Ухвала

від 01.10.2024 по справі 163/2221/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2221/24

Провадження № 6/163/11/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С., вивчивши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 набездіяльність Малиновськоговідділу державноївиконавчої службиу м.ОдесіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),

в с т а н о в и в :

У скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Чебан С.В. просить визнати неправомірною бездіяльність Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не винесення постанови про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 71093358.

Скарга обґрунтована тим, що боржник ОСОБА_2 проходить військову службу по мобілізації, що згідно із ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зупинення виконавчих дій. Проте, незважаючи на неодноразове надання підтверджуючих цю обставину документів разом із відповідним клопотанням державний виконавець вимог закону не виконує та відповідного рішення не приймає, що свідчить про його бездіяльність.

Вивченням матеріалів скарги встановлено підстави для такого висновку.

В рамках виконавчого провадження № 71093358 виконується постанова Любомльського районного суду Волинської області від 04.08.2022 в справі № 163/975/22 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в сумі 2911776,77 гривень, накладеного на нього за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положення Митного кодексу України та КУпАП не містять норм, які регулюють розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів державної посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Цивільний процесуальний кодекс України містить розділ VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Статей 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тобто зазначеною нормою ЦПК України передбачено можливість оскарження дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у цивільній справі.

Як зазначено вище, у поданій скарзі адвокат Чебан С.В. в інтересах ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність державного виконавця, яка стосується примусового виконання судового рішення про накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.

Такі справи (про накладення адміністративного стягнення) розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, МК України, якими передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте цими Кодексами не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

Водночас за правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 року у справі № 757/62025/17-ц зазначила, що справи про накладення адміністративного стягнення розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте, цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

Оскільки позивач оскаржує дії державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленим в порядку КУпАП, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що розгляд такої скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Отже, оскільки у поданій скарзі адвокат Чебан С.В. оскаржує бездіяльність державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядку МК України, а не за наслідками розгляду цивільної справи, то суд приходить висновку про неможливість її розгляду в порядку цивільного судочинства, вирішення зазначеного спору підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Крім цього, з огляду на положення ст.20 КАС України зазначена скарга не належить до предметної юрисдикції Любомльського районного суду Волинської області як адміністративного суду в порядку статті 287 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У разі відмови у відкритті провадження в справі з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч.5ст.186 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, у відкритті провадження за скаргою слід відмовити, а представнику скаржника роз`яснити, що заявлені ним вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (КАС України) з дотриманням правил предметної юрисдикції (ст.19 КАС України). При цьому, формою звернення до суду є не скарга, а позовна заява, яка повинна відповідати встановленим ст.160 КАС України вимогам.

Керуючись ст.ст.186, 447 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Роз`яснити право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

На ухвалу протягом 15 днів з дня її складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Суддя О.С.Павлусь