Постанова

від 20.09.2024 по справі 705/90/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 705/90/23

провадження № 61-2538св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Бойко Тетяна Дмитрівна,

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - служба у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського апеляційного суду, у складі судді: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Фетісової Т. Л., від 18 січня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст подання

1. У січні 2023 року головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ

(м. Київ)) ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника.

2. Подання державний виконавець обґрунтувала тим, що на виконанні у ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_6 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

3. Станом на 05 січня 2023 року у складі зведеного виконавчого провадження перебуває п`ять виконавчих проваджень:

- № НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 492 825,66 грн;

- № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ «КБ «Надра») заборгованості у розмірі 36 615,76 грн;

- № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») заборгованості у розмірі 19 593,13 грн;

- № НОМЕР_5 про стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Фортеця» (далі - КС «Фортеця») заборгованості у розмірі 21 866,25 грн;

- № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Злагода» (далі - КС «Злагода») заборгованості у розмірі 62 553,21 грн.

4. Утримання боргів здійснювалося з пенсії ОСОБА_1 . Уманським відділом обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 березня 2012 року, який здійснював перераховування на депозитний рахунок ВДВС у розмірі 20 % пенсії боржника. Отримані кошти виконавець розподіляв між стягувачами у порядку черговості пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

5. У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, було припинено звернення стягнення на пенсію боржника.

6. Згідно з постановою про опис та арешт майна боржника від 06 травня 2021 року державним виконавцем ОСОБА_4 описано частину житлового будинку, що знаходиться у спільній власності відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2013 року у справі № 705/2572/13-ц про розподіл спільного майна подружжя за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,17 га, на якій зведено цей будинок.

7. У відповіді на запит Дмитрушківська сільська рада повідомила, що в будинку, який належить ОСОБА_1 , зареєстровано 6 осіб, у тому числі двоє неповнолітніх дітей, які там проживають, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

8. Державний виконавець неодноразово направляв запити до служби у справах дітей Дмитрушківської сільської ради щодо надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника в якому зареєстровані діти і

30 вересня 2022 року від Дмитрушківської сільської ради надійшла відповідь про те, що служба у справах дітей не надає дозвіл на реалізацію нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 .

9. 14 грудня 2022 року до ВДВС надійшла заява стягувача

ОСОБА_2 щодо звернення до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з відповідним поданням про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника в якому зареєстровані діти.

10. Станом на 05 січня 2023 року за виконавчим провадженням

№ НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 492 825,66 грн залишок заборгованості становить 485 573,55 грн. Добровільно боржник заборгованість не погашає.

11. Враховуючи викладене, головний державний виконавець відділу ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Бойко Т. Д. просить суд надати дозвіл на реалізацію нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , а саме: частини житлового будинку, що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_1 за адресою:

АДРЕСА_1 , та земельної ділянки,

площею 0,17 га, на якій побудований цей будинок, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, які зареєстровані та проживають у цьому будинку.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

12. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області, у складі судді Єщенко О. І., від 12 січня 2023 року у задоволенні подання державного виконавця відмовлено.

13. Ухвала суду мотивована тим, що законом не передбачена можливість суду вирішувати питання щодо надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають неповнолітні діти.

Інформація про рух справи у судах

14. Постановою Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В., Новікова О. М., від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 січня 2023 року скасовано. Подання головного державного виконавця ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Бойко Т. Д. про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника залишено без розгляду.

15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів того, що головний державний виконавець Бойко Т. Д. має право вчиняти виконавчі дії у виконавчих провадженнях й, відповідно, звертатися до суду із заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти. Таке право належить лише виконавцю, який уповноважений на вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням, в межах якого реалізовується нерухоме майно.

16. Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Черкаського апеляційного суду від 10 травня 2023 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

17. Постанова мотивована тим, що інформація про виконавчі провадження перебуває у вільному доступі у мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, тому відсутність у матеріалах справи доказів підтвердження наявності зведеного виконавчого провадження не може бути підставою для залишення подання головного державного виконавця ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Бойко Т. Д. про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника без розгляду. Крім того, оскільки розгляд подань державних та приватних виконавців здійснюється у відповідності до положень Розділу VI ЦПК, то суд не позбавлений можливості запитати інформацію, необхідну для розгляду відповідного подання.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

18. Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 січня 2023 року скасовано, у задоволенні подання про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника відмовлено.

19. Колегія суддів вказала, що виконавець повинен спочатку звернутися за дозволом органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості.

20. Також апеляційний суд звернув увагу на висновки Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 2-537/11 про те, що з метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, а саме відсутності дозволу (відмові) органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, виконавець може звернутися до суду з заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, яка повинна бути розглянута судом в порядку статті 435 ЦПК України.

21. Однак з матеріалів справи не вбачається звернення стягувача чи виконавця з відповідною заявою - про зміну способу виконання рішення суду, зокрема, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника в порядку, передбаченому статтею 435 ЦПК України, що є підставою для відмови в наданні дозволу на примусову реалізацію спірного будинку, в якому зареєстровані малолітні діти.

22. Враховуючи законодавчо визначений обов`язок батьків зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження та встановлений судом першої інстанції факт народження ОСОБА_6 , 12 лютого 2018 року, колегія суддів вважала, що в такому разі презюмується вчинення матір`ю малолітньої дитини дій щодо реєстрації місця проживання в спірному будинку вже після відкриття зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_6 від 27 січня 2012 року.

23. Звертаючись до суду з поданням, виконавцем не надано доказів та не заявлено в суді про необхідність витребування доказів, які дають відповідь на питання з якого часу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в спірному будинку, чи є у матері або батька малолітніх дітей інше житло.

24. Доводи апеляційної скарги про те, що ні дочка боржника, ні його онуки в спірному будинку не проживають апеляційний суд відхилив, оскільки в силу вимог закону малолітні діти не можуть самостійно обирати місце свого проживання та/або тимчасового знаходження, а враховуючи факт збройної агресії російської федерації проти України, тимчасова відсутність в спірному будинку дочки боржника та його малолітніх онуків не може бути підставою для надання дозволу на примусову реалізацію вказаного житлового будинку.

25. Документи долучені до подання виконавця та апеляційної скарги ОСОБА_7 не містять доказів непроживання дочки боржника та його онуків в спірному будинку на час звернення виконавця до суду, а також наявності у батьків дітей іншого житла.

26. З огляду на наявні матеріали справи, апеляційний суд констатував відсутність підстав вважати, що реєстрація дітей за місцем проживання їх діда та матері є навмисними діями боржника спрямованими на невиконання зобов`язань перед кредиторами.

27. Також апеляційний суд вважав, що наявність у матері та батька дітей права власності (користування) на інше житло, не буде свідчити про однозначну можливість використання дітьми такого житла для постійного проживання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2024 року скасувати в частині вирішення подання державного виконавця, ухваливши нове судове рішення про задоволення подання.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

29. 21 лютого 2024 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у справі

№ 705/90/23.

30. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із Уманського міськрайонного суду Черкаської області матеріали справи № 705/90/23, які у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

31. Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

32. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання надання дозволу державному виконавцю на реалізацію нерухомого майна боржника.

33. Вказує, що ні дочка боржника, ні його онуки в спірному будинку не проживають. Натомість діти проживають разом зі своїми батьками в АДРЕСА_2 .

34. Наголошує, що рішення суду про стягнення заборгованості набрало законної сили ще у 2007 році, однак досі залишається невиконаним, а суди самоусунулись від контролю за його виконанням та не звернули уваги, що боржник умисно, з метою уникнути відповідальності щодо повернення позики, після ухвалення рішення суду про стягнення боргу, зареєстрував у спірному будинку своїх онуків та формально розірвав шлюб з дружиною, з якою продовжує проживати разом.

35. Стверджує, що малолітні діти були зареєстровані у спірному будинку після відкриття у 2007 році виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, а тому виконавцем і було не заявлено клопотання про витребування доказів на підтвердження дати реєстрації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

36. Посилається на те, що мати дітей ОСОБА_8 здає в оренду трикімнатну квартиру в м. Умані та має у власності двоповерховий будинок у СТ «Будівельник» в м. Умані.

37. Суди попередніх інстанцій проігнорували можливість проживання малолітніх дітей у частині спірного будинку, що належить їх бабі -

ОСОБА_9 , яка відповідно до розподілу будинку набула право власності на чотири житлові кімнати, тоді як боржник - лише на одну житлову кімнату, площею 9 кв. м.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Обставини справи, встановлені судами

38. На виконанні у ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_6

від 27 січня 2012 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , у складі якого перебуває п`ять виконавчих проваджень:

- № НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 492 825,66 грн;

- № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 36 615,76 грн;

- № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості у розмірі 19 593,13 грн;

- № НОМЕР_5 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Фортеця» заборгованості у розмірі 21 866,25 грн;

- № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Злагода» заборгованості у розмірі 62 553,21 грн.

39. Постановами державного виконавця Уманського міського ВДВС Уманського міськрайонного управління юстиції Тацькун С. В. від 20 січня

2012 року, від 21 січня 2012 року, від 08 лютого 2012 року та 29 жовтня

2012 року відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_5, № НОМЕР_2,

№ НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_1.

40. 27 квітня 2021 року головним державним виконавцем ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Бойко Т. Д. за відкритими виконавчими провадженнями № НОМЕР_5, № НОМЕР_2,

№ НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_1 винесено постанову про арешт майна боржника.

41. 06 травня 2021 року головним державним виконавцем ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Рибак Л. В. за виконавчим провадженням № НОМЕР_4 винесено постанову про опис та арешт майна боржника.

42. 26 липня 2021 року головний державний виконавець ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Бойко Т. Д. зверталася до Дмитрушківської територіальної громади із запитом про надання інформації щодо кількості осіб, які зареєстровані та проживають за адресою:

АДРЕСА_3 . 06 серпня 2021 року Дмитрушківська сільська рада у відповіді на запит від 26 липня 2021 року повідомила виконавця, що на території сільської ради за ОСОБА_1 рахується житловий будинок, в якому зареєстровано двоє малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

44. 18 жовтня 2021 року, 03 червня 2022 року та 20 вересня 2022 року начальник ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) ОСОБА_10 звертався до служби у справах дітей Дмитрушківської сільської ради для надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , за адресою:

АДРЕСА_4 . Відповідями від 19 листопада 2021 року № 836/02-16, від 15 червня 2022 року № 279/02-16 та від 30 вересня 2022 року № 02-16/1866, служба у справах дітей Дмитрушківської сільської ради відмовила у наданні дозволу на реалізацію нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 з посиланням на те, що дозвіл на реалізацію нерухомого майна може бути наданий батькам дитини за їх зверненням, а не державному виконавцю, а також, що така згода органу опіки та піклування не передбачена при виконанні рішення суду.

46. 07 лютого 2022 року головний державний виконавець ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Бойко Т. Д. зверталася до Дмитрушківської територіальної громади із запитом про надання інформації щодо фактичного проживання осіб за адресою:

АДРЕСА_1 ,

у тому числі неповнолітніх дітей боржника.

47. 14 лютого 2022 року № 02-16/360 Дмитрушківська сільська рада Уманського району Черкаської області у відповіді на запит від 07 лютого

2022 року повідомила державного виконавця, що в житловому будинку, який рахується за ОСОБА_1 проживає: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , 2010 року народження, ОСОБА_6 , 2018 року народження, а ОСОБА_11 не проживає.

48. 13 червня 2022 року головний державний виконавець ВДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Бойко Т. Д. зверталася до Міністерства юстиції України із запитом про надання інформації щодо наявності будь-якого майна, зареєстрованого за боржником ОСОБА_1 .

49. 14 грудня 2022 року до ВДВС надійшла заява стягувача

ОСОБА_2 про звернення до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з відповідним поданням про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, які зареєстровані у цьому будинку.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

50. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

51. Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

52. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

53. Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема обов`язковість судового рішення.

54. Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

55. Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, виконання судового рішення є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

56. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

57. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

58. За приписами частин першої, шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

59. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

60. Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

61. У зв`язку з відсутністю у боржника ОСОБА_1 достатніх коштів та рухомого майна, на яке можна звернути стягнення, державний виконавець звернулась до суду із поданням, у якому просила надати дозвіл на реалізацію нерухомого майна боржника, у якому зареєстровані малолітні діти.

62. Згідно з частиною третьою статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції, чинній на момент звернення виконавця до суду) батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, відмовлятися від належних дитині майнових прав, зобов`язуватися від імені дитини порукою чи видавати письмові зобов`язання.

63. За змістом статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» в редакції, чинній на момент звернення головного державного виконавця до суду, держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

64. Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня

2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації майна № 2831/5) у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

65. Отже, передання на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду є неможливим.

66. Водночас законодавством України не визначено порядку надання органом опіки та піклування вказаної згоди.

67. У постанові від 15 лютого 2023 року у спрів № 2-537/11 Верховний Суд зазначив, що з метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, а саме відсутності дозволу (відмові) органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, виконавець може звернутися до суду з заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, яка повинна бути розглянута судом у порядку, встановленому в статті 435 ЦПК України.

68. Пункт 1 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

69. Частиною восьмою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

70. Під час розгляду такої заяви (подання) суд повинен оцінювати через призму дотримання прав та інтересів дітей добросовісність дій боржника, а саме: з якого часу діти зареєстровані в спірному приміщенні; чи дотримано встановлений чинним законодавством порядок їх реєстрації та вселення у спірне приміщення; чи є спірне приміщення єдиним місцем їх постійного проживання; чи наявне інше приміщення у дітей чи їх батьків або осіб, які їх замінюють, яке може використовуватись як постійне місце проживання; яка ступінь споріднення має місце між дітьми та боржником та інші обставини.

71. Пославшись на висновки Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у спрів № 2-537/11, апеляційний суд помилково вказав однією з підстав для відмови у задоволенні подання державного виконавця те, що той мав звернутись до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, зокрема, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника в порядку, передбаченому статтею 435 ЦПК України.

72. Колегія суддів не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2023 року у справі

№ 2-537/11 вказав лише на можливість державного виконавця звернутись до суду із заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, що не виключає можливість державного виконавця звернутись до суду також і з поданням про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, в якому зареєстровані діти.

73. Звернення державного виконавця із поданням про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, в якому зареєстровані діти, узгоджується з пунктом 3 розділу ІІ Порядку реалізації майна № 2831/5, яким передбачено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду.

74. Більш того Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 760/14086/21 допускав можливість надання саме дозволу виконавцю на реалізацію нерухомого майна, право на користування яким мають неповнолітні діти.

75. Апеляційний суд також передчасно вказав на необґрунтованість та недоведеність подання державного виконавця.

76. У розглядуваній справі Уманським міськрайонним судом Черкаської області 29 травня 2007 року видано виконавчий лист № 2-275-2007 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 492 825,66 грн, на підставі якого Уманським ВДВС було відкрито виконавче провадження.

77. Вочевидь суди не можуть залишати поза увагою факт тривалого (понад 17 років) невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, ні у добровільному, ні у примусовому порядку.

78. Також суди в контексті тривалого невиконання рішення суду, мали б оцінити події які відбулися після ухвалення судом рішення у справі

№ 2-275-2007 про стягнення боргу на користь ОСОБА_7 та видачі у 2007 році виконавчого листа, зокрема розірвання шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_9 , здійснення поділу майна подружжя, за яким більшу частину спірного будинку залишено у власності колишньої дружини боржника (рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2013 року у справі № 705/2772/13), а також реєстрацію у спірному будинку малолітніх онуків боржника 2010 та 2018 років народження.

79. Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив, чи не свідчать вказані дії у взаємозв`язку із тривалим невиконанням рішення суду про недобросовісність дій боржника та намагання ускладнити виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

80. Крім того, дійшовши висновку про відмову у задоволенні подання виконавця, із посиланням на необхідність захисту інтересів дітей, які зареєстровані у спірному будинку, апеляційний суд не вказав яким чином за обставин цієї справи надання згоди на реалізацію частки боржника у спільному майні, визначеної рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2013 року у справі № 705/2772/13, зокрема кімнати, площею 9 кв. м, гаражу, площею 22 кв. м, кімнати (кладової), площею 20,2 кв. м, вплине на права та законні інтереси дітей, забезпечення яких житлом є обов`язком їх батьків.

81. Більш того, ухвалюючи рішення у справі № 705/2772/13 та залишаючи у власності колишньої дружини боржника ( ОСОБА_9 ) чотири житлові кімнати, а у власності боржника - лише одну, суд враховував, зокрема й те, що між співвласниками склався відповідний порядок користування будинком, за яким ОСОБА_8 (дочка боржника), її чоловік та їх малолітній син користуються житловими приміщеннями ОСОБА_9 і які залишенні у її власності.

82. Під час апеляційного перегляду також не було надано належної оцінки наявним у справі доказами, зокрема:

- довідці виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області від 29 жовтня 2014 року № 206, відповідно до якої за адресою:

АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_12 та її сином ОСОБА_13 проживають незареєстрованими ОСОБА_8 (дружина ОСОБА_13 ) та їх син ОСОБА_5 (а.с. 60 зворот, т. 1);

- відповіді товариства власників земельних ділянок «Будівельник»

від 19 грудня 2019 року № 38, за змістом якої земельна ділянка,

площею 449 кв. м, та побудований на ній будинок за адресою ТВЗД « ІНФОРМАЦІЯ_3 », м. Умань є власністю ОСОБА_8 (а.с. 64 зворот, т. 1);

- відповіді Уманської районної державної адміністрації від 04 грудня

2020 року № 01-01-22/3491, з якої слідує, що онуки боржника ОСОБА_1 проживають із батьками у житловому будинку, який їм належить (а.с. 60 т. 1).

83. Посилання апеляційного суду на те, що у випадку наявності у матері та батька малолітніх дітей права власності (користування) на інше житло, це жодним чином не буде свідчити про однозначну можливість використання дітьми вказаного житла для постійного проживання, є помилковим, оскільки обов`язок утримувати дітей, у тому числі забезпечувати їх житлом, першочергово покладається на батьків.

84. Натомість боржник ОСОБА_1 має свій обов`язок - виконати рішення суду, яке набрало законної сили та тривалий час залишається невиконаним.

85. Щодо посилання апеляційного суду на відсутність відомостей про умови проживання дітей, то якщо суд вважатиме за необхідне отримати такі відомості, він не позбавлений права з`ясувати відповідну інформацію у органу опіки та піклування.

86. Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2023 року у цій справі вже вказував, що розгляд подань державних та приватних виконавців здійснюється у відповідності до положень Розділу VI ЦПК, а тому суд не позбавлений можливості запитати інформацію, необхідну для розгляду відповідного подання.

87. За змістом статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

88. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

89. Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом встановлені неповно, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови апеляційного суду з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

90. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, об`єктивно дослідити наявні у справі докази, дати належну оцінку доводам і запереченням учасників справи та у розумні строки ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення по суті подання державного виконавця.

91. Зважаючи на вказане, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2024 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович