Постанова

від 02.10.2024 по справі 480/12039/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 р. Справа № 480/12039/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, повний текст складено 19.04.24 по справі № 480/12039/23

за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛВІ"

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна автомобільна компанія «Автомобільні дороги України» (далі по тексту - позивач, замовник, ДП «Сумський облавтодор») звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (далі по тексту відповідач, контролюючий орган), третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЛВІ» (далі по тексту третя особа, ТОВ «ІЛВІ», переможець), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2023-09-25-009135-а від 30.10.2023;

- судові витрати по справі покласти на Відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про неправомірність Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, оприлюдненого в електронній системі закупівель за номером UА-2023-09-25-009135-а від 30.10.2023, як такого, що прийнятий за відсутності будь-яких правових підстав. Переконував, що оскільки ДП «Сумський облавтодор» діє на комерційній основі з метою отримання прибутку, позивач не є замовником у розумінні у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі по тексту Закон № 922-VIII), а тому помилковими є твердження відповідача про порушення ним, як замовником вимог пункту 5 та 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471) (далі по тексту Особливості).

З огляду на те, що ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 «Про утворення ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та наказу Державної служби автомобільних доріг України від 05.03.2002 № 93, та враховуючи мету діяльності компанії (одержання прибутку від здійснення господарської діяльності відповідно до пункту 2.1 статуту ДП «Сумський облавтодор»), переконував, що позивач не є юридичною особою публічного права, оскільки створений хоч і центральним органом виконавчої влади, проте на базі відокремленої частини АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з метою отримання прибутку.

Також повідомив, що відповідно до листа Фонду державного майна України № 10-06-11524 від 16.09.2002 майно, яке увійшло до статутного фонду ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», не є державним, а належить товариству, а тому з моменту внесення майна до статутного капіталу компанії, таке майно втратило статус державного. Посилаючись на лист-роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 «Щодо здійснення закупівель замовниками» зазначив, що АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є суб`єктом господарювання, господарським товариством публічним акціонерним товариством, створеним з метою одержання прибутку, засновником і акціонером якого є держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном. Отже, останнє не відповідає за зобов`язаннями держави і є власником майна, переданого їй засновником до статутного капіталу.

Звернув увагу на незаконність визначеного відповідачем способу усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, як такого, що не відповідає вимогам КАС України щодо вмотивованості та обґрунтованості, що додатково підтверджує наявність підстав для скасування спірного висновку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 по справі № 480/12039/23 адміністративний позов Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Роменська, 79/2, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 31931024) до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківська область, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2023-09-25-009135-а від 30.10.2023.

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024року по справі № 480/12039/23 повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Роменська, 79/2, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 31931024); судові витрати покласти на Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про залишення судом першої інстанції поза увагою того факту, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі по тексту Постанова № 221) засновником позивача є держава в особі Державної служби автомобільних доріг, а відтак, в силу пунктів 5 та 10 Особливостей, ДП «Сумський облавтодор» повинен здійснювати закупівлю товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тисяч гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими Особливостями.

Переконував, що з аналізу положень Господарського кодексу України та статуту позивача слідує, що останній за своєю організаційно-правовою природою є дочірнім підприємством, заснованим на власності держави в особі АТ ДАК «Автомобільні дороги України». Майно, набуте чи придбане підприємством у процесі здійснення господарської діяльності, перебувають також у власності держави.

Заперечуючи проти посилань на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 «Щодо здійснення закупівель замовниками» зазначив, що за змістом ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим органом, зокрема, президентом України, органом державної влади або місцевого самоврядування. Водночас, з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, враховуючи, що держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами, організаціями.

За твердженнями апелянта, державні підприємства, як юридичні особи, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%, що має місце у спірних правовідносинах, наділені обов`язковими ознаками замовника, визначеними п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922-VIII.

З огляду на те, що замовниками у розумінні Закону № 922-VIII є господарські організації, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та у статутному капіталі такої юридичної особи державна або комунальна частка акцій перевищує 50%, а позивач забезпечує потреби держави або територіальної громади, при цьому його діяльність не здійснюється на промисловій основі та у його статутному капіталі державна частка акцій засновника становить 100%, ДП «Сумський облавтодор» є замовником у розумінні Закону № 922-VIII, та в порушення вимог Особливостей здійснив закупівлю та уклав договір поставки (купівлі-продажу) товару від 13.09.2023 № 1309/23 на суму 2845000,00 грн з ПДВ без проведення процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями.

Щодо зобов`язання усунути виявлені порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та в подальшому здійснювати такі закупівлі з дотриманням вимог Закону № 922-VIII та Особливостей зазначив, що відповідачем було запропоновано позивачу шлях усунення порушень, зокрема вказано дії, які повинен вчинити замовник, а відтак, висновок відповідача конкретизований.

Звернув увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2023 у справі № 160/15844/22, в якій останній виснувався, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим, Закон № 922-VIII не визначає, у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень. Разом з цим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.

На думку відповідача, усунення порушень шляхом припинення зобов`язань є варіантом правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі вимог щодо порядку проведення закупівлі, укладення договору з вказаним учасником взагалі було б неможливим.

Позивач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі переконував, що з аналізу п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII слідує, що не всі юридичні особи, які забезпечують потреби держави є замовниками, а лише ті, які не діють на комерційній основі. Лише після визначення того, що юридична особа забезпечує потреби держави і одночасно не діє на комерційній основі необхідна наявність однієї із визначених ознак для замовника (розпорядник/одержувач бюджетних коштів; замовник володіє більшістю голосів у вищому органі управління; частка держави перевищує 50%).

Так, ДП «Сумський облавтодор» не отримує грошові кошти з бюджетів будь-яких рівнів, державних фондів чи фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Позивач отримує грошові кошти лише в рамках здійснення господарської діяльності підприємства, відносини щодо якої регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

З огляду на вищевикладене переконував, що ДП «Сумський облавтодор» діє на комерційній основі з метою отримання прибутку, що безпосередньо вбачається із його статутних документів, наявність чи відсутність встановлених для замовника ознак не має юридичного значення, адже ці ознаки замовника важливі тільки для тих юридичних осіб, що не діють на комерційній основі.

Додатково звернув увагу на лист Мінекономіки № 3304/32275-06 від 21.05.2020 «Щодо визначення замовників», у змісті якого наводиться роз`яснення щодо діяльності підприємств на промисловій чи комерційній основі, а саме діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпеченні певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організацій не орієнтована виключно на одержання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави), та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї.

Наведене роз`яснення підтверджує позицію позивача з приводу того, що підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, оскільки держава не регулює ціни на продукцію та послуги, що виробляються та надаються підприємством. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду, викладеній у справі № 260/1666/19 від 29.12.2022.

Інші доводи дублюють зміст позовної заяви.

Третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до ч. 3 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (далі по тексту - Управління) було проведено моніторинг закупівлі UA-2023-09-25-009135-a, найменування замовника: Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (31931024, Україна, Суми, вул. Роменська, 79/2), предмет закупівлі: Бітум нафтовий дорожній БНД 70/100, 2845000 UAH, 44110000-4, ДК021, 100 тон, за результатами якої складено та оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-09-25-009135-a від 30 жовтня 2023 року.

Відповідно до Висновку Управлінням було виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: Замовник на порушення вимог пунктів 5 та 10 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі по тексту - Особливості № 1178), здійснив закупівлю та уклав Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛВІ" договір поставки (купівлі-продажу) товару від 13.09.2023 №1309/23 на суму 2 845 000,00 грн. з ПДВ без проведення процедури закупівлі відкриті торги з особливостями.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області зобов`язало Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та в подальшому здійснювати такі закупівлі з дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII та Особливостей № 1178 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи такий Висновок протиправним, Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки з аналізу положень Закону № 922-VIII слідує, що не всі юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади є замовниками у розумінні Закону, а лише ті які не здійснюють свою діяльність на промисловій чи комерційній основі.

За висновком суду, ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відповідає визначенню комерційного підприємства, наведеного у статті 74 Господарського кодексу України, а положення норм статті 75 Господарського кодексу України знаходять своє відображення у Статуті позивача, та останній здійснює свою діяльність на комерційній основі.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду, сформовану у Постанові від 29.12.2022 у справі № 260/1666/19, в якій останній виснувався, що діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпеченні певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організацій не орієнтована виключно на одержання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї. Це пов`язано з тим, що держава нормативно, тобто, через нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, статути юридичних осіб тощо, визначила мету діяльності таких юридичних осіб, встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо та здійснює контроль за діяльністю та виконанням публічних функцій, направлених на забезпечення потреб держави та/або територіальної громади. Натомість, діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід`ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та конкурентний спосіб.

Враховуючи викладене, суд вважав за необхідне визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2023-09-25-009135-а від 30.10.2023.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі по тексту Закон № 2939-XII).

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до преамбули Закону № 922-VIII цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За визначенням, наведеним у пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно зі статтею 5 Закону № 922-VIII, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія, ефективність та пропорційність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 8 Закону № 922-VIII регламентовано, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Колегією суддів із відомостей, наявних в електронній системі публічних закупівель «Prozzoro» встановлено, що Північно-східним офісом Держаудитслужби у відповідності до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 14 пункту 10 Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, затвердженого наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25 серпня 2016 року № 2 зі змінами, внесеними наказом від 17 грудня 2018 року № 255, на підставі наказу Державної аудиторської служби «Про початок моніторингу закупівель» від 17.10.2023 № 30-3 здійснено моніторинг процедури закупівлі Бітум нафтовий дорожній БНД 70/100 (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-09-25-009135-a), яку проведено Дочірнім підприємством «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» очікуваною вартістю 2 845 000,00 грн з ПДВ, щодо дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі оприлюднено в електронній системі закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-25-009135-a, тобто у строк, визначений ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VIII.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель з відомостей, оприлюднених в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.10.2023, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII.

Дослідивши висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-09-25-009135-a від 30.10.2023 колегією суддів встановлено зокрема, що предметом аналізу було визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації (далі ТД) вимогам Закону № 922-VIII та вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922-VIII на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами), наявність підстав для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів.

Так, за висновком контролюючого органу встановлено наступне:

«за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо наявності підстав для придбання бітуму нафтовий дорожній БНД 70/100 у кількості 100 тон шляхом здійснення закупівлі без використання електронної системи установлено порушення вимог пунктів 5 та 10 Особливостей № 1178».

Також зазначено, що замовник, на порушення вимог пунктів 5 та 10 Особливостей №1178 здійснив закупівлю та уклав договір поставки (купівлі-продажу) товару від 13.09.2023 № 1309/23 на суму 2845000,00 грн з ПДВ без проведення процедури закупівлі відкриті торги з особливостями.

З наведеного слідує, що підставою для винесення спірного висновку слугувало твердження відповідача про здійснення позивачем публічної закупівлі товарів (послуг), вартість яких перевищує 100 тисяч гривень без проведення процедури «відкриті торги».

При цьому, за результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації щодо закупівлі, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення порушень не встановлено.

Порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначено в Особливостях.

За змістом пункту 3 Особливостей, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до пункту 5 Особливостей, забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).

Згідно із пунктом 10 Особливостей, замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом Порядок проведення відкритих торгів цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.

За результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. У разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника, така інформація в договорі про закупівлю, який оприлюднюється в електронній системі закупівель, може зазначатися як назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).

Звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (крім закупівель із застосуванням електронного каталогу).

Відповідно до статті 44 Закону № 922-VIII за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що відповідальність, передбачена статтею 44 Закону № 922-VIII настає виключно для замовника/службових (посадових) осіб замовника.

Так, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII, замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

За змістом статті 2 Закону № 922-VIII (в редакції, чинній станом на 01.01.2023), до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:

1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад;

2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування);

3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;

4) юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб`єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об`єктивних критеріїв.

Отже, замовниками у розумінні Закону № 922-VIII є суб`єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.

Відповідно до частини другої статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

За правилами статті 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Відповідно до частин першої-третьої статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом.

Отже, оскільки юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями на праві господарського відання. При цьому держава, територіальні громади як власники майна дозволяють цим підприємствам, установам та організаціям управляти належним їм майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади.

Колегія суддів встановлено, що спірним у правовідносинах, яким надається правова оцінка, є віднесення ДП «Сумський облавтодор» до підприємств, які у розумінні Закону № 922-VIII є замовниками, та відповідно на які поширюється дія вказаного закону.

Так, заперечуючи проти доводів контролюючого органу про належність до замовників, позивач переконує, що є державним комерційним підприємством, яке з урахуванням положень Статуту створене з метою отримання прибутку, а відтак не має обов`язку при здійсненні закупівлі бітуму нафтовий дорожній БНД 70/100 за номером ID: UA-2023-09-25-009135-a дотримуватися законодавства у сфері публічних закупівель, що відповідно виключає застосування до нього відповідальності, передбаченої статтею 44 Закону № 922-VIII.

З приводу наведеного колегія суддів зазначає, що за висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 29.12.2022 у справі № 260/166619, діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпеченні певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організацій не орієнтована виключно на одержання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї. Це пов`язано з тим, що держава нормативно, тобто, через нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, статути юридичних осіб тощо, визначила мету діяльності таких юридичних осіб, встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо та здійснює контроль за діяльністю та виконанням публічних функцій, направлених на забезпечення потреб держави та/або територіальної громади. Натомість, діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід`ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та конкурентний спосіб.

З наведеного слідує, що першочергове значення для визначення суб`єкта, на якого поширюється поняття «замовник» у розумінні Закону № 922-VIII має наявність чи відсутність в діяльності конкретної юридичної особи такої ознаки, як здійснення нею діяльності на промисловій чи комерційній основі. Таким чином, застосування критеріїв наявності державної частки в статутному капіталі відповідного суб`єкта та/або використання ним бюджетних коштів (публічних фінансів), повинно здійснюватись лише після аналізу господарської діяльності юридичної особи з метою встановлення в неї наявності або відсутності комерційної чи промислової основи.

Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, Указом Президента України від 08.11.2001 р. № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України» і постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» утворено відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Компанія).

Пунктом 2 визначено, що засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг;

повноваження вищого органу управління покладаються на засновника Компанії;

у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії;

акціонерами Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію Компанії.

Відповідно до п. 2.1 Статуту АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», метою діяльності Компанії є задоволення потреб держави, територіальних громад, юридичних та фізичних осіб у безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, інших видів доріг, роботах та послугах, що виконує (надає) Компанія, одержання прибутку від здійснення господарської діяльності, сприяння у розвитку дорожньої галузі, виробничому та соціальному розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання ними матеріальних, фінансових та інших ресурсів.

Згідно з пунктом 3.1 Статуту Компанія є юридичною особою приватного права за законодавством України. Компанія вважається утвореною і такою, що набула прав юридичної особи, з дати її народження.

Відповідно до пункту 3.4 Статуту, Компанія здійснює свою діяльність на комерційній основі відповідно Законів України «Про автомобільні дороги», «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період», постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», іншого законодавства та цього Статуту.

Компанія діє на принципах повної господарської самостійності, самоуправління і самоокупності, несе відповідальність за наслідки свої господарської діяльності та виконання зобов`язань перед бюджетом, партнерами та кредиторами.

До статутного капіталу Компанії передано майно державних підприємств з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства. Компанія є власником майна, переданого до її статутного капіталу, що підтверджується пунктами 5.3 та 5.4 Статуту Компанії.

Відповідно до частини 8 статті 63 ГК України, у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» і наказу Державної служби автомобільних доріг України від 05.03.2002 № 93 створено Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (пункт 1.1 Статуту позивача).

Відповідно до пункту 1.4 Статуту позивача, засновником Підприємства є акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ідентифікаційний код 31899285, 100% акцій якого належать державі.

Згідно із пунктом 2.1 Статуту позивача, підприємство засноване з метою одержання прибутку, задоволення потреб фізичних і юридичних осіб, територіальних громад і держави у безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, його роботах, послугах і товарах, а також сприяння розвитку дорожньої галузі України.

Підприємство є юридичною особою приватного права за законодавством України і вважається утвореним та таким, що набуло прав юридичної особи, з дати його державної реєстрації (п.3.1 Статуту).

За змістом пункту 3.2 Статуту позивача, підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі.

Відповідно до пункту 4.3. Статуту позивача, джерелами формування майна Підприємства є: кошти, майнові та немайнові права, цінні папери, інше рухоме і нерухоме майно; доходи, одержані від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг); кредити банків та кошти інших кредиторів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування українських або іноземних юридичних чи фізичних осіб; майно, придбане або отримане на підставах, не заборонених законом; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Зі змісту роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо здійснення закупівель замовниками» від 29.04.2016 колегією суддів встановлено, що діяльність не є комерційною чи промисловою у разі, якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат не неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо).

Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.

Різниця в забезпеченні потреб у вищеперелічених випадках полягає в тому, що в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують публічні функції та зобов`язання перед державою чи громадою, установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність на комерційній основі, де прибутковість є основною мотивацією.

Колегія суддів враховує, що зі змісту Статуту позивача вбачається, що останній здійснює свою діяльність на комерційній основі, а матеріали справи не містять доказів того, що при здійсненні спірної закупівлі товару держава нормативно встановлювала спосіб, умови, ціни та тарифи для здійснення такої діяльності.

До того ж, суд апеляційної інстанції враховує особливість діяльності ДП «Сумський облавтодор», зокрема те, що забезпечення потреб держави та територіальної громади здійснюється на конкурентному ринку, що в свою чергу, додатково підтверджує те, що отримання прибутку є основною метою.

Окрім того, зі змісту положень пункту 4.3. Статуту позивача не вбачається, що Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету.

Доказів використання позивачем публічних фінансів при здійсненні спірної закупівлі матеріали справи не містять. При цьому, відповідачем не здійснювався аналіз господарської діяльності ДП «Сумський облавтодор» з метою встановлення у нього наявності або відсутності комерційної чи промислової основи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає недостатнім для віднесення позивача до «замовника» у розумінні Закону № 922-VIII посилання відповідача на наявність у статутному капіталі ДП «Сумський облавтодор» 100% державної частки, оскільки застосування вказаного критерію або критерію використання таким суб`єктом бюджетних коштів (публічних фінансів) повинно здійснюватись лише після аналізу господарської діяльності юридичної особи з метою встановлення в неї наявності або відсутності комерційної чи промислової основи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відповідає визначенню комерційного підприємства, наведеного у статті 74 ГК України.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції про неправомірність висновку Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2023-09-25-009135-а від 30.10.2023 та наявність підстав для його скасування.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 по справі № 480/12039/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін