Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/731/24
Провадження по справі № 2/514/307/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2024 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Тончевої Н.М.
при секретарі Чернєвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тарутинський відділ ДВС у Болградському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) про стягнення заборгованості за аліментами, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, штрафу в розмірі 50% за прострочення сплати аліментів за три роки і більше-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на її користь:
заборгованість за аліментами в розмірі 56387 гривень 44 копійки;
неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 24 квітня 2018 року по 01 березня 2024 року в розмірі 56387 гривень 44 копійки;
штраф в розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів за три роки прострочення сплати аліментів, що дорівнює 33757 гривень 21 копійка.
Свої вимоги мотивує тим, позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом ІІ групи з дитинства. Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області №514/529/18 від 18 вересня 2018 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання повнолітнього працездатного сина в розмірі 2000 гривень щомісячно протягом всього часу проживання ОСОБА_1 з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , починаючи з дня пред`явлення позову з 24 квітня 2018 року. Проте, відповідач не своєчасно сплачує аліменти, в наслідок чого станом на 18 березня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 56387 гривень 44 копійки. Крім того, відповідачу державним виконавцем нараховано штраф за несплату аліментів в розмірі 33757 гривень 21 копійку. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивачки до суду з зазначеним позовом.
Позивачка в судове засідання не з`явилась, на розгляд суду від неї надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутність, на позовних вимогах наполягає.
Представник третьої особи Тарутинського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, на розгляд суду від представника надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином за адресою реєстрації місця проживання, однак на адресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_2 до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з`явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 07 серпня 2001 року Рівненською сільською радою Тарутинського району Одеської області.
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області №514/529/18 від 18 вересня 2018 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання повнолітнього працездатного сина інваліда дитинства другої групи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 гривень щомісячно протягом всього часу проживання ОСОБА_1 з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , починаючи з дня пред`явлення позову з 24 квітня 2018 року.
Згідно довідки виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №430 від 16 вересня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом ІІ групи.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №242517 від 25 червня 2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства безстроково.
З розрахунку заборгованості по сплаті аліментів складеного державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №57700947 вбачається, що станом на 18 березня 2024 у відповідача ОСОБА_2 наявна заборгованість в розмірі 56387 гривень 44 копійки та штраф в розмірі 33757 гривень 21 копійка.
Позивачкою надано суду розрахунок розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 24 квітня 2018 року по 01 березня 2024 року, яка дорівнює 316292 гривні 66 копійок.
Тож, матеріали справи свідчать про те, що відповідач неналежно виконує, покладений на нього статтею 198 СК України, обов`язок утримувати свого повнолітнього непрацездатного сина, оскільки сплачував стягнуті з нього рішенням суду аліменти нерегулярно, у зв`язку з чим має перед позивачем заборгованість по сплаті аліментів, що підтверджується наданим розрахунком.
Щодо стягнення заборгованості за аліментами, які стягуються за рішенням суду та штрафу за прострочення сплати аліментів, законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості та штрафу, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження за рішенням суду про стягнення аліментів.
В рамках даної справи заявлені вимоги про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, а не про обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів. Дії державного виконавця, пов`язані із обчисленням розміру заборгованості із сплати аліментів відповідачем не оскаржувалися. Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача штраф 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів за три роки прострочення сплати аліментів в розмірі 33757 гривень 21 копійка.
Згідно ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Частина 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує, що якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.
Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Виходячи з наведених положень сімейного законодавства та Закону України «Про виконавче провадження» у контексті обставин даної справи, сам факт наявності у відповідача заборгованості по аліментам обчисленої державним виконавцем та штрафу, розмір яких на час ухвалення цього рішення не оспорений ні стягувачем, ні боржником у порядку, встановленому законом, не може бути прийнятий судом в якості підстав для стягнення цієї заборгованості та штрафу у судовому порядку за окремим рішенням суду. Адже права стягувача аліментів є захищеними в силу закону, оскільки виконавчий лист про стягнення аліментів перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби і обчислена державним виконавцем заборгованість підлягає стягненню у рамках виконавчого провадження про стягнення аліментів, по сплаті яких і виникла ця заборгованість. Доказів іншого суду не надано.
Стягнення заборгованості по сплаті аліментів та штрафу, нарахованих під час виконання зазначеного вище рішення суду, може призвести до подвійного стягнення коштів з відповідача.
За таких обставин, у суду немає підстав вважати порушеним право позивачки на отримання заборгованості по аліментам та штрафу у порядку, визначеному ст.194-195 СК України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а тому правові підстави для задоволення цієї частини позовних вимог відсутні.
Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості по аліментах (відповідно до вимог ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»), проведеного державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №57700947 з виконання виконавчого листа №514/529/18, заборгованість відповідача по аліментах станом на 18 березня 2024 року становить 56387 гривень 44 копійки.
У відповідності до вимог ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Тобто, неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
У постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц Верховний Суд зазначає, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Згідно зі ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати останнім аліментів на утримання дитини, та з відповідача на користь позивача слід стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, передбачену ст. 196 СК України.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, виходячи із правової позиції Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц та наданого позивачем розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який проведено держаним виконавцем, суд погоджується із розміром неустойки (пені) по аліментах.
Відповідно до статті 196 СК України пеня за прострочення сплати аліментів повинна становити не більше 100 відсотків заборгованості.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, розмір неустойки (пені) за період з 24 квітня 2018 року по 01 березня 2024 року дорівнює 316292 гривні 66 копійок.
Сума заборгованості по аліментах складає 56387 гривень 44 копійки. Оскільки нарахована пеня значно перевищує розмір заборгованості по аліментах, відтак, на підставі ст.196 СК України, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) в розмірі, що дорівнює 100% суми заборгованості, а саме 56387 гривень 44 копійки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та підлягають до задоволення.
Крім того, згідно п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягуються з другої сторони пропорційно до задоволеною чи відхиленої частини вимог.
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом 17 квітня 2024 року.
Згідно п.п.2 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» станом на 17 квітня 2024 року за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень. Враховуючи вище викладене розмір судового збору по даній категорії справ складає 1211 гривень 20 копійок.
Тож, враховуючи, що позивачку звільнено від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,89, 136, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тарутинський відділ ДВС у Болградському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) про стягнення заборгованості за аліментами, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, штрафу в розмірі 50% за прострочення сплати аліментів за три роки і більше задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Рівне Тарутинського району Одеської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Арциз Одеської області, ідентифікацій номер НОМЕР_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 56387 гривень 44 копійки.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме щодо стягнення заборгованість за аліментами в розмірі 56387 гривень 44 копійки та штрафу в розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів за три роки прострочення сплати аліментів, що дорівнює 33757 гривень 21 копійка- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Рівне Тарутинського району Одеської області на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Тончева
Суд | Тарутинський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 04.10.2024 |
Номер документу | 122033415 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Тарутинський районний суд Одеської області
Тончева Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні