Рішення

від 02.10.2024 по справі 280/2618/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Справа № 280/2618/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (далі - позивач, TOB «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.03.2024 року № 00025860709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 15195,95 грн (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто п`ять гривень 95 копійок).

Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області, за рахунок державних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню виходячи з наступного. Під час проведення фактичної перевірки контролюючий орган вийшов за межі своїх повноважень, оскільки порівнюючи підстави проведення фактичних та документальних перевірок, зазначених у пп. 75.1.2, 75.1.3 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фактична перевірка за своїм предметом не може охоплювати діяльність платника податків у попередніх періодах, інформацію про яку виявлено не під час проведення перевірки, а виключно на підставі аналізу баз даних, що ведуться контролюючим органом для узагальнення податкової інформації про платників податків та змісту здійснених ними фінансових операцій. Наявна у контролюючого органу інформація щодо платника податків може стати або предметом документальної перевірки, або підставою проведення фактичної перевірки, метою якої є встановлення можливих порушень законодавства, які допускаються суб`єктом господарювання, безпосередньо, у момент проведення перевірки. Фактична перевірка у період з 30.01.2024 по 08.02.2024 проведена поза межами передбачених чинним законодавством повноважень, а отже її результати не можуть розглядатися у якості належного доказу порушення позивачем вимог чинного законодавства. Перевіркою встановлено відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 6750,60 грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку, без реквізитів марки акцизного податку, період у якому, як вважає контролюючий орган, позивачем допущено вказане порушення є квітень 2023 року - січень 2024 року. Податкова інформація не може вважатися належним доказом і сама по собі й наявність не може бути підставою для встановлення факту порушень вчинених/допущених суб`єктом господарювання. Будь-яких інших відомостей, добутих самостійно контролюючим органом безпосередньо під час проведення фактичної перевірки, до акту не додано. Фактичні перевірки магазинів позивача проводилися одночасно, і актами перевірок встановлені однотипні порушення, жодне з них не може вважатися повторним щодо іншого, порушення не можуть одночасно бути повторними по відношенню одне до одного. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

18 квітня 2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, Головне управління ДПС у Запорізької області повідомляє, що не визнає позов повністю та надає заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав, з їх обґрунтуванням з наступного. На виконання листа ДПС України з метою виконання функцій контролю та здійсненню заходів із запобігання і виявлення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, фахівцями підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено аналіз отриманої податкової інформації та доповідною запискою від 29.01.2024 №371ВН повідомлено заступника керівника ГУ ДПС у Запорізькій області про наявні підстави для проведення фактичної перевірки TOB «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» за адресами об`єктів господарювання у м.Запоріжжя, передбачені пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України. Особливостей, зокрема, обмежень щодо періоду, який може бути перевірений, ні стаття 75, ні інші норми ПК України для фактичної перевірки не встановлюють. Висновок позивача щодо можливості в ході фактичної перевірки виявляти тільки порушення, які допускаються в момент проведення перевірки, не ґрунтуються на жодній нормі закону. Відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО (фіскальний №3000484181, №3001057542, №3000785571) за період квітень 2023 року по січень 2024 року розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 6750,60 грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку (серія і номер) (далі МАП), без реквізитів МАП (інформація помісячно зазначена в пп.2.2.20 розділ «Описова частина» акту перевірки). Також, встановлено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій із порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: згідно фіскального чеку №281764 від 20.04.2023 роздрукованого о 18:10:58 год на РРО з фіскальним №3000785571 здійснено продаж пляшки горілки «Хортиця срібна прохолода» 40 % за ціною 48,10 грн з порушенням найменування реалізуємого товару без зазначення об`єму реалізуємої пляшки напою. Факти відсутності обов`язкових реквізитів у фіскальних чеках РРО - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9 чеку) є порушенням п.2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329, далі Положення №13), та п.п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР). Всі зафіксовані актом перевірки фактичні обставини та виявлені порушення не виходили за межі фактичної перевірки відповідно до вимог пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, ст.80 ПК України, за межі предмета та періоду перевірки, визначених наказом на проведення фактичної перевірки. Відсутність у фіскальних чеках при продажі підакцизних товарів коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є порушенням пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР. Часткове або некоректне відображення зазначеного реквізиту у фіскальному чеку могло б свідчити про намагання позивача виконати вимоги Закону №265/95-ВР та Положення №13, але відсутність такого реквізиту не може вважатись недоліком розрахункового документу, відповідно у контролюючого органу є всі підстави для застосування санкції до позивача. При проведенні фактичної перевірки магазина встановлені порушення норм діючого Законодавства, а саме: перше - це видача фіскального чеку на суму 59,90 грн (як зазначено в розрахунку до податкового повідомлення-рішення), який містяться в фіскальній пам`яті РРО та передані до ДПС України, без зазначення цифрового штрихового коду марки акцизного податку на відповідний підакцизний товар; всі наступні порушення - це інші фіскальні чеки, які містяться в фіскальній пам`яті РРО та передані до ДПС України, без зазначення цифрового штрихового коду марки акцизного податку на відповідний підакцизний товар. Відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року по справі №280/6832/23.

Ухвалою суду від 27 травня 2024 року зупинено провадження у справі № 280/2618/24 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №280/6832/23.

Верховний Суд у постанові від 9 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення постановив: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» залишити без задоволення. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №280/6832/23 залишити без змін.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року поновлено провадження у справі.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

На виконання листа ДПС України, з метою виконання функцій контролю та здійсненню заходів із запобігання і виявлення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, фахівцями підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено аналіз отриманої податкової інформації та доповідною запискою від 29.01.2024 № 371ВН повідомлено заступника керівника ГУ ДПС у Запорізькій області про наявні підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (код ЄДРПОУ 41696968) за адресами об`єктів господарювання у м. Запоріжжі, передбачені пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

30.01.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято наказ «Про проведення фактичної перевірки» № 160-п за період з 20.04.2023 по день закінчення фактичної перевірки, ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (код ЄДРПОУ 41696968) за адресою об`єкта господарювання: м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.208, прим. 75, з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення, за період з 20.04.2023 по день закінчення фактичної перевірки.

Відповідно до наказу оформлені направлення на перевірку від 30.01.2024 №243, №244.

За результатами проведеної перевірки складено та зареєстровано акт фактичної перевірки від 09.02.2024 № 1246/08/01/07/09/41696968, яким встановлено:

1) відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО (фіскальний №3000484181, №3001057542, №3000785571) за період квітень 2023 по січень 2024 розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 6750,60 грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку (серія і номер) (далі МАП), без реквізитів МАП (інформація помісячно зазначена в пп.2.2.20 розділ «Описова частина» акту перевірки).

2) проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій із порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: згідно фіскального чеку №281764 від 20.04.2023 року роздрукованого о 18:10:58 год. на РРО з фіскальним №3000785571 здійснено продаж пляшки горілки «Хортиця срібна прохолода» 40 % за ціною 48,10 грн з порушенням найменування реалізуємого товару без зазначення об`єму реалізуємої пляшки напою.

На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 05.03.2024 №00025860709 на суму 15195,95 грн.

Згідно розрахунку фінансових санкцій розмір фінансової санкції 15195,95 грн визначений як:

- порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за порушення вчинене вперше: 59,90 грн х 100 % = 59,90 грн;

- порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення: 6690,70 грн х 150% = 10036,05 грн;

- порушення п.11 ст. 3 Закону №265/95-ВР - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 5100 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Вказані висновки також наведені у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року по справі №520/8648/18.

Судом встановлено, що фактична перевірка позивача відповідно до наказу від 30.01.2024 №160-п призначена на підставі п.п. 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

У матеріалах справи міститься доповідна записка від 29.01.2024 №371вн про наявні підстави відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України для проведення фактичної перевірки TOB «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 41696968), листами ДПС України від 13.12.2023 №31363/99-00-07-04-02-07, від 15.05.2023 №10930/7/99-00-07-04-02-07 повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно суб`єктів господарювання, згідно додатку.

Таким чином, суд зазначає, що податковим органом, у наказі про призначення перевірки, викладена належна підстава проведення перевірки - п.п. 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тобто, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно з п.80.5 ст.80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно з п.п.80.9-80.10 ст.80 ПК України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що до початку проведення фактичної перевірки, працівниками контролюючого пред`явлено представнику позивача службові посвідчення та направлення на перевірку, що підтверджується підписом у відповідних направленнях представника позивача.

Таким чином, судом не встановлено порушення контролюючим органом процедури призначення та початку фактичної перевірки, таких обставин не викладено і позивачем.

Щодо суті виявлених порушень, які стали підставою для застосування спірних штрафних санкцій.

Як зазначено вище, спірні штрафні санкції застосовані за порушення вимог пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України №-265/95-ВР та на підставі пункту 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР.

Відповідно до приписів пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Позиція контролюючого органу полягає в тому, що оскільки в розрахункових документах були відсутні реквізити марок акцизного податку, а також об`єм реалізуємого товару, то такі документи неможливо визнати розрахунковими.

Надаючи оцінку такій позиції відповідача, суд виходить з такого.

Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 року №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/ електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 №500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд погоджується з позицією контролюючого органу про те, що у спірному випадку документи щодо реалізації алкогольних напоїв, не можливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов`язковий реквізит: серія та номер марки акцизного податку на алкогольні напої, об`єм реалізуємої пляшки товару.

Отже, контролюючим органом правильно кваліфіковано вказані обставини, як порушення пункту 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, суд виходить з положень ст.83 ПК України, якою передбачено те, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок №477).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку №477, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

У спірному випадку саме на підставі даних СОД РРО контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про що зазначено в акті перевірки, і реєстр фіскальних чеків щодо реалізації алкогольних напоїв, долучений до матеріалів справи.

Доводи позивача зводяться до, на його думку, неможливості проведення перевірки на підставі даних СОД РРО.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правові висновки у цьому контексті Верховний Суд вже також сформував у постанові від 9 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23.

У цій постанові на підставі аналізу положень пункту 61.1 статті 61, статей 62, 71, 72, 74, 83 ПК України, Закону про РРО, Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 5 серпня 2020 року № 477, Верховний Суд виснував, що «… інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека. Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки».

З урахуванням цих висновків Верховного Суду та наведених позивачем обґрунтовувань відсутні підстави вважати, що відповідач під час проведення фактичної перевірки позивача, не мав правових підстав використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Більш того, у позовній заяві позивач взагалі не обґрунтовує, в чому саме полягає його незгода із виявленими порушеннями в частині встановлення реалізації товарів, по яким розрахункові операції проведені без застосування РРО та в частині проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД, без зазначення повної назви товару та кількісного об`єму тари підакцизного товару для його ідентифікації.

Відтак, суд дійшов висновку, що контролюючим органом доведено наявність порушення позивачем вимог пункту 1, 2, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР та правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій за виявлені порушення.

Щодо правомірності застосування штрафу у розмірі 150% вартості проданих з порушеннями товарів, тобто за повторні порушення, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (ч.1ст.115 ПК України).

Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 по справі № 815/4014/16 зазначив, що Закон №265/95 не містить визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб`єктів господарювання, і не розкриває їх змісту. Проте в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення. Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення. Натомість триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Аналізуючи вказане, Верховний Суд зазначив, що диспозиція пункту 1 частини 1 статті 17 Закону №265/95 визначає, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторно вчиненого є обставина його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом.

Отже, оскільки у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо, розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки правильно визначив повторність порушень, допущених позивачем.

Приписами пункту 11 статті 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Пункт 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару, ціни товару та обліку його кількості.

Порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР підтверджується витягом (скріншотом) з бази даних ДПС України, а саме: фіскальний чек №281764(РРО фіск. №3000785571) від 20.04.2023 (18:10:58 год.) на продаж пляшки горілки «Хортиця срібна прохолода» 40 % за ціною 48,10 грн, ємкість не зазначено.

За дане порушення до позивача застосовано фінансову санкцію на підставі пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100,00 грн).

Відтак відповідач правомірно застосував до позивача штрафну санкцію в розмірі 5100,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тоді як позивачем не спростовано недотримання вимог чинного законодавства при здійсненні розрахункових операцій.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (вул.Червона, буд. 34, м.Запоріжжя, 69010; код ЄДРПОУ 41696968),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663).

Повне судове рішення складено 02.10.2024.

Суддя Б.В. Богатинський