Рішення

від 02.10.2024 по справі 448/1334/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/1334/24

Провадження № 2-а/448/19/24

РІ ШЕ НН Я

Іменем України

02.10.2024 місто Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання Семен І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська справу за адміністративним позовом:

запозовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до

відповідача 1 Головного управління національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів Львівська область, площа Генерала Григоренка 3, 79000)

відповідача 2 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області (місцезнаходження: Львівська область, Яворівський район, м. Яворів вул. І. Франка 16, 81000)

третя особа капітан відділення поліції №1 (м. Мостиська) Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 (адреса: Львівська область, Яворівський район, м.Мостиська, вул. Будзиновського 4, 81300)

предмет та підстави позову:про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

учасники справи не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідачів

1. 22.07.2024 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2628378 від 18.07.2024 винесену про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.

2.Позовні вимоги обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. за те, що він 18.07.2024 о 10 год. 40 хв. під`їхав та зупинився на площадці поза дорожнім полотном (який обмежується суцільною лінією) за адресою АДРЕСА_2 , чим порушив вимоги дорожнього знаку 3.34 зупинку заборонено, чим не дотримав вимог п. 8.4 ПДР України.

3.Позивач зазначає, що вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Стверджує, він 18.07.2024 року, рухаючись на транспортному засобі, не здійснював зупинки транспортного засобу на проізджій частині, а зупинив автомобільна АДРЕСА_2 поза дорожнім полотном. Поліцейський вказав у постанові відомості, які не відповідають дійсності, на його зауваження не реагував. Зазначає, що неодноразово вказував поліцейському, що хоче скористатися правовою допомогою, проте, останній не прймав до уваги його пояснень, не зважав на його прохання про павову допомогу, натоміть виніс оскаржувану постанову, яка не відповідає вимогам закону.

Також зазначає, що поліцейський не здійснював відеофіксації даної події, цю обставину також підтверджує відсутність у постанові відомостей про відеофіксцію. Крім того, будь-які докази порушення ним ПДР відсутні.

Зазначає, що при керуванні транспортним засобом він дотримувався Правил дорожнього руху, його вина не була жодним чином підтверджена, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки єдиним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Інших доказів на підтвердження винуватості його у вчиненому правопорушенні, які б свідчили про вчинення ним порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови, поліцейським не надано. Вказує, що інспектор виніс оскаржувану постанову за його відсутності та без будь-якої підготовки та розгляду справи, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та не були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В свою чергу це свідчить про винесення Інспектором поліції постанови з порушенням вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП. Окрім цього були допущено порушення вимог, передбачені cт. 268 КУпАП. Таким чином, Інспектор поліції виніс оскаржувану постанову без своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

4. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП закрити.

5.Відповідачі: Головне управління національної поліції у Львівській області та Яворівський РВП ГУНП у Львівській області відзивів на позов не надали.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи

6.В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву, в якій просить позов розглянути без його участі, вказав, що позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

7.Представники відповідачів: Головного управління Національної поліції у Львівській області та Яворівського РВП ГУНП у Львівській області та третя особа в судові засідання: 09.08.2024, 09.09.204, 02.10.2024 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення виклику шляхом надісланням листа на електронну адресу відповідачів. Про причин неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за відсутності представника чи про відкладення розгляду не подавали, відзиву на позов не надіслали.

8. Крім того, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розташована на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ms.lv.court.gov.ua.

9. Неявка сторін перешкоджає розгляду справи відповідно до положеньстатті 268 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

10.Ухвалою суду від 05.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС), які встановлені параграфом 2Глави 11 КАС.

11. Станом на 02.10.2024 відзиви на позов від відповідача до суду не надійшли, а тому суд розглядає справу за наявними у справі письмовими доказами.

ІV. Обставини встановлені Судом

12.Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №2628378 від 18.07.2024 позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні, як вказано у постанові, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень 00 коп.

13.Виходячи із змісту оскаржуваної постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що ОСОБА_1 , 18.07.2024 о 10 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом «Фольксваген» р.н. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 ПДР зупинку заборонено, здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п. 8.4 в ПДР України.

V. Застосоване Судом законодавство та висновки Суду

14. Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення,Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.

15. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрівУкраїнивід 10жовтня2001№1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

16. Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього рухуособи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

17. Статтею 14Закону № 3353встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

18. Пунктом 1.3Правилдорожньогоруху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

19. За приписами п. 8.4 ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

20. Стаття 122КУпАП передбачаєадміністративну відповідальністьза порушенняводієм правилкерування транспортнимзасобом,зокрема частинаперша передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

21. Відповідно до статті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

22. Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.

23. Статтею 280 КУпАПвизначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

24. Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

25. Суд, надаючи оцінку діям інспектора, виходить з того, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

26. У відповідності до ч. 4ст. 258 КУпАПу випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст. 283 цього Кодексу.

27. При цьомуКодексом України про адміністративні правопорушеннявстановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

28. Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні, допустимі, достовірні та достатні докази такого правопорушення, чого в даному випадку не було дотримано.

29. У відповідності до ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

30. Частиною 1ст.77КАСУкраїни регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому за змістом частиною 2 указаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

31. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

32. Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

33. При цьому, ст. 62 Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

34. Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі Кобець проти України (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі Авшар проти Туреччини (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

35. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

36. Відповідност. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

37. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

38. Заперечуючи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, позивач покликається на те, що жодного правопорушення не вчиняв, оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, була складена працівником поліції без його участі та присутності. Посилається на те, що єдиним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Інших доказів на підтвердження винуватості його у вчиненому правопорушенні, які б свідчили про вчинення ним порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови, поліцейським не надано.

39. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

40. Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

41. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

42. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогстатті 245 КУпАПщодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

43. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

44. Згідноіз ст.283 КУпАПпостанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Також повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

45. Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

46. В даній справі, під час винесення постанови про адміністративне правопорушення, коли позивачем оспорювалося допущене порушення та адміністративне стягнення, що на нього накладалося, уповноважена посадова особа органу поліції була зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП.

47. Також у спірній постанові не зазначено про обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у такій відсутні будь-які відомості про докази, які додаються на обґрунтування винесеної постанови.

48. Всупереч встановленомуКАСобов`язку доказування, відповідачі не надали суду жодних доказів на підтвердження правомірності їх дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення та доказів, які б підтвердили вказані в постанові обставини та спростовували твердження позивача.

49. Саме по собі описання в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення.

50. Отже, в порушення вимог ч.2ст.71 КАС Українивідповідач обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не виконав.

51. Відповідно до правових позицій Верховного суду від 23.10.2019 по справі №357/10134/17 та від 11.12.2019 по справі №761/41786/16а відсутність доказів свідчить про недоведеність правопорушення.

52.Суд приходить до переконання, що за обставинами справи постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі в розумінністатті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду

53.Відповідно до частини другоїстатті 77КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

54. Суд звертає увагу на те, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

55.На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України врішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»(пункт 4).

56.Тому в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

57.Дослідивши матеріали справи, встановлені обставини не дають змоги Суду однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, яке кваліфіковано за ч.1ст.122 КУпАП.

58.Відповідно до положеньстатті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

59. Статтею 286 КАС Українипередбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

60.За наведених обставин суд вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕНА №2628378 від 18.07.2024 підлягає скасуванню.

VІ. Судові витрати

61.Згідно ізстаттею 132 КАСсудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

62.За змістом частини першоїстатті 139 КАСпри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

63.Так, згідно квитанцій від 22.07.2024 позивачем було сплачено 605 грн. 60 коп. судового збору, який підлягає стягненню в його користь.

З цихпідстав, керуючись статтями 1-3,77, 139, 241-246,268-271,286 Кодексу адміністративного судочинства, Суд,

У Х В А Л И В :

1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, третя особа: капітан відділення поліції №1(м. Мостиська) Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Полюга Юрій Ігорович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

2.Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2628378 від 18.07.2024, винесену за ч.1ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок в рахунок повернення судового збору.

5.Копію рішення невідкладно надіслати учасникам справи, оскільки вони не були присутні під час його проголошення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлене та підписане суддею у нарадчій кімнаті 02.10.2024.

Відомості про сторін справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач 1: Головне управління національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів Львівська область, площа Генерала Григоренка 3, 79000, ЄДРПОУ: 40108833;

відповідач 2: Яворівський РВП ГУНП у Львівській області, місцезнаходження: Львівська область, Яворівський район, м. Яворів вул. І. Франка 16, 81000, ЄДРПОУ: 08674132;

третя особа: капітан відділення поліції №1 (м. Мостиська) Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Полюга Юрій Ігорович, адреса: Львівська область, Яворівський район, м.Мостиська, вул. Будзиновського 4, 81300.

Суддя Світлана ГІРЯК