Є.у.н.с.512/245/24
Провадження № 2-о/512/22/24
с-ще Саврань
"01" жовтня 2024 р.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Савранський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,
за участю секретаря - Тімановського А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Савранська селищна рада Одеської області про встановлення факту родинних відносин, -
ВСТАНОВИВ:
02.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Савранського районного суду Одеської області з заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 03.01.2020 року складено відповідний актовий запис № 03, місце державної реєстрації: виконавчий комітет Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.
Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з:
- земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Савранського районного нотаріального округу Одеської області 19 вересня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 709 та земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Савранського районного нотаріального округу Одеської області 19 вересня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №710.
Спадкодавцем заповіту складено не було, а тому спадщину після його смерті фактично прийняла його мати ОСОБА_4 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини за законом до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області на підставі якої заведено спадкову справу№ 273/2020.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , про що 27.10.2021
року складено відповідний актовий запис № 293, місце державної реєстрації: Савранський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Після її смерті залишилася спадщина, до складу якої входять всі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).
22.10.2021 року спадкодавцем складено на ім`я заявника заповіт, посвідчений ОСОБА_5 , старостою сіл Неділкове, Струтинка, Ковбасова Поляна Савранської селищної ради Одеської області 22 жовтня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 4 - 24, згідно якого ОСОБА_4 заповіла заявнику ОСОБА_1 , усе своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде належати йому та на що він за законом матиме право.
24.01.2022 року заявник звернувся до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б., із заявою про прийняття спадщини за заповітом на підставі якої заведено спадкову справу № 12/2022.
При зверненні до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б., за продовженням оформлення спадкових прав, йому роз?яснено, що неможливо встановити родинні відносини між ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв?язку розбіжностями у написанні прізвища та рекомендовано звернутися до суду.
Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 йому необхідно для оформлення спадщини, а саме:
- земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Савранського районного нотаріального округу Одеської області 19 вересня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 709 та земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Савранського районного нотаріального округу Одеської області 19 вересня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 710, спадкоємцем якого була його мати ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
У зв`язку з цим у заявника виникла необхідність у зверненні до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, оскільки без встановлення такого факту він не може оформити спадщину за законом, що зачіпає його права та інтереси.
Крім того, заявник просить під час розгляду справи вирішити питання про виклик до суду свідків: ОСОБА_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.
Ухвалою Савранського районного суду від 08.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в цивільній справі та призначив справу до розгляду окремого провадження. Перше судове засідання суд призначив на 06.05.2024 (а.с.23-24).
06.05.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність, у зв`язку з тим, що він знаходиться за межами району (а.с.27).
Слухання прави відкладено на 04.06.2024.
Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 04.06.2024 зобов`язано приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області надати суду копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (а.с.29).
Слухання справи відкладено на 01.07.2024.
У зв`язку з відсутністю у суду відомостей про повідомлення сторін про розгляд справи, слухання справи відкладено на 10.09.2024.
10.09.2024 заявник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.79).
Слухання справ відкладено на 01.10.2024.
01.10.2024 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать розписка про отримання виклику до суду (а.с.80).
Представник заінтересованої особи Савранської селищної ради Одеської області в судове засідання не з`явився, проте 25.04.2024 до суду надійшла заява в якій він не заперечує проти вимог заявника та просить розглянути справу без його участі (а.с.26).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснюється.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з положеннями статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В силу статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статей 77 - 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Дослідивши заяву та долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківського району від 08.01.2020, актовий запис №03 (а.с.5).
Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №60021461 від 16.04.2020 вбачається, що заведена спадкова справа 65764225 після смерті ОСОБА_2 (а.с.6).
З листа державного нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області №1092/02-14 від 16.04.2020 вбачається, що для одержання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 необхідно надати, зокрема, документи, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем ОСОБА_2 (а.с.7).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.09.2019 вбачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 зазначено ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 3,612 га, кадастровий номер - 5124382600:01:002:0318, що розташована на території АДРЕСА_2 , цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що власником вищезазначеної земельної ділянки зазначено ОСОБА_2 (а.с.9).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.09.2019 вбачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 зазначено ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,655 га, кадастровий номер - 5124382600:01:001:0372, що розташована на території АДРЕСА_3 , цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що власником вищезазначеної земельної ділянки зазначено ОСОБА_2 (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого Савранським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 27.10.2021 вбачається, що померла ОСОБА_4 (а.с.12).
В матеріалах справи міститься заповіт згідно якого ОСОБА_4 , нині померла, заповіла все своє майно ОСОБА_1 (а.с.13).
Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №68221748 від 24.01.2022 вбачається, що заведена спадкова справа 69024607 після смерті ОСОБА_4 (а.с.14).
З підтвердження начальника Балтського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області вбачається, що актовий запис про народження №1 від 05.01.1957, складений виконавчим комітетом Неділківської сільської ради Савранського району Одеської області на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 повністю відповідає відомостям внесеним до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відомостям вказаним на паперовому носії (а.с.18).
Копія запису акту про народження ОСОБА_10 (а.с.19).
Як вбачається з листа приватного нотаріуса Подільського нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б. вбачається, що заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, однак відсутні документи, які є доказом родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.20).
В матеріалах справи наявна спадкова справа, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , з якої вбачається, що спадщину після його смерті фактично прийняла ОСОБА_4 (а.с.12-на звороті).
Крім того, в матеріалах справи міститься спадкова справа, яка заведена після смерті ОСОБА_4 з якої вбачається, що спадщину після її смерті фактично прийняв ОСОБА_1 (а.с.21).
У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
В заяві про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 заявляв клопотання про допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Так, справа неодноразово призначалась до судового розгляду, однак, заявник, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, в судові засідання не з`являвся.
В судові засідання призначені на 04.06.2024, 01.07.2024, 10.09.2024, 01.10.2024 заявник та вищезазначені свідки не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 7 статті 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, суд констатує, що заявником не доведено достатніх і переконливих обставин, існування яких свідчить на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , свідки також не підтвердили вказаний факт, за таких обставин, суд позбавлений можливості встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Крім того, суд також звертає увагу на наступне.
У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року в справі № 503/246/19 висловлена правова позиція з приводу того, що перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року вказано, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між померлим ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_4 .
Також суд зазначає, що юридичний факт має значення і є нерозривно пов`язаним з певною особою, прав та інтересів якої стосується його встановлення. Саме така особа, якщо інше прямо не передбачено законом, повинна звертатися до суду з відповідною заявою.
Згідно положень частин 1, 2 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
За частиною 1 статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
В силу частини 4 статті 25 ЦП України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківського району від 08.01.2020, актовий запис №03 (а.с.5).
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого Савранським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 27.10.2021 вбачається, що померла ОСОБА_4 (а.с.12).
Так з листа державного нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області №1092/02-14 від 16.04.2020 вбачається, що для одержання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 необхідно надати, зокрема, документи, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем ОСОБА_2 (а.с.7).
Враховуючи викладене заявник просить встановити факт родинних відносин стосовно померлих осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
При цьому, згідно із частиною 6 статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до змісту частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Натомість за частиною 4 статті 315 ЦПК, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, суддя залишає заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 1220 Цивільного кодексу України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Виходячи з положень частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Крім того, стаття 1276 Цивільного кодексу визначає поняття спадкової трансмісії як перехід права на прийняття спадщини. Якщо спадкоємець за законом чи за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки в спадщині, переходить до його спадкоємців (тобто до спадкоємців спадкоємця).
При цьому, суд зазначає, що в постанові КЦС ВС від 05.12.2018 року (провадження № 61-2823св18) зазначено наступне: вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.
Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Резюмуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою.
Відповідно до змісту частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Натомість за частиною 4 статті 315 ЦПК, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, суддя залишає заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, без розгляду.
Вивченням матеріалів справи не встановлено наявності повноважень ОСОБА_1 на ведення справи в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 померли до подання відповідної заяви, при цьому зі смертю фізичної особи усі представницькі повноваження засновані на законі чи договорі втрачають чинність.
Цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обов`язки, припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Також вбачається, що заява була подана вже після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які на час смерті були повнолітніми, жодних даних про їх недієздатність чи обмежену дієздатність матеріали справи не містять, відтак не можна розглядати ОСОБА_1 , і як законного представника.
Загалом повноваження на ведення справи в інтересах померлих осіб у даному випадку не існують, а тому відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 257 та частиною 6 статті 294 ЦПК України зазначена заява підлягає залишенню без розгляду.
З листа приватного нотаріуса Подільського нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б. вбачається, що заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, однак відсутні документи, які є доказом родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.20).
Згідно із частиною 6 статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у особи не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня вересня 2022 року у справі 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19).
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого Савранським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 27.10.2021 вбачається, що померла ОСОБА_4 (а.с.12).
З урахуванням зазначеного, слід дійти висновку, що встановлення судом факту родинних відносин між померлими не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець ОСОБА_1 не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Таким чином, факт про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки в даному випадку існує спір про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який підлягає вирішенню виключно у порядку позовного провадження.
Керуючись статями 4, 12, 13, 43, 49,76, 247, 257, 258-260, 268, 293 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Савранська селищна рада Одеської області про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду.
Роз`яснити заявниці, що вона має право подати цивільний позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.Ю. Брюховецький
Суд | Савранський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 04.10.2024 |
Номер документу | 122033251 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Савранський районний суд Одеської області
БРЮХОВЕЦЬКИЙ О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні