Рішення

від 02.10.2024 по справі 517/823/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/823/24

Провадження № 2/517/148/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 рокусмт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., при секретарі Заболотній Л.В., за участі: позивача - ОСОБА_1 , представника Служби у справах дітей Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області - Хамзіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, В С Т А Н О В И В:

Позиваа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 квітня 2011 року вони уклали між собою шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 21. Від шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. З листопада 2023 року відповідачка покинула сім`ю та проживає окремо. Дітьми не цікавиться. Діти проживають разом з ним. Тому виникла необхідність звернутися до суду із позовом про розірвання шлюбу та офіційно визнати місце проживання дітей разом із батьком.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просять їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. В попередньому судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області позовні вимоги про визначення місця проживання дітей з позивачем підтримав в повному обсязі.

Суд вважає, що відповідач не з`явилася до суду без поважних причин, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Так, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, визначений законами України.

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які врегульовані Сімейним кодексом України.

Під час судового розгляду встановлено, що 29 квітня 2011 року сторони уклали між собою шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 21, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу мають двоє дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.03.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Фрунзівському району Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 52.

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 22.09.2020 року Захарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), актовий запис № 137.

Діти проживають разом з позивачем і перебувають на його утриманні та вихованні, що підтверджується:

- довідкою Росіянівського старостинського округу Роздільнянського району Одеської області № 137 від 05.06.2024 р.;

- довідкою Росіянівського старостинського округу Роздільнянського району Одеської області № 139 від 05.06.2024 р.;

- характеристикою старости Росіянівського старостинського округу Роздільнянського району Одеської області від 05.06.2024 р. на ОСОБА_1 ;

- характеристикою директора КЗ "Росіянівський ліцей" на ОСОБА_3 ;

- актом обстеження умов проживання.

Згідно довідки Карабанівського старостинського округу Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області № 343 від 23.07.2024 року ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за місцем проживанням не зареєстрована.

Згідно характеристики Карабанівського старостинського округу Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області № 344 від 23.07.2024 р. ОСОБА_2 за час мешкання на території старостинського округу в с. Новомиколаївка зарекомендувала себе з негативної сторони. Не працевлаштована, веде аморальний спосід життя.

З урахуванням зазначеного суд визнає встановленим, що між сторонами у справі подальше спільне життя неможливе, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом в порядку ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України.

Між сторонами шлюбні відносини припинені, так як у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного.

Саме той факт, що сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сім`я фактично розпалась, унеможливлює їх сумісне співіснування. При ухваленні рішення судом враховано спільне бажання сторін швидше розірвати шлюб, оскільки подальші шлюбні відносини між ними є неприпустимими.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя відповідно до ст. 110 СК України. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Щодо позовних вимог про визначення місця проживання дітей, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно з ч.2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч.3 ст. Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст.142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» зазначено, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Європейський суд з прав людини 11.07.2017 року у справі «М.С. проти України» виніс рішення де визначив «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Крім того, суд звертає увагу обох сторін на те, що для гармонійного та повноцінного розвитку дітей участь обох батьків у вихованні дітей є важливою, та, останніми, як батьками дітей, в свою чергу, слід налагодити відносини між собою з метою досягнення належного спільного виховання дітей.

Згідно висновку Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області № 452 від 11.06.2024 р. про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей разом із батьком встановлено, що Захарівська селища рада Роздільнянського району Одеської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визначення місця проживання дітей з їх батьком ОСОБА_1 ..

Керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, 150, 155, 160, 161 СК України, 8, 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який зареєстрований 29.04.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 21.

Визачити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з їх батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 02 жовтня 2024 року.

Суддя: Ірина ГОНЧАР