Постанова

від 02.11.2010 по справі 5020-12/047

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІ ЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

2 листопада 2010 року Справа № 5020-12/047

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Борис ової Ю.В.,

суддів Чертк ової І.В.,

Гол ика В.С.,

за участю представників сторін:

сторони не з'явились,

розглянувши апеляційну ск аргу фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1 на рішення г осподарського суду міста Сев астополя (суддя Харченко І.А.) від 13 вересня 2010 року у справі № 5020-12/047

за позовом Фонду к омунального майна Севастопо льської міської ради (вул. Лун ачарського, 5, Севастополь, 99011)

до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕ СА_1)

про стягнення заборговано сті у розмірі 3148,07грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунал ьного майна Севастопольсько ї міської ради звернувся до г осподарського суду міста Сев астополя з позовом до фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборговано сті по орендній платі та штра фних санкцій у розмірі 13528,94грн ., з яких: 12604,19грн. - заборгованіст ь по орендній платі, 235,27грн. - пен я, 689,48грн. - 3% річних.

Під час розгляд у справи в суді першої інстан ції позивачем надана заява п ро зменшення позовних вимог, відповідно до якої Фонд кому нального майна Севастопольс ької міської ради просив стя гнути з відповідача 2652,71грн. - за боргованості по орендній пла ті, 235,27грн. - пені, 260,09грн. - 3% річних (а.с.120-121), а всього 3148,07грн.

Рішенням господ арського суду міста Севастоп оля (суддя Харченко І.А.) від 13 в ересня 2010 року позов задоволе но, також вирішено питання ро зподілу судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням господар ського суду, відповідач звер нувся до апеляційного господ арського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішенн я господарського суду скасув ати, в позові відмовити.

Так, заявник скарги вважав рішення господарського суду таким, що прийнято при поруше нні норм матеріального та пр оцесуального права, за непов но встановлених обставин спр ави і невідповідністю виснов ків суду обставинам справи. З окрема, відповідач наполягав , що сума заборгованості, а так ож 3% річних та пеня були стягн уті з нього безпідставно.

У справі оголо шувалась перерва з 01.11.2010 до 02.11.2010.

В судове засіда ння, призначене до розгляду н а 02.11.2010, представники сторін не з'явились, однак в попередньо му судовому засіданні предст авник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги т а наполягав на зменшенні сум и основного боргу з орендної плати. Представник позивача , у свою чергу, просив рішення суду першої інстанції залиши ти без змін.

Розглянувши мат еріали справи повторно в пор ядку статті 101 Господарського процесуального кодексу Укра їни, суд встановив наступне.

З матеріалів сп рави вбачається, що між сторо нами у справі 12.11.2001 укладено до говір оренди нерухомого майн а №282-01 (а.с.14-15), відповідно до розд ілу 1 якого орендодавець (Фонд комунального майна Севастоп ольської міської ради) перед ає, а орендар (фізична особа-пі дприємець ОСОБА_1) приймає в оренду майно - вбудоване при міщення, загальною площею 351,1к в.м., що розташоване за адресою : Севастополь, вул. Генерала Ос трякова, 42, і перебуває на бала нсі РЕП-7.

Згідно протокол у узгодження змін до договор у оренди від 31.04.2004 (а.с.18) розмір ор ендної плати визначається ві дповідно до методики, затвер дженої рішенням сесії Севаст опольської міської ради №344 ві д 13.11.2002 та складає 17179,20грн. за рік.

Відповідно до п ункту 3.2 договору оренди, сума орендної плати перераховуєт ься не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним.

Строк дії вказа ного договору оренди, відпов ідно до протоколу узгодження змін до договору, визначений до 17.10.2009 (пункт 7.1 договору) (а.с.21).

Після закінченн я строку дії договору оренди , 27.11.2009 майно було передано орен додавцю згідно акту прийому- передачі орендованого майна (а.с.23).

Встановивши, що зобов'язання за договором ор енди щодо сплати орендної пл ати були виконані відповідач ем неналежним чином, і що за ни м склалася заборгованість у сумі 2652,71грн., судом першої інст анції вказана сума стягнута на користь позивача в судово му порядку.

Втім, дослідивш и матеріали справи, обговори вши доводи апеляційної скарг и, судова колегія дійшла висн овку про наявність підстав д ля задоволення апеляційної с карги та часткового скасуван ня судового рішення першої і нстанції, виходячи з наступн ого.

Так, згідно пунк ту 1 статті 21 "Про оренду держав ного та комунального майна" о рендою є засноване на дог оворі строкове платне корис тування майном, необхідним орендареві для здійсненн я підприємницької та іншої д іяльності.

Відповідно до п ункту 3 статті 18 цього закону о рендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у п овному обсязі.

Пунктом 1 статті 19 Закону України "Про оренду д ержавного та комунального ма йна" встановлено, що орендар з а користування об'єктом орен ди вносить орендну плату не залежно від наслідків госп одарської діяльності.

Згідно статті 193 Господарського кодексу Укра їни суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні викону вати господарські зобов'яза ння належним чином відповідн о до закону, інших правових ак тів, договору, а за відсутност і конкретних вимог щодо в иконання зобов'язання - відп овідно до вимог, що у певних ум овах звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 283 Господарського кодексу Укр аїни визначено, що за договор ом оренди одна сторона (оренд одавець) передає другій стор оні (орендареві) за плату на п евний строк у користування м айно для здійснення господар ської діяльності.

На підставі вис ловленого, суд апеляційної і нстанції погоджується з висн овком господарського суду, щ о своєчасне внесення орендно ї плати за користування майн ом є обов'язком відповідача з а договором оренди, однак заз начає, що розмір заборговано сті вказаної орендної плати визначений судом першої інст анції невірно.

Так, з матеріалі в справи вбачається, що поста новою Севастопольського апе ляційного господарського су ду від 26.11.2007 у справі № 20-12/228, встано влено, що фізичною особою-під приємцем ОСОБА_1 надані до кази того, що орендна плата за договором, який є предметом д ослідження і у дійсній справ і, сплачувалась ним своєчасн о та відповідно до розрахунк у, по платежам орендної плати за договором оренди №282-01 від 12.1 1.2001 заборгованості у ОСОБА_1 на червень 2007 року не існує (а.с .130-136).

Згідно правил, встановлен их частиною 2 статті 35 Господа рського процесуального коде ксу України, факти, встановле ні рішенням господарського с уду під час розгляду однієї с прави, не доводяться знову пр и вирішенні інших спорів, в як их беруть участь ті самі стор они.

Крім того, в про цесі розгляду справи, ухвало ю Севастопольського апеляці йного господарського суду бу ло зобов'язано сторін провес ти двох-сторонній акт звірки взаєморозрахунків, починаюч и з 01 лютого 2007 року.

З вказаного акт у вбачається, що за даними Фон ду на початок вказаного пері оду сальдо за розрахунком із відповідачем складає 4171,93грн., втім, судова колегія критичн о ставиться до зазначених ві домостей позивача, оскільки, як вказувалось вище, станом н а червень 2007 року заборговано сті за орендною платою за від повідачем не існувало, що спр остовує твердження позивача .

Отже, на підстав і вказаного акту звірки взає морозрахунків за період з 01.02.20 07 по 17.10.2009 заборгованість відпо відача по орендній платі скл адає 932,26грн., що підтверджуєтьс я матеріалами справи та не за перечується самим відповіда чем. Саме ця сума, за переконан ням суду апеляційної інстанц ії, і підлягає стягненню з від повідача на користь Фонду.

При цьому, посилання відпо відача на наявність платіжно го доручення від 17.07.2007 на суму 1100 грн. (за відомостями КП "Арріко н"), що зовсім виключає наявніс ть його заборгованості з оре ндної плати, судова колегія в изнає неспроможніми, оскільк и ці обставини не підтвердже ні належним чином, таке платі жне доручення у позивача від сутнє, його наявність не підт верджена й відповідачем.

Крім того, пози вач просив стягнути з відпов ідача 3% річних у розмірі 260,09грн .

Такі вимоги є обґрунтован ими в силу положень пункту 2 ст атті 625 Цивільного кодексу Укр аїни, згідно яким боржник, яки й прострочив виконання грошо вого зобов'язання, на вимогу к редитора зобов'язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфля ції за весь час прострочення , а також три проценти річних в ід простроченої суми, якщо інший розмір процентів не вс тановлений договором або зак оном.

Разом з тим, вра ховуючи задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 932,26грн., судовою ко легією самостійно розрахова но 3% річних: 932,26 х 3% : 365 х 259 днів (пері од заборгованості) = 19,85грн.

Вказана сума 3% рі чних також підлягає стягненн ю з відповідача, тобто позов в зазначеній частині підлягає частковому задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з від повідача пені у відповідност і до приписів статті 20 Господа рського кодексу України, слі д зазначити наступне.

Відповідно до с татті 611 Цивільного кодексу Ук раїни у разі порушення зобов 'язання настають правові нас лідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата н еустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України н еустойкою (штрафом, пенею) є гр ошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кр едиторові у разі порушення б оржником зобов'язання.

Проте, за резуль татами дослідження матеріал ів справи, встановлено, що за наданими позивачем документ ами неможливо з' ясувати за який саме період здійснено н арахування пені, адже сальдо за розрахунком позивача не в ідповідає дійсності, а за інш ий період виникнення заборго ваності позивачем не пред' я влено ані вимоги, ані обгрунт ованого розрахунку пені.

Тому самостійне обчислен ня пені за прострочення спла ти за оренду з урахуванням на явної заборгованості фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_1 і відсутності належних док азів про періоди та момент ви никнення права вимоги за кож ним з періодів судова колегі я визнає неможливим.

Відповідно до вимог частини 1 статті 33 Госпо дарського процесуального ко дексу України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень.

Отже, з урахуван ням викладеного, судова коле гія вважає неможливим задово лення позовних вимог Фонду к омунального майна Севастопо льської міської ради про стя гнення з відповідача суми пе ні у розмірі 235,27грн., оскільки п озивачем позовні вимоги в ці й частині недоведені.

Судові витрати, які розраховано судом пропо рційно до суми задоволених в имог, у розмірі 17грн. за сплату державного мита та 39грн. на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу підля гають стягненню з відповідач а на користь позивача на підс таві статті 49 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Враховуючи викл адене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господа рського суду Автономної Респ убліки Крим підлягає частков ому скасуванню, оскільки під час його прийняття судом бул и неповно з' ясовані обстави ни справи, які мали суттєве зн ачення для вирішення спору.

Керуючись статт ею 101, пунктом 2 статті 103, статтям и 104, 105 Господарського процесуа льного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну ска ргу фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення господ арського суду міста Севастоп оля від 13 вересня 2010 року у спра ві № 5020-12/047 скасувати частково, в иклавши резолютивну частину рішення в наступній редакці ї:

Позов задовольн ити частково.

Стягнути з фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_1 (АДРЕСА_1; і/н НОМЕР_1 , відомості про банківські ра хунки не відомі) на користь Фо нду комунального майна Севас топольської міської ради (ву л. Луначарського, 5, Севастопол ь, 99011; і/код 25750044) суму у розмірі 1008,11г рн., у тому числі: 932,26грн. - заборг ованість за договором оренд и, 19,85грн. - 3% річних, 17грн. - витра ти за сплату державного мита , 39грн. - витрати на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

В решті позовни х вимог - відмовити.

3. Господарському суду міста Севастополя видати на каз.

Головуючий суддя Ю.В. Бори сова

Судді В.С. Голик

І.В. Чертко ва