Ухвала

від 22.02.2024 по справі 758/5326/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5326/20

Провадження № 6/758/50/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н. М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: представника заявника - адвоката Звонарьова В.В.,

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_1 , представник заінтересованої особи 2 (представник Подільського ВДВС у м Києві) - Кравцова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року адвокат Звонарьов Валентин Вадимович, діючий в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до Подільського районного суду міста Києва із заявою про визнання виконавчого листа 758/5326/20, виданого 22 серпня 2022 року Подільським районним судом м. Києва у цивільній справі №758/5326/20, таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 825 847,69 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

23 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва виданий виконавчий лист на виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року та пред`явлений до виконання до Подільського ВДВС м. Києва ЦМЦ МЮ (м. Київ).

У заяві вказано, що постановою Подільського ВДВС м. Києва від 25 січня 2023 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.

Постановою Подільського ВДВС м. Києва від 25 січня 2023 року об`єднано виконавче провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 414 500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Посилаючись на те, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, просив визнати виконавчий лист, виданий 23 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва на виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20, таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити, додавши пояснення про те, що ним було подано до Подільського ВДВС У М. Києві заву про закінчення вищезазначеного зведеного виконавчого провадження. На думку представника заявника, це є підставою про визнання виконавчого листа, виданого 23 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва, таким, що не підлягає виконанню.

Представником заінтересованої особи - ОСОБА_1 , що є стягувачем у виконавчому провадженні, подані письмові заперечення, згідно яких просить відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на те, що виконавчі листи були видані на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; за даними листами було відкрито виконавче провадження; твердження заявника є безпідставними.

Представником заінтересованої особи - Подільського ВДВС у м. Києві подані письмові пояснення, у якій заперечували проти задоволення заяви, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду у постанові 09 липня 2019 року у справі № 910/15888/17, що відсутні підстави у виконавця для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із частковим скасуванням рішення ,яке підлягало виконанню, та/або визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року не скасовано у повному обсязі Київським апеляційним судом.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву, просив її задовольнити та ухвалити відповідне рішення.

Представник Подільського ВДВС у м. Києві у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 ДО ОСОБА_3 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 825 847,69 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

23 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва виданий виконавчий лист на виконання вищезазначеного рішення та пред`явлений до виконання до Подільського ВДВС м. Києва ЦМЦ МЮ (м. Київ).

Постановою Подільського ВДВС м. Києва від 25 січня 2023 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.

Постановою Подільського ВДВС м. Києва від 25 січня 2023 року об`єднано виконавче провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.

Встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 ДО ОСОБА_3 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 414 500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Заявник вказуючи на те, що після видачі виконавчого листа судове рішення було скасовано, просив визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Перевіряючи твердження заявника, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

В судовому засіданні достеменно встановлено, що вищевказаний виконавчий лист не є виданим помилково.

Пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» унормовує питання закінчення виконавчого провадження лише у разі (1) скасування або (2) визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або (3) у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Будь-яких інших підстав наведена норма не містить.

Вимоги закону допускають закінчення виконавчого провадження за пунктом 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» лише в разі повного визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, тоді як у разі часткового його визнання та залишення без змін рішення суду в стягненні певної частини боргу відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження за вказаною нормою.

Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № № 2320/3560/12. Подібний висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09 липня 2019 року у справі № 910/15888/17.

В судовому засіданні представник стягувача стверджував, що ОСОБА_3 має заборгованість за вищевказаним виконавчим листом, представником останнього не надано суду документів на підтвердження того, що боржник погасив таку заборгованість, а тому відсутні підстави вважати, що у ОСОБА_3 відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням або добровільним виконанням боржником.

Враховуючи, що рішенням Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року не скасовано у повному обсязі рішення Подільського районного суду м. Києва, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 414 500,00 грн., тому відсутні підстави визнання виконавчого листа 758/5326/20, виданого 22 серпня 2022 року Подільським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню.

Встановивши, що ОСОБА_2 , діючий в інтересах ОСОБА_3 , не надав належні та допустимі докази на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України було його процесуальним обов`язком, з урахуванням наявності судового рішення про стягнення боргу, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 79, 81, 258-260, 261, 353-355, 431, 432 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова