Рішення

від 02.10.2024 по справі 280/6266/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Справа № 280/6266/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області (07400, Броварський р-н, Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 18, ЄДРПОУ 03193637)

про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Повідомлення Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на звернення від 15.04.2024, викладене у Повідомленні від 17.04.2024р. №2725/5.01-12.

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Левадою Є.Л., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 04.07.2024 серія АІ №1649413.

В обґрунтування позову зазначає, що внаслідок збройної агресії на території окремих районів Запорізької області, позивачка була змушена залишити своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та збереження життя своїх неповнолітніх дітей, та перемістилася до Турецької Республіки, де народилася її молодша донька ОСОБА_2 . В квітні 2024 року позивач разом з трьома неповнолітніми дітьми повернулася до України та звернулась до відповідача із заявою та усіма необхідними документами для призначення допомоги при народженні дитини. Втім, 17.04.2024 Управління направило Повідомлення, відповідно до якого позивачу відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини у зв`язку із тим, що відповідна заява була подана пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Вказує, що неможливість своєчасного звернення до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, не може призводити до порушення інтересів її дитини, оскільки у рішенні відповідача про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини не вбачається інших підстав для відмови, окрім пропуску 12- місячного строку для звернення. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

23.07.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволенні позову заперечує та зазначає, що 15.04.2024 позивачка звернулась до Упраління з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, в тому числі і допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги при народженні дитини, оскільки згідно п. 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі - Порядок №1751) допомога при народженні дитини призначається за умови, що зверення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Отже, приймаючи рішення Управління жодним чином не обмежувало інтереси та права дитини, діяло відповідно до норм чинного законодавства. Також звертає увагу суду на те, що заявниця мала можливість у встановлений термін подати заяву онлайн чи звернутися до Управління через офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку. Втім, позивачем, у позовній заяві, належним чином не обґрунтовано, які саме були обмеження, що об`єктивно унеможливили своєчасне звернення до Управління. Таким чином, в діях відповідача відсутні будь-які порушення прав позивача, оскільки встановивши порушення 12-місячного строку після народження дитини та не маючи повноважень поновлювати чи продовжувати цей строк, відповідач не мав іншого законного способу дій, окрім як повідомити позивача про відсутність підстав для призначення допомоги при народженні дитини. Просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дитину - ОСОБА_2 у місті Гіресун, Турецька Республіка.

02.04.2024 ОСОБА_2 видана Довідка про реєстрацію особи громадянином України №61310/36-536-40, про те, що згідно з рішенням Посольства України в Тупецькій Республіці від 02.04.2024 вона набула громадянство України на підставі ч.1 ст. 7 Закону України «Про Громадянство України». Відповідно до законодавства України зазначена особа є громадянином України з ІНФОРМАЦІЯ_1.

У квітні 2024 року позивач повернулась до України, а саме м. Бровари, Київська область, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.04.2024 №3250-5003216780/29612.

15.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, в тому числі і допомоги при народженні дитини.

Згідно з повідомленням Управління №2725/5.01-12 від 17.04.2024 позивачу було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги при народженні дитини у зв`язку із тим, що відповідна заява була подана пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Не погоджуючись з відмовою в призначені та виплаті допомоги при народженні дитини та вважаючи протиправним повідомлення відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов, суд зазначає таке.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-III (далі - Закон №2402-III), Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 01.11.1992 №2811-XII (далі - Закон №2811-XII), Порядком № 1751.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Відповідно до визначення, що міститься в статті 1 Закону №2402-III, охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Частиною першої статті 2 Закону №2402-III передбачено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

В силу вимог частини першої статті 13 Закону №2402-III з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частина перша статті 3 Закону №2811-XII, вказує, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, крім іншого, 2) допомога при народженні дитини, одноразова натуральна допомога "пакунок малюка".

Відповідно до статті 5 цього Закону допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Статтею 6 Закону №2811-XII визначено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Згідно із частинами першою - червертою статті 11 Закону №2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога батькам при народженні дитини призначається без подання документів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини.

Частиною сьомою статті 11 Закону №2811-XII встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", визначаються Порядком №1751.

Пунктом 2 Порядку №1751 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується: громадянам України; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України..

.. Призначення і виплата допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням допомоги сім`ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1302).

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми (далі - заяви з необхідними документами та/або відомостями) приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія)).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

В пункті 11 Порядку №1751 зазначено, що для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Крім того, заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням інформаційно-комунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін`юстом. У разі надходження надісланої з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.

Жінки, які мають задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

У період дії воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини.

Пунктом 12 Порядку №1751 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Отже, вищенаведені норми чинного законодавства визначають, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, і такий строк є присічним.

Суд звертає увагу на те, що ані положеннями Закону №2811-XII, ані нормами Порядку №1751 не передбачено можливість поновлення строку, встановленого для звернення за призначенням допомоги при народження дитини, наведені нормативно-правові акти не містять викладених процедур оцінки певних причин пропуску вказаного строку та визнання їх поважними, не вказують на наявність у відповідного органу, який здійснює призначення допомоги, права досліджувати певні причини пропуску строку, визнавати їх поважними та поновлювати даний строк.

Обов`язковість додержання умови звернення за призначенням допомоги не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини констатована і в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16.

У спірних правовідносинах звернення за призначенням допомоги при народженні дитини відбулось поза межами строку, встановленого ст.11 Закону №2811-XII та п. 12 Порядку № 1751, а тому підстави для призначення відповідного виду допомоги були відсутні.

Таким чином, відповідач, діючи згідно вимог Закону №2811-XII, Порядку №1751, у спірних правовідносинах був позбавлений можливості надання оцінки поважності підстав пропуску позивачем строку звернення за призначенням допомоги при народженні дитини та поновлення даного строку. При цьому відхід від встановлених Законом №2811-XII положень призначення допомоги при народженні дитини шляхом застосування не передбачених законодавством процедур суперечить засаді рівності прав, визначеній статтею 21 Конституції України, адже обмеження в строках звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, передбачені ст. 11 Закону №2811-XII та п. 12 Порядку №1751 для всіх громадян України є однаковими та підлягають застосуванню.

Крім того, наразі законодавцем максимально спрощено процедуру звернення із заявою про призначення допомоги при народженні дитини та надано особам декілька альтернативних способів подання відповідної заяви для отримання належних виплат, у тому числі, з використанням дистанційних механізмів і засобів в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг, Портал Дія), отже перебування позивача за межами України, на яке міститься посилання в позові, не позбавляло позивача можливості своєчасного звернення до Управління з відповідною заявою та документами.

З огляду на викладене, повідомлення Управління №2725/5.01-12 від 17.04.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини, засновано на положеннях законодавства України та є правомірним.

Щодо посилань позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16 та від 16 липня 2020 року у справі №265/4175/16-а, суд зазначає, що фактичні обставини справи, розгляд якої здійснено Верховним Судом, вказують на встановлення судами об`єктивних причин, з яких позивач не мала змоги звернутися до відповідача з відповідною заявою, оскільки всупереч своїй волі змушена була змінювати місце проживання внаслідок тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, народження дитини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, отримання свідоцтва про народження дитини українського зразка на підставі рішення суду, настання чергової вагітності та загрози її переривання, та отримання статусу внутрішньо переміщеної особи.

Водночас, тягар доведення наявності об`єктивних причин, унеможливлюючи своєчасне звернення позивача за призначенням допомоги при народженні дитини, покладено саме на позивача.

У даній справі позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для звернення позивача за призначенням допомоги не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, а ні відповідачу, а ні під час судового розгляду.

Враховуючи відмінність фактичних обставин даної справи та справ №591/610/16, №265/4175/16-а, суд не вбачає підстав для врахування висновків Верховного Суду, які в тому числі опосередковують встановлену наявність об`єктивних причин, з яких особа не мала змоги своєчасно звернутися до органу, на який покладено обов`язок із призначення допомоги.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області (07400, Броварський р-н, Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 18, ЄДРПОУ 03193637) про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 02.10.2024.

Суддя М.О. Семененко