Вирок

від 02.10.2024 по справі 379/977/24

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/977/24

Провадження № 1-кп/379/89/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща кримінальне провадження, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111290000058 від 28.07.2024, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Артемівськ Донецької області, громадянки України, зареєстрованої АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , одруженої, з професійно-технічною освітою, раніше не судимої ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

28.07.2024 о 13 год. 25 хв. ОСОБА_5 палаті №5 хірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» (надалі КНП ТМР «ІНФОРМАЦІЯ_2), код ЄДРПОУ 01994215, яке розташоване по вулиці Шевченка, 66 в м. Тараща Білоцерківського району Київської області, де вона проходила лікування.

В цей же час, переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення служби екстреної допомоги населенню за единим телефонним номером 112 про підготовку вибуху, а саме замінування, що загрожує безпеці громадян, з метою викликати занепокоєння, паніку та розгубленість серед працівників комунальної установи, використовуючи належний її чоловікові ОСОБА_6 , мобільний телефон чорного кольору, марки «Samsung Galaxy А6» моделі SM-A600FN/DS, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1) НОМЕР_2 , IMEI2) НОМЕР_3 , в якому була встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», з абонентським номером телефону НОМЕР_4 , який був у її тимчасовому користуванні, умисно надіслала смс-повідомлення до чергово-диспетчерської системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 та повідомила завідомо неправдиві відомості про підготовку вибуху, а саме замінування хірургічного відділення КН ТМР « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Здійснюючи завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, ОСОБА_5 усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знала, що вказане повідомлення є неправдивим і не відповідає дійсності, розуміла, що своїми протиправними діями може спричинити наслідки у вигляді порушення громадської безпеки та порядку, порушення звичного режиму функціонування адміністративної будівлі КНП ТМР "ІНФОРМАЦІЯ_2", евакуації її працівників і хворих з адміністративної будівлі та суміжних споруд та будівель, припускала можливість залучення органами влади значної кількості сил і засобів для перевірки фактів, викладених нею в смс-повідомленні про підготовку вибуху, а саме замінування і запобіганню можливої загрози життю, здоров`ю людей, пошкодженню майна, та бажала настання таких наслідків.

У результаті злочинних дій ОСОБА_7 , яка надіслала смс-повідомлення до чергово-диспетчерської системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 та розповсюдила завідомо неправдиві відомості про підготовку вибуху, а саме замінування хірургічного відділення КНП ТМР «ІНФОРМАЦІЯ_2», з метою проведення оперативно-рятувальних і пошукових заходів були організовані роботи працівниками 15 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Київській області, профільних служб відділення поліції №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, задіяна слідчо-оперативна група, одночасно організовані роботи, спрямовані на обстеження прилеглої території, будівель відділень лікарні, проведено роботу з пошуку вибухонебезпечних речовин, предметів або пристроїв.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 , за ч.2 ст. 259 КК УКраїни, як завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, об"єктом завідомо неправдивого повідомлення став заклад охорони здоров"я.

Обвинувачена в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України визнала, повністю підтвердила зазначені в обвинувальному акті обставини та щиро розкаялася у вчиненому. Вказала, що перебуваючи на лікуванні в хірургічному відділенні в м. Тараща, оскільки на її телефоні був відсутній інтернет, з мобільного телефону чоловіка ОСОБА_6 , про що останній не знав, направила смс-повідомлення на номером 112 про підготовку вибуху, а саме замінування хіруругічного відділення КНП ТМР "ІНФОРМАЦІЯ_2". Коли до лікарні приїхали працівники поліції та пожежні, злякалася та видалила з телефону зазначене смс-повідомлення.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Оскільки обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи і, як встановлено судом, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання: чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другою статті 94 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Кримінального кодексу України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Кримінального кодексу України,визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Виходячи із змісту висновку судово-психіатричного експерта № 311 ОСОБА_5 , під час скоєння інкримінованих їх дій страждала на психічне захворювання -гіпоманію, F30.0 за МКХ-10, у період вчинення інкримінованих їй дій не могла повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, на даний час страждає на психічне захворювання гіпоманію, F30.0 за МКХ-10, за своїм психічним станом на даний час не здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Виходячи із змісту зазначеного висновку, оскільки обвинувачена являється обмежено осудною , суд вважає за необхідне застосувати п. 1 ч. 1 ст. 94 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 94 Кримінального кодексу України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати, крім інших, такі примусові заходи медичного характеру, як надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кримінального кодексу України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 274 Кримінального процесуального кодексу України, у мотивувальній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи винуватою: мотиви застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 Кримінального процесуального кодексу України, у разі визнання особи винуватою у вироку може бути зазначено рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування.

Враховуючи те, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення в стані обмеженої осудності, є обмежено осудною і на момент винесення вироку, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, що підтверджено відповідним експертним висновком, суд вважає за можливе на підставі ст. 94 Кримінального кодексу України застосувати до обвинуваченої дані заходи.

Згідно ч. 2 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 № 7 зазначає: «Визнати правильною практику тих судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановлюють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом`якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання.

При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття та її психічний стан.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченої-вчинення кримінального правопорушення з використанням воєнного стану.

Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст.259 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання в порядку ст. ст. 75, 76 КК України, що буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Скасувати запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КК України.

Керуючись ст. ст. 124, 349, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винню у вчиненні кримінальногоправопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк один рік.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати обвинувачену ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання.

На підставі ст. 94 КК України застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Речовий доказ мобільний телефон чорного кольору марки "Samsung Galaxy A6" моделіSM-A600FN/DS, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1) НОМЕР_2 IMEI 2) НОМЕР_5 , який знаходиться в пластмасовому чохлі, чорного кольору, в якому встановлена сім-карта оператора мобільного зв"язку "Київстар", з номером телефону НОМЕР_4 , який упаковано до спецпакету № CRI 1200870- передано на зберігання до камери схову речових доказів відділення №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області., повернути власнику ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Головуючий:ОСОБА_1