Рішення

від 02.10.2024 по справі 520/18581/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2024 року № 520/18581/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3364- 57 від 12.12.2023р. на суму 31 371, 56 грн. відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- стягнути на користь ОСОБА_1 (Р1ЮКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області {СДРПОУ: 43983495) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 211.20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 13 лютого 2024 року у зв`язку із накладанням арешту на її банківські рахунки стало відомо, що відносно неї було відкрию виконавче провадження № 74133507 Київським ДВС у місті Харкові на підставі виконавчого листа Вимоги Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3364-57 від 12.12.2023р. через несплачену суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ, єдиний внесок) станом на 29.01.2024р.

Зазначена недоїмка в розмірі 31 371,56 гривень утворилася у зв`язку із самостійним нарахуванням їй контролюючим органом єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виходячи з розміру мінімального страхового внеску на відповідні роки.

З метою зняття арешту з рахунків, зазначена сума була сплачена в повному обсязі, а також судовий збір та виконавче провадження було закінчено.

Позивачка вказує, що з 11 травня 2011 року вона набула статусу адвоката та обліковується у Раді адвокатів Харківської області.

В період, за який у неї з`явився обов`язок зі сплати єдиного внеску була працевлаштована:

- науковим співробітником у НДІ «ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ» ЄДРПОУ: 25858474 (2011-2014 роки);

- юристом у ТОВ «ТРК «СТУДІЯ 1 + 1» ЄДРПОУ: 23729809 (2015 - 2017 роки);

- головою юридичного відділу ТОВ «ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ» ЄДРПОУ: 32832085 (2018-2019 роки);

- старшим адвокатом судового департаменту в Адвокатському об`єднанні «Юридична Фірма «АЙ ЕЛ ЕФ» (ILF) ЄДРІІОУ: 41345111 (2019 - 2022 роки).

У зазначений період позивачка була застрахованою особою, і єдиний внесок за неї нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї у відповідному періоді.

Починаючи з 26.01.2022 року позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець. платник єдиного податку III групи та надає послуги правничої допомоги, зокрема, за Договором з Адвокатським Об`єднанням «ХАРКІВСЬКА ЮК «АЛЬФА-ЛЕКС» ЄДРПОУ:43160871. Починаючи з цього періоду вона сплачувала єдиний внесок та інші податки вже самостійно як ФОП.

Вважає вимогу ГУ ДПС про стягнення недоїмки № Ф-3364-57 від 12.12.2023р. на суму 31 371, 56 грн по сплаті єдиного внеску - незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а надмірно сплачені гротові зобов`язання но сплаті ЄСВ мають бути повернуті позивачу.

З наведених підстав позивач просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно даних інформаційних баз даних ГУ ДПС переданих з Реєстру про реєстрацію незалежної професійної діяльності ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 (далі ОСОБА_1 ) з 11.05.2011 по 19.09.2019 зареєстрована як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю адвокат. Добровільно на облік до Пенсійного фонду та податкових органів як самозайнята особа не стала.

Так, на протязі 2017 - 2020 років в інтегрованій картці платника єдиного внеску ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 за кодом бюджетної класифікації 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) (далі ІКП), відповідно до вимог Порядку № 422 були проведені централізовано в автоматичному режимі нарахування єдиного внеску на загальну суму 31 371,56 грн (за 2017 рік вони склали 8 448 грн, за 2018 рік 9 828,72 грн, за 2019 11 016,72 грн, за 2020 2 078,12 гривень).

Інформація щодо сплати ОСОБА_1 сум єдиного внеску у період з 2017 по 2020 роки відсутня і як наслідок, в ІКП обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 31 371,56 гривень.

ГУ ДПС в автоматичному режимі сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 12.12.2023 № Ф-3364-57 на загальну суму 31371,56 грн, що відповідає статті 25 Закону № 2464-VI, абзацу 2 пункту 3 розділу VI Інструкції № 449.

Така вимога була направлена платнику засобами поштового зв`язку за адресою реєстрації ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 0600068982828 з повідомленням про вручення. Конверт з вимогою та повідомленням про вручення повернувся до ГУ ДПС 15.01.2024 за закінченням терміну зберігання згідно довідки про причини повернення/досилання.

Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога вважається врученою та узгодженою. Вимога від 12.12.2023 № Ф- 3364-57 на суму 31371,56 грн направлена до Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 29.01.2024 №2038/5/20-40-13-13-18. 26.01.2022 ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 зареєструвалась за основним місцем реєстрації в ГУ ДПС (Київський р-н м. Харкова - 2035), як фізична особа підприємець на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група) та платник єдиного внеску.

Враховуючи вище викладене, ІКП ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 за кодом бюджетної класифікації 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) приведена у відповідність коригування на зменшення боргу у розмірі 31371,56 гривень.

Станом на 26.07.2024 за даними ІКП ОСОБА_1 за кодом бюджетної класифікації 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) заборгованість зі сплати єдиного внеску відсутня, обліковується переплата у розмірі 31371,76 грн, яка утворилася за рахунок надходження коштів до ІКП ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження для погашення заборгованості у розмірі 31 371,56 грн, а саме: 15.02.2024 417,15 грн, 20.02.2024 30 954,05 гривень.

Станом на 16.07.2024 заборгованість зі сплати єдиного внеску не обліковується.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що з 11.05.2011 ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №13 від 11.05.2011 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що їй видано відповідне свідоцтво за №957.

В період, за який у неї з`явився обов`язок зі сплати єдиного внеску була працевлаштована: - науковим співробітником у НДІ «ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ» ЄДРПОУ: 25858474 (2011-2014 роки); - юристом у ТОВ «ТРК «СТУДІЯ 1 + 1» ЄДРПОУ: 23729809 (2015 - 2017 роки); - головою юридичного відділу ТОВ «ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ» ЄДРПОУ: 32832085 (2018-2019 роки); - старшим адвокатом судового департаменту в Адвокатському об`єднанні «Юридична Фірма «АЙ ЕЛ ЕФ» (ILF) ЄДРІІОУ: 41345111 (2019 - 2022 роки).

12.12.2023 ГУ ДПС у Харківській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3364-57У, відповідно до якої у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 31371,56 грн.

Не погоджуючись із прийнятою вимогою про сплату (боргу) недоїмки від 12.12.2023 №Ф-3364-57У, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Підпункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю "працівник" - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, за умов, якщо така особа не є найманим працівником та не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Статтею 178 ПК України передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об`єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Під час виплати суб`єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов`язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". В силу вимог частини першої статті 2 даного Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За приписами частини четвертої статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 14 Закону №2464-VI на податкові органи покладено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Як визначено частиною першою статті 3 вказаного Закону, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно із абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік осіб, зазначених: в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей; в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви; в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону - здійснюється на підставі подання копії свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", передбачено, що контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-VI не врегульовано.

Законом України від 06.12.2016 №1774- VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни" внесено низку змін до Закону № 2464, які набули чинності з 01.01.2017, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами-підриємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які проводять незалежну професійну діяльність.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 05 грудня 2019 року у справі №260/358/19, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Оскільки Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення незалежної професійної діяльності, а із системного аналізу його норм слідує, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні вказаного Закону позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2023 №Ф-3364-57У включає нарахування відповідачем ЄСВ у період з 2017 по 2020 роки.

Однак, висновки відповідача про необхідність сплати позивачем ЄСВ є хибними, оскільки у період з 2017 по 2020 роки по даний час позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю не реалізовувала, оскільки була найманим працівником: - науковим співробітником у НДІ «ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ» ЄДРПОУ: 25858474 (2011-2014 роки); - юристом у ТОВ «ТРК «СТУДІЯ 1 + 1» ЄДРПОУ: 23729809 (2015 - 2017 роки); - головою юридичного відділу ТОВ «ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ» ЄДРПОУ: 32832085 (2018-2019 роки); - старшим адвокатом судового департаменту в Адвокатському об`єднанні «Юридична Фірма «АЙ ЕЛ ЕФ» (ILF) ЄДРІІОУ: 41345111 (2019 - 2022 роки) і роботодавець протягом 2017 - 2020 роки щомісячно сплачував за неї єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від суми нарахованої їй заробітної плати та перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Факт сплати єдиного соціального внеску підтверджується також даними, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5, форма ОК-7) Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, щодо безпідставного винесення контролюючим органом відносно позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки) попри відсутність обов`язку зі сплати єдиного внеску.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, перевірених письмовими доказами та з урахуванням позиції Верховного суду, дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2023 №Ф-3364-57У є протиправною та підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3364- 57У від 12.12.2023р. на суму 31 371, 56 грн. відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02 жовтня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.