Рішення

від 23.09.2024 по справі 380/4055/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 рокусправа № 380/4055/24 зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Петровської А.М.,

представника позивача Зелінки В.В.,

представника відповідача Мерзи Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоринок" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоринок" код ЄДРПОУ 36742522, місцезнаходження: 82400, Львівська обл., місто Стрий, вул. Ю. Липи, будинок 6 до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 18284/13-01-07-10 від 15.08.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області;

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання валютного законодавства по зовнішньоекономічних експортних контрактах та складено акт від 08.02.2023. Відповідно до акта перевірки встановлено порушення позивачем пунткту 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції". Зазначає, що згідно з оскарженим податковим повідомленням-рішенням пеня до позивача застосована (нарахована) за період з 21.02.2023 по 25.05.2023. Позивач вважає, що відповідач неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки сертифікатом Львівської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини засвідчено про існування форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання завнішньоекономічного контракту у визначений термін.

11.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що перевіркою встановлено порушення пункту 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIIІ за контрактами, а саме: контракт від 27.05.2021 року №АТ 1, дата здійснення експортних операцій 04.06.2021, 12.06.2021 та 02.07.2021 року, укладеного з фірмою нерезидентом «Asia Trade Management FZE (OAE), контракт 26.08.2021 року №AT 4, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE), контракт від 01.09.2021 року №АТ 5, дата здійснення експортної операції 10.09.2021 року укладеного із фірмою-нерезидентом «Asia Trade Management FZE» (OAE). На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2023 року №3545/13-01-07-10, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 493482,74грн. При цьому сертифікат Львівської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, на який посилається позивач, не свідчить про неможливість виконання зобов`язань за контрактом у визначені строки.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 26.02.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 31.05.2024 суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступне.

03.05.2022 між ТОВ «ЕКОРИНОК» (покупець) та «POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» (продавець) (нерезидент країна реєстрації Польща) укладено контракт №01/2022, відповідно до якого продавець продає, покупець купує морожену рибу, де асортимент, якість, кількість, вага та ціна вказується в Інвойсі (Проформі) приготовленому для відвантаження, який є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 1.2.контракту загальна вартість товару складає 500000,00 тисяч євро. На виконання умов згаданого контракту "POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO" (продавець) здійснив поставку товару (риба морожена) згідно з наступними митними деклараціями (далі - МД):

- 12.05.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/032100 на суму 16735,53 євро;

- 01.07.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/048669 на суму 38368,00євро;

- 05.07.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/049547 на суму 39690,30 євро;

- 06.07.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/049993на суму 37904,65 євро;

- 08.07.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/050722 на суму 39988,65 євро;

- 11.07.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/051470 на суму 37586,45 євро;

- 01.08.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/058112 на суму 36880,90 євро;

- 01.08.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/058113 на суму 36993,00 євро;

- 02.08.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/058310 на суму 36854,30 євро;

- 08.08.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/060070 на суму 24513,80 євро;

- 15.08.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/061880 на суму 34868,80 євро;

- 20.08.2022 поставив морожену рибу згідно з МД №UA209170/2022/063515 на суму 40824,16 євро;

- 22.08.2022 поставив морожену рибу згідно МД №UA209170/2022/063757 на суму 15188,16 євро;

- 25.08.2022 поставив морожену рибу згідно МД №UA209170/2022/064968 на суму 14992,25 євро.

Загальна вартість товару становить 496231,35 євро.

За вказаний товар ТОВ «ЕКОРИНОК» (покупець) здійснив оплату за товар: 10.05.2022 на суму 87 685, 53 євро; 16.05.2022 на суму 16 735 53 євро; 20.05.2022 на суму 50 201,97 євро; 03.06.2022 на суму 64 067,35 євро; 10.06.2022 на суму 98 027,30 євро; 01.07.2022 на суму 15375,00 євро; 25.08.2022 на суму 164 284,71 євро.

Загальна сума оплати за поставлений товар становить 496 377,39 євро.

30.08.2022 продавець «POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» повернув надлишково сплачені кошти в сумі 146,04 євро.

В подальшому продавець «POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» мав поставити товар на суму авансового платежу 44 842,40 євро.

Відповідно до пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Строк розрахунків за операцією з імпорту товарів згідно з контрактом № 01/2022 від 03.05.2022, укладеного з «POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» (Республіка Польща) на суму 44 842,40 євро до 21.02.2023.

16.02.2023 ТОВ «ЕКОРИНОК» звернувся з листом № 1602/23 від 16.02.2023 до «POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» про поставку товару, яким ТОВ «ЕКОРИНОК» зазначав, що у випадку недопоставки POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO товару до 21.02.2023, до ТОВ «ЕКОРИНОК» будуть застосовані штрафні санкції в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за контрактом (вартості недопоставленого товару).

16.03.2023 "POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO" надав відповідь, у якій зазначив, що попередньо поставка товару на суму авансового платежу 44 842,40 євро планувалась через Державне підприємство "Морський торговий порт "Чорноморськ" (Україна). Проте, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, поставка товару через Державне підприємство "Морський торговий порт "Чорноморськ" неможлива.

У зв`язку з регулярними ракетними обстрілами зі сторони російської федерації поставка через Державне підприємство "Морський торговий порт "Чорноморськ" (Україна) є небезпечною для життя і здоров`я людей, а також є загроза знищення товару через регулярні ракетні обстріли зі сторони російської федерації.

"POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO" вживає всіх можливих заходів для здійснення своєчасної поставки товару (за авансовим платежем в сумі 44 842,40 євро). Здійснюється пошук доставки товару через вропейські морські порти.

20.04.2023 ТОВ «ЕКОРИНОК» звернувся до POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO з листом- вимогою № 2004/23 від 20.04.2023, у якому вказав, що у зв`язку із порушенням умов Контракту від 03.05.2022 № 01/2022, ТОВ «ЕКОРИНОК» просить вжити термінових заходів щодо поставки товару, або терміново повернути кошти. В іншому випадку, виникне необхідність звернення до Арбітражного суду в Польщі для врегулювання спору.

20.05.2023 ТОВ «ЕКОРИНОК» отримало лист від продавця «POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO», у якому зазначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, і як наслідок морську блокаду з боку росії, значно зросло навантаження на європейські порти, що стало причиною збільшення терміну доставки вантажів.

Згідно з інформаційним листом Дирекції державного морського порту в Клайпеді, великий потік контейнерів у Литовський порт Клайпеда призвели до завантаженості порту, і, як наслідок, до відсутності необхідної кількості технологій для перевантаження контейнерів. Дані обставини зумовлюють збільшення часу доставки та затримку вантажів.

На підставі зазначеного, проінформовано про неможливість доставки частини вантажу на суму 44842,40 EUR у терміни згідно з Контрактом від 03.05.2022 №01/2022 та готовність повернути авансовий платіж.

25.05.2023 згідно з платіжним дорученням продавець «POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» здійснив повернення авансового платежу за непоставлений товар в сумі 44842,50 євро.

01.08.2023 ТОВ «ЕКОРИНОК» отримало Акт Головного управління ДПС у Львівській області № 19579/13-01-07-10/36742522 від 31.07.2023 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОРИНОК» (код 36742522)» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному імпорту контракту від 03.05.2022 №01/2022, дата здійснення авансового платежу 25.08.2022 року, контроль дотримання якого покладено на контролюючі органи (далі Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки інформації Національного банку України про виявлені факти порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 та на виконання статей 12 і 13 Закону №2473-Vlll, про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, станом на 01.03.2023, які надані ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299 (лист ДПС України від 11.04.2023 №7743/7/99-00-07-05-01-07) за контрактом від 03.05.2022 №01/2022 (дата авансового платежу 25.08.2022) встановлено порушення пункту 3 статті 13 Закону №2473-VІІІ та п.21 розділу ІІ Постанови №5 за контрактом від 03.05.2022 №01/2022, укладеного між ТзОВ «ЕКОРИНОК» та «POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» (Польща), в частині несвоєчасного повернення валютних коштів по імпорту в сумі 44842,50 євро.

Відповідно до пункту 5 статті 13 Закону №2473-VІІІ порушення резидентом строку розрахунків, встановленого згідно із згаданою статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми недоодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару. Сума нарахованої пені за порушення строків розрахунків по контракту від 03.05.2022 №01/2022, укладеного між ТОВ «ЕКОРИНОК» та «POL-EXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» (Польща), щодо авансового платежу від 25.08.2022 складає 493482,74 грн.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕКОРИНОК», податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ «ЕКОРИНОК» порушило, визначені Національним банком України граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, в частині несвоєчасного повернення валютних коштів по імпорту в сумі 44842,50 євро.

07.08.2023 за вихідним номером 0708/23 позивач подав заперечення на акт перевірки №19579/13-01-07-10/36742522 від 31.07.2023 року, у якому зазначив, що висновки акту перевірки № 19579/13-01-07-10/36742522 від 31.07.2023 року необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.

11.08.2023 за вихідним №23717/6/13-01-07-10-16 відповідач надав відповідь на заперечення, згідно з якими за результатами розгляду заперечення, постійно діючої комісії з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області вирішила висновок акту перевірки від 31.07.2023 № 19579/13-01-07-10/36742522, а саме: порушення вимог частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473- VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадженого воєнного стану», із змінами та доповненнями, в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту від 03.05.2022 №01/2022, укладеному між ТзОВ «ЕКОРИНОК» та «POLEXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO», (Польща), за авансовим платежем від 25.08.2022 вважати правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а заперечення ТзОВ «ЕКОРИНОК» від 07.08.2023 №0708/23 (вх. ГУ ДПС у Львівській області від 07.08.2023 №46991/6) залишити без задоволення.

15.08.2023 відпровідач прийняв податкове повідомлення рішення № 18284/13-01-07-10, яким до ТОВ «ЕКОРИНОК» застосував штрафні (фінансові) санкції в сумі 493482,74грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням №18284/13-01-07-10 від 15.08.2023, подав скаргу до центрального органу державної виконавчої служби (Державної податкової служби України) від 17.08.2023 №1708/23/1, у якій просив скасувати податкове повідомлення рішення № 18284/13-01-07-10 від 15.08.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі акта позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕКОРИНОК» № 19579/13-01-07-10/36742522 від 31.07.2023 року.

05.09.2023 Державна податкова служба прийняла рішення про продовження строку розгляду скарги за №25903/6/99-00-06-01-02-06 до 21.10.2023 включно.

04 грудня 2023 року в Електронному кабінеті платника податку позивач виявив, що з розділу «Стан розрахунків з бюджетом» податковий борг/заборгованість згідно з рішенням про підтвердження ППР про розгляд скарги по суті №30622/6/99-00-06-01-02- 06 від 13.10.2023р

Позивач 19.12.2023 за вихідним номером 1908/23/1 звернувся із заявою про надання інформації та надання рішення за результатами розгляду скарги від 17.08.2023 №1708/23/1 на податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №18284/13- 01-07-10 від 15.08.2023.

22.01.2024 позивач отримав від відповідача за №1080/6/99-00-06- 02-02-06 відповідь та копію рішення про результати скарги, якою скаргу позивача №1708/23/1 від 17.08.2023 на податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №18284/13-01-07-10 від 15.08.2023 залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення рішення № 18284/13-01-07-10 протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згаданим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 ПК України, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 згаданого Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 згаданого Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 згаданого Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 зазначеного пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України "Про валюту і валютні операції" №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої, шостої, дев`ятої, десятої статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно з пунктом 2 чачтини першої статті 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої-восьмої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України "Про Національний банк України", статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону №2473-VIII, Правління Національного банку України постановою №5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі Положення №5).

Пунктом 1 Положення №5 передбачено, що таке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II Положення №5, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II згаданого Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II згаданого Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Із змісту позовних вимог та характеру спірних відносин вбачається, що суд має з`ясувати правові підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин на території України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не заперечує фактів, викладених в Акті перевірки в частині прострочення граничних строків розрахунків за контрактом.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою згаданої статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої згаданої статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Стаття 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частина перша статті 14 згаданого Закону визначає, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до такого Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5), який набрав чинності з 18.12.2014.

Стаття 6.1 згаданого Регламенту визначає, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Проаналізувавши викладене у сукупності суд зазначає, що Порядком передбачено, що: засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за кожним окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно з нормативно-правовими актами, проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин; Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Для підтвердження належним чином настання форс-мажорних обставин позивач отримав від Львівської торгово-промислової палати сертифікат № 4600-23-2589 від 30.05.2023 про форс-мажорні обставини стосовно дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, за зовнішньоекономічним контрактом від 03.05.2022 №01/2022.

Період дії настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):

- дата настання 21 лютого 2023 року;

- дата закінчення 25 травня 2023 року.

Суд також враховує, що позивач та його контрагент за контрактом не могли уникнути порушення граничних строків його виконання, щодо якого здійснено попередню оплату, оскільки у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану логістичні шляхи були порушені, а на кордонах утворились великі черги. При цьому морський торговельний порт "Чорноморськ", розташований у м.Чорноморськ, Одеської області був заблокований, що змусило контрагента позивача самостійно шукати логістичні шляхи поставки товару європейські морські порти (лист «POLEXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» від 16.03.2023).

З інформаційного листа Державного підприємства "Управління Клайпедського державного морського порту" від 20.05.2023 №UD-9.1.4 вбачається, що у зв`язку з великою кількістю контейнерів у Клайпедському порту з серпня 2022 року по березень 2023 року було подовжено час їх розвантаження на митному складі, а також подовжено терміни завантаження на складі. Ці причини вплинули на продовження термінів навантаження та доставки товару замовнику. На таку обставину посилається «POLEXPORT JAROSLAW ROSZCZENKO» у листі 20.05.2023, повідомляючи позивача про неможливість проведення поставки товару.

Суд відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норм права враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так у постанові від 22.05.2024 у справі № 620/14203/23 Верховний Суд вказав, що положення Закону №2473-VIII не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №520/21174/23.

Отже, враховуючи у сукупності зазначені докази, суд дійшов висновку, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною, яка безпосередньо вплинула на можливість виконання позивачем валютного законодавства у періоді, що перевірявся.

У зв`язку з цим, аргументи відповідача про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання є безпідставними.

Суд також відхиляє аргументи відповідача про ненадання до перевірки висновку про продовження термінів розрахунку за контрактом, а також відсутність звернення позивача до до суду про стягнення з нерезидента заборгованості, оскільки з аналізу змісту норм частин четвертої, шостої і сьомої статті 13 Закону №2473-VIII слідує, що застосування указаних норм здійснюється незалежно одна від одної. Більше того, їх одночасне застосування суперечитиме змісту інституту форс-мажору, який передбачає, що настання чи виникнення обставин непереборної сили звільняє сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань. Натомість, позовно-претензійна робота має на меті саме спонукання винуватої сторони до виконання зобов`язання або ж отримання справедливої сатисфакції за невиконання або неналежне виконання останнього. У свою чергу, надання висновку Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів як не звільняє особу від відповідальності, так і не покладає таку відповідальність на неї; відповідний висновок надає можливість за відповідних обставин виконати розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів в інші, більш граничні строки.

З урахуванням викладеного, суд висновує про протиправність оскарженого рішення відповідача, у зв`язку з чим таке необхідно скасувати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 7402,24 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоринок" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №18284/13-01-07-10 від 15.08.2023року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ ВП 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоринок" код ЄДРПОУ 36742522, місцезнаходження: 82400, Львівська обл., місто Стрий, вул. Ю. Липи, будинок 6 судовий збір у розмірі 7402 (сім тисяч чотириста дві)грн 24 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 30 вересня 2024 року.

Суддя Гулик Андрій Григорович