Рішення

від 30.09.2024 по справі 420/22605/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22605/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 18 липня 2024 року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» №UA500050/2024/0000017/2 від 10.04.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» №UA500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000025/2 від 30.04.2024 р.;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000202 від 10.04.2024 р.;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000217 від 24.04.2024 р.;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000216 від 24.04.2024 р.;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000218 від 25.04.2024 р.;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000223 від 30.04.2024 р.;

- стягнути з Відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» в обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з МД № 24UA500050004577U3 від 10.04.2024, № 24UA500050005391U7 від 24.04.2024, № 24UA500050005390U8 від 24.04.2024, № 24UA500050005435U3 від 24.04.2024, № 24UA500050005704U2 від 30.04.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000017/2 від 10.04.2024, № UA500050/2024/000021/2 від 24.04.2024, № UA500050/2024/000022/2 від 24.04.2024, № UA500050/2024/000023/2 від 25.04.2024, № UA500050/2024/000025/2 від 30.04.2024 року.

Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія».

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

06 серпня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/32313/24) та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

09 серпня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/32927/24).

16 серпня 2024 року від відповідача до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив) (вхід. № ЕС/34666/24).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів відмовлено.

Станом на 30 вересня 2024 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

04.03.2024 року між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (надалі позивач), як покупцем, та GREENLINE CHEMICALS Ltd, як продавцем, укладено контракт № 04032024, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність Товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ; -МАГНІЮ СУЛЬФАТ ГЕПТАГІДРАТ.

10.04.2024 року до пп "Одеський морський торговельний порт" ВМО № 4 мп "Одесапорт" Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №04032024 від 04.03.2024 року позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення наступну митну декларацію: № 24UA500050004577U3 від 10.04.2024 р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000822 від 22.03.2024 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000822 від 22.03.2024 р.; Коносамент (Bill of lading) № 1 від 27.03.2024 р.; Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від 27.03.2024 р.; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № А 1656324 від 22.03.2024 р.; Банківський платіжний документ, що стосується товару пл.дор.сис.SWIFT 0078902024040 від 03.04.2024 р.; Банківський платіжний документ, що стосується товару пл.дор.сис.SWIFT 0078902024040 від 04.04.2024 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.03.2024 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; Інші некласифіковані документи ген.акт №1 від 09.04.2024 р.; Інші некласифіковані документи лист № 07/04/2024-1 від 07.04.2024 р.; Інші некласифіковані документи сертифікат аналізу 79826 від 27.03.2024 р.; Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00028104 від 22.03.2024 р.

На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь № 1/10 від « 10» квітня 2024 р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень.

Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000202 від 10.04.2024 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000017/2 від 10.04.2024 р.

24.04.2024 року до пп "Одеський морський торговельний порт" ВМО № 4 мп "Одесапорт" Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №04032024 від 04.03.2024 року позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення наступні митні декларації:

1) Митну декларацію № 24UA500050005390U8 від 24.04.2024 р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000942 від 05.04.2024 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000942 від 05.04.2024 р.; Коносамент (Bill of lading) № 4 від 11.04.2024 р.; Навантажувальний документ (Bordereau) Генеральний акт № б/н від 20.04.2024 р.; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №A 1548057 від 05.04.2024 р.; Загальна декларація прибуття № 24UA141000396975Z2 від 15.04.2024 р.; Некласифікований комерційний документ ЦЕНОВОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ №7 від 01.04.2024 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 04.03.2024 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.03.2024 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 60 від 20.02.2024 р.; Інші некласифіковані документи Certificate of Analysis №24-20 від 16.03.2024 р.; Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00033876 від 05.04.2024 р.

На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь № 1/24 від « 24» квітня 2024 р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень.

Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000217 від 24.04.2024 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000022/2 від 24.04.2024 року.

2) Митну декларацію № 24UA500050005391U7 від 24.04.2024 р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000943 від 05.04.2024 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000943 від 05.04.2024 р.; Коносамент (Bill of lading) № 5 від 11.04.2024 р.; Навантажувальний документ (Bordereau) Генеральний акт № б/н від 20.04.2024 р.; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №A 1548058 від 05.04.2024 р.; - Загальна декларація прибуття № 24UA141000397002Z1 від 15.04.2024 р.; Некласифікований комерційний документ ЦЕНОВОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ №7 від 01.04.2024 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 04.03.2024 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.03.2024 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 60 від 20.02.2024 р.; Інші некласифіковані документи Certificate of Analysis №24-20 від 16.03.2024 р.; Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00033878 від 05.04.2024 р.

На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь № 2/24 від « 24» квітня 2024 р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень.

Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000216 від 24.04.2024 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000021/2 від 24.04.2024 року.

3) Митну декларацію № 24UA500050005435U3 від 24.04.2024 р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000945 від 05.04.2024 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000945 від 05.04.2024 р.; Коносамент (Bill of lading) № 7 від 11.04.2024 р.; Навантажувальний документ (Bordereau) Генеральний акт № б/н від 20.04.2024 р.; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) № А 1548061 від 05.04.2024 р.; Загальна декларація прибуття № 24UA141000397059Z8 15.04.2024 р.; Некласифікований комерційний документ ЦЕНОВОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ №7 від 01.04.2024 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 04.03.2024 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.03.2024 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 60 від 20.02.2024 р.; Інші некласифіковані документи Certificate of Analysis №2138 від 17.04.2024 р.; Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00033877 від 05.04.2024 р.

На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь № 1/25 від « 25» квітня 2024 р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень.

Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000218 від 25.04.2024 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000023/2 від 25.04.2024 року.

30.04.2024 р. до пп "Одеський морський торговельний порт" ВМО № 4 мп "Одесапорт" Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №04032024 від 04.03.2024 року позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення наступну митну декларацію: митну декларацію № 24UA500050005704U2 від 30.04.2024р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000938 від 05.04.2024 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000938 від 05.04.2024 р.; Коносамент (Bill of lading) № 1 від 11.04.2024 р.; Навантажувальний документ (Bordereau) Генеральний акт № б/н від 20.04.2024 р.; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №A 1548055 від 05.04.2024 р.; Загальна декларація прибуття № 24UA141000395731Z0 від 15.04.2024 р.; Некласифікований комерційний документ ЦЕНОВОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ №7 від 01.04.2024 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 04.03.2024 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.03.2024 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 60 від 20.02.2024 р.; Інші некласифіковані документи Certificate of Analysis №2154 від 18.04.2024 р.; Інші некласифіковані документи Health Certificate № 24-41-0020 від 05.04.2024 р.; Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00033875 від 05.04.2024 року.

На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь № 1/30 від « 30» квітня 2024 р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень.

Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000223 від 30.04.2024 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000025/2 від 30.04.2024 року.

Позивач, вважаючи, що оскаржувані рішення та картки відмови є необґрунтованими, такими, що прямо суперечать нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення та картка відмови є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Джерела права та висновки суду

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі МК України): митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України , у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У частині 5 статті 53 МК України зазначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України , контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У частині 3 статті 54 МК України зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У відповідності до частини 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Відповідно до частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта, а у митного органу, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є право витребувати додаткові документи.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, суд зазначає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.

Як встановлено судом, при перевірці митних декларацій та поданих до них документів, митний орган виявив, на його думку, наявність розбіжностей у поданих документах, та у порядку ч.2,3 ст.53,54 МК України, запитав додаткові документи, які б могли спростувати виявлені митним органом розбіжності.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500050/2024/000017/2 від 10.04.2024 р. зазначено про те, що: «Згідно п.2. контракту вартість пакування товару, маркування включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості пакування на 63900 мішків та 1278 великих мішків до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару».

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500050/2024/000022/2 від 24.04.2024 року зазначено про те, що: «Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару, маркування включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості пакування на 324 великий мішок до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару»; «Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у

наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару», а також що «Окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату».

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500050/2024/000021/2 від 24.04.2024 року зазначено про те, що: «Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару, маркування включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості пакування на 288 великий мішок до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару»; «Згідно п.2.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару», а також що «Окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату».

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №

UА500050/2024/000023/2 від 25.04.2024 р., зазначено про те що, «Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару, маркування включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості пакування на 306 великий мішок до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару»; «Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару», а також що «Окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату».

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500050/2024/000025/2 від 30.04.2024 р. зазначено про те, що: «Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару»; «Відповідно до п.6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару», а також що «Окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату».

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Відповідно до п.5 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Су зазначає, що відповідно до п.2.2 контракту, за яким здійснено придбання декларантом товару, та який наданий у складі документів для митного оформлення партії товару, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість Товару, вартість упаковки (в тому числі палет), маркування, збереження Товару, оформлення всіх необхідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні Продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов доставки, зазначених в кожному додатку.

Умови поставки заявлених партій товару CPT UA Odessa port. Таким чином, Покупець товару у спірних правовідносинах (Декларант ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ») не несе витрат на зазначені вище складові вартості товару.

Суд приймає до уваги, що відповідачем процитовано в оскаржуваних рішеннях вищенаведені положення п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 04032024 від 04.03.2024 р., однак протиправно не застосовано до спірних правовідносин.

Митному органу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа не суперечать відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.12.2019 року по справі N 160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп "в" п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Також суд звертає увагу, що з митних декларацій № 24UA500050004577U3 від 10.04.2024 р., № 24UA500050005390U8 від 24.04.2024 р., № 24UA500050005391U7 від 24.04.2024 р., № 24UA500050005435U3 від 24.04.2024 р., № 24UA500050005704U2 від 30.04.2024 р., вбачається, що в них в графі 37 вказано процедуру постачання "ZZ00".

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

При цьому, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, є також безпідставною та належним чином не обґрунтованою.

Зокрема, поставка товару здійснюється на умовах CPT, про що зазначено у товаросупровідних документах, тобто, витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з порту вивезення країни виробника товару до названого покупцем пункту призначення, вже включена до вартості.

У зв`язку з наведеним, суд вважає протиправними твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях про те, що відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату серед поданих товаросупровідних документів.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування та транспортування, у зв`язку з чим згідно з положеннями п. п. "в" п. 1 ч. 10 ст. 58 та п.5 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Відповідно до наведеного вище, згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 04032024 від 04.03.2024 р., за яким позивачем імпортується товар, витрати на пакування, маркування та транспортування включені у вартість товару. Що визнає і відповідач у рішеннях про коригування митної вартості товарів, а саме: «Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару», «Згідно п.2 контракту вартість пакування товару, маркування включено до ціни товару» та «Згідно п.2.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару».

При цьому митний орган протиправно ігнорує п.1 ч.10 ст.58 та п.5 ст.58 Митного кодексу України, відповідно до якого витрати додаються до ціни тільки у випадку, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Суд погоджується з приписом закону щодо того, що у випадку, не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрат на вартість упаковки, маркування, зберігання та навантаження товару необхідно подавати контролюючому органу підтвердження таких витрат. Проте, у випадку, що розглядається, вартість на пакування, маркування та завантаження включена до ціни у зв`язку з чим Декларант ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» при митному оформленні товару не зобов`язаний був подавати ніякі інші документи щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням чи навантаженням.

Вартість товару, що була взята позивачем для визначення митної вартості та внесена у митну декларацію, зазначена у рахунках-фактурах (інвойсах), що є невід`ємними частинами зовнішньоекономічного договору (контракту) № 04032024 від 04.03.2024 р. На підставі чого, така вартість товару була визначена декларантом (позивачем) як митна вартість товару за ціною договору.

На підставі вищенаведеного, доводи митного органу у спірних правовідносинах щодо необхідності надання додаткових документів та відомостей щодо вартості упаковки, вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а також документів та відомостей щодо вартості завантаження, перевезення, включених до собівартості продукції, які є складовими митної вартості, є необґрунтованими.

Щодо твердження митного органу в оскаржуваному рішенні № UA500050/2024/0000017/2 від 10.04.2024 р. про те, що «в сертифікаті про походження товару від 22.03.2024 № A 1656324 містить посилання на документ 24- 077807/10026258 який митному органу не надавався», суд зазначає, що наведений довід митного органу є свідченням поверхневого дослідженням ним наданого до митного оформлення сертифікату про походження № A 1656324 від 22.03.2024 р. у складі повного пакету документів.

Суд зазначає, що сертифікат про походження № A 1656324 від 22.03.2024 р. містить зіставні відомості щодо заявленої до митного оформлення партії товарів, які зазначені у інших товаросупровідних документах. А саме, у графі 6 наданого сертифікату про походження від № A 1656324 від 22.03.2024 р. наявні відомості про назву судна, яким здійснюється поставка оцінюваного товару MVPOLKOVNIK FESENKO V.K., а також номер документу, підтверджуючого укладення відповідного договору морського перевезення - коносамент №1 (наданий до митного оформлення).

Зазначені відомості є достатніми для того, щоб ідентифікувати оцінюваний товар відповідно до поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.

Зокрема, коносамент № 1 від 27.03.2024 р. містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, та не містить жодних розбіжностей, а саме у наданому до митного оформлення коносаменті відображені зіставні відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна.

Зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу на товар та інвойсу, поданих разом з митною декларацією у спірних правовідносинах, вбачається, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті № 1 від 27.03.2024 р., тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару відсутні.

Відносно твердження митного органу про «посилання на документ №24- 077807/10026258, який митному органу не надавався» суд приймає до уваги, що відповідні вказані у сертифікаті про походження № A 1656324 від 22.03.2024 р. відомості не є документом. Вказаний у сертифікаті про походження № A 1656324 від 22.03.2024 р. номер 24- 077807/10026258 є внутрішнім номером проекту продажу партії виробника товару.

Суд також враховує, що зіставні відомості про номер проекту продажів виробника наявні у наданій до оформлення копії митної декларації країни відправлення від 22.03.2024 р. № 24160400EX00028104, а саме у графі 7 - «Referans numarasi».

В свою чергу, суд вважає, що посилання митного на зауваження щодо змісту сертифікату про походження взагалі є неспроможними, оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України сертифікат про походження не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

З огляду на викладене, суд приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування протиправності ідентичних тверджень відповідача в інших оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, а саме: № UА500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024 р. про те, що «e митній декларації країни відправлення від 05.04.2024 №24160400ЕХ00033876 в графі одержувач заявлена інша особа»;№ UА500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024 р. про те, що «у митній декларації країни відправлення від 05.04.2024 №24160400ЕХ00033878 в графі одержувач заявлена інша особа»; № UА500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024 р. про те, що «у митній декларації країни відправлення від 05.04.2024 №24160400ЕХ00033877 в графі одержувач заявлена інша особа».

Так само суд вважає безпідставними твердження митного органу в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № UA500050/2024/0000017/2 від 10.04.2024 р. стосовно того, що «У митній декларації країни відправлення від 22.03.2024 № 24160400EX00028104 в графі одержувач заявлена інша особа».

Суд звертає увагу, що у наданій копії митної декларації країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації «код 4100 - не прямий контракт».

Між виробником (експортером товару) та ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару.

Саме в зв`язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між Виробником товару WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. 41 USKUDAR/34 34/USKUDAR 052 (Виробничі потужності - ETI SODA URETIM PAZANAK.VE ELEKT.URESAN.VE TICARET ANONIM SIRKETI, Турція) та компанією-посередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).

А в поданій при митному оформленні декларантом EМД від 10.04.2024 № 24UA500050004577U3, у відповідності до вимог Митного кодексу України, вже вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між декларантом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та Постачальником товару «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).

Суд приймає до уваги вищенаведені відомості специфіки поставки товару за умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.

Таким чином, митним органом у спірних правовідносинах безпідставно залишено поза увагою надані декларантом та документально відображені відомості зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.

Також суд приймає до уваги дані доводи позивача в обґрунтування протиправності ідентичних тверджень відповідача в інших оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024 р. про те, що «митній декларації країни відправлення від 05.04.2024 №24160400EX00033876 в графі одержувач заявлена інша особа»; № UA500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024 р. про те, що «у митній декларації країни відправлення від 05.04.2024 №24160400EX00033878 в графі одержувач заявлена інша особа»; № UA500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024 р. про те, що «у митній декларації країни відправлення від 05.04.2024 №24160400EX00033877 в графі одержувач заявлена інша особа».

Не відповідають дійсності доводи митного органу в оскаржуваному рішенні № UA500050/2024/0000017/2 від 10.04.2024 р. про те, що «в коносаменті від 27.03.2024 № 1 зазначений відправник «WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI on behalf of GREENLINE CHEMICALS Ltd. Bulgaria», що не відповідає вказаному у митній декларації країни відправлення від 22.03.2024 № 24160400EX00028104».

Суд приймає до уваги, що як в коносаменті від 27.03.2024 № 1, так і в митній декларації країни відправлення від 22.03.2024 № 24160400EX00028104 зазначені відомості про відправника WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI, у зв`язку чим заявлені митним органом сумніви постають не зрозумілими.

В свою чергу, слід звернути увагу, що як вже згадувалось в попередніх пунктах даного адміністративного позову, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р., за яким поставляється контракт у спірних правовідносинах, є непрямим. Саме у зв`язку із зазначеним, деякі з товаросупровідних документів, зокрема коносамент від 27.03.2024 № 1, оформлювались компанією WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI за дорученням GREENLINE CHEMICALS Ltd. Bulgaria, про що свідчить англійська абревіатура О/В (on behalf of).

Проте, в поданій при митному оформленні декларантом митній декларації від 10.04.2024 р. № 24UA500050004577U3, у відповідності до вимог Митного кодексу України, вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між декларантом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та Постачальником товару «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).

В окрему чергу суд зауважує невиправдану безпідставність заявлення митним органом доводів такого роду, як підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості, оскільки ані коносамент, ані митна декларація країни відправлення у спірних правовідносинах не є документами, що підтверджують складові митної вартості товару.

Так, відповідно до ст. 134 КТМ України, коносамент є документом, який підтверджує зміст та укладання договору морського перевезення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України).

Згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 04032024 від 04.03.2024 року, за яким здійснено придбання декларантом товару, та який наданий у складі документів для митного оформлення партії товару, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію.

Також суд вважає необхідним звернути увагу, що поставка товарів у спірних правовідносинах здійснювалась на умовах Інкотермс CPT, згідно з якими вбачається, що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, у тому числі і фрахт.

Таким чином, у ціну товару включена вартість перевезення, у випадку чого МК України не містить вимоги про надання митному органу окремо документів про вартість перевезення товарів, яка включені у ціну контракту та не впливають на визначення митної вартості.

Тобто, щодо заявленої до декларування партії товарів коносамент не може виступати документом, що підтверджує митну вартість товарів, оскільки згідно з умовами укладеного декларантом зовнішньоекономічного контракту витрати на транспортування включені у вартість товару. Отже, коносамент є додатковим документом, зміст якого не може вплинути на результати оформлення ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» митної декларації.

В свою чергу, митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 року у справі N 804/5143/16 (провадження N К/9901/30264/18). Слід також зауважити, що декларант жодним чином не впливає на складання експортної декларації, та подає її до митниці лише у разі отримання від відправника.

Таким чином, окрім як невідповідності дійсності заявлених митним органом доводів, суд вважає, що такі взагалі не можуть бути спроможними у спірних правовідносинах, оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України коносамент та копія митної декларації країни відправлення є лише додатковими документами, зміст яких не може впливати на підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Не відповідають дійсності та безпідставні твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях № UA500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024 р., № UA500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024 р., № UA500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024 р. про коригування митної вартості стосовно того, що «відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки».

Суд приймає до уваги, що зауваження відповідача про відсутність документального підтвердження торгівельної марки протирічить наданим товаросупровідним документам та не може вважатись розбіжністю, яка впливає на правильність визначення митної вартості товару. Зокрема, в митних деклараціях позивача, у товаросупровідних документах (сертифікат аналізу, пакувальний лист (Packing list), Коносамент (Bill of lading), Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin)), так і на самому товарі була зазначена торговельна марка «ETI SODA» (згідно обставин митного оформлення за оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024 р.) та «KAZAN SODA» (згідно обставин митного оформлення за оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024 р., № UA500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024 р.), у зв`язку з чим позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 N 651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будьяких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).

Таким чином, оскільки в товаросупровідних документах зазначені торгівельні марки «KAZAN SODA» та «ETI SODA», вважаємо, що такі цілком обґрунтовано та правомірно були зазначені Позивачем при заповненні графи 31 митних декларацій у спірних правовідносинах.

Вказане, на думку суду, свідчить про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності документів, які були підставою для визначення торговельної марки.

Крім того, митним органом в оскаржуваних рішеннях не наведено жодних доводів, яким чином заявлені ним розбіжності могли б вплинути на числові показники складових митної вартості.

У зв`язку з наведеним, посилання митниці на відсутність документів, які були підставою для визначення торговельної марки в наданих декларантом комерційних та товаросупровідних документах, на думку суду, не може бути визнано розбіжністю та ніяким чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару та його числових значень.

Також, суд звертає увагу на безпідставність заявлених доводів, оскільки навіть відсутність в комерційних та товаросупровідних документах відомостей щодо торговельної марки не унеможливлює перевірку правильності визначення митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Також суд вважає, невиправданими доводи митного органу в оскаржуваних рішеннях №UА500050/2024/0000017/2 від 10.04.2024 р., №UА500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024 р., №UА500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024 р., №UА500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024 р. про коригування митної вартості про те, що «Заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234) Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 26, оф.146», та в оскаржуваному рішенні № UА500050/2024/0000025/2 від 30.04.2024 р. стосовно того, що «Заявлено декларантом митна вартість товару за рівнем нижчим, ніж рівень

митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких було здійснено раніше для даного товару».

Суд звертає суду, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих декларантом товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості. Спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 N 959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (ст. 2 Закону).

Частиною 1 ст. 14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

Суд враховує що Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі N 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі N 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі N 815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі N 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Відповідно до положень Митного кодексу України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах при митному оформлені у контролюючого органу були відсутні підстави вважати, що декларант сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.

Відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі №820/307/17.

При цьому суд зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами (всіма переліченими у ч. 3 ст. 53 МК України підставами).

При цьому, відповідачем не було зазначено яких саме відомостей не вистачає; проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і розмір фактичної сплати за такі товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі №820/263/17 дійшов висновку, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З викладеного можна дійти висновку, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару.

Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Проте, як видно з гр. 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, відповідачем не здійснювалось.

Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об`єктивній можливості їх застосування.

В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній (6) метод.

Митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішень щодо визначення (коригування) митної вартості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» у загальній сумі 30 280,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 16292 від 12.07.2024 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000017/2 від 10.04.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000025/2 від 30.04.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000202 від 10.04.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000217 від 24.04.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000216 від 24.04.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000218 від 25.04.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000223 від 30.04.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» суму сплаченого судового збору в розмірі 30 280 грн. 00 коп. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень нуль коп.).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» (вул. Велика Арнаутська, буд. 26, офіс 146, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 41404234).

Відповідач: Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя С.О. Cтефанов