Постанова

від 01.10.2024 по справі 946/2879/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 946/2879/24Головуючий в 1 інстанції: Адамов А.С.

Дата і місце ухвалення 13.08.2024р., м. Ізмаїл

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року у справі №946/2879/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ № 7885696 від 06.10.2023 року.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

09.05.2024 року Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції було подано до суду першої інстанції заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року задоволено подану Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції 09.05.2024 року заяву та залишено адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без розгляду.

Також зазначеною ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року суд першої інстанції скасував заходи забезпечення позову шляхом скасування зупинення стягнення, що здійснюється в межах виконавчого провадження №73312808 головним державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Волкогоновим О.О., на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАТ № 7885696 від 06.10.2023р., що винесена поліцейським ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Росицьким Русланом Сергійовичем, щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафу в сумі 40800,00 грн. за постановою про накладення адміністративного стягнення, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАТ № 7885696 від 06.10.2023р., що винесена поліцейським ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Росицьким Русланом Сергійовичем, яке було накладено на підставі ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2024 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду в частині залишення поданого позову без розгляду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені, зокрема у постанові від 24.01.2023 року по справі № 340/2435/22, стосовно закріплення нормами КАС України певної процедури вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду, якої слід дотримуватись судам при вирішенні цього питання. Апелянт вказував на те, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними, однак в даному випадку судом цього здійснено не було.

Додатково апелянт звернув увагу на те, що судом першої інстанції питання щодо поновлення строку звернення до суду, залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків не вирішувалося, але суд першої інстанції своєю ухвалою відкрив провадження по справі та призначив справу до розгляду.

Щодо відмітки в оскаржуваній постанові відповідача апелянт зазначив, що дійсно, в матеріалах справи наявна оскаржувана постанова відносно позивача, однак в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження щодо вручення, "нібито" вручення копії оскаржуваної постанови. Також апелянт посилався на те, що в матеріалах справи відсутні відео-докази винесення оскаржуваної постанови, розгляду справи щодо позивача по справі.

Апелянт вказав, що про наявність оскаржуваної постанови він дізнався тільки після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 73312808 та отримання всіх копій постанов та матеріалів.

Зважаючи на зазначене апелянт просив скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року в частині скасування заходів забезпечення позову не оскаржується, оскільки апеляційна скарга не містить жодного доводу стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції в цій частині.

Зважаючи на зазначене колегія суддів здійснює перегляд ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги лише в частині залишення поданого позову без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з поданої позовної заяви справи, ОСОБА_1 у даному випадку оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ № 7885696 від 06.10.2023 року, винесену Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

З позовом до суду першої інстанції позивач звернувся 09.04.2024 року та просив поновити йому строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ № 7885696 від 06.10.2023 року.

Питання щодо наявності чи відсутності підстав для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним адміністративним позовом Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області при вирішенні питання про відкриття провадження у справі та при постановленні відповідної ухвали від 15.04.2024 року не вирішував.

В подальшому, вже після відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду та ухвалою від 13.08.2024 року залишив поданий ОСОБА_1 позов без розгляду.

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо недотримання судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали від 13.08.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Так частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

В свою чергу статтею 123 КАС України встановлені наслідки пропуску звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 цієї статті, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За положеннями частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 640/2228/20 Верховний Суд вказав на те, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

В свою чергу, як вказував Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 640/2228/20, з аналізу положень статей 123, 171 КАС України випливає, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

При цьому суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

За висновком Верховного Суду закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого строку.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

В даному випадку позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 06.10.2023 року лише 09.04.2024 року, тобто поза межами 10-денного строку на оскарження такої постанови, встановленого статтею 286 КАС України.

При цьому при зверненні до суду позивач просив поновити йому відповідні строки звернення до суду, однак, як зазначалось вище, суд першої інстанції при відкритті провадження у справі питання щодо поновлення строку звернення до суду не вирішував.

В подальшому судом були визнані неповажними причини пропуску строку, зазначені позивачем у поданому адміністративному позові та постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

В свою чергу, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23 вересня 2020 року) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, зазначивши, що він не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Однак матеріали справи не містять процесуальних рішень (ухвал) щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 08 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 11 лютого 2020 року у справі №640/9242/19, від 10 червня 2020 року у справі № 620/1715/19, від 23 вересня 2020 року у справі №640/5645/19, від 03 грудня 2020 року у справі № 817/660/18, від 17 березня 2021 року у справі №160/3092/20, від 18 березня 2021 року у справі № 640/23204/19, від 20 квітня 2021 року у справі №640/17351/19, від 27 травня 2021 року у справі № 140/3708/19, від 14 липня 2022 року у справі №380/10649/21.

З огляду на зазначене колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали про залишення поданого ОСОБА_1 позову без розгляду, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

При цьому суд апеляційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, оскільки суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності їх пропуску.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку ухвала суду першої інстанції в частині залишення поданого ОСОБА_1 позову без розгляду не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції при її ухваленні порушено норми процесуального права, які є підставою для її скасування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року в частині залишення поданого ОСОБА_1 адміністративного позову без розгляду скасувати.

Справу №946/2879/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Судді: А.Г. Федусик

О.А. Шевчук