання у відсутність її представника, оскільки його участь не є обов`язковою.

Також, під час підготовчого судового засідання, в тому числі на виконання вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК, суд повідомив позивача про надходження до суду копії спадкової справи № 282/1997, яка була заведена Борзнянською державною нотаріальною конторою до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також роз`яснив процесуальні наслідки не залучення належного відповідача у справі.

Однак, позивач зазначила, що проти відкладення розгляду підготовчого судового засідання для узгодження позиції зі своїм представником, не бажає залучати до справи інших осіб, наполягає на проведення підготовчого засідання з урахуванням того, що саме вона ховала померлу, а тому має повне право на спадкування після її смерті.

На думку суду, доводи клопотання, яке викладено представником позивача, про те, що позивач є юридично необізнаною людиною і не розуміла правового значення цих обставин та правових наслідків не залучення вказаної особи як співвідповідача, не можуть бути враховані судом, оскільки суд, неодноразово та наполегливо роз`яснював позивачу у підготовчому засіданні, що є предметом доказування у цій справі, та наслідки вчинення та невчинення процесуальних дій, проте, доводи суду залишилися з боку позивача непочутими.

Звертає увагу суд й на те, що, наперед знаючи, як зазначає представник позивача, що позивач є юридично необізнаною людиною, представник жодного разу не з`явився до суду та не надав позивачу у зв`язку з цим юридичну допомогу.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Постанова ВС від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Постанова ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18)

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Постанова ВС від 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19 (провадження № 61-9218св21).

Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення. Постанова ВС від 31 січня 2019 року у справі № 753/21967,15-ц (провадження № 61-4393св18).

На думку суду, дії як позивача, так й його представника, у цій справі, не є добросовісними.

Також, звертає увагу суд й на те, що представник позивача, мотивуючи своє клопотання, не вдався до аналізу фактичних обставин цієї справи чи норм права, а просто скопіював статтю з мережі Інтернет (https://advokatpost.com/povernennia-do-stadii-pidhotovchoho-provadzhennia-pislia-joho-zakryttia/) без усіляких виправлень, однак не зазначив висновок за результати дослідження автора, який ґрунтується на міркуваннях Верховного суду, про те, що суди дійсно можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

При цьому, повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття є правом, а не обов`язком суду.

Положеннямистатті 189 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі й закінчується закриттям підготовчого засідання.

На переконання суду, мотиви про повернення до стадії підготовчого провадження, про які вказував представник позивача, не можуть бути визнані судом вагомими (виключними) обставинами.

Ба більше, у даному випадку суд враховує предмет та підстави позову, а також встановлені судом обставини щодо наявності особи, що прийняла спадщину, а тому зміна складу відповідачів у цій справі не має жодного сенсу, оскільки вирішення питання щодо можливості оформлення спадщини має відбуватися за іншими алгоритмами, що встановлені законодавством.

Керуючись статтями189-200,260,353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ріхтер В.В.