Рішення

від 02.10.2024 по справі 260/5268/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/5268/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, якою просить: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Микульця Н.І. про накладення штрафу від 12.08.2024 року в розмірі 1 700.00 грн. у виконавчому провадженні № 74800554.

Ухвалою судді від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та роз`яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою старшого державного виконавця Микульця Н.І. на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову від 12 серпня 2024 року про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду в розмірі 1700,00 грн. Представник позивача зазначає, що 08 серпня 2024 року подав клопотання про відкладення проведення виконавчих дій, у зв`язку з тим, що резолютивна частина рішення щодо демонтажу тимчасових споруд та огорожі є незрозумілою. Під час прийняття судом рішення від 25 травня 2024 року у справі № 308/10070/22 не ідентифіковано приналежність особам тимчасових споруд та огорожі (паркану). Відтак, вважає, що постанова старшого державного виконавця про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду у справі 1700,00 грн. у виконавчому провадженні № 74800554 є необґрунтованою та протиправною.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що державним виконавцем здійснено виїзд по місцю проведення виконавчих дій, де зафіксовано факт невиконання рішення суду, а саме: не здійснено демонтаж та вивезення із земельної ділянки належної позивачу тимчасової споруди, про що складено відповідний акт державного виконавця. На адресу відділу державної виконавчої від представника позивача надійшло клопотання про звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення та відкладення виконавчих дій. В той же час, представником позивача не наведено жодних поважних причин, які б слугували підставою відкладення виконавчих дій.

Представник третьої особи надав суду пояснення, в яких зазначив, що в межах судової справи № 308/10792/22, примусове виконання рішення по якій здійснюється в межах виконавчого провадження № 74800554, вимоги задоволені в повному обсязі, зокрема виходячи із ідентифікації тимчасової споруди ОСОБА_1 . Крім того, зазначив, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 30.05.2022 року по справі № 308/17067/21 встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 2124883600:12:011:0058, яка належить ОСОБА_2 , групою осіб здійснюється підприємницька діяльність без будь-яких дозвільних документів на право користування даною земельною ділянкою. Станом на 23.09.2024 року ОСОБА_1 продовжує протиправно займати належну ОСОБА_2 на праві оренди земельну ділянку. Позивачем по справі не наведено обставин та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин невиконання рішення по цивільній справі. Відтак, вважає, що приймаючи оскаржену постанову про накладення штрафу від 12.08.2024 року ВП № 74800554 державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 31 жовтня 2023 року № 308/10792/22 зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні орендованого ОСОБА_2 земельною ділянкою за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме здійснити демонтаж та вивезення із земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 на належних їй тимчасової споруди (павільйону) та огорожі паркану.

08 квітня 2024 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист в справі № 308/10792/22.

18 квітня 2024 року старшим державним виконавцем Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі відкрито виконавче провадження ВП № 74800554 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 08 квітня 2024 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/10792/22.

24 липня 2024 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою: с. Кінчеш, вул. Фізкультурна, буд. 2 та зафіксовано факт невиконання рішення суду, про що складено відповідний акт.

Представник позивача звернувся до державного виконавця із заявою від 08 серпня 2024 року про звернення із заявою про роз`яснення судового рішення та відкладення виконавчих дій, в якому просив відкласти проведення виконавчих дій на 10 робочих днів у виконавчому провадженні. У вказаному клопотанні, представник позивача зазначає, що резолютивна частина рішення щодо демонтажу тимчасових споруд та огорожі на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015, яка знаходиться за адресою: с. Кінчеш, вул. Фізкультурна, буд. 2 є незрозумілою.

12 серпня 2024 року старшим державним виконавцем Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн. у ВП № 74800554 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року Закон №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 3 Закону №1404-VIII закріплено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Положеннями статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі статтею 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Водночас, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно з усталеної судової практики поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до положень статті 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов`язків.

Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до змісту положень частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

З системного аналізу вищенаведених норм Закону №1404-VIII слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Як вже встановлено судом, 18 квітня 2024 року старшим державним виконавцем Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі відкрито виконавче провадження ВП № 74800554 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 08 квітня 2024 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/10792/22 про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні орендованого ОСОБА_2 земельною ділянкою за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме здійснити демонтаж та вивезення із земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 на належних їй тимчасової споруди (павільйону) та огорожі паркану.

24 липня 2024 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Кінчеш, вул. Фізкультурна та складено акт про невиконання рішення суду.

Крім того, 31 серпня 2024 року на адресу Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі надійшла заява представника стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_2 , в якій зазначає, що належна ОСОБА_1 тимчасова споруда продовжує розміщуватися на земельній ділянці кадастровий номер 2124883600:12:011:0058.

В той же час, представник позивача звернувся до державного виконавця із клопотанням від 08 серпня 2024 року про звернення із заявою про роз`яснення судового рішення та відкладення виконавчих дій. У вказаній заяві зазначає, що резолютивна частина рішення щодо демонтажу тимчасових споруд та огорож на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є незрозумілою.

Разом з тим, суд зазначає, що рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2023 року у справі № 308/10792/22 зобов`язувало боржника ОСОБА_1 вчинити певні дії, а саме: усунути перешкоди в користуванні орендованого ОСОБА_2 земельною ділянкою за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме здійснити демонтаж та вивезення із земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 на належних їй тимчасової споруди (павільйону) та огорожі паркану, тобто згідно вказаного рішення саме на позивача ( ОСОБА_1 ) покладено обов`язок особисто вчинити певні дії для виконання судового рішення.

При цьому, суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 року у справі № 560/17588/23 викладено правовий висновок про те, що у разі, якщо резолютивна частина судового рішення є нечіткою за змістом, тобто коли вона є незрозумілою як для осіб, стосовно яких його ухвалено, так і для тих, хто здійснює його виконання, через що рішення суду неможливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання, рішення державного виконавця про застосування до боржника заходів впливу у вигляді штрафу (у зв`язку з невиконанням ним цього рішення) у таких випадках є передчасним.

Водночас норми процесуального закону надають учасникам виконавчого провадження право звернутися до суду із заявою про роз`яснення такого рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Відтак, боржник (позивач у даній справі) наділений правом на звернення до суду з заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що позивач (боржник у виконавчому провадженні) зверталася у межах справи № 308/10792/22 із заявою про роз`яснення судового рішення суду не надано.

У той час, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення позивачем будь-яких дій на виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження.

Відтак, твердження позивача ( боржника у справі) про наявність об`єктивних перешкод та труднощів у своєчасному виконанні рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Водночас, подане представником позивача клопотання про відкладення виконавчих дій від 01.08.2024 року не містить посилання на інформацію, відомості та докази на їх підтвердження щодо існування обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, а також не вказує на вагомі підстави, виникнення яких може свідчити про позбавлення боржника за виконавчим провадженням № 74800554 можливості скористатися правами, наданими Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, відповідач мав усі правові підстави для накладення штрафу за невиконання рішення суду, тому діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і спрямоване на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження, оскільки докази виконання вимог виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду у Закарпатській області у справі № 308/10792/21 чи вжиття заходів для його виконання, станом на дату винесення постанови про накладення штрафу 12.08.2024, позивачем державному виконавцю не надавались.

Враховуючи вищевикладене у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у ВП № 74800554 від 12 серпня 2024 року необхідно відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення на позовну заяву, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується належними та допустимими доказами та в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, код ЄДРПОУ 35045464), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяН.Д. Маєцька