Ухвала

від 01.10.2024 по справі 712/9327/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/357/24 Справа № 712/9327/24 Категорія: ст.171 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючоїОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,секретаря за участю прокурора представників ПрАТ «Боровицьке»адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12024250310000979 від 23.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024250310000979 від 23.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 364 КК України про накладення арешту на майно.

Просив слідчого суддю накласти арешт на вилучену в ході обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПрАТ «Боровицьке», а саме: Черкаська область, Черкаський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, буд. № 184, рибну продукцію в замороженому стані загальною масою: 550 841,3 кг, а саме: Жерех загальною масою 258 кг; Карась загальною масою 32 004,3 кг; Лящ загальною масою 97 846 кг; Окунь загальною масою 1 114 кг; Плітка загальною масою 277 328 кг; Плоскирка загальною масою 45 317,5 кг; Сазан (Короп) загальною масою 5 927,6 кг; Синець загальною масою 19 925 кг; Сом загальною масою 11903,2 кг, Судак загальною масою 27 603,4 кг, Товстолоб загальною масою 25 805 кг, Чехонь загальною масою 4 561,3 кг; Щука загальною масою 1 028 кг; Бичок (Ротань) загальною масою 180 кг; Білий амур загальною масою 1,45 кг; Філе товстолоба загальною масою 140,95 кг, Ікра товстолоба загальною масою 5,05 кг, Хребет товстолоба загальною масою 291,9 кг, Бабочка товстолоба загальною масою 47,25 кг, Хвіст товстолоба загальною масою 60,15 кг, Катлик товстолоба загальною масою 33,2 кг, Стейк сома загальною масою 20,7 кг, Голова сома загальною масою 9,8 кг, Пласт сома загальною масою 31,25 кг, Сом тьоша загальною масою 65,6 кг.

Визначити місце зберігання вказаної риби, до моменту її реалізації ПрАТ «Боровицьке», а саме: Черкаська область, Черкаський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, буд. № 184.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024250310000979 від 23.03.2024, яке було вилучене 29 листопада 2023 року в ході обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПрАТ «Боровицьке» код за ЄДРПОУ 02800377, а саме: Черкаська область, Черкаський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, буд. № 184.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що прокурором не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд мав би прийти до переконання, що такий ступінь втручання держави у права та свободи власника майна відповідає потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах не порушує справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Також слідчий суддя вказав, що до клопотання не долучено висновку експерта на підтвердження того, що вартість вказаних у клопотанні речових доказів перевищує200розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертиз від 18.07.2024 № 156/24-23 встановлений розмір збитків, заподіяних внаслідок незаконного, як встановлено слідством, вилову риби в Кременчуцькому водосховищі.

Отже, зазначеним висновком експертизи саме вартість речових доказів не встановлювалась, тобто документів на підтвердження вартості речових доказів прокурором не надано та в судовому засіданні не зазначено.

Наведенесвідчить про відсутність достатніх законних підстав накладення арешту, які б відповідали меті та завданням арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для цілей передачі його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 12 вересня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно та постановити нову ухвалу якою вказане клопотання задовольнити в повному обсязі.

Прокурор зазначає, що в період з 12.09.2023 по 29.11.2023 на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2023, проведено обшук нерухомого майна за адресою здійснення господарської діяльності ПрАТ «Боровицьке», в ході якого виявлено та вилучено фінансово господарську документацію та системний блок «BRAIN», яким користуються службові особи ПрАТ «Боровицьке» для ведення фінансово-господарської документації в електронному вигляді, рибну продукцію в замороженому стані загальною масою 550 841,30 кг.

29.11.2023 року винесено постанову про визнання предметів речовими доказами, а саме рибної продукції в замороженому стані загальною масою 550 841,30 кг, яку у подальшому передано на відповідальне зберігання посадовим особам ПрАТ «Боровицьке» до завершення досудового розслідування.

В ході досудового розслідування винесено постанову про залучення спеціаліста Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області для проведення перевірки з приводу визначення об`єму виловлених водних біоресурсів, які було отримано ПрАТ «Боровицьке» на складське зберігання та придбано від інших суб`єктів господарювання, які здійснювали передачу для зберігання та реалізацію виловлених водних біоресурсів за період з 01.01.2022 по 29.11.2023.

Додатково залучено спеціалістів ГУ ДПС у Черкаській області з метою проведення аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Боровицьке» на предмет законності вилову водних біоресурсів, дотримання дозволених об`ємів вилову водних біоресурсів і наявності ознак легалізації доходів одержаних незаконним шляхом за період з 01.01.2022 по 29.11.2023.

В ході досудового розслідування виявлено різницю щодо кількості між поданими звітами ПрАТ «Боровицьке» та вилученими водними біоресурсами під час обшуку проведеного за місцем здійснення останніми своєї господарської діяльності. Також отримано результати, щодо розміру шкоди, завданої рибному господарству, розрахунок збитків здійснювався у відповідності до п. 4.1.1 та 4.2.1 Методики, визначалися збитки у натуральному та вартісному виражені.

Прокурор звертає увагу на те, що сумарний розмір збитків, які відповідають різниці між сумарним звітним обсягом вилову водних біоресурсів користувачами, ПрАТ «Боровицьке», ПП «Супой Сервіс», ПП «Волта-Центр», ТОВ «Саптрін 2005», ПП «Супой Рибак», ПП «Отава», ПП «Мавт і М» та обсягами вилучених під час обшуку водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12023250310000481 від 15.02.2023 складає 400 531 255 грн.

При цьому, сумарний розмір збитків, які відповідають різниці між сумарним звітним обсягом вилову водних біоресурсів користувачем ПрАТ «Боровицьке» та обсягами вилучених під час обшуку водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження складає 505 738 290 грн.

Зауважує, що відповідно до висновку від 30.07.2024 24/23-00-08-03/02800377 проведеного за результатами аналітичного дослідження діяльності ПАТ «Боровицьке» (код ЄДРГІОУ 02800377) щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2022 по 29.11.2023, проведеного Головним управління державної податкової служби в Черкаській області, встановлено:

1.В діях посадових осіб ПАТ «Боровицьке» наявні ознаки незаконного одержання доходів у вигляді активів (водних біоресурсів) шляхом здійснення добування водних біоресурсів (риби) у обсягах і кількості, що не відповідає встановленим уповноваженими органами нормам і квотам; подання до уповноважених органів звітів з недостовірними відомостями про фактичні обсяги вилову, як наслідок отримання незаконного доходу у вигляді активів (риби) у кількості 419 197 кг на загальну суму 21 481 005 гривень.

2.В діях посадових осіб ПАТ «Боровицьке» наявні ознаки незаконного одержання доходів у вигляді активів (водних біоресурсів) з метою подальшої легалізації активів шляхом наміру подальшого їх продажу за готівку та її використання на власні потреби бенефіціарннх власників ПАТ «Боровицьке» або невстановлених третіх осіб.

3.В діях посадових осіб ПАТ «Боровицьке» наявні ознаки правопорушення, а саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів під час оформлення документів про фактичну кількість вилову водних біоресурсів та не відображення у звітності відомостей про фактичні обсяги вилову риби.

Таким чином, отримані в ході досудового розслідування відомості свідчать про те, що особи, які зазначенні в клопотанні, здійснюють промисловий вилов риби із порушенням вимог законодавства, а саме перевищенням дозволених Державним агентством меліорації та рибного господарства України квот та об`ємів вилову риби та приховуванням відповідно до облікових документів фактичної кількості виловлених біоресурсів, які транспортуються та зберігаються у ПрАТ «Боровицьке».

Вказує, що вилучена рибна продукція в замороженому стані, яка передана на зберігання посадовим особам ПрАТ «Боровицьке» до завершення досудового розслідування, піддається швидкому псуванню, таким чином існує необхідність в накладенні арешту на майно, яке перелічене в клопотанні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 370 цього Кодексусудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п. 9 ч. 1ст. 309КПКпід час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокремаарешт майна.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України). Крім того, згідно п. 6 ч. 2ст. 242 КПК Українислідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Частиною 1 ст. 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Так, згідност. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання не відповідає вимогамст. 171 КПК Українита не містить достатньо правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, виходячи з наступного.

Встановлено, що 23 березня 2024 до ЄРДР № 12024250310000979 внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 364 КК України.

На підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2023 №712/8702/23 (кримінальне провадження № 12023250310000481 від 15.02.2023) з 12.09.2023 по 29.11.2023, проведено обшук нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході обшуку виявлено та вилучено фінансово господарську документацію та системний блок «BRAIN», серійний номер № НОМЕР_1 , яким користуються службові особи ПАТ «Боровицьке» для ведення фінансово-господарської документації в електронному вигляді, рибну продукцію в замороженому стані загальною масою: 550 841,30 кг, а саме: Жерех загальною масою 258 кг; Карась загальною масою 32 004,3 кг; Лящ загальною масою 97 846 кг; Окунь загальною масою 1 114 кг; Плітка загальною масою 277 328 кг; Плоскирка загальною масою 45 317,5 кг; Сазан (Короп) загальною масою 5 927,6 кг; Синець загальною масою 19 925 кг; Сом загальною масою 11 903,2 кг; Судак загальною масою 27 603,4 кг; Товстолоб загальною масою 25 805 кг; Чехонь загальною масою 4 561,3 кг; Щука загальною масою 1 028 кг; Бичок (Ротань) загальною масою 180 кг; Білий амур загальною масою 1,45 кг; Філе товстолоба загальною масою 140,95 кг; Ікра товстолоба загальною масою 5,05 кг; Хребет товстолоба загальною масою 291,9 кг; Бабочка товстолоба загальною масою 47,25 кг; Хвіст товстолоба загальною масою 60,15 кг; Катлик товстолоба загальною масою 33,2 кг; Стейк сома загальною масою 20,7 кг; Голова сома загальною масою 9,8 кг; Пласт сома загальною масою 31,25 кг; Сом тьоша загальною масою 65,6 кг.

Постановою старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 29 листопада 2023 року вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023250310000481 від 15.02.2023.

Санкцією ч. 1 ст. 249 КК України передбачено покарання у вигляді від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на до трьох років.

Санкцією ч. 2 ст. 364 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкцією ч. 4 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно зіст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

Прокурором як під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і під час апеляційного розгляду не було доведено наявність підстав та необхідність арешту майна, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, з яким погоджується і колегія суддів.

Рішення слідчого про визнання вилученого майна речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, на що є посилання у клопотанні та в апеляційній скарзі прокурора, не може бути безумовною підставою для арешту майна.

Також підстав стверджувати, що вилучене під час огляду приміщення, майно відповідає критеріям, зазначеним вст. 98 КПК, та є знаряддям чи засобом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України, зберегли на собі його сліди, наразі не має, та прокурором у судовому засіданні не зазначено.

Частина 1 ст. 19 ЗУ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Відмовляючи в задоволенні клопотання суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що в матеріалах справи відсутній висновок експерта на підтвердження того, що вартості вказаних у клопотанні речових доказів перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Щодо посилання прокурора на Висновк експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертиз від 18.07.2024 № 156/24-23, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даним висновком встановлений розмір збитків, заподіяних внаслідок незаконного, як встановлено слідством, вилову риби в Кременчуцькому водосховищі, тому зазначеним висновком експертизи саме вартість речових доказів не встановлювалась, тобто документів на підтвердження вартості речових доказів прокурором не надано та в судовому засіданні під час розгляду клопотання не зазначено.

Колегія суддів, також погоджується з висновком слідчого судді про відсутність достатніх законних підстав накладення арешту, які б відповідали меті та завданням арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для цілей передачі його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно зіст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, сторона обвинувачення, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надала достатніх і належних доказів тих обставин, на які послалась у клопотанні.

Тому слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що прокурором не доведено необхідність накладення арешту на вилучену в ході обшуку рибну продукцію, а також наявність ризиків, передбачених аб. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Прокурором не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд мав би прийти до переконання, що такий ступінь втручання держави у права та свободи власника майна відповідає потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах не порушує справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Водночас слідчий суддя врахував і те, що прокурором в клопотанні не зазначено, матеріалами провадження не підтверджено та при розгляді клопотання суду не надано інформації про власника рибної продукції та його статусу в провадженні.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4ст. 173 КПК Українитаст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява № 47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого суддіобґрунтована та належним чином мотивована і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги прокурора, не має.

Керуючись ст. ст. 171, 392,404,405,407,418,419 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупрокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2024 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2024 року.

Головуюча ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4