Рішення

від 17.09.2024 по справі 160/11370/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Справа № 160/11370/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Горпинич С.І.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/11370/24 за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№34)" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 23789/6/04-36-13-09-10від 04 квітня 2024 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що спірне рішення не відповідає критеріям законності та обгрунтованості. Зокрема, оскаржуване рішення не містить розміру податкового боргу позивача, що підлягає стягненню, періоду й підстав його виникнення, що позбавляє достовірно встановити та перевірити з якого податку виник податковий борг, яка сума податкового боргу та за який період стягується. До того ж платник податків не має можливості з`ясувати обсяг реалізації права податкового органу на стягнення, перевірити чи здійснюється таке стягнення у межах строку позовної давності, не дозволяє запобігти свавіллю та безпідставному стягненню коштів платника податків з його рахунків в банках.

Також позивач зазначає про те, що відповідачем не дотримано порядку прийняття такого рішення, що передбачений абзацом 2 пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України в частині складання податкової вимоги, сформованої в порядку, передбаченому ст. 59 ПК України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи.

Згідно наданого відповідачем відзиву, контролюючим органом позовні вимоги не визнані. У відзиві органом ДПС вказано, що за позивачем рахується податковий борг у розмірі 3949195,00 грн, який виник внаслідок несплати ДП "ДКВС №34" грошових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг), самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях (розрахунках) з терміном сплати з 30.06.2022 по 02.01.2024, при цьому вказаний податковий борг не сплачено протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати. Таким чином, відповідно до вимог пункту 95.5 статті 95 ПК України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає, що ним обгрунтовано винесено рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 04.04.2024 №23789/6/04-36-13-09-10, яке направлено на податкову адресу платника та вручено особисто 12.04.2024 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 постановлено перейти зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено у відкритому судовому засіданні на 27 червня 2024 року.

Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач наполягає на тому, що відсутність у спірному рішенні конкретної суми, яка підлягає стягненню в позасудовому порядку призводить до невизначеності правового стану позивача. Станом на дату прийняття спірного рішення у ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№34)» була наявна переплата зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, а також не було відкореговано (зменшено) податковий борг та пеню, тобто існувало зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків надміру сплачених ним грошових зобов`язань, що унеможливлює застосування контролюючим органом стягнення податкового боргу у спосіб передбачений пункту 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України та є обов`язковою умовою для застосування процедури погашення податкового боргу на підставі пункту 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.

Також позивач посилається на наявність спору між сторонами про розмір податкового боргу (справа №160/27188/21), може призвести до подвійного стягнення однієї і тієї ж суми як шляхом стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках на підставі рішення суду, так і шляхом стягнення такого боргу у безопірному порядку з поточних рахунків позивача на підставі рішення керівника податкового органу на загальну суму 7 549 182 грн., яка не відповідає реальній сумі податкового боргу.

31.07.2014 від відповідача надійшли письмові пояснення.

04.08.2024 від позивача надійшли письмові пояснення.

Протокольною ухвалою від 06.08.2024 суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до судового розгляду на 05.09.2024.

04.09.2024 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи по суті за її відсутності.

В судовому засіданні 05.09.2024 оголошено перерву до 17.09.2024.

13.09.2024 від відповідача надійшли письмові пояснення.

16.09.2024 та 17.09.2024 від позивача надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 17.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши усні пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» зареєстроване 13.03.2000, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Основний вид діяльності: 14.12 Виробництво робочого одягу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» здійснено ліквідацію Державної пенітенціарної служби, а завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації покладено на Мін`юст. Відповідно до пункту 5 постанови № 343 цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій Державної пенітенціарної служби віднесено до сфери управління Мін`юсту.

Згідно інформації ПС «Податковий блок», податковий борг позивача, що виник у період з 30.06.2022 по 02.01.2024 складав 3 949 195,00 грн відповідно до:

-податкової декларації з податку на додану вартість №9085148571 від 16.06.2022 з терміном сплати 30.06.2022;

-податкової декларації з податку на додану вартість №9130858084 від 18.07.2022 з терміном сплати 01.08.2022;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9161351113 від 17.08.2022 з терміном сплати 30.08.2022;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9187947509 від 20.09.2022 з терміном сплати 30.09.2022;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9212764030 від 17.10.2022 з терміном сплати 31.10.2022;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9245843614 від 18.11.2022 з терміном сплати 30.11.2022;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9272737070 від 19.12.2022 з терміном сплати 30.12.2022;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9294204826 від 12.01.2023 з терміном сплати 30.01.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9023501859 від 14.02.2023 з терміном сплати 02.03.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9052204876 від 16.03.2023 з терміном сплати 30.03.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9082414928 від 17.04.2023 з терміном сплати 01.05.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №914712592 від 17.05.2022 з терміном сплати 30.05.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9174800259 від 17.07.2023 з терміном сплати 31.07.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9206547658 від 15.08.2023 з терміном сплати 30.08.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9241636574 від 18.09.2023 з терміном сплати 02.10.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9274178162 від 17.10.2023 з терміном сплати 30.10.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9310996131 від 16.11.2023 з терміном сплати 30.11.2023;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9344596197 від 18.12.2023 з терміном сплати 02.01.2024.

04.04.2024 відповідачем складено Рішення № 23789/6/04-36-13-09-10 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до якого начальник Кам`янського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталія Тесленко відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішила здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№34)», код ЄДРПОУ 08679712.

Вказане рішення направлено на податкову адресу платника та вручено особисто 12.04.2024 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погодившись з рішенням № 23789/6/04-36-13-09-10 від 04.04.2024 позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору, суд виходить з такого.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.54.1ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній ) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України.

Відповідно статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з абзацом 2 пунктом 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави. У такому випадку рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу державного підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу до сфери управління якого належить державне підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

При цьому, тільки в разі якщо податковий борг виник у результаті несплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань, за умови якщо такі зобов`язання не сплачені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган ДПС може прийняти рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.

До того ж, у разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств визначені ст. 96 ПК України.

За положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до пункту 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Судом встановлено, що відповідач листом від 27.03.2024 № 14305/5/04-36-13-02-10 звернувся до Міністерства юстиції України, як до органу, до сфери управління якого належить позивач, в якому просив прийняти рішення щодо:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

У відповідь на цей лист, Міністерство юстиції України повідомило відповідача у листі від 17.04.2024 № 58892/60390-11-24/36 про те, що за даними бухгалтерського обліку Підприємства станом на 01.03.2024 борг по податку на додану вартість (далі - ПДВ) становить 150,6 тис. грн, проте за даними контролюючого органу сума податкової заборгованості по Підприємству становить 4 773,9 тис. грн.

Також згідно листа Мінюста:

«За інформацією Підприємства встановлено суттєві розбіжності даних по податковому боргу Підприємства, які виникли внаслідок того, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області починаючи з 2009 року, не дотримуючись вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181, на цей час - норми Податкового кодексу У країни (далі ПК України), не виконувало своєчасно рішення судів на користь платника податків. Підприємством постійно проводиться претензійно-позовна робота та оскаржуються рішення у судовому порядку.

Оскільки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі № 160/2463/20 у листопаді 2020 року повинен був бути списаний безнадійний боргу розмірі 341 970,70 грн, пеня, нарахована на цей податковий борг, та сума 32 909,20 грн як безпідставне зарахування грошових коштів Підприємства згідно з платіжними дорученнями від 15.10.2019 та 24.10.2019 в погашення податкового боргу за податковою декларацією з ПДВ від 19.01.2016 № 9273534770.

За довідкою, наданою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, безнадійний борг було списано лише у травні 2023 року, відповідно за цей весь час контролюючий орган нараховував пеню на завищений податковий борг Підприємства.

Також Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до цього часу не виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 160/14316/21 у частині:

визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо спрямування поточних платежів у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в погашення податкового боргу в сумі 1 199 653,60 грн за податковими деклараціями з ПДВ за період з березня 2016 року по грудень 2017 року включно та нараховані на цей податковий борг штрафні санкції та пеня;

зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити корегування даних в інтегрованій картці платника податків Підприємства з ПДВ шляхом повернення записів про борги минулих років по деклараціях з ПДВ за період з березня 2016 року по грудень 2017 року включно та здійснити виключення нарахованої пені у сумі 511 288,77 грн та пені, донарахованої у минулих роках у сумі 549 146,40 грн.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 804/10008/15 (адміністративне провадження № К/9901/4182.0/18) зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі № 804/10008/15 в частині стягнення з рахунків Підприємства в обслуговуючих банках кошти у сумі 2 142 806,62 грн в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ на користь державного бюджету до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Вищезазначені факти вплинули на суму загального податкового боргу Підприємства.

Водночас протягом 2018-2019 років Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснило погашення спірного податкового боргу у сумі 1 602 761,00 грн за рахунок коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ Підприємства, а також здійснило нарахування та погашення пені минулих років у сумі 549 146,40 грн, що призвело до зростання податкового боргу Підприємства та безпідставного нарахування пені.

Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повинно було здійснювати погашення податкового боргу у сумі 3 020 323,55 грн, стягнутого згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/810/19 від 05.04.2019, за рахунок коштів з поточного рахунку Підприємства в банках, але здійснювало стягнення за рахунок системи електронного адміністрування ПДВ, що також призводило до викривлення даних в інтегрованій картці платника податків з ПДВ Підприємства.

Несвоєчасне виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі № 160/5225/19 про списання пені з ПДВ у сумі 101 968,00 грн та від 11.12.2020 у справі № 160/8340/20 про списання пені в сумі 118 290,89 грн призвело до збільшення податкового боргу Підприємства.

Щодо справи № 160/14157/22 повідомляємо, що 04.04.2023 набрала чинності постанова Третього апеляційного адміністративного суду, якою змінено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі № 160/14157/22 в частині мотивів його прийняття з урахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині цієї постанови, в іншій частині (в частині визнати протиправним та скасувати рішення № 69 від 06.09.2022 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу), рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі № 160/14157/22 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2023 Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 160/14157/22 за позовом Підприємства до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Також щодо справи № 160/27188/21 зазначено, то постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 апеляційну скаргу Підприємства було задоволено частково, стягнуто до бюджету 3 599 987,22 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

З метою касаційного перегляду вищезазначеного судового рішення Підприємство підготувало до подачі касаційну скаргу. Касаційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 160/27188/21 було повернуто скаржнику Верховним Судом ухвалами від 25.03.2024 та від 07.03.2024.

Незважаючи на те, що Третій апеляційний суд відмовив Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у стягненні з Підприємства загальної суми заборгованості з ПДВ (відмова на суму 785 803,00 грн) податковий орган продовжує обліковувати податковий борг у сумі 4 773 850,07 грн.

На підставі постанови Верховного Суду від 28.07.2023 справу № 804/10008/15 було передано на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку з допущеним порушенням норм процесуального права попередніми судовими інстанціями, при цьому предметом доказування є безперервність податкового боргу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 804/10008/15 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства про стягнення податкового боргу було задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Підприємства в обслуговуючих банках кошти в сумі 2 142 806,62 грн у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ на користь державного бюджету.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Підприємство звернулось до апеляційного суду.

Так, постановою від 06.02.2024 Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Підприємства задовольнив. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 804/10008/15 було скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у стягненні податкового боргу в сумі 2 142 806,62 грн відмовлено.

З огляду на викладене вбачається, що сплата податкової заборгованості минулих років, у тому числі, по якій прийнято судові рішення, призводить до нарахування органами Державної податкової служби України пені та штрафних санкцій. При сплаті Підприємством поточних платежів по податках та зборах фактично платежі зараховуються в рахунок погашення заборгованості минулих років, у тому числі на погашення заборгованості по пені та штрафних санкціях».

При цьому, Міністерство юстиції у листі також повідомило ГУ ДПС у Дніпропетровській області про те, що з метою розгляду питання щодо припинення державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» шляхом ліквідації (відповідно до підпункту 96.2.3 пункту 96.2 статті 96 ПК України, зазначеного у вказаному листі) та прийняття відповідного рішення, враховуючи норми підпункту 19 пункту 4 Положення про Департамент з питань виконання кримінальних покарань (далі - Департамент), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.09.2023 № 3362/5, до Департаменту надіслано лист Мін`юсту від 03.04.2024 № 51116/36.1/32-24 щодо надання відповідних пропозицій стосовно прийняття рішення про ліквідацію Підприємства. На сьогодні від Департаменту до Мін`юсту пропозиції не надійшли.

На підставі здійсненого аналізу наведених норм права та встановлених у цій справі обставин, суд наголошує, що стягнення коштів за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може мати місце не стосовно будь-якого податкового боргу, а лише того, що супроводжується наявністю додаткових умов, визначених статтею 95 Податкового кодексу України. Так, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за таких умов: виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше 30 календарних днів; відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Саме сукупність вказаних обставин обумовлює правомірність рішення контролюючого органу про стягнення коштів платника податків за рахунок готівки або з рахунків, які йому відкриті в банках, на погашення податкового боргу.

Втім оскаржуване у даній справі рішення, не містить відомостей про наявність податкового боргу із задекларованих зобов`язань, який не сплачено позивачем протягом 90 календарних днів з моменту його виникнення. При цьому, згідно із вказаним рішенням вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу, яка, однак, так само не визначена в оскаржуваному рішенні. Зазначена обставина, не узгоджується з вимогою закону для таких рішень щодо обов`язкового спливу строку 90 календарних днів, протягом яких не сплачено податковий борг.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 по справі №440/4736/19 вказав на необхідність чіткого і зрозумілого формулювання такого рішення в частині визначення, зокрема, конкретної суми, яка підлягає стягненню та підстави виникнення цього податкового боргу. Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України рішень предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов`язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань та/або пені.

Аналогічні підходи до правозастосування пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України знайшли відображення у постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №805/1427/17. У цій постанові Верховний Суд також зазначав, що принцип правової визначеності як загальний правовий принцип поширюється, в тому числі на етап правозастосування. Органи державної влади повинні дотримуватися цього принципу та забезпечувати правову передбачуваність прийнятих ними рішень, що досягається, зокрема чіткістю визначення правового стану особи, якої стосується індивідуальний акт.

Суд зазначає, що оскаржуване у цій справі рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про погашення усієї суми податкового боргу, не дає можливості встановити суму податкового боргу, щодо погашення якого його прийнято, та надати докази щодо сплати відповідних податкових зобов`язань. Відсутність у рішенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі.

Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання відповідачем вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині 2 статті 2 КАС України.

Стягнення «усієї суми боргу», з урахуванням обставин наявності інших судових спорів між сторонами у справі щодо стягнення податкового боргу минулих періодів та нарахування пені та штрафу не призведе до мети прийнятого відповідачем рішення швидкого та конкретного засобу стягнення в позасудовому порядку безспірної суми податкового боргу.

Тому, незазначення у спірному рішенні конкретної суми, що підлягає стягненню, призведе до стану правової невизначеності позивача, що негативно вплине на можливість реалізації його прав.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

При цьому, судом встановлено, що між сторонами у справі існують судові спори щодо стягнення податкових зобов`язань за попередні періоди, в тому числі і щодо нарахування пені та штрафних санкцій. Також згідно інформації наведеної Мінюстом у листі від 17.04.2024, у позивача є передплата перед бюджетом. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Отже, наявність зобов`язань держави в особі будь-якого державного (контролюючого) органу перед платником податків щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з будь-якого податку чи збору унеможливлює стягнення податкового боргу на підставі рішення контролюючого органу без звернення до суду.

Лише сукупність обставин передбачених абзацом 2 пункту 95.5 ст. 95 ПК України наділяє правом керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків такого платника у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Зазначена норма закону імперативно встановлює право керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків лише у разі наявності умов, зокрема, відсутності зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №23789/6/04-36-13-09-10 від 04 квітня 2024 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№34)" (код ЄДРПОУ - 08679712) судовий збір у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 44118658).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02.10.2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна