Ухвала

від 01.10.2024 по справі 521/15911/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

---

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

---

Справа № 521/15911/24

Пр. № 2-з/521/182/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Сегеди О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

встановив:

У вересні 2024 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в обґрунтування якої зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2011 року по травень 2024 року проживали однією сім`єю в одній квартирі, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу та ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася донька ОСОБА_3 .

Зазначив, що на початку 2022 року, він та ОСОБА_2 прийняли спільне рішення купити квартиру на вторинному ринку для подального сумісного проживання, кошти на яку взяли у борг, та протягом двох наступних років сумісною працею повернули майже усю сумму.

27 травня 2022 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 43,8 кв.м., у тому числі житловою площею 28,2 кв.м., яка була оформлена на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказував, що стосунки між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 погіршилися, і тому виникло питання щодо поділу придбаної за спільні кошти під час сумісного проживання, вищевказаної квартири, однак ОСОБА_2 не визнає за ним право власності на частини квартири, вчиняє перешкоди у користуванні і вважає себе одноособовим власником такого майна.

Стверджував, що нещодавно йому стало відомо, що ОСОБА_2 має реальний намір відчужити дану квартиру, яка була набута під час сумісного проживання за спільні кошти, свідченням чого є об`яви, зозміщенні на сайті реалізації нерухомості «ОЛХ» та «Rieltor.ua».

Зазначає, що він має намір подати позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на квартири, однак наразі необхідний додатковий час для зібрання усіх доказів, які будуть сприяти всебічному та об`єктивному розгляду справи.

Посилаючись на порушення своїх прав, ОСОБА_1 просив суд вжити заходи забезпечення позову до подання позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка в цілому складається з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 43,8 кв.м., у тому числі житловою площею 28,2 кв.м., та належить на праві власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно договору купівлі-продажу квартири від 27 травня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Г.Л.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 118, ч. 2 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності заявника.

Дослідивши матеріали заяви та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд у постановах від 31 липня 2024 року в справі № 623/2015/21, від 29 липня 2024 року в справі № 761/80/23, від 15 липня 2024 року в справі № 361/5905/23 та інших виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За вимогами п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У ч. 1 ст. 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. ч. 1-2 ст.150ЦПК України позовзабезпечується,у томучислі: 1) накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії;3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин;4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України суд залежно від обставин справи може забезпечити позов повністю або частково.

Судом встановлено, що на даний час між сторонами по справі існує спір про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на квартири АДРЕСА_2 .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 травня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Г.Л.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У постанові від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним задовольнити заяву про забезпечення позову, а саме: накласти арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка в цілому складається з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 43,8 кв.м., у тому числі житловою площею 28,2 кв.м., та належить на праві власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно договору купівлі-продажу квартири від 27 травня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Г.Л.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.154ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд вважає, що зустрічне забезпечення у даній справі не підлягає застосуванню.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до вимог ст.116ч.5ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.

Накласти арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка в цілому складається з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 43,8 кв.м., у тому числі житловою площею 28,2 кв.м., та належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно договору купівлі-продажу квартири від 27 травня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Галиною Леонідівно.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) для виконання, та сторонам у справі для відома.

Уповноважити ОСОБА_1 , або його представника, за умови наявності документів, що підтверджують його повноваження, вжити необхідні заходи для виконання ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: О.М. Сегеда