Ухвала

від 02.10.2024 по справі 693/931/24

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 693/931/24

2/693/373/24

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви у зв"язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху

02.10.2024 року м. Жашків

Суддя Жашківського районного суду Черкаської області Шимчик Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ФГ «Степ» про повернення земельної ділянки та виплату орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

До Жашківського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ФГ «Степ» про повернення земельної ділянки та виплату орендної плати.

Ухвалою судді Жашківського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що така подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.175, 177 ЦПК України, а позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позову без руху. Також позивачу роз`яснено, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3028 грн.

Позивачем не додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211, 20 грн.

Ухвала Жашківського районного суду Черкаської області про залишення позову без руху від 19.07.2024 направлялася позивачу ОСОБА_1 02.08.2024 року за вих. № 693/931/24/7309/2024 на адресу, зазначену у позовній заяві, а саме : АДРЕСА_1 . Проте вищевказана ухвала позивачем не отримана, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній».

13.08.2024 року повторно направлено ОСОБА_1 ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області про залишення позову без руху за вих. № 693/931/24/7623/2024. Проте вищевказана ухвала позивачем не отримана, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній».

21.08.2024 року втретє направлено ОСОБА_1 ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 року про залишення позову без руху за вих. № 693/931/24/8086/2024. Проте вищевказана ухвала позивачем не отримана, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній».

02.09.2024 року вчетверте направлено ОСОБА_1 ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 року про залишення позову без руху за вих. № 693/931/24/8461/2024. Проте вищевказана ухвала позивачем не отримана, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній».

Ухвала Жашківського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 року, неодноразово направлялася позивачу за адресою проживання АДРЕСА_1 . До суду повертаються поштові конверти з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23)

Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Це право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені витрачати свій час та кошти для захисту проти вимог позивача у суді.

Сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Відповідно до поштових конвертів, копія ухвали чотири рази поверталася на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», проте станом на 26.09.2024 позивачем недоліки, що зазначені в ухвалі суду від 19.07.2024, не усунуто.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: «до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Подібну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.

Крім того, в законодавстві України діє поняття Аналогія закону (крім кримінального права, заборона встановлена ч.4 ст. 3 КК України).

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

Суду надається право вирішувати справи за допомогою аналогії закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Беручи до уваги викладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з не усуненням її недоліків.

З огляду на зазначене та керуючись ст. 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ФГ «Степ» про повернення земельної ділянки та виплату орендної плати - визнати неподаною та повернути позивачу.

РозЧяснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: Роман Васильович Шимчик