Рішення

від 01.10.2024 по справі 420/37200/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/37200/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Белста» (далі - позивач, ТОВ «Белста») до Одеської митниці (далі відповідач, Митниця), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2023/000075 від 17.10.2023 року.

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 року.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що ТОВ «Белста» є українським виробником взуття та з 2018 року співпрацює з контрагентом - компанією «Yiwu Karma Import Export Co. Ltd» (Китайська Народна Республіка) згідно контракту № 8 від 14 червня 2018 року, отримуючи регулярно тканину для його виробництва. 17 жовтня 2023 року ТОВ «Белста» в черговий раз отримала від компанії «Yiwu Karma Import Export Co. Ltd» (Китайська Народна Республіка) товар та подало електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №23UA500220001611U0 до ВМО №4 м/п «Білгород - Дністровський». Під час декларування товарів, позивачем було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації товару. 17 жовтня 2023 року, в процесі проведення митних консультацій, позивач отримав від митниці повідомлення, у якому відповідач посилається на так звані розбіжності, які нібито впливають на митну вартість Товару, зазначену у митній декларації ІМ 40 ДЕ №23UA500220001611U0 та міститься зобов`язання надати до митниці додаткові документи. У відповідь на дане повідомлення ТОВ «Белста» підготувала лист - пояснення № 576 від 18.10.2023 року та запитуваний пакет документів, який в той же день було надано митниці для ознайомлення, а саме: прайс - лист (комерційна пропозиція) від 12.07.2023 (додається), довідка про ціну № 0664-inf від 18.10.2023 від суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Експоцентр Одеса» (додається), виписка з бухгалтерської документації від 01.08.2023 року (додається), виписка з бухгалтерської документації від 24.08.2023 року (додається). Однак, не дивлячись на подання позивачем повного пакету документів передбачених митним кодексом України, відповідачем було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000075 та відповідно рішення про коригування митної вартості товарів за другим методом за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів № UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 року. В свою чергу, ТОВ «Белста» категорично не погоджується з даним рішенням митниці, вважає його безпідставним та упередженим, оскільки не містить передбачених законодавством відомостей про підстави не визнання заявленої митної вартості, зокрема, в рішенні у графі 33 взагалі не міститься обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. Обставини на які вказує відповідач про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і відповідно до Митного кодексу не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Вищезазначеним рішенням відповідача про коригування митної вартості митна вартість товару була необґрунтовано збільшена з заявлених декларантом сум з 5,0376 доларів США за 1 кг., до 8,1000 доларів США за 1 кг. Вищевказані обставини змусили позивача звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

24.01.2024 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 23UA500220001611U0 від 17.10.2023, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «БЕЛСТА». Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) 23UA500220001611U0 від 17.10.2023 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД. Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для її підтвердження, встановлено, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Проте, наданими декларантом позивача додатковими документами встановлені розбіжності усунені не були. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500220001611U0 від 17.10.2023 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У зв`язку з наявною інформацією щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами відповідно до статей 59,60 МКУ, було можливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Отже, у відношенні товарів застосовано метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2а). Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000075 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на вказане, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного та рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

26.01.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на відзив, в якій зазначає, що у відзиві на позов митниця не спростувала твердження позивача щодо відсутності розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, при поданні документів до митного оформлення. Додатково вказує, що з аналізу змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, однією із підстав для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому зауважує, що Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Відповідно до документів, що містяться у справі та надавалися на час митного оформлення, дані щодо загальної вартості, кількості та ваги імпортованого позивачем товару є однаковими як в інвойсі від 16 серпня 2023 року № YK230816A, так і в інших наданих для митного оформлення товару документів. Відповідач фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару, які є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.01.2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Цією ж ухвалою зобов`язано Одеську митницю разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, у тому числі, але ні виключно, МД на підставі яких скоригована митна вартість товарів, та документи, додані декларантом до митної декларації .

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін, яке обґрунтовано віднесенням даної справи до категорії справ, яка містить можливий розмір матеріальних збитків на суму 317 485,57 грн., а тому вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи з наданням можливості у судовому засіданні надати усні пояснення по суті спору, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. ( частина 3 ст. 257 КАС України).

Натомість, у клопотанні про розгляд справи з викликом сторін представником відповідача не наведено переконливих доводів, з яких вбачалось би необхідність вирішення вказаного питання, а доводи, на які представник посилається у клопотанні є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, суд зауважує, що предметом оскарження у даній справі є рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів, а не рішення суб`єкта владних повноважень, яким визначена сума грошових зобов`язань, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про її стягнення.

Окрім того, відповідач не обґрунтовує надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту та негативні наслідки.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не позбавлений права викласти свої міркування та заперечення у додаткових письмових поясненнях та надати додаткові докази по справі, тобто не позбавлений прав, передбачених ст. 44 КАС України.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена необхідність продовження розгляду справи з викликом сторін, тому дане клопотання є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

З огляду на вказане справа розглядається судом в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

14.06.2018 року між компанією «Yiwu Karma Import Export Co.,Ltd» (Китайська Народна Республіка) (Продавець) та ТОВ «Белста» (Покупець, Україна) укладено Контракт № 8, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Товар, в асортименті, об`ємі і кількості, вказаних у письмовій заявці або проформі-інвойсу та інвойсі. Інвойс є невід`ємною частиною даного Контракту, а Покупець зобов`язується сплатити грошові кошти за Товар та прийняти Товари на підставі умов, узгоджених Сторонами в даному Контракті. ( пункт 1.1. контракту)

Продавець поставляє Товар на умовах FOB (ІНКОТЕРМС-2010) Франко борт - Ningbo Port (Shanghai Port) Китайська Народна Республіка з подальшим ввезенням Товару на територію України. ( пункт 4.1. контракту) ( а.с. 31-38)

01 травня 2023 року між компанією «Yiwu Karma Import Export Co.,Ltd» (Китайська Народна Республіка) (Продавець) та ТОВ «Белста» (Покупець, Україна) укладено Додаткову угоду №18 до Контракту № 8 від 14 червня 2018 року, якою викладено у новій редакції пункт 3.3. розділу ІІІ « Ціна і оплата» контракту « Оплата за Товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється Покупцем на підставі проформа інвойсу Продавця в доларах США прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі 30% передоплати, та 70% після отримання Покупцем від Продавця Коносаменту в електронному вигляді, але не пізніше 10 днів з моменту отримання останнього. А також, Покупець має право здійснити оплату за Товар у розмірі 70% на підставі виставленого Продавцем проформи інвойсу чи інвойсу без отримання Коносаменту. В цьому разі Коносамент повинен бути відправлений Покупцеві на протязі 10 днів з моменту отримання Продавцем оплати. ( а.с. 57)

Відповідно до умов вказаного контракту на умовах постави FOB - Нінгбо (КНР) на митну територію України ввезено товар, а саме,

- товар № 1 - хутро штучне: полотно з наклеєним на нього синтетичним ворсом(100% поліефір),що імітує натуральне хутро різного кольору, виготовлене методом нанесення текстильних волокон на основу, попередньо змащену клеєм, в рулонах завширшки- 160см:арт. RX C-3- 50,2м,арт. RX C-4- 49м,арт. RX C-6- 50,6м,арт. 075 C-4- 303,4м,арт. 076 C-44- 244,5м,арт. 076 C-54- 234,3м,арт. 076 C- 58- 660,1м,арт. 076 C-174- 440,4м,арт. 076 C-160- 646,1м,арт. 076 C-211- 2560,4м,арт. 076 C-146- 1842,3м,арт. 076 C-148- 187,3м,арт. 076 C- 171- 364,5м,арт. 076 C-6- 1791,6м,арт. 076 C-26- 1711,3м,арт. 071 BB- 2466м.Використовується,як сировина у власному виробництві верха взуття. Виробник Yiwu Karma Import Export Co.,LTD. Торгівельна марка Textile International.

- товар № 2 - пневматична машина нанесення штампу, модель ZY-819H2- 1шт.Нова, призначена для гарячого тиснення фольги на текстильні матеріали, використовується у виробництві взуття. Потужність 700Вт,швидкість 10-50 тиснень в хвилину, температура 300гр.С,робоча площина 210х180мм, робоча товщина поверхні 0-150мм. Фарбувальна стрічка надівається на валик і просувається по транспортеру, штампувальна голівка(матриця)нагрівається та опускається натисненням педалі, в результаті чого отримується відтиск на тканині. Використовується у власному виробництві кімнатного взуття. Торгівельна марка ZONESUN. Виробник ZONESUN TECHNOLOGY LIMITED

- товар № 3 - промислова швейна машина, не автоматична: модель SR-CFJ 168 -1шт.Машина човникового стібка,1-гольчата,нова-2023 року випуску, напруга 220в, потужність 0,75кВт,з нижнім транспортом, верхньою синхронною зубчатою лапкою та голковим транспортером. Призначені для зшивання устілки до верху взуття. Довжина стібка 0,1 - 8,0мм, максимальна товщина шиття -8мм, тип стібка - човниковий, механізм подачі - крокова прижимна лапка, товщина матеріла для зшивання до 7,0мм. Обладнання використовується у власному виробництві взуття. Торгівельна марка Industrial. Виробник Industrial Sewing Machine.

- товар № 4 - ворсова тканина з пофарбованим основним розрізаним утоковим ворсом різних кольорів, яка виготовлена з поліефірних 75% та поліамідних 25% синтетичних волокон, ширина рулону-1,5м,без покриття, без просочення:арт.3051 C¬1- 546м,арт.3051 C-3- 646м,арт.3051 C-4- 694м,арт.3051 C-6- 561м,арт.3051 C-7- 561м,арт.3051 C-8- 513м.Використовуються як сировина у власному виробництві взуття. Виробник Yiwu Karma Import Export Co.,LTD. Торгівельна марка Textile International.

- товар № 5 - основов`язане трикотажне полотно (арт.202 C-300) -1126,5м, не мереживне, виготовлене з синтетичних поліефірних ниток/волокон(100%) різних кольорів, без ворсу. Просочення, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє. Поверхнева щільність- 210+/-1/ м2.Використовується як сировина у власному виробництві взуття.

- товар № 6 - поперечнов`язане трикотажне полотно, виготовлене з синтетичних поліефірних ниток/волокон(100%)різних кольорів, без ворсу:арт.194 С-1- 1049,4 м,арт. І IY GREEN-600,5м,арт.№ GRAY-616,2м,арт.№ BLUE- 491,9м. Просочення, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє. Поверхнева щільність- 460+/-1/м2. Використовується як сировина у власному виробництві взуття.

- товар № 7 - поперечнов`язане трикотажне, пофарбоване полотно: арт. 3048 С-106-395м, арт.3048 C-211-786м,арт.3048 C-173-359м,арт.3048 C-170-511,1м,арт.3048 C-145- 372м,арт.3048 C-150- 780м,арт.3048 C-213- 387м,арт.Л C-27- 63,4м,артЛ C-31- 60,5м,арт.Л C-19- 56,1м. Виготовлене з синтетичних поліефірних ниток (97,5+/-0,3%) та еластомірних поліуретанових ниток (2,5%+/- 0,3%). Просочення, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє. Поверхнева щільність- 299+/-1/м2. Використовується як сировина у власному виробництві взуття.

17.10.2023 року декларантом ТОВ «Белста» до ВМО №4 м/п «Білгород - Дністровський» була подана митна декларація (МД) № 23UA500220001611U0 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, і обраний метод її визначення, а саме, за ціною контракту. (а.с. 59)

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом позивача були подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема, -пакувальний лист (Packing list) Б.н. від 16.08.2023;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) № АК230712 від 12.07.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № YK230816A від 16.08.2023;

- коносамент (Bill of lading) № ME0823085137 від 22.08.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8559 від 12.10.2023;

- супровідний документ T (Dispatch note model T) № 23ROCT190000672945 від 12.10.2023;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23C3307Y0220/00004R від 17.08.2023;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) № YK230816A від 16.08.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 402 від 31.07.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 409 від 24.08.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 38 від 28.08.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1210-01 від 12.10.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 17 від 01.12.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 8 від 14.06.2018;

- договір (контракт) про перевезення № 150721 від 15.07.2021;

- інші некласифіковані документи (Довідка про склад товару) № 1 від 16.08.2023;

-копія митної декларації країни відправлення № 398620061452561862 від 16.08.2023.

Надання вказаних документів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2023/000075 від 17.10.2023 року ( а.с. 120)

В свою чергу, на електронну адресу декларанта надійшло повідомлення, в якому митний орган повідомив, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язав протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1)Каталоги, прейскурант (прайс-лист) виробника товару; 2) Сертифікат якості товару, який передбачений пунктом 5.4 договору від 14.06.2018 № 8; 3) Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів №1 даної МД, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4).Оплата транспортних витрат оцінювальних товарів; 5).Виписку з бухгалтерської документації..

18.10.2023 року ТОВ «Белста» надіслано до митного органу лист - пояснення № 576, яким надано запитуваний пакет документів, а саме: прайс - лист (комерційна пропозиція) від 12.07.2023 (додається), довідка про ціну № 0664-inf від 18.10.2023 від суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Експоцентр Одеса», виписка з бухгалтерської документації від 01.08.2023 року, виписка з бухгалтерської документації від 24.08.2023 року, а також повідомлено, що інших документів, які підтверджують митну вартість товару, надано не буде. (а.с.104)

Відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ та внаслідок не усунення встановлених розбіжностей та підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, Одеською митницею прийнято рішення № UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 про коригування митної вартості товарів, застосувавши при визначенні митної вартості другорядний ( резервний) метод « 2 а».( а.с. 122-123, )

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, Одеською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000075 ( а.с. 120-121)

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 23UA500220001628U9 від 19.10.2023 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 317 485,57 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи рішення відповідача рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема

- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);

- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України)

- у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України)

- перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);

- забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ( частина п`ята - шоста статті 53 МК України);

- митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 54 МК України);

- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);

- рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);

- у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);

- протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);

- визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України)

- у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України).

- метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України)

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ( частини четверта - п`ята статті 58 МК України).

VI. Оцінка суду.

З аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

При цьому, наведені приписи МК України надають митному органу право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо вищевказаного, то Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу суду, а саме, постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Предметом оскарження у даній справі є рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято у зв`язку з не поданням декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, та не спростуванням у додатково поданих документах розбіжностей.

Вказаний висновок митного органу ґрунтується на обставинах, викладених у пункті 33 оскаржуваного рішення № UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 року, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною контракту.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості зауважень митного органу до змісту на поданих позивачем разом із митною декларацією від 17.10.2023 № 23UA500220001611U0 документів, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

В оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що фактурна вартість товару складає 78009,65 дол. США, складові митної вартості нарахування до ціни договору складає 276167,73 грн. ( а.с. 122)

Щодо тверджень відповідача стосовно різниці в сумі 8 790,35 дол США згідно наданих платіжних документа про оплату товару від 31.07.2023 № 402 на суму 2 6040 дол США та від 24.08.2023 № 409 на суму 51 969,65 дол США, загальна суму оплати складає 78 009,65 дол США., та згідно контракту від 14.06.2018 №8 та проформа-інвойсу від 12.07.2023 № АК230712 сума складає на рівні 86 800 дол США.

За поясненнями позивача, то при замовленні великої кількості Товару, кількість якої не можливо відразу прорахувати контрагентом виставляється попередній рахунок (проформа-інвойс) по якому здійснюється передоплата, у даному випадку 30%, після того, як буде загружено точну кількість Товару, контрагент виставляє рахунок (інвойс) із підсумковою вартістю, у даному випадку 70% оплачується від суми рахунку (інвойсу). При цьому, звертає увагу на різницю ваги товару у проформі-інвойсу (28000 пог/м) та інвойсі (24779,6 пог/м), а також у проформі в примітках написано, що точна кількість і ціна товару вказується в комерційному інвойсі.

Як зазначалось вище, за умовами Контракту № 8 від 14 червня 2018 року, в редакції Додаткової угоди №18 від 01 травня 2023 року, оплата за Товар здійснюється Покупцем на підставі проформа інвойсу Продавця у розмірі 30% передоплати, та 70% після отримання Покупцем від Продавця Коносаменту в електронному вигляді.

Відповідно до наявних у справі документів, компанією-продавцем «Yiwu Karma Import Export Co. Ltd» (Китайська Народна Республіка) було виставлено ТОВ «Белста» Проформу - Інвойс № AK230712 від 12 липня 2023 року за текстильну тканину на суму 86 800,00 грн., у примітках якого вказано щодо приблизної кількості, суми, ціни товару, точна кількість ціни та суми вказується в комерційному інвойсі. ( а.с. 40)

01.08.2023 року ТОВ «Белста» cплачена передплата на суму 26 040,00 долара США згідно Проформи - інвойсу № AK 230712, що підтверджується платіжною інструкцією № 402 від 31.07.2023 року ( а.с. 50)

16 серпня 2023 року компанією-продавцем «Yiwu Karma Import Export Co. Ltd» (Китайська Народна Республіка) було виставлено ТОВ «Белста» Комерційний Інвойс № YK230816A за напівавтоматичну машину для гарячого тиснення фольгою, кеттельна машина для взуття, тканина зі штучного хутра, трикотажне та тканинне текстильне полотно на суму 78009,65 дол.США.

24 серпня 2023 року ТОВ «Белста» сплачена передплата на суму 51 969,65 дол. США згідно Інвойсі № YK230816A від 16.08.2023 р., що підтверджується платіжною інструкцією № 409 від 24.08.2023 року. ( а.с. 56)

Таким чином, на думку суду, задекларована позивачем фактурна вартість товару 78009,65 дол. США відповідає умовам Контракту № 8 від 14 червня 2018 року, в редакції Додаткової угоди №18 від 01 травня 2023 року, комерційному інвойсу компанії-продавця «Yiwu Karma Import Export Co. Ltd» (Китайська Народна Республіка) № YK230816A від 16.08.2023 р. на суму 78009,65 дол. США, а також платіжним інструкціям ТОВ «Белста» щодо сплати товару на суму 78009,65 дол. США, а тому не вбачає наявність підстав для розбіжностей числових значень щодо фактурної вартості товару.

Щодо тверджень відповідача в частині порушення п.3.3 контракту від 14.06.2018 № 8, яким передбачено 30 % передоплати від суми наведеної у проформі- інвойсу та 70 % ціна після отримання покупцем від продавця коносаменту в електронному вигляді, але не пізніше ніж 10 днів з моменту отримання останнього, оскільки за результатами проведеного аналізу було сплачено 30 % від суми, яка наведена в проформі-інвойсі від 12.07.2023 № АК230712 та оплата у розмірі 51 969,65 дол США, відповідно до рахунку від 31.07.2023 № 402, тільки не відомо 70% від якого документу.

Суд наголошує на тому, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 та постанові від 12.03.2019 у справі №803/3649/15.

За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 29 липня 2020 року по справі № 420/1709/19 (провадження № К/9901/34107/19) у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються.….»

До того ж, розбіжності у способі оплати за поточну поставку на умовах передоплати у розмірі 30% та 70% після отримання Покупцем від Продавця Коносаменту в електронному вигляді не впливають на правильність визначення митної вартості товару та не можуть бути однією з підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Щодо твердження митниці стосовно того, що надано рахунок на оплату від 28.08.2023 № 38 та договір транспортно-експедиторського обслуговування від 15,07.2021 № 150721 між ТОВ «Белста» та ФОП ОСОБА_1 , в коносаменті від 22.08.2023 № МЕ0823085137 виступає інше підприємство перевізником.

Як вбачається з умов пункту 4.1. зовнішньоекономічного контракту від 14.06.2018 № 8 поставка товару здійснюється на умовах FOB - Нінгбо (КНР) відповідно до Інкотермс- 2010.

Умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Судом з`ясовано, а відповідачем не заперечується, що на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування позивачем були надані, серед іншого, договір від 15.07.2021 № 150721 транспортно-експедиторського обслуговування, укладений між ТОВ «Белста»( Замовник) та ФОП ОСОБА_1 ( Експедитор), за умовами якого Замовник доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Замовника транспортно-експедиторського обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Замовнику за згодою Сторін. ( пункт 1.1. договору). Пунктом 2.1.1. цього договору передбачено, що Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення його вантажів на умовах, письмово узгоджених Сторонами, а також надавати інші послуги Замовнику за письмовим погодженням Сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за Договором, укладати від свого імені та за письмовим погодженням Замовника та за рахунок Замовника договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та іншими організаціями. Документом, що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями є транспортний документ (накладна) - коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR, ТТ). ( а.с. 87-97)

Тобто, умовами даного договору на Експедитора- ФОП ОСОБА_1 покладено обов`язок щодо укладання від свого імені та за письмовим погодженням Замовника та за рахунок Замовника договори з транспортними організаціями на перевезення вантажів Замовника - ТОВ «Белста», що підтверджується є транспортним документом (накладна) - коносамент (B/L).

Коносамент (Bill of Lading) документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Відтак, надання позивачем до митного органу коносаменту від 22.08.2023 № МЕ0823085137 підтверджує перевезення товару ТОВ «Белста» морським транспортом з пункту завантаження - Нінгбо (КНР) до місця доставки Констанца (Румунія), яке було організовано Експедитором- ФОП ОСОБА_1 на виконання обов`язків, визначених вказаним договором від 15.07.2021 № 150721 транспортно-експедиторського обслуговування.

Оскільки за умовами вказаного договору Експедитор оплачує вартість послуг з перевезення товару з подальшим його відшкодуванням ТОВ «Белста», відповідно наданий позивачем рахунок на оплату від 28.08.2023 № 38 був складений Експедитором- ФОП ОСОБА_1 .

Щодо тверджень відповідача в частині не надання позивачем відповідних документів на підтвердження оплати за перевозку товару в порту призначення доставки товару, як це передбачено в коносаменті від 22.08.2023 № МЕ0823085137.

Суд зауважує, що з наявного у справі коносаменту від 22.08.2023 № МЕ0823085137, перекладеного на українську мову, не вбачаються умови оплати за перевозку товару в порту призначення доставки товару.

При цьому, за умовами пункту 4.2.3 договору від 15.07.2021 № 150721 транспортно-експедиторського обслуговування, укладеного між ТОВ «Белста»( Замовник) та ФОП ОСОБА_1 ( Експедитор), за організацію ТЕО Замовник оплачує наступні платежі, у такому порядку, зокрема, погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) і супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський збір і т.д.), проводяться протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку Експедитором, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці, за наявності вантажу в порту призначення і документів, шо підтверджують доставку вантажу, але до виходу контейнерів з порту. Під документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента з печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борту судна в порту призначення.

Натомість, позивачем надано до митного органу рахунок ФОП ОСОБА_1 від 28.08.2023 № 38 на оплату ТЕО за маршрутом Нінгбо (КНР) Галац-Джурджулешти-Рені (Україна) на суму 276 167,73 грн.

В оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що вартість транспортних витрат, доданих до митної вартості товару, складає 276 167,73 грн.

Оплата задекларованої позивачем вартості транспортних послуг підтверджується платіжними інструкціями від 06.09.2023 р. за № 13094 на суму 50 000,00 грн. за ТЕО згідно рахунку ФОП ОСОБА_1 від 28.08.2023 № 38 та від 07.09.2023 року № 13130 на суму 251 728,79 грн. за ТЕО згідно рахунку ФОП ОСОБА_1 від 28.08.2023 № 38. ( а.с.82-83)

Відтак, вказаним спростовуються сумніви митного органу щодо документального підтвердження числового значення транспортних витрат (276 167,73 грн.).

Щодо зауважень відповідача в частині не надання позивачем до митного оформлення документів з даними щодо витрат на транспортування, як складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, покликаючись на ч. 2 ст. 53 МКУ та наказ МФУ від 24.05.2012 № 599, якими передбачено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

За положеннями пункту частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Позивачем на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування були надані, зокрема,

-договір транспортного-експедиторського обслуговування №150721 від 15.07.2021 р. укладений між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ТОВ Белста(замовник).

-довідку ФОП ОСОБА_1 № 1210-01 від 12.10.2023 року, згідно якої вартість доставки вантажу, що доставлений в контейнері TLLU5118559 по коносаменту ME 0823085137 із Ningo, Китай до Рені складає 267 167,73 грн.

- рахунок ФОП ОСОБА_1 № 38 від 28.08.2023 за транспортно-експедиторські послуги Нінго-Рені згідно договору 150721 від 15.07.2021 року за контейнер TLLU5118559 на суму 267 167,73 грн.

-платіжні інструкції від 06.09.2023 р. за № 13094 на суму 50 000,00 грн. та від 07.09.2023 року № 13130 на суму 251 728,79 грн. за ТЕО згідно рахунку ФОП ОСОБА_1 від 28.08.2023 № 38.

Під час розгляду справи відповідачем не надано пояснень щодо розбіжностей у числових показниках витрат на транспортування, у поданих декларантом до митного оформлення товару документах, та яким чином такі розбіжності впливають на митну вартість товарів або унеможливлюють її визначення.

При цьому, суд зауважує, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/ або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів »

Щодо вказаного питання, то аналогічні висновки викладені Верховним Судом по справі № 400/2922/18 у постанові від 07.05.2020р.

Таким чином, суд не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару позивачем документах, які стосуються перевезення товару та з наданих документів можливо встановити вартість перевезення.

Що стосується витребування митним органом додаткових документів, то суд вказує про таке.

Як зазначалось вище, частинами 1 та 2 статі 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Повноваження митного органу щодо витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).

Щодо вказаного питання, то схожі за змістом висновки викладав Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №820/4849/16, від 21 квітня 2021 року у справі №809/1838/15 від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18).

У даній справі відповідач вважав, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта були витребувані додаткові документи.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, відповідач не обґрунтував яким чином витребувані митним органом документи впливають на підтвердження того чи іншого показника.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України до переліку додаткових документів віднесено, зокрема, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом, листом від 18.10.2023 року за № 576 позивачем було направлено до Одеської митниці, серед іншого, виписка з бухгалтерської документації; прайс-лист ( комерційна пропозиція) від 12.07.2023 р., висновок експерта ТОВ «Експоцентр Одеса» від 18.10.2023 №0664-inf.

Проте відповідач зауважив, що прайс-лист від 12.07.2023, в якому указано умови поставки згідно Інкотермс FOB Shaghai, а даній МД визначено FOB Нінгбо, висновок експерта ТОВ «Експоцентр Одеса» від 18.10.2023 №0664-inf містить назви тканини «довгостроковий кролик», «баранець», «великий баранець», які документально не підтверджуються, виписка з банку про 100% оплату товару сформована 18.10.2023 (при цьому в гр 44 МД зазначені платіжні доручення від 24.08.2023 № 409 (співпадає з випискою) та від 31.07.2023 № 402( а у виписки даний документ вказаний від 01.08.2023 , а тому декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

Щодо вище згаданих зауважень митного органу до змісту прайс-листа від 12.07.2023, то суд вказує наступне.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд.

Відтак, розбіжності щодо умов поставки - FOB Shaghai у прайс-листі, у порівняні від FOB Нінгбо у МД, не можуть свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів, оскільки .

Щодо зауважень до висновок експерта ТОВ «Експоцентр Одеса» від 18.10.2023 №0664-inf в частині назви тканини «довгостроковий кролик», «баранець», «великий баранець», які документально не підтверджуються, то відповідно до ч. 2 ст. 53 МК експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару.

Висновок експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару та носить консультаційний характер.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №810/4440/16.

Щодо зауважень до виписок з банку про 100% оплату товару сформована 18.10.2023 (при цьому в гр 44 МД зазначені платіжні доручення від 24.08.2023 № 409 (співпадає з випискою) та від 31.07.2023 № 402( а у виписки даний документ вказаний від 01.08.2023 ), то суд зауважує, що у відзиві на позов відповідачем не надано пояснень, яким чином вказані обставини впливають на правильність визначення позивачем фактичної вартості товару при митному оформлені товару.

При цьому, як зазначалось вище, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Таким чином, наведені відповідачем твердження є необґрунтованими та спростовують сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів, які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обставин для витребування у позивача (за наявності) додаткових документів, визначених положенням частини третьої статті 53 МК України, отже є не обґрунтованими і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.

Щодо правомірності застосування відповідачем методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Законодавцем встановлений чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Зі змісту графи 31 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що відповідно до п.4 ст. 57 МКУ було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою визначення основи визначення вартості згідно з положеннями статей 59-60 МКУ. У зв`язку з наявною інформацією щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами відповідно до статей 59,60 МКУ, можливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані через відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів може бути визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор» та встановлено, що: по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено становить - 8.1 доларів США за кг нетто (митна декларація №UA500220/2022/001702 від 30.09.2022 та № UA50022O/2023/000877 від 21.06.2023, товар «Трикотажне полотно з наклеєним на нього синтетичним ворсом(100% поліефір)», умови поставки FOB, метод визначення МВ- резевний, контракт прямий, заявлено декларантом за консультацією з митними органами по 8,1доларів США за кг нетто (контракт прямий). Відповідно до наявної інформації в ЄАІС Держмитслужби вартість відповідного товару коливається від 8.01-27.04 дол США за кг (нетто).

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. ( постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі справа №825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі № 640/22572/20).

Спірне рішення про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не містить пояснень митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому, суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Вирішуючи цей спір, суд вважає, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Натомість, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 року, оскільки контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2023/000075 від 17.10.2023 року., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2023/000075 від 17.10.2023 року вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості №UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 року, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд вважає, що картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат в частині судового збору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 4762,28 грн., що підтверджується платіжними документами № 14181 від 21.12.2023 на суму 4762,28 грн (а.с.12)

З огляду на викладене та враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4294,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.-

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» ( вул. Грецька, буд. 3, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700, ЄДРПОУ 33578900) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-4, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA500220/2023/000075 від 17.10.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № №UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4762,28 (чотири тисячі сімсот шістдесят дві грн. 28 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна