Ухвала

від 25.09.2024 по справі 308/3056/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3056/24

1-кп/308/235/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

у складі учасників справи:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

кримінальне провадження 1-кп/308/235/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12023078030001233, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.11.2023 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, Курської обл., м.Фатеж, громадянина України, українця, тимчасово непрацюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309 КК України,-

встановив:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023078030001233, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26 листопада 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20лютого 2024року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19березня 2024року справу призначено до судового розгляду по суті.

Прокурором подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в якому він просить продовжити строк тримання під вартою на 60 діб відносно ОСОБА_4 .

Клопотання прокурора мотивоване наступним, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, 10 лютого 2024 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2024 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії вказаної ухвали закінчується 11 квітня 2024 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії вказаної ухвали закінчується 03 серпня 2024 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30липня 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії вказаної ухвали закінчується 27 вересня 2024 року.

На даний час заявлені ризики, у зв`язку з якими до ОСОБА_4 застосований відповідний запобіжний захід, не зменшилися, продовжують мати місце і виправдовують його подальше тримання під вартою, у зв`язку з чим є необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу.

Враховуючи, що дія запобіжного заходу на даний час спливає, а ризики які були підставою для його застосування на стадії досудового розслідування продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні даного запобіжного заходу на час судового розгляду вказаного кримінального провадження.

25 вересня 2024 року в судовому засіданні:

- прокурор подане клопотання підтримав, просив задовольнити.

- представник потерпілого, не з`явився, про причини неявки не повідомив.

- захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати менш суворий запобіжний захід, вважає, що процесуальну поведінку підзахисного може забезпечити інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

- обвинувачений підтримав позицію свого захисника, зазначив, що просить змінити йому запобіжний захід.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, та матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд встановив наступне.

Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення цих питань судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З фактичних обставин вбачається, що питання продовження строку тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки така перестала існувати, а на її заміну висунуте обвинувачення.

У свою чергу, обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою на стадії судового розгляду вирішальне значення має наявність чи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відноситься до нетяжкого (ст.309 КК України), зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (до 3 років позбавлення волі), останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Водночас суд, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ним показань на його користь, оскільки такі безпосередньо судом ще допитані не були.

При оцінці ризику можливості вчинити інше кримінальне правопорушення ОСОБА_4 судом враховується той факт, що останній раніше неодноразово судимий, має невиконаний вирок суду, проте знову обвинувачується у вчиненні нових кримінальних правопорушень, відтак наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України є цілком реальною.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_4 , передбачене ч.2 ст.309 КК України, за ступенем тяжкості є нетяжким.

Згідно з ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На виконання вказаних вимог судом враховуються: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 Кримінального кодексу України, зокрема те, що санкція за вказані правопорушення передбачає позбавлення волі на строк до трьох років. Судом також враховуються вік, наявність невиконаних вироків та стан здоров`я обвинуваченого.

За таких обставин та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, яке не пов`язане з триманням під вартою строком до 60 днів, а відтак клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, суд вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок буде цілком достатньою для забезпечення відповідної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 ..

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 184, 186, 194, 196, 199, 314, 315, 376, 392 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 25 вересня 2024 року по 22 листопада 2024 року включно.

Строк дії ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановити до 22 листопада 2024 року включно.

На підставі ч.3 ст.183, ч.5 ст.182 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок (20х3028).

Роз`яснити, що обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України покласти наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, а саме: АДРЕСА_2 без дозволу прокурора або суду;

- не спілкуватися із свідками, у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну .

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03 серпня 2024 року включно.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься обвинувачений.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі,обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_4 у, що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали було складено та оголошено 30 вересня 2024 року о 14.05 год. у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1