Рішення

від 02.10.2024 по справі 380/10977/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 рокусправа № 380/10977/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аванхом

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Аванхом, в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900302/2 від 15.04.2024; визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2024/001256.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій третій статті 53 Митного кодексу України не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар: надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій третій статті 53 Митного кодексу України не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар: надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час розгляду документів виявлено наступне: у п. 4.2 контракту CFA16112021 від 16.11.2021 зазначено, що інвойс формується на підставі замовлення. А також у пакувальному листі в умовах оплати вказано, що плата здійснюється на підставі замовлень. Проте декларантом замовлення до митного оформлення не подано. Надані платіжні доручення №167 та №190 містять посилання тільки на контракт та не містять відбитків чи підписів банку, що в свою чергу не дає можливості перевірити чи вони проведені банком. Договір-заявка на перевезення від 04.04.2024 №04/04/24/1 неналежний, оскільки не містить печатки та підпису однієї зі сторін. Договором на транспортно-експедиторські послуги від 16.11.2022 №161122-207 передбачена оплата за надані послуги протягом 4 календарних днів з моменту виставлення експедитором рахунку. Рахунок виставлений 08.04.2024, однак, з урахуванням встановленого терміну оплати декларантом не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури. Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

16 листопада 2021 року між ТзОВ Аванхом» (покупець) та Компанією Createfun Industrial Development Co., Limited (продавець) укладено договір поставки - контракт № CFA16112021.

04.04.2024 між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ «Аванхом» (замовник) укладено договір-заявку №04/04/24/1 про надання транспортних послуг.

З метою митного оформлення товару 11.04.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію №24UA209170029893U1 на товар: батути садові HOMART для дітей із захисною сіткою, моделі (діаметр): 8 футів з внутрішньою сіткою та драбиною 65 шт.; 10 футів з внутрішньою сіткою та драбиною 20 шт.; 6 футів із зовнішньою сіткою та драбиною 40 шт.; 8 футів із зовнішньою сіткою та драбиною 235 шт.; 10 футів із зовнішньою сіткою та драбиною 125 шт.; 140 см з сіткою 50 штук. За ціною 2,5932 дол. США за кг, на умовах поставки FOBNingbo.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом для митного оформлення товару подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 05.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 231004SOUKR-003-C1783 від 05.01.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) 0404202-2 від 05.04.2024; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) C24MA2KJLGK50004 від 29.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 190 від 03.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 167 від 05.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1483 від 08.04.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 11.04.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів CFA16112021 від 16.11.2021; договір про надання послуг митного брокера 16/06/2020 від 16.06.2020; договір (контракт) про перевезення 04/04/24/1 від 04.04.2024; - договір (контракт) про перевезення 161122-207 від 16.11.2022; інші некласифіковані документи - перепустка в ЗМК Е-227187 від 11.04.2024; інші некласифіковані документи лист №1/15/04/2024 від 15.04.2024; копія митної декларації країни відправлення 310420240549984721 від 06.01.2024; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA209170029893U1 від 11.04.2024.

При поданні декларації позивач визначив митну вартість товару відповідно до основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору (контракту).

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, митним органом винесена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001256 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2024/900302/2 від 15.04.2024, яким митну вартість товару визначено за резервним (6) методом.

Рішення про коригування митної вартості товарів мотивовано наступним: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості... Під час розгляду документів було виявлено наступне: у п. 4.2 контракту CFA16112021 від 16.11.2021 року зазначено, що інвойс формується на підставі замовлення. А також в пакувальному листі в умовах оплати вказано, що плата здійснюється на підставі замовлень. Проте декларантом замовлення до митного оформлення не подано. Надані платіжні доручення № 167 та 190 містять посилання тільки на контракт та не містять відбитків чи підписів банку, що в свою чергу не дає можливості перевірити чи вони проведені банком. Договір-заявка на перевезення від 04.04.2024 №04/04/24/1 є неналежний, оскільки не містить печатки та підпису однієї з сторін. Договором на транспортно-експедиторські послуги від 16.11.2022 № 161122-207 передбачена оплата за надані послуги протягом 4 календарних днів з моменту виставлення експедитором рахунку. Рахунок виставлений 08.04.2024, однак з урахування встановленого терміну оплати декларантом не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури... Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209170/2024/20909 від 13.03.2024. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось".

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: …Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач 11.04.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170029893U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеному у митній декларації.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.

На обгрунтування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості митний орган вказав наступне: «у п. 4.2 контракту CFA16112021 від 16.11.2021 року зазначено, що інвойс формується на підставі замовлення. А також в пакувальному листі в умовах оплати вказано, що оплата здійснюється на підставі замовлень. Проте декларантом замовлення до митного оформлення не подано.»

На вказані аргументи відповідача суд зазначає, що замовлення (заявка) до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє товариство. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.

У ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 п. 4.2 контракту CFA16112021 від 16.11.2021 замовлення буде вважатись прийнятим продавцем, якщо той виставить покупцю інвойс.

Таким чином, згідно контракту саме інвойс підтверджує умови, що стосуються найменування кількості та ціни за одиницю продукту, а також інших відомостей про будь-яке індивідуальне замовлення цього продукту і такий документ є остаточним підтвердженням наміру здійснити покупку товару.

Позивач вказав, що декларант надав на сформовану митним органом вимогу про надання додаткових документів, замовлення від 05.10.2023. Згідно долученої до матеріалів справи відповіді №7.4-2/15-02/13/14150 від 17.05.2024 митний орган не обгрунтував не врахування такого документа позивача.

В оскаржуваному рішенні відповідач також зауважив, що надані платіжні доручення № 167 та №190 містять посилання тільки на контракт та не містять відбитків чи підписів банку, що в свою чергу не дає можливості перевірити чи вони проведені банком.

Як вказав позивач до митного органу на запит про надання додаткових документів було подано платіжні доручення №190 від 03.01.2024 та №167 від 05.10.2023, що містили відмітки та підписи від банку.

Згідно відповіді Львівської митниці від 17.05.2024 надані платіжні доручення не враховані, оскільки у них вказано лише посилання на контракт № CFA16112021 від 16.11.2021.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980 сформував наступний правовий висновок: "чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі. Отже, відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару".

Так як вищевказані платіжні доручення містили посилання на укладений позивачем та його контрагентом контракт, на виконання якого здійснювалась оплата, відповідач неправомірно не прийняв їх до уваги.

Щодо зауважень відповідача в оскаржуваному рішенні до договору-заявки на перевезення від 04.04.2024 №04/04/24/1 з покликанням на відсутність печатки та підпису однієї з сторін, то на запит відповідача позивач надав такий договір-заявку з підписами сторін, що відповідач не спростував.

Окрім того, фактичні обставини щодо перевезення товару підтверджуються іншими документами, які надавались до митного оформлення.

Так, на підтвердження перевезення товару у рамках досліджуваної поставки позивач надав: автотранспортну накладну (Road consignment note) 0404202-2 від 05.04.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 11.04.2024, рахунок на оплату № 1483 від 08 квітня 2024 р.

Також позивач подав банківський платіжний документ про оплату транспортно-експедиторських послуг №943 від 17.04.2024.

Існування формальних порушень умов розрахунків, за яких сторони зовнішньоекономічного контракту не мають одна до одної претензій, не впливає на числові значення складових митної вартості товарів.

Надані документи стосуються саме цієї партії товару та містять всі відомості, які дають змогу пересвідчитись у правильності визначеного числового значення складових митної вартості.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Перевіряючи оскаржуване рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слід визнати протиправними та скасувати.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №15/29-04/24 від 29.04.2024, рахунок-фактуру №17\13 від 13.05.2024, відповідно до якого сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 25000,00 грн, а також відповідну квитанцію (платіжну інструкцію №999 від 20.05.2024) про сплату вказаної суми.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.

Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом цієї справи у розмірі 3000,00 грн.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900302/2 від 15.04.2024.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2024/001256 від 15.01.2024 Львівської митниці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аванхом (адреса: 81300, Львівська обл., Мостиський р-н., м. Мостиська, вул. Міцкевича, буд. 17-а, кв. 2, ЄДРПОУ: 43580497) 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аванхом (адреса: 81300, Львівська обл., Мостиський р-н., м. Мостиська, вул. Міцкевича, буд. 17-а, кв. 2, ЄДРПОУ: 43580497) в сумі 3418 (три тисячі чотириста вісімнадцять) грн.72 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна